Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Модульно-рейтингового контролю



Теми практичних занять

(не передбачено навчальним планом)

 

Теми лабораторних занять

№ з/п Назва теми Кіль- кість годин
Поняття про ендокринні органи. Поняття про ендокринну систему. Поняття про гормони.
Загальні принципи діагностики і лікування ендокринних захворювань.
Анатомія та фізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи. Типові захворювання: акромегалія і гігантизм.
Анатомія та фізіологія надниркових залоз. Типові захворювання: синдром Кушинга; гіпокортицизм.
Анатомія та фізіологія щитовидної залози. Типові захворювання: хвороба Грейвса.
Анатомія та фізіологія паращитовидних залоз. Типові захворювання: первинний гіперпаратиреоз.
Анатомія та фізіологія жіночих статевих залоз. Типові захворювання: аменорея.
Анатомія та фізіологія чоловічих статевих залоз. Типові захворювання: чоловічий гіпогонадизм.
Анатомія та фізіологія ендокринної частки підшлункової залози. Типові захворювання: гастринома.
Цукровий діабет: поняття, класифікація. Цукровий діабет 2 типу: етіологія, патогенез, клінічні прояви.
Пізні ускладнення цукрового діабету 2 типу: діабетична макроангіопатія, діабетична нейропатія. Синдром діабетичної стопи.
Ожиріння і метаболічний синдром: етіологія, патогенез, типові прояви. Індекс маси тіла, його оцінка
  Разом

8. Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кіль- кість годин
Історія становлення і розвитку ендокринології як науки. Роль гормонів у функціонуванні ендокринної системи.
Методи діагностики ендокринних захворювань.
Методи обстеження хворих з гіпоталамо-гіпофізарною патологією.
Методи обстеження хворих з патологією надниркових залоз.
Методи обстеження хворих з патологією щитовидної залози.
Методи обстеження хворих із патологією паращитовидних залоз.
Методи обстеження хворих із патологією жіночих статевих залоз.
Методи обстеження хворих із патологією чоловічих статевих залоз.
Методи обстеження хворих із гормонально-активними пухлинами підшлункової залози.
Цукровий діабет 2 типу: лабораторна діагностика, препарати для лікування, прогноз
Пізні ускладнення цукрового діабету 2 типу: діабетична ретинопатія, діабетична нефропатія.
Ожиріння: класифікація, лікування, прогноз.  
  Разом

9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

«Особливості впливу навколишнього середовища на розвиток ендокринної системи людини»

 

Методи навчання

Провідною формою активізації пізнавальної діяльності студентів лишається лекція, в ході якої викладач орієнтує студентів на творче оволодіння матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над книгою. На лекції викладаються лише узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни, методи й алгоритми розв’язання основних завдань.

Лабораторні заняття мають за мету поглибити знання студентів з тем змістовного модуля, сприяють опануванню практичних умінь та навичок. Вони включають у себе семінарську та лабораторну частину.

Робота (реферати, доповіді, статті, тощо) наукового спрямування має на меті дослідження нових напрямків розвитку ендокринології а також нових концепції та нових матеріалів, що використовуються у народному господарстві. Наукова робота виконується самостійно під керівництвом викладача.

Обов’язковим видом навчальної діяльності студентів є самостійна робота, яка виконується в позааудиторний час.

 

Методи контролю

за способом організації
індивідуальний груповий фронтальний диференційований
за способом надходження інформації
усний письмовий експериментальний програмованний

Види контролю: попередній; поточний; тематичний; заключний.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 30 годинам робочого часу.

Навчальний модуль– це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Змістовний навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального модуля, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Семестровий контроль – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі шляхом написання контрольно-екзаменаційних робіт.

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, змістовно-модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичної роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних занять. Поточна змістовна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння відповідного змістовного модуля – виконання та захист теоретичних завдань, тестових та розрахункових завдань, лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

Змістовний модульний контроль – загальний підсумок робот студента протягом вивчення окремого змістовного модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого змістовним модулем, який завершується обов’язковим написанням змістовної модульної рейтингової контрольної роботи (ЗМРКР).

Організація та проведення змістовного

модульно-рейтингового контролю

1. Змістовний модульно-рейтинговий контроль обов’язково проводиться з тих навчальних дисциплін, для яких робочим навчальним планом передбачений залік та екзамен.

