Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Налаштування на заняття.



Вправа 1.2. «Колір настрою» (3 хв.).

Мета: Визначення настрою групи.

Матеріали: різнобарвна коробка з прорізами, обклеєна смужками з шести різних кольорів, кольорові картонні квадратики.

Кожен учасник вибирає колір настрою в даний момент і кидає картонний квадратик в проріз тієї смужки на коробці, яка відповідає вибраному кольору. Психолог відкриває коробку і повідомляє (не називаючи дітям позначення кольорів і не підраховуючи їх точну кількість), з яким настроєм прийшли сьогодні на заняття більшість учнів. Потім з'ясовує в учасників, чи відповідає цей результат їх настрою.

Вправа1.3. «Я радий спілкуватися з тобою» (7 хв.).

Мета: Налагодити емоційний зв’язок в групі.

Матеріали: нема.

Психолог: Зараз виконайте таке завдання: Простягніть руку тому, хто стоїть поруч, зі словами: «Я радий спілкуватися з тобою», а той, кому ви протягнули руку, протягне її наступному з цими ж словами.

Так «по ланцюжку» всі беруться за руки і утворюють коло.

5. Робота по темі. Самоаналіз «Хто я? Який я? "(9 хв.).

Психолог: «Ви помічали, що з різними людьми ви ведете себе по-різному? А хто знає себе дуже добре? Чи все в собі вам подобається? Чим ми відрізняємося від інших? Чи потрібно знати себе?»

Психолог: «Продовжите письмово три незакінчені речення:

- Я думаю, що я ... ...

- Інші вважають, що я ... ..

- Мені хочеться бути ... ..

Для кожної пропозиції підберіть від 5 до 10 визначень зі списку слів на плакаті (або самостійно)».

Психолог вивішує список слів, що допомагає відповідати учням на питання:

«Симпатичний, слабкий, приємний, грубий, справедливий, хвалькуватий, працьовитий, нудний, дотепний, сміливий, жадібний, хитрий, смішний, терплячий, надійний, неприємний, замислений, хороший, здоровий, ввічливий, боязкий, чесний, дурний, самотній, красивий , різкий, ніжний, сильний, задерикуватий, брехливий, кмітливий, дружелюбний… ».

Вправа1.4. «Гарячий стілець» (9 хв.).

Мета: Створити в учнів мотивацію на самопізнання.

Матеріали: стілець, список слів на плакаті.

Психолог: «Зараз кожен з вас зможе перевірити, наскільки збігається уявлення однокласників про нього з його власним уявленням про себе. Кожен по черзі буде займати місце на стільці в центрі, та учасники дадуть відповіді на запитання: «Який він?». Для цього вони повинні підібрати одне або кілька визначень з того ж списку слів на плакаті (або самостійно) (див. вище). Хто сидить в центрі відзначає ті слова, які збігаються з його визначенням (Я думаю, що я ...). Кількість збігів підраховується».

(Рекомендації до вправи: ця вправа повинна виконуватись дуже обережно, адже діти по різному реагують на негативну оцінку. Вчасно і тактовно пояснити чому учні можуть дати негативну оцінку.)

6. Аналіз заняття(9 хв.).

Психолог: «Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки».

Питання для обговорення: Що сподобалося? Які відчували труднощі? Кого важко оцінювати - себе чи інших?

7. Домашнє завдання(2 хв.).

Психолог: «Виконайте дома наступне завдання. Зробіть малюнок під назвою «Я в променях сонця». Намалюйте коло і в центрі напишіть букву «Я». Від лінії кола намалюйте промені: їх кількість повинна відповідати зазначеним збігам у вашій характеристиці. Збіги позитивних якостей треба малювати червоним олівцем, а негативних – синім».

Заняття 2. (45 хв.)«Спілкування в житті людини.»

Мета: З'ясувати уявлення дітей про значення спілкування у житті людини. Розвивати здатність приймати один одного.

Матеріали: Зошити, ручки, невеликі листочки паперу для записів.

Хід заняття:

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання (10 хв.).

Психолог: «Давайте розглянемо всі малюнки «Я в променях сонця». Згадайте, що означають промені (кількість визначень, які дали вам однокласники і які збіглися з вашою думкою про себе). Кількість променів показує, наскільки добре ви знаєте себе (багато збігів - добре знаєте). Червоними променями позначалися позитивні збіги: ваші позитивні якості немов «зігрівають» навколишніх. Негативні ж (сині) дають холод і заважають спілкуванню».

Питання для обговорення: Як ви думаєте, чому у деяких учнів мало променів? (Або вони себе погано знають, або їх погано знають однокласники.) В результаті обговорення бажано спрямувати учнів до усвідомлення того, що в спілкуванні потрібно проявляти свої позитивні якості, тоді і конфліктів буде менше.

2. Робота по темі(10 хв.).

Психолог: «Хто може спробувати розкрити поняття «спілкування»? (Спілкування - це взаємодія людей один з одним з метою передачі знань, досвіду, обміну думками. На відміну від простої взаємодії в процесі спілкування відбувається відкриття один одним самих себе. Я тобі - своє Я, а ти мені - своє Я.)»

Питання для обговорення: Скажіть, чи завжди ваше спілкування з іншими людьми буває успішним і викликає позитивні емоції? Чи потрібно вчитися спілкуванню? Як ви вважаєте, для чого це потрібно? (Спілкування потрібно кожній людині, щоб відчувати себе людиною.)

Психолог спрямовує учнів в процесі обговорення до висновку, що спілкування відіграє в житті людини важливу роль, і спілкуванню потрібно

вчитися, щоб воно приносило людині користь і радість.

Психолог: «Важко уявити собі життя без спілкування, воно рано входить в наше життя. Якщо ми проаналізуємо, з ким і як ми спілкуємося, то, напевно, стане зрозуміло, що спілкування досить часто приносить нам неприємності. Чи замислювалися ви, чому це відбувається? Численні дослідження свідчать, що непорозуміння між людьми найчастіше виникають через відсутність культури спілкування. У суперечках людина часто звинувачує інших».

Тест-гра 2.1. «З тобою приємно спілкуватися». (8 хв.)

Психолог. Чи вміємо ми спілкуватися, найкраще знають ті, з ким ми спілкуємося. У школі вам доводиться постійно спілкуватися зі своїми однокласниками. Давайте перевіримо, які ви в спілкуванні.

Для цього дітям роздаються невеликі листочки для запису, на яких вони пишуть відповідні бали для кожного учня. Розшифровка балів написана на дошці:

+2 - З тобою дуже приємно спілкуватися

+1 - Ти не дуже товариська людина

0 - не знаю, я мало з тобою спілкуюся

-1 - З тобою іноді неприємно спілкуватися

-2 - З тобою дуже важко спілкуватися

Кожен листочок складається, і на звороті пишеться ім'я того, кому записка призначена. Всі записки збираються в коробку, і психолог роздає їх «адресатам», попереджаючи, що підрахунок балів треба буде зробити вдома.

Психолог: «Якщо результати Вам не сподобаються, то не варто

засмучуватися, а краще згадайте, що все залежить від кожного з вас. Якщо ми не знаємо як спілкуватися з іншими, то ми нещасні. Навчитися спілкуванню можна, але для цього необхідне бажання. Потрібно вивчати мистецтво спілкування і працювати над собою. Будемо разом вчитися спілкуванню».

Питання для обговорення: Що сподобалося? Які відчували труднощі? Які оцінки було важче ставити з «+» чи з «-»?

«А зараз виконайте таке завдання: напишіть на одному листочку: «Я хочу, щоб зі мною поводилися ласкаво, ніжно», а на іншому листочку напишіть: «Я хочу, щоб до мене ставилися суворо і вимогливо». Здайте мені той листочок, на якому написаний приємний для вас варіант спілкування».

3. Аналіз заняття(9 хв.).

Психолог: «Що сподобалося на занятті? Що б ви хотіли змінити? Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки».

На завершення ведучий повідомляє, яке спілкування вибрали більшість учнів (див. попереднє завдання).

4. Домашнє завдання.(3 хв.).

5. Психолог: «Підрахуйте вдома бали, отримані вами за тестом «З тобою приємно спілкуватися» і запишіть результат в зошит. З обговорення результатів тесту ми й почнемо наступне заняття».

Заняття 3. (45 хв.)«Подолаємо хвилювання».

Мета:допомога у пошуку шляхів подолання тривожності, формування впевненості у собі, усвідомлення своїх позитивних і негативних рис.

Матеріали:Зошити, ручки, невеликі листочки паперу для записів.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(2 хв.).

Психолог: «Давайте зараз дізнаємось, скільки балів ви отримали за тестом «З тобою приємно спілкуватися»?».

Пригадується попереднє заняття. Учні по черзі називають отримані бали і проговорюють, згодні чи не згодні з результатами.

2. Робота по темі.

Вправа 3.1.«Асоціації» (8 хв.).

Мета: показати учасникам групи, що кожна людина - індивідуальність.

Матеріали: нема.

Психолог: «Давайте зараз виберемо першого ведучого. Бажаючий встає перед учасниками. Кожен присутній по черзі повинен сказати, які асоціації викликає у нього ведучий, тобто, що він нам нагадує: рослину, предмет, тварину. Не забувайте звертатися один до одного по імені». (Учасники грають.)

Психолог: «Що відчували? Які порівняння були несподіваними?».

Вправа 3.2. «Чарівний ярмарок» (8 хв.).

Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис.

Матеріали: стікери, ручки.

Психолог розповідає учасникам, що вони на чарівному ярмарку, де можна продавати та купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по два стікери. На першому стікері записують риси характеру, які б хотіли продати, на іншому — риси, які б хотіли купити. Після зачитування клеять стікери на дошку в хаотичному порядку. Потім кожен учасник, не дивлячись, забирає два стікери.

Обговорення вправи

— Які риси характеру ви витягнули?

— Чи змогли б ви прийняти такі риси?

— Чи хотіли б ви змінити в собі певні риси характеру?

Вправа 3.3. «Подолаємо хвилювання» (10 хв.).

Мета: формування впевненості у подоланні хвилювання.

Психолог: « Хвилювання заважає нам впевнено і спокійно йти по життю. Воно може стати причиною багатьох невдач. Давайте просто зараз спробуємо провести бій із хвилюванням. Нехай кожен продумає й запише шляхи подолання хвилювання . Потім ми усі разом складемо план подолання хвилювання і запишемо його на дошці. Таким чином у кожного з нас буде під рукою наш загальний досвід успішного подолання хвилювання».

Шляхи подолання записуються на дошці.

Перелік імовірних стратегій:

1. Репетиція - самому програвати складну тривожну ситуацію і відпрацьовувати способи поведінки;

2. Зміна негативних думок на позитивні:

1) звернення до своїх прав: „Я невдаха ” - „Я маю право на помилку ”;

2) звернення до позитивного досвіду: „Я нерішучий ” - „Є ситуації, у яких мені вдається швидко приймати рішення ”;

3) заміна прикметників: „Я негарна ” - „У мене приємна посмішка ”;

3. Обрати собі героя для наслідування;

4. Контролювати голос і жести шляхом тренування перед дзеркалом;

5. Згадати щось приємне, ситуацію повного спокою;

6. Опиратися в діяльності на те, що виходить найкраще;

7. Забути про минулі невдачі;

8. Налаштувати себе на позитивний результат. Сказати собі: „Я можу, я досягну свого!”.

Учасники групи по колу говорять, що їм сьогодні сподобалося найбільше, а що найменше, що для себе дізналися нового.

3. Аналіз заняття(9 хв.).

Психолог: «Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки. Що було важко виконувати? Що виявилося несподіваним? Що було найцікавішим?».

4. Домашнє завдання (3 хв.).

Психолог: «Запишіть у зошитах початок декількох пропозицій, а вдома закінчите їх:

- Я наче птах, коли ... ..

- Я перетворююся на тигра, коли ....

- Я наче мурашка, коли ...

- Я наче риба, коли ....

- Я красива квітка, якщо ....».

Заняття 4. (45 хв.) «Мої емоції».

Мета: Усвідомлення свого емоційного стану, формування вміння оволодівати своїми емоціями.

Матеріали:Зошити, альбомні аркуші паперу, олівці, ручки.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(5 хв.).

Учні читають свої варіанти речень. Потім йде обговорення. Ведучий ставить питання: Чи багато схожих відповідей? Які відповіді характеризують почуття, а які - поведінку? Чого більше - однакових почуттів або однакових варіантів поведінки?

Учні роблять висновок, що в спілкуванні треба вміти керувати своєю поведінкою та емоціями. Емоції не виправдовують погану поведінку людини.

2. Робота по темі.

Вправа 4.1. «Вибери емоцію» (10 хв.).

Мета: спостереження за зовнішніми виявами емоційних переживань, співвідношення назв емоцій із їх зовнішніми проявами, проекція внутрішніх переживань.

Матеріали: дошка, крейда.

На дошці записані слова-назви емоцій і почуттів: радість, задоволення, спокій, вдячність, довіра, щастя, успіх, впевненість, безпека, приязнь; злість, страх, сором, біль, тривога, сум, образа, вина, сумнів, невпевненість.

Психолог пропонує кожному учаснику вибрати одне з написаних слів і продемонструвати відповідне емоційне переживання за допомогою рухів тіла, міміки та жестів, не використовуючи звуків і слів. Решта учнів відгадують, яке слово вибрали. Можна вибирати будь-яке слово, незалежно від того, демонстрував вже його хтось чи ні.

По черзі учасники демонструють емоційні переживання. На дошці після демонстрації над кожним вибраним словом ставиться позначка (щоб зафіксувати, скільки разів обиралося кожне слово). Після виконання вправи горизонтальною лінією слова ділять на 2 групи. Тренер зазначає, що перша група слів позначає приємні емоційні переживання, почуття людей, друга група – неприємні.

Разом із учасниками підраховується кількість вибраних позитивних і негативних емоцій, окремо по кожній групі.

Обговорення вправи:

— Чи може людина впливати на власний настрій?

Вправа 4.2. «Намалюй емоцію» (10 хв.).

Мета: усвідомлення свого емоційного стану.

Обладнання: аркуші паперу, олівці.

Кожен учасник отримує аркуш паперу, де у верхньому лівому куті є пустий квадрат.

Інструкція: „ Ви отримали аркуші паперу, на кожному з них є пустий квадрат. Зобразіть у цьому квадраті певним кольором ваш емоційний стан зараз, а під ним намалюйте малюнок, який із цим станом у вас асоціюється ”.

Після того, як усі намалювали, учасники демонструють свій малюнок і називають свій емоційний стан.

Обговорення вправи:

- Чи легко було зобразити емоцію у вигляді малюнку?

3. Аналіз заняття.(10 хв.)