2. Поділ навчального матеріалу на змістовні модулі, максимальну кількість балів для оцінювання ЗМРКР з конкретного змістовного модуля встановлює лектор.

3. Розподіл балів у сумарній змістовно модульній оцінці для оцінювання результатів поточного та підсумкового контролю, встановлюються відповідно до критеріїв оцінювання теоретичної та практичної підготовки студента. Інформацію про розподіл балів та кількість змістовних модулів викладач зобов’язаний довести до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни.

4. Студент, який навчається за індивідуальним навчальним планом, складає модульний контроль у терміни, передбачені індивідуальним планом.

5. Письмова компонента підсумкового змістовного модульного контролю (ЗМРКР) обов’язкова та проводиться шляхом виконання контрольних завдань для перевірки фактичного матеріалу відповідних змістовних модулів та розв’язування задач. Письмово-усна форма змістовного модульного контролю (ЗМРКР) вводиться на підставі рішення кафедри з подання викладача.

Для проведення ЗМРКР лектор готує варіанти контрольних завдань. Завдання ЗМРКР повинні бути однаковими або рівноцінним. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед проведенням ЗМРКР.

Пам’ятка для студентів

До підсумкового змістовно-модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені змістовним модулем. ЗМРКР проводиться для студентів групи за розкладом. Тривалість письмової компоненти становить одну академічну годину. Якщо запланована письмово-усна форма проведення ЗМРКР, то усну компоненту лектор проводить після перевірки письмових завдань в час та місці, визначеному розкладом. Проведення та перевірку виконаних ЗМРКР організують лектори, залучаючи викладачів, які проводять практичні, лабораторні та семінарські заняття.

Студент, який з’явився на ЗМРКР та отримав контрольне завдання, вважається атестованим, незалежно від результатів написання ЗМРКР. Контрольні завдання видаються кожному студентові.

Студент може звернутися до викладача за роз’ясненням змісту завдання. При виконанні ЗМРКР студент може користуватися лише тим допоміжним матеріалом або засобами, які дозволені викладачем. Під час проведення ЗМРКР студентам забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали чи засоби, крім дозволених. Викладач зобов’язаний контролювати самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу.

При виявленні викладачем порушення студентом встановленого порядку проведення ЗМРКР, викладач усуває цього студента від проведення контролю, не перевіряє його письмову відповідь, робить на ній відповідний запис та оцінює ЗМРКР нулем балів без права повторної атестації.

ЗМРКР студента, який не з’явився на контрольний захід, оцінюється нулем балів.

Студент, який набрав менше 50% балів за виконану ЗМРКР, має право написати її повторно (інший варіант), але при цьому сума балів за написану роботу зменшується на 1/3 від загальної кількості балів при виконанні тієї ж самої кількості завдань. Якщо студент не з’явився на перше написання контрольної роботи з поважної причини і має підтверджуючий документ, то штрафні бали не знімаються.

Результати перевірки ЗМРКР доводяться до відома студентів не пізніше ніж за два робочі дні після дати проведення контролю.

Студент, який не погоджується з отриманою оцінкою з письмового контрольного завдання, має право звернутися до лектора і отримати обґрунтоване пояснення. У випадку незгоди студента з рішенням лектора, він може звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше, ніж на наступний робочий день після оголошення результатів перевірки цього завдання. Лектор з даної навчальної дисципліни та завідувач кафедри або визначений ним викладач зобов’язані розглянути апеляцію в присутності студента протягом двох робочих днів і прийняти остаточне рішення щодо оцінки контрольного завдання.

У результаті апеляції оцінка контрольної роботи студента не може бути зменшена, а тільки залишена без змін чи збільшена. Результат розгляду апеляції фіксується на тексті виконаного завдання і підтверджується підписами відповідних викладачів. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем при перевірці контрольного завдання, є остаточною.

Форми контролю, умови рейтингової оцінки, критерії оцінювання

Кожне лабораторне заняття починається експрес-контролем, який проводиться у формі короткочасної (10 – 15 хв.) контрольної роботи, тестового машинного (комп’ютерного) чи безмашинного контролю. Цій формі контролю підлягає теоретичний матеріал з теми, що виноситься на кожне лабораторне заняття. Експрес-контроль оцінюється максимально 5 балами. Теоретична відповідь на семінарській частині заняття оцінюється максимально 5 балами. За активну участь при виконанні лабораторної частини заняття студент може одержати максимально 10 балів. Сумарно за одне лабораторне заняття студент отримує 20 балів. У разі несвоєчасної (без поважних причин) здачі теоретичного і практичного завдання, студент може одержати максимально 10 балів. Якщо ж завдання не виконуються взагалі, від загального рейтингу студента віднімається 10 балів за кожне невиконане завдання. Кожний змістовний модуль завершується написанням підсумкової ЗМРКР, яка максимально оцінюється у 30 балів.