Учні оцінюють заняття. Психолог ставить такі питання для обговорення: що нового ви дізналися про себе? Як можуть вам стати в нагоді отримані сьогодні знання?

4 Домашні завдання.(5 хв.)

Психолог: «Намагайтеся поспостерігати за своєю поведінкою і настроєм у різних ситуаціях спілкування і відзначити, чи завжди ви спокійні і веселі, чи були спалахи гніву, як ви володієте своїми емоціями».

Заняття 5. (45 хв.)«Ярмарок достоїнств».

Мета: Закріпити в учнів навички самоаналізу.

Навчити долати бар'єри на шляху самокритики

Розвивати впевненість у собі.

Матеріали: Листки з написами «Продаю», «Купую» для кожного учасника.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(8 хв.).

Всім учасникам пропонується прочитати вголос записи в зошитах про те, як вони вміють керувати своїми емоціями. Заохочуються самостійні висновки. Потім йде обговорення.

Психолог: «Чи можете ви з упевненістю сказати, що завжди керуєте своїми емоціями? Це не просто, але, щоб у вас було менше проблем у спілкуванні, потрібно вчитися керувати своїми емоціями».

2. Робота по темі.

Гра 5.1. «Ярмарок достоїнств» (10 хв.).

Мета: Навчити долати бар'єри на шляху самокритики.

Матеріали: листки з написами «Продаю», «Купую»

Учасники гри отримують листи з написами «Продаю» і «Купую». Ведучий пропонує кожному на одному аркуші під написом «Продаю», написати всі свої недоліки, від яких хотілося б позбутися, а на іншому аркуші під написом «Купую», написати якості, які хотілося б придбати. Потім листи прикріплюються на грудях учасників гри, і вони стають відвідувачами «Ярмарку». Вони ходять і пропонують один одному щось купити чи щось продати. Гра продовжується до тих пір, поки кожен не обійде і не прочитає всі можливі варіанти купівлі-продажу.

Потім проводиться обговорення: Що вдалося купити? Що вдалося продати? Що було легше купити або продати? Чому? Які якості продавалися? Які якості хотіли купити багато? Чому?

Як правило, більшість учнів хотіли б позбутися недоліків, а придбати достоїнства. Хоча зустрічалися і такі учні, які продавали свої достоїнства.

Після обговорення ведучий підводить дітей до висновку, що не треба боятися визнавати свої недоліки, - це прояв мужності. Від такого визнання людина стає тільки сильнішою.

Потім психолог пропонує записати в зошитах висновок:

«Гідною є не та людина, у якої немає недоліків, а та, у якої є достоїнства» (В. О. Ключевський).

Вправа 5.2. «Вгору по веселці» (10 хв.).

Мета: релаксація.

Матеріали: нема.

Сидячи на стільці, всі закривають очі, роблять глибокий вдих і уявляють, як вони підіймаються вгору по веселці (долаючи опір, борючись з перешкодами), а на видиху - з'їжджають з неї, як з гірки (позбавляючись перешкод). Повторити 3-4 рази.

Обговорити, що відчували, і пояснити учасникам значення розслаблення.

3. Аналіз заняття(9 хв.).

Психолог: «Чи важко було визнавати свої недоліки? Чи були ви відверті в оцінці своїх достоїнств? Оцініть свою відвертість у балах: викиньте на рахунок «три» кількість пальців однієї руки».

4. Домашнє завдання(3 хв.).

Психолог: «Подумайте вдома і напишіть, які люди вам подобаються. З якою людиною ви хотіли б дружити? Чи повинні друзі бути у всьому схожими один на одного?»

Заняття 6. (45 хв.) «Підвищення самооцінки».

Мета:підвищити самооцінку і значимість учнів.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

Матеріали: Картки із завданнями кожному учаснику.

1. Обговорення домашнього завдання.(5 хв.)

Учасникам пропонується відповісти на питання домашнього завдання.

2. Робота по темі

Гра 6.1. «Осляча шкура» (10 хв.)

Мета: корекція самооцінки, зняття напруги у відносинах з іншими.

Матеріали: нема.

Зміст гри:

Психолог говорить групі: «Іноді ми відчуваємо себе кращими за інших, а іноді - гіршими. Але справжні герої відчувають себе нарівні з оточуючими. Зараз ми спробуємо відчути це. Уявіть, що ми потрапили в зачарований ліс і блукаємо по ньому. Нехай кожен уявить, що всі інші герої гірші за нього. Вони слабші, не такі розумні, не такі гарні. Тільки ти справжній герой. І не просто герой. А принц або навіть король чарівної країни. Як ви за такої умови ходите, що відчуваєте? (На виконання цього завдання дається 2-3 хвилини.)

А тепер спробуйте завмерти на мить. Нехай кожен з вас уявить, що він гірший за інших. На вас тепер осляча шкура. Її не так просто зняти. А всі навколо бачать вас таким і сміються над вами. Вони набагато сильніші і розумніші за вас. Як ви за такої умови ходите, що відчуваєте? (На виконання цього завдання дається 2-3 хвилини).

Тепер зупиніться і струсіть руками і ногами, скиньте чари. Ми опинилися на чарівній галявині. Знайдіть собі пару. Один з вас повинен стати королем, а інший - ослячою шкурою. Нехай король розповість своєму партнеру, що дає відчуття переваги, що він відчуває в цьому стані (завдання виконується 1-2 хвилини). А тепер нехай осляча шкура розповість про свої почуття (1-2 хвилини) »

Обговорення вправи:

• Що ви відчували, будучи королем?

• Чи є щось неприємне в перевазі?

• Які існують переваги у ослячої шкури?

• А які недоліки?

• Які переваги дає рівноправність?

• Чи бували у вашому житті моменти, коли ви відчували себе королем? А коли ослячою шкурою?

Гра 6.2. «Похвальчики» (10 хв.)

Мета: підвищити самооцінку і значимість учня в колективі.

Матеріали: картки з діями.

Зміст гри.

Всі учні сидять за партами. Кожен отримує картку, на якій зафіксовано якусь дію схвалену оточуючими, дитина повинна «озвучити» картку. Причому, почавши словами «Одного разу я ...» Наприклад, «одного разу я дуже швидко виконав домашнє завдання» і т.д. На обдумування завдання дається 3-5хвилин, після чого кожна дитина по черзі робить коротке повідомлення про те, як одного разу він чудово виконав ту дію або здійснив той позитивний вчинок, який вказаний в його картці.

Після того як всі діти висловляться, дорослий може узагальнити сказане. Якщо ж учні готові до узагальнення без допомоги дорослого, нехай вони зроблять це самі.

Обговорення вправи:

• Які таланти ви в собі відкрили?

• Що нового ви дізналися про своїх товаришів?

• Що було важко?

• Що сподобалося?

3. Аналіз заняття(10 хв.).

Учні дають оцінку заняття. Психолог ставить такі запитання для обговорення: Що нового ви дізналися про себе? Як можуть вам стати в нагоді отримані сьогодні знання?

4. Домашні завдання(5 хв.).

Психолог. Намагайтеся поспостерігати за своєю поведінкою і настроєм у різних ситуаціях спілкування і визначити, як ви керуєте своїми емоціями.

Заняття 7. (45 хв.) «Малюємо почуття»

Мета:Зняти м'язове та емоційне напруження.

Матеріали: Папір і олівці.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(10 хв.).

2. Робота по темі

Вправа 7.1. « Малюємо почуття» (15 хв.).

Мета: Навчити висловлювати свої почуття учнів, внутрішньо розслабити учнів. Підняти самооцінку.

Матеріали: Папір і олівці.

Зміст гри:

Психолог: «Візьміть папір і намалюйте, як ви себе в даний момент почуваєте. Підберіть кольори, які підходять вашому почуттю. Ви можете дряпати, можете малювати лінії, кола, візерунки або малюнок, загалом, все, що вам хочеться.

Я буду ходити рядами, і ви мені скажете, яке почуття ви хочете показати своїм малюнком. Я запишу це слово, і ви зможете його потім написати на своєму малюнку.

Учні самі можуть написати почуття на малюнку. Важливо, щоб кожна дитина змогла показати свій малюнок, а Ви позитивно оцінили його: так, щоб діти зрозуміли, що подібне малювання - хороша можливість помітити і назвати свої власні почуття. Поговоріть також з дітьми про те, що вони можуть робити і роблять, коли їм нудно; коли вони хвилюються; коли ревнують ...

3. Аналіз заняття(15 хв.).

Психолог: «Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки».

Питання для обговорення: Що сподобалося? Які відчували труднощі?

Яке відчуття тобі найбільше подобається? Яке відчуття тобі не подобається?

4. Домашнє завдання(5 хв.).

Запишіть в зошит відповіді на такі запитання:

• З яким почуттям ти йдеш вранці в школу?

• Коли ти радієш?

• Коли ти сердишся?

Заняття 8. (45 хв.)«Я - Алла Пугачова»

Мета:відпрацювання навичок впевненої поведінки, підвищення самооцінки.

Матеріали: зошити для записів.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(5 хв.).

2. Робота по темі.

Гра 8. 1. «Я - Алла Пугачова» (10 хв.).

Мета: відпрацювання навичок впевненої поведінки.

Матеріали: нема.

Вправа проводиться по колу. Кожен учасник вибирає для себе роль значимого для нього і в той же час відомої присутнім людини (Алла Пугачова, президент країни, казковий персонаж, літературний герой і т.д.). Потім він проводить самопрезентацію (вербально або невербально: вимовляє будь - яку фразу, показує жест, що характеризує його героя). Решта учасників намагаються відгадати ім'я «кумира».

Після проведення вправи проводиться обговорення, під час якого кожен учасник вербалізує ті почуття, які виникли у нього у процесі презентації.

Обговорення вправи

• Чому ти вибрав саме цього героя?

• Що було найважчим у вправі?

• З яким почуттям ви показували свого героя?

Вправа 8.2. «А крім того ...» (8 хв.).

Мета: Ця гра - чудові ліки від невдоволення, апатії і поганого настрою.

Матеріали: нема.

Зміст гри:

«Часом кожному хочеться на щось поскаржитись або побурчати. Іноді погано, тому що понеділок, іноді - тому що йде дощ, іноді - тому що скасували фізкультуру і так далі.

Об’єднайтеся в пари і встаньте один навпроти одного. Ви можете відразу почати розповідати один одному про неприємні або образливі речі і скаржитися на життя що є сил. Говоріть один одному фрази, що починаються завжди з одних і тих самих слів: «А крім того ..». Це може виглядати так: «А крім того, я сьогодні взагалі не хотів йти в школу» або «А крім того, я зовсім не хочу писати диктант» і т.д.».

Обговорення вправи:

• Що ви відчували коли, скаржилися і ображалися?

• Які емоції виникали коли, ви слухали скарги і образи?

3. Аналіз заняття(12 хв.).

Психолог: «Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки».

Питання для обговорення: Що сподобалося? Які відчували труднощі?

4. Домашнє завдання(5 хв.).

Психолог: «Запищіть в зошит відповідь на питання:

Щоб ви хотіли чути, розмовляючи з іншими людьми?

Подумайте вдома і напишіть, які люди вам подобаються. З якою людиною ви хотіли б дружити? Чи повинні друзі бути у всьому схожими один на одного?».

Заняття 9. (45 хв.)«Шукаю друга».

Мета: Допомогти учням в саморозкритті. Сприяти подоланню бар'єрів у спілкуванні. Удосконалювати навички спілкування

Матеріали: Листи паперу для написання оголошень.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання (10 хв.).

Учасникам пропонується відповісти на питання домашнього завдання .

Психолог: «Друзі - це ті, кому ми віримо, хто не зрадить, не підведе, здатний підтримати, поспівчувати.З другом ми можемо бути відвертими. Чи замислювалися ви над тим, чи можете самі відповідати поняттю «друг»? Як ви думаєте, хто може впевнено назвати вас своїм другом? Хто може пояснити, що таке відвертість?».

2. Робота по темі заняття(10 хв.).

Психолог пропонує учасникам написати закінчення речень у себе в зошиті. Він записує на дошці початок речень:

Відверто кажучи, мені дотепер важко ...

Відверто кажучи, для мене дуже важливо ...

Відверто кажучи, я ненавиджу, коли ...

Відверто кажучи, я радію, коли ...

Відверто кажучи, найважливіше в житті ...

Потім учасникам пропонується, за бажанням, зачитати свої відповіді вголос.

Психолог: « Чи з усіма ми можемо бути відвертими? Підніміть руку ті, у кого є справжній друг - такий, якому можна довіряти. Чи може доросла людина (батьки, вчитель) людина бути вашим другом?».

Вправа. 9.1. Оголошення «Шукаю друга» (8 хв.).

Мета: Сприяти подоланню бар'єрів у спілкуванні.

Матеріали: листки, ручки.

Психолог: «Кожній людині в житті потрібен друг. Коли друзів немає, то людина намагається їх знайти. Багато газет зараз друкують оголошення тих, хто намагається знайти друзів або однодумців. Ми спробуємо з вами теж скласти таке оголошення. Давайте назвемо його «Шукаю друга».

Ви можете розповісти трохи про себе, вказати свої захоплення, улюблені заняття. Оголошення не повинно бути великим, але намагайтеся писати щиро. Можна не підписувати свій текст або придумати собі псевдонім».

Потім оголошення збираються і зачитуються. Учасники відгадують, хто є автором кожного оголошення: якщо відгадують, то додатково називають позитивні якості автора.

3. Аналіз заняття(8 хв.).

Психолог ставить запитання: Чи важко бути відвертим? Чи просто було писати про себе.

4. Домашнє завдання(4 хв.).

Психолог: «Подумайте вдома над таким висловлюванням: «Люди стають самотні, якщо замість мостів вони будують стіни». Спробуйте його пояснити».

Заняття 10. (45 хв.)«Бар'єри спілкування»

Мета: Дати учням уявлення про вербальні бар'єри спілкування. Навчити альтернативним варіантам поведінки. Навчити аналізу різних станів.

Матеріали: Зошити для записів.

Хід заняття:

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(10 хв.).

Психолог. Згадайте, яке висловлювання пропонувалося вам додому для пояснення («Люди стають самотні, якщо замість мостів вони зводять стіни»). Обговорюючи відповіді учасників, психолог підводить їх до розуміння бар'єрів («стін») в спілкуванні.

2. Робота по темі(15 хв.).

Психолог нагадує учасникам значення контролю над своїми емоціями, вчинками і словами під час спілкування з іншими людьми. Потім йде обговорення вербальних бар'єрів спілкування.

Психолог: «Конфлікти часто виникають в ситуаціях, коли хтось із партнерів починає зі слів (вербальних бар'єрів), що перешкоджають вербальному спілкуванню. Давайте спробуємо розіграти ситуацію «У класі»».