У підсумку за один кредит студент максимально може отримати 100 балів.

V семестр –екзамен

Поточний контроль, самостійна робота та виконання ЗМРКР
Змістовий модуль № 1
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 ЗМРКР №1 сума
10/10 10/10 10/10 10/10 10/10 10/10
Змістовий модуль № 2
Т7 Т8 Т9 Т10 Т11 Т12 ЗМРКР №2 сума
10/10 10/10 10/10 10/10 10/10 10/10
Усього за 1 модуль
                 

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів; 10/10теоретичні знання/практичні навички

Критерії оцінювання теоретичних знань та практичних навичок

У процесі оволодіння цим курсом студенти повинні знати основні поняття про анатомію і фізіологію ендокринної системи, а також вміти проводити експеримент по ендокринології. Стосовно навчального предмету “Ендокринологія” в системі вищої освіти такі рівні обізнаності (компетентності) студентів, які інтерпретуються так:

Теоретичні:

Бали рівень Критерії
відмінно Студент виявляє творчі здібності, на основі глибоких і міцних знань за власним бажанням розвиває свої обдарування і нахили, уміє самостійно здобувати і використовувати інформацію у нестандартних ситуаціях, аналізувати її, виявляє власне ставлення до неї
дуже добре Студент з незначними помилками виявляє гнучкі здібності, на основі глибоких і міцних знань за власним бажанням розвиває свої обдарування і нахили, уміє самостійно здобувати і використовувати інформацію у нестандартних ситуаціях, аналізувати її, виявляє власне ставлення до неї.
добре Студент самостійно і логічно відтворює навчальний матеріал і застосовує знання в нестандартних ситуаціях, уміє узагальнювати й систематизувати надану інформацію, виявляє розуміння основоположних наукових теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього і робити висновки
6 – 7 задовільно Студент відтворює навчальний матеріал за допомогою викладача й уміє описувати деякі ендокринологічні захворювання за певними ознаками
достатньо Студент має фрагментарні уявлення з предмету самостійно частково відтворює навчальний матеріал, уміє порівнювати і класифікувати ендокринологічну патологію (обізнаний з деякими поняттями по ендокринології)
1 – 4 незадовільно Студент розрізняє деякі ендокринологічні захворювання і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками (на побутовому рівні)
0 – 1 неприйнятно Відсутні теоретичні знання і практичні навички

Практичні:

Бали рівень Критерії
високий Студент виконує лабораторний експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; робить поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки. Виконує експериментальні задачі за власним планом.
8 – 9 достатній Студент самостійно виконує лабораторну роботу згідно з інструкцією; описує спостереження
6 – 7 середній Студент складає приклади за допомогою викладача, самостійно виконує окремі лабораторні досліди, дотримуючись інструкції; описує хід виконання дослідів
початковий Студент знає правила безпеки під час проведення лабораторних робот; виконує найпростіші лабораторні досліди під керівництвом викладача
2 – 4 незадовільний Студент розпізнає деякі ендокринологічні захворювання і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками (на побутовому рівні)
0 – 1 неприйнятний Робота не виконана, у студента відсутні будь-які практичні навички.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

(Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах»)

 

Проміжок за накопичувальною бальною шкалою Оцінка ECTS Оцінка за розширеною шкалою
90 та вище А відмінно
80-89 В дуже добре
65-79 С добре
5-64 D задовільно  
50-54 E достатньо  
35-49 FX незадовільно  
1-34 F неприйнятно  
           

 

Оцінка за розширеною шкалою Еквівалент оцінки за п'ятибальною шкалою
відмінно
дуже добре 4,5
добре
задовільно 3,5
достатньо
незадовільно
неприйнятно

У разі отримання оцінки «неприйнятно» студент зобов'язаний повторно вивчити дисципліну, пройти практику чи виконати курсову роботу в наступному навчальному періоді.