Вибираються два учасники.

Психолог: «Один з вас заходить у клас після хвороби, а його парта зайнята новим учнем. Він починає з'ясовувати стосунки з наказу: «Зараз же звільни мою парту!»».

Потім обговорюється поведінка і реакція обох партнерів: Чи можна було не доводити справу до конфлікту? Які правила з попереднього заняття могли б бути використані?

Ця сцена розігрується кілька разів у різних варіантах.

Потрібно починати з'ясовувати стосунки:

- З загрози

- З вказівок і повчань (треба було спочатку переконатися, що ця парта вільна, а тільки потім її займати)

- З критики (якщо б ти був розумним, то знав би, що не можна займати чужу парту)

- З узагальнення (ти такий же дурний, як всі новенькі)

- Не звертати уваги (він не вартий моєї уваги)

Обговорюються всі варіанти і наголошується, хто зміг гідно вийти з конфліктної ситуації.

Психолог: «Яка мета будь-якого конфлікту? (Знайти гідне рішення, прийнятне для обох). Якщо таке рішення не знайдено, то починається протистояння. Кому необхідно йти на поступки? Якщо обидва йдуть на поступки, то це компроміс. Найкращий вихід – співробітництво».

Всі поняття обговорюються і пояснюються за допомогою прикладів.

3. Аналіз заняття(10 хв.).

Психолог: «Чи можете ви сказати, чому конфліктні ситуації називаються бар'єрами в спілкуванні? Давайте оцінимо наше заняття. Поставте свою оцінку: викиньте на рахунок «три» потрібну кількість пальців однієї руки».

4. Домашнє завдання(5 хв.).

Психолог: «Спробуйте до наступного заняття зафіксувати хоча б одну ситуацію, коли вам вдалося запобігти конфлікту. Намагайтеся в таких ситуаціях використовувати знайомі вам прийоми».

Заняття 11. (45 хв.) «Запобігання конфліктам».

Мета: Виробити у дітей уміння запобігати конфліктам. Закріпити навички поведінки в конфліктних ситуаціях.

Матеріали: Зошити для запису.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(10 хв.).

Психолог задає учням питання:

Хто може розповісти про свої успіхи в запобіганні конфліктів?

Пригадайте, які бар'єри заважають позитивному спілкуванню людей?

Нехай піднімуть руку ті, хто відчуває в собі достатньо сил для того, щоб не допускати конфліктних ситуацій?

2. Робота по темі.

Гра 11.1. «Перетягування канату» (15 хв.).

Мета: Відпрацювання навичок запобігання конфліктам.

Матеріали: зошити і ручки.

Гра проводиться в парах. Гравці перетягують уявний канат, поки один не перетягне.

Психолог допомагає кожному самостійно підібрати варіанти виходу з проблемних ситуацій і написати їх у зошитах. Пропонуються такі ситуації:

Тебе публічно звинуватили в тому, чого ти не робив.

Мама, прийшовши з роботи, починає сварити тебе за безлад у квартирі.

Учитель поставив тобі несправедливо занижену оцінку.

Однокласник, не розібравшись у ситуації, починає тебе ображати.

На вулиці тебе забризкав брудом автомобіль, що проїжджав .

Зошити з відповідями здаються психологу.

Гра 11.2. «Півні» (7 хв.).

Мета: зняти напругу в групі.

Матеріали: нема.

Гра проходить в парах. Гравець, стрибаючи на одній нозі, намагається штовхнути іншого так, щоб він встав на дві ноги.

3. Аналіз заняття(5 хв.).

Психолог задає такі питання:

Чи вважаєте ви себе конфліктною людиною?

Змогли б ви запобігти конфлікту або уникнути його?

4. Домашнє завдання(3 хв.).

Психолог: « Подумайте, з якими людьми вам подобається спілкуватися, що в них вам подобається».

Заняття 12. (45 хв.)«Чи потрібна агресія?»

Мета: Сформувати учнів уявлення про агресивну поведінку. Відпрацьовувати прийнятні способи розрядки гніву й агресії.

Матеріали: Текст «Прочитай про змія».

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(7 хв.).

Психолог: « Вам пропонувалося вдома подумати про те, з якими людьми вам подобається спілкуватися. Зараз ми запишемо їхні характеристики на дошці. Яких визначень найбільше?»

Потім пропонується обговорити, що таке агресія і коли вона проявляється.

2. Робота по темі заняття(10 хв.).

Психолог: « Подумайте, чи потрібна людині в житті агресія?».

У процесі обговорення бажано згадати про значення емоцій в житті людини.

Психолог. А тепер давайте послухаємо «Притчу про змія».

Мета: дати учням уявлення про агресивну поведінку.

Матеріали: текст «Притча про змія».

Притча про змія.

Жила-була на світі дуже отруйна змія, яку всі боялися і не наближалися до неї через її отруту. Ніхто не спілкувався зі змією, тому вона була дуже самотня. Вирішила змія позбавитися отрути і скинула її у прірву. Побачив це орел і розповів всім звірам. Осміліли звірі і закидали змію на смерть камінням.

Психолог: «Який висновок можна зробити з цієї притчі? Навіщо потрібна людині агресія? У яких випадках?».

В результаті обговорення учні роблять висновок, що агресія потрібна для самозахисту. Агресія іноді допомагає людині відстояти свою честь і честь інших перед ворогом.

Учні роблять запис у зошиті:

Конструктивна агресія спрямована на захист себе та інших, на завоювання незалежності і свободи.

Деструктивна агресія - це насильство, жорстокість, ненависть і злість. Це спроба самоствердження за рахунок приниження інших.

Психолог: «Подумайте, в якій формі найчастіше проявляється ваша агресія? Як ви з нею боретесь?».

Вправа 12.1. «Виставка» (10 хв.).

Мета: відпрацьовувати прийнятні способи розрядки гніву й агресії.

Матеріали: нема.

Психолог: «Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі, глибоко вдихніть три – чотири рази. Уявіть, що ви потрапили на велику виставку. На ній фотографії людей, на яких ви злі, які вас образили або вчинили з вами несправедливо. Намагайтеся вибрати один портрет і згадати ситуацію, коли ця людина вас скривдила. Згадайте свої почуття і подумки скажіть цій людині все, що хотіли, або навіть зробіть все, що хотіли зробити».

Після вправи відбувається обмін думками: Яка була ситуація? Чи важко було уявити свої почуття? Чи змінювалися ваші почуття?

3. Аналіз заняття (10 хв.).

Психолог ставить запитання для обговорення: Які способи зняття гніву для вас найбільш прийнятні? Чи потрібно вчитися знімати агресію? Чи можете ви оцінити свої можливості в оволодінні способами зняття агресивного стану?

4. Домашнє завдання(3 хв.).

Психолог: «Спробуйте в моменти, коли на вас нахлинули гнів й обурення посваритися смішними словами, наприклад: «Тих - тібі дух», і помітьте, як роздратування і злість йдуть».

Заняття 13. (45 хв.)«Критика».

Мета:Ознайомити учнів з поняттям «критика».

Відпрацьовувати навички правильного реагування на критику.

Матеріали:Картки з фразами, м'яч.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(7 хв.).

Психолог: «Хто тренувався знімати спалахи гніву за допомогою слів: «Тих-тібі-дух»?. Хто використав які-небудь інші методи, з якими ми познайомилися на минулому занятті? Поділіться своїм досвідом».

2. Робота по темі.

Гра з м'ячем 13.1. «Що звучить образливо?» (10 хв.).

Мета: ознайомити учнів з поняттям «критика».

Матеріали: Картки з фразами, м'яч.

Психолог кидає м'яч по черзі кожному учаснику і вимовляє по одній фразі, а всі намагаються запам'ятати, що при цьому відчували. Фрази психолога:

- Ти завжди погано працюєш

- Ти ніколи не робиш домашнє завдання

- Ти щоразу перебиваєш

- Ти - ледар

- Ти ніколи не вітаєшся

- Ти - дурний

При обговоренні психолог ставить запитання: Чи було образливо? Які ви відчували емоції? Які слова особливо ображають? Що змушує людей критикувати інших? Чи потрібна критика? Чи завжди критика буває почута? Чому?

Вправа 13.2. «Я – повідомлення» (14 хв.).

Мета: відпрацювати навички правильного реагування на критику.

Матеріали: нема.

Психолог: «Спробуйте повідомити про своє невдоволення, не ображаючи партнера. Скажіть попередні фрази так, щоб не образити партнера, наприклад: «Я не задоволений вашою роботою», «Я переживаю, коли мене перебивають» і т.д.».

Робиться висновок про те, що Я - повідомлення дозволяє іншому слухати вас і спокійно реагувати. Я - повідомлення передбачає відповідальність мовця за свої думки і почуття, а Ти - повідомлення спрямоване на звинувачення іншої людини.

3. Аналіз заняття(6 хв.).

Психолог: «Чи часто ви використовуєте Я - повідомлення, даючи можливість іншим людям дізнатися про ваші почуття? Чи вмієте ви контролювати свої висловлювання?».

4. Домашнє завдання(3 хв.).

Психолог: «Спробуйте позбутися шкідливих звичок і тим самим перевірити свою силу волі і самоконтроль».

Психолог бажає кожному мужності - змінювати те, що можна змінити в собі.

Заняття 14. (45 хв.)«Азбука змін».

Мета:Закріпити в учнів отримані знання. Допомогти учасникам повірити в свої сили.

Матеріали: Зошити із записами.

Хід заняття.

Привітання(5 хв.).

1. Обговорення домашнього завдання(5 хв.).

За бажанням учасники розповідають, від яких звичок вони позбулися, чи легко їм вдалося це зробити.

Психолог: (підбиває підсумок сказаному). «Кожен з нас є володарем величезних запасів внутрішньої енергії. Правда, ми іноді не маємо до них доступу. Але ніхто не зможе нам допомогти змінитися на краще, якщо ми самі цього не захочемо. Дуже важливо повірити в себе. Той, хто наважується змінити себе, гідний великої поваги, і він - сильна людина».

2. Робота по темі.

Вправа 14.1. Складаємо «Абетку змін» (9 хв.).

Психолог: «Проаналізуйте свої знання і складіть «Абетку змін». Азбука ця незвичайна - слова будемо підбирати за алфавітом, а дії будемо описувати, опираючись на свої знання і свій досвід. Першим у нашій абетці потрібно поставити слово на букву А, наприклад - Аналіз (можна інше, запропоноване учасниками). Поясніть, що означає аналізувати свої вчинки».

Далі йде слово на букву Б і т.д. Учням пропонується самим придумувати слова до азбуки і пояснювати їхнє значення. Якщо діти не можуть, то можна їм запропонувати такі: Відвертість, Знання, Інтерес, Колектив, Особистість, Мрія, Надія і т.д.

Вправа 14.2. «Намалюємо життя» (10 хв.).

Ведучий пропонує учням намалювати життя так, як вони його уявляють. Малюнок виконується колективно на дошці або на великому аркуші ватману. Малюнок може містити в собі символи, картинки, слова - все, за допомогою чого можна показати найважливіше в житті.

Гра 14.3. «Я кидаю тобі м'яч» (7 хв.).

Учні стають в коло і кидають один одному м'яч, називаючи на ім'я того, кому кидають, і вимовляючи слова: «Я кидаю тобі квітку (слона, цукерку ...). Той, кому кинули м'яч, повинен гідно відповісти.

3. Аналіз заняття (6 хв.).

Питання для обговорення:

Чи важко було складати абетку? Чому? Чи важко намагатися змінити себе? У чому полягають ці труднощі? Від чого залежить успіх наших змін.

4. Домашнє завдання(3 хв.).

Психолог: «Продовжуйте складати азбуку змін, спираючись на свій особистий досвід подолання труднощів».

Повторне діагностування

Кінцевою ланкою цього дослідження є повторне діагностування тривожності за тестом Філіпса. Для того, щоб виявити результативність здійсненої корекційної програми повторне діагностування необхідно провести наступного дня після останнього заняття.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ

ТРИВОЖНОСТІ В ПІДЛІТКІВ

Рекомендації вчителям

Звернути увагу на необхідність уважного ставлення до таких підлітків, зробити акцент на наданні їм допомоги під час опанування навчального матеріалу; на розуміння і терпиме ставлення до таких учнів, на надання їм моральної підтримки, зміцнення віри в свої сили. Неприпустимим є показ нетерплячості під час відповіді учнів і вияв невдоволення ними, важливими є терпіння й упевненість у тому, що всі проблеми школярі подолають.[13]

Рекомендації батькам

Для підвищення фізіологічної опірності організму підлітка стресові, батькам бажано організувати й контролювати виконання школярем наступних заходів:

- дотримання режиму дня;

- прогулянки на свіжому повітрі;

- контрастний душ;

- одержання достатньої кількості вітамінів;

- виконання фізичних вправ або заняття у спортивній секції.

Крім того, в сім’ї не повинно бути культу оцінки. Психологічний клімат у сім’ї дуже важливий для підлітка. Якщо дитина відчуває або знає, що не виправдала сподівань батьків і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і довіру не може бути й мови. Підліток ще більше зневіриться у своїх силах. Тільки любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть подолати тривожність школяра.[13]

Список використаних джерел:

1. Андрейчук І. Корекційно-розвивальна програма спілкування для підлітків / І. Андрейчук // Психолог (Шкільний світ). – 2007. - №25-27. – С. 12-32.

2. Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків/ Н.Варенич // Психолог (Шкільний світ). – 2004. – № 23-24 (119-120). – С. 41-43.

3. Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію в системі освіти Полтавської області. Методичний посібник. [ Автор-укладач Я.В.Сухенко.] За ред. В.Ф. Моргуна. – Полтава: ПОІППО, 2007. – 128 с.

4. Качаєва А. Шкільна тривожність: її вплив на розвиток учня /А.Качаєва // Психолог (Шкільний світ). – 2006. – № 13. – С. 16 – 17;

5. Качуровська О. Програма психокорекційної та розвивальної роботи для підлітків: Стань капітаном свого життя / О.Качуровська// Психолог (Шкільний світ). – 2007. – № 25-27 (265-267). – С. 42-51

6. Костина Л.М. Игровая терапия с тревожными детьми / Костина Л.М. –СПб. : Речь, 2001. –160с.

7. Лидерс А.Г. психологический тренинг с підростками / Лидерс А.Г. –М. Академия, 2001. –256с.

8. Лютова Е.К. Тренинг эффективного взаимодействия с детьми / Е.К. Лютова, Г.Б. Монина – СПб.: Речь., 2001. –190с.

9. Матвеева О.А. Развивающая и коррекционная работа с детьми 6-12 лет / Матвеева О.А. – М. Педагогическое общество России, 2001. – 160 с.

10. Полякова Г. Подолання тривожності в шкільному середовищі / Т. Кружева, Г. Полякова // Психолог(Шкільний світ). – 2005. – № 2. – С. 10-13;

11. Прихожан А.М. К построению коррекционных программ по преодолению тревожности у подростков и юношей / Прихожан А.М. –М., 1989. –203с.

12. Прихожан А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности / Прихожан А.М. // Психологическая наука и образование. 1998. №2.

13. Сисун М. Програма корекції тривожності у підлітків / Сисун М. // Психолог(Шкільний світ). – 2004. – № 16 (112). – С. (вкладка);

14. Сухенко Я.В. Організаційно-методичний супровід діяльності фахівців психологічної служби: [інформаційно-методичний збірник] / Автор-укладач Сухенко Я.В. – Полтава: ПОІППО, 2009. – 112 с.

 

Додаток 1.

Методика діагностики шкільної тривожності (за Філіпсом).

Мета:дослідження рівня й характеру шкільної тривожності учнів з різним рівнем навчальних досягнень

Інструкція: Вам пропонуються питання, на які необхідно однозначно відповісти „Так” або „ Ні”.

Текст опитувальника:

1.Чи важко тобі триматись на одному рівні з класом?

2. чи хвилюєшся ти , коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати у класі так, як цього вимагає вчитель?

4. Чи сниться тобі часом, що вчитель розлючений від того, що ти не знаєш урок?

5. Чи траплялося, що хтось з твого класу бив тебе?

6. Чи часто тобі хочеться, щоб учитель не поспішав під час пояснення нового матеріалу, доки ти не зрозумієш,

про що він говорить?

7. Чи сильно ти хвилюєшся під час відповіді чи виконання завдання?

8. Чи трапляється з тобою, що ти боїшся висловлюватись на уроці, оскільки ти можеш зробити помилку?

9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники сміються над тобою, коли ви граєтесь?

11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?

12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?

13. Чи намагаєшся ти уникати ігор, у яких робиться вибір, бо тебе, як правило, не обирають?

14. Чи буває часом, що ти увесь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

15. Чи часто в тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не бажає робити того, що хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?

17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, на які чекають твої батьки?

18. Чи боїшся ти часом, що тобі стане погано в класі?

19. Чи будуть твої однокласники сміятись над тобою, якщо ти зробиш помилку під час відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх однокласників?

21. Виконавши завдання, турбуєшся ти про те, чи добре з ним упорався?

22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений ти в тому, що все добре запам’ятаєш?

23. Чи сниться тобі інколи, що ти в школі і не можеш відповісти на запитання учителя?

24. Чи правильне твердження, що більшість дітей ставиться до тебе по-дружньому?

25. Чи працюєш ти завзятіше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватись з результатами однокласників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб поменше хвилюватись, коли тебе опитують?

27. Чи боїшся ти часом вступати в суперечку?

28.Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає сильно битись, коли вчитель говорить, що збирається перевірити твою

готовність до уроку?

29. Коли ти отримуєш гарні оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти прагнеш вислужитись?

30. Чи добре ти себе почуваєш з тими із твоїх однокласників, до яких діти ставляться з особливою увагою?

31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять щось, що тебе зачіпає?

32. Як ти думаєш, чи втрачають прихильність інших ті учні, які не можуть навчатись?

33.Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе увагу?

34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?

35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?

36. Чи допомагає твоя мама в організації заходів, як інші мами твоїх однокласників?

37.Чи хвилювало тебе колись, що думають про тебе оточуючі?

38. Чи сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, ніж раніше?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся в школу так само добре, як твої однокласники?

40. Чи часто, відповідаючи на уроці, ти замислюєшся, що думають про тебе в цей час інші?

41. Чи мають здібні учні якісь особливі права, яких немає в інших дітей класу?

42. Чи нервуються деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться однокласники?

44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся сам на сам з учителем?

45. Чи висміюють часом твої однокласники твою зовнішність і поведінку?

46. Чи думаєш ти, що турбуєшся про свої шкільні справи більше, ніж інші діти?

47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що можеш розплакатись?

48. Коли увечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом стурбовано про те, що буде завтра в школі?

49. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти часом, що забув речі, які гарно знав раніше?

50. Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти пишеш контрольну роботу?

51. Чи почуваєш ти, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?

53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи переживаєш ти страх, що не впораєшся з ним?

54. Чи снилася тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, що не можеш ти?

55. Коли вчитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще, ніж ти?

56. Чи турбуєшся ти дорогою до школи, що вчитель може дати класу роботу з перевірки знань?

57. Коли ти виконуєш завдання, чи переживаєш ти зазвичай, що робиш погано?

58. Чи тремтить трохи твоя рука, коли вчитель просить розв’язати завдання на дошці перед усім класом?

 

Обробка результатів:

Враховуються відповіді, що не співпадають з ключем. Відповіді, що не сходяться з ключем, свідчать про прояв тривожності.

Під час обробки підраховуються:

а) загальна кількість розбіжностей по всьому тексту. Якщо їх більше 50% можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше75% - про високу тривожність.

б) число збігів по кожному фактору тривожності, що виділяються у тексті. Рівень тривожності визначається так само, як у першому випадку.

 

Ключ до тесту:

1 - 7- 13- 19- 25+ 31- 37- 43+ 49- 55-
2- 8- 14- 20+ 26- 32- 38+ 44+ 50- 56-
3- 9- 15- 21- 27- 33- 39+ 45- 51- 57-
4- 10- 16- 22+ 28- 34- 40- 46- 52- 58-
5- 11+ 17- 23- 29- 35+ 41+ 47- 53-  
6- 12- 18- 24+ 30+ 36+ 42- 48- 54-  

 


Таблиця аналізу чинників тривожності

Чинники № питання
1. Загальна тривожність у школі 2,4,7,12,16,21,23,26,28,46,47,48,49,50,51,52,53,54,55,57,58. Е =22
2. Переживання соціального стресу 5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44. Е = 11
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху 1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35,38, 41, 43. Е= 13
4. Страх самовираження 27, 31, 34, 37, 40, 45. Е = 6
5. Страх ситуації перевірки знань 2, 7, 12, 16, 21, 26. Е = 6
6. Страх не відповідати очікуванням інших 3, 8, 13, 17,22. Е = 5
7. Низький фізіологічний опір стресу 9, 14, 18, 23, 28. Е = 5
8. Проблеми і страх в стосунках з учителем 2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47. Е = 8

 

 


Додаток 2.

Методика «Неіснуюча істота»

(М. З. Друкаревич)

Мета: Діагностика емоційно-особистісної сфери.

Матеріал для проведення методики: аркуш паперу (А4), олівець. Ручки і фломастери використовувати не можна.

Інструкція: "Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину, яку ніколи не було і якої до Вас ніхто не придумав - ні в казках, ні в мультфільмах, ні в комп'ютерах."

Якщо випробуваний говорить, що не знає, як малювати, не вміє, то його треба підбадьорити, треба сказати, що потрібна тварина, якої насправді немає, і все одно, якою вона вийде.

Після виконання завдання досліджуваного просять придумати ім'я неіснуючій тварині. З'ясувавши назву тварини, досліджуваного просять розповісти, де ця тварина живе, чим харчується, чи є у неї вороги, а чи є друзі і т.ін.

Інтерпретація методики.

Розміщення малюнка. У нормі малюнок розміщується посередині вертикально розташованого аркуша.

Розміщення малюнка ближче до верхнього краю (чим ближче, тим більше виявлена якість) говорить про високу самооцінку, незадоволеність своїм місцем в суспільстві, недостатнє визнання оточуючими, прагнення до самоствердження. Розміщення малюнка в нижній частині – зворотна характеристика: невпевненість в собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість в своєму місці в суспільстві, у визнанні, відсутність бажання самостверджуватися в соціумі.

Інтерпретація деталей малюнка. При розгляді окремих деталей малюнка загальний підхід до інтерпретації такий: певна якість більш виявлена, якщо:

 ця деталь вимальована особливо ретельно;

 цих деталей декілька;

 ця деталь збільшена в розмірах відносно інших.

Якщо певної деталі на малюнку немає, її зображення не досить виразне, деталь мала за розміром – ця якість відсутня або слабо виявлена.

Голова (або деталь, що її заміняє). Положення: голова повернутавправо (відносно того, хто малює) – прагнення до діяльності, майже все, що планується, – здійснюється, або, принаймні, починає здійснюватися (хоч, можливо, і не доводиться до кінця). Людина активно прагне реалізації своїх планів.

Голова повернуталіворуч – прагнення швидше міркувати, ніж щось робити. Це не людина дії: лише незначна частина її задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Часто такій людині притаманні страх перед активними діями і нерішучість.

Положення “анфас” – зображення “дивиться” на глядача – трактується як егоцентризм, перебільшена увага досліджуваного до власного “я”, своїх проблем.

Окремі деталі голови, що відповідають органам чуття (вуха, рот, очі).

Вуха – зацікавленість в інформації щодо власного “я”, в оцінці себе людина переважно орієнтована на думки і оцінку оточуючих.

Рот. Відкритий рот в поєднанні з язиком, без промальовування губ, інтерпретується як велика мовна активність (балакучість). Наявність губ – як чуттєвість. Відкритий рот без промальовування язика і губ, особливо заштрихований, – легкість виникнення недовіри, страхів. Рот з зубами – словесна агресивність (людина огризається, задирається, є грубіяном у відповідь на звертання). Закритий рот круглої форми – боязкість, тривожність.

Очі – це символ властивого людині переживання страху, який часто не усвідомлюється людиною. Про це говорить різке промальовування райдужки, сильний нахил олівця під час малювання очей. Якщо зображені вії – людина демонстративна, любить бути в центрі уваги, “працює на публіку”, зацікавлена в тому, щоб оточуючі були в захопленні від її зовнішності, манери одягатися, надає занадто великого значення враженню, яке вона справляє на оточуючих. У чоловіків це часто є проявом жіночих рис у характері.

Непропорційно збільшений розмір голови – показник того, що людина цінує інтелект, ерудицію в собі та інших.

Рот, особливо зображений у вигляді гострих кутів, – агресія. Якщо роги поєднуються зі щетиною, панцирем, – агресія носить захисний характер. Якщо ж вони зображені разом з нігтями, голками, іншими знаряддями нападу, – агресія носить спонтанний наступальний характер.

Грива, шерсть, подоба зачіски – чуттєвість, підкреслення своєї статті, орієнтація на свою сексуальну роль. Про розвинену сексуальність, аж до фіксації на проблемах сексу, говорить наявність на малюнкові деталей, що стосуються статевих ознак: вимені, грудей, особливо при людиноподібній фігурі (іноді людина не наважується їх зображувати, орієнтуючись на етичні норми пристойності – непристойності, в такому випадку можна запитати, чи хотілось людині їх малювати).

Пір’я – прояв бажання до самовиправдання, до демонстративності.

Несуча, опорна частина фігури (ноги, лапи, іноді - постамент).

Розглядається грунтовність цієї частини по відношенню до розмірів всієї фігури і за формою:

а) грунтовність, обдуманість, раціональність прийняття рішення, шляхи до висновків, формування судження, опора на істотні положення та значущу інформацію;

б) поверховість суджень, легковажність у висновках і безпідставність суджень, іноді імпульсивність прийняття рішення (особливо при відсутності або майже відсутності ніг).

Звернути увагу на характер з'єднання ніг з корпусом: точно, ретельно або недбало, слабо з'єднані або не з'єднані зовсім - це характер контролю за міркуваннями, висновками, рішеннями.

Однотипність і односпрямованість форми лап, будь-яких елементів опорної частини - конформність суджень і установок у прийнятті рішень, їх стандартність, банальність. Різноманітність у формі і положенні цих деталей - своєрідність установок і суджень, самостійність і небанальність, іноді навіть творче начало (виявляється в незвичній формі цих елементів).

Частини, що є виступаючими з фігури. Можуть бути функціональними чи такими, що прикрашають тварину (крила, додаткові ноги, щупальця, деталі панцира), – свідчать про прагнення до охоплення різних галузей людської діяльності, впевненість у собі, допитливість, про бажання брати участь у якомога більшій кількості справ інших людей, про завоювання собі місця під сонцем, іноді – про нерозбірливий вчинок оточуючих. Деталі, що прикрашають (бантики, завиті кучері, квіточки, парасольки), вказують на демонстративність, на бажання привернути увагу оточуючих, манірність.

Хвости. Виявляють ставлення до власних дій, рішень, висновків, до своєї словесної продукції. Позитивне або негативне забарвлення цього ставлення виражене положенням хвоста (або хвостів): вгору – впевненість, позитив, бадьорість; вниз – незадоволеність, сумнів у власній правоті, жалкування щодо зробленого, сказаного, розкаяння.

Хвости повернуті праворуч – це оцінка своїх дій і поведінки. Хвости ліворуч – ставлення до своїх думок, рішень, до втрачених можливостей, до власної нерішучості.

Контури фігури. Звертається увага на наявність чи відсутність виступів (шипів, панцирів, голок), промальованість контуру, наявність плям, затемнень. Якщо на малюнку багато гострих кутів – це прояви агресивності. Затемненість, зафарбовування контурної лінії – наявність страху і тривоги. Про підозрілість, побоювання свідчить наявність щитів, заслонів, подвоєння лінії контуру.

Недбалість, неакуратність, стереотипність ліній говорить про відповідні якості людини. Наявність виправлень, перемальовувань можуть свідчити про те, що людина не приймає себе такою, яка вона є.

Загальна енергія. Оцінюється кількість зображених деталей – зображена тільки необхідна кількість щоб дати уявлення про вигадану неіснуючу тварину (голова, тіло, кінцівки; або тіло, хвіст, крила), чи має місце щедре зображення не тільки необхідних, але й ускладнюючих конструкцій додаткових деталей. Чим більше складових частин і елементів, тим вища енергія. Якщо мало, тільки необхідні, – відсутність енергії, втома, можливе хронічне захворювання. Про це також свідчить характер лінії – слабка павутиноподібна лінія. Жирна з натиском лінія свідчить про наявність тривожності, особливо, якщо це різко продавлені лінії, видимі навіть на зворотному боці аркуша – це різка тривожність. Важливо звернути увагу на те, яка деталь так намальована, – це допоможе зрозуміти, з чим пов’язана тривога.

Загальна оцінка тварини. Тварини поділяються на тих, що загрожують; тих, що бояться, та нейтральних. Тварина є уособленням людини, виявляє ставлення до себе, свого “я”, уявлення про своє становище у світі, свою значущість або її відсутність, тобто тварина представляє того, хто малює, в залежності від характеру того, на кого схожа людина (подібні до лева, бегемота, птаха, равлика, мурахи, білого собаки, зайця, комашки, слона і