Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Порядок виконання роботи



 

1. Для визначення кількості волокон, необхідних для проведення випробувань використовують дані, наведені в табл. 9.1.

2. Із наважки без відкидання волокон за допомогою затиску №1 і оксамитової дошки готують штапель з рівним кінцем. Готовий штапель із дошки пінцетом переносять на міліметровий папір, так, щоб рівний кінець лежав на папері на відстані (А) від його краю. Цю відстань в залежності від довжини волокна обирають за табл. 9.1. Затиском №1 захоплюють кінець штапелю, який звисає вздовж паперу, тобто на відстані А від рівного кінця.

Таблиця 9.1

Кількість волокон

Довжина волокна, мм Кількість волокон для визначення розривного навантаження, мг Відстань лінії затиску від рівного кінця штапелю при вичісування коротких волокон (А), мм Довжина кінця пучка, який заправляється у верхній затиск динамометра (В), мм
До 35/36 50-60
35/36-44/45 60-70
Вище 44/45 70-80

 

3. Для видалення волокон, довжина яких менша А, а також для паралелізації волокон затиснутий штапель прочісують спочатку рідким, потім густим металевим гребенем. Прочісування починають близько до рівного кінця, другий раз – від середини, а третій – від губок затиску. Потім, звільнивши штапель, захоплюють прочесаний кінець лівою рукою і прочісують протилежний кінець по два рази рідким і густим гребенем. Штапель, звільнений прочісуванням від коротких волокон, ділять на 10 однакових пучків таким чином, щоб в кожен з них увійшли волокна всіх довжин.

4. Штапель заправляють у динамометр ДШ-3М і злегка притримуючи вантаж 17, звільняють важіль 16 поворотом засову 22. Після обриву штапелю записують показання шкали навантажень з точністю до 0,5 поділки. Потім, притримуючи маятникову систему за тягу 7, звільняють важелем 14 собачки 12, повертаючи систему у початкове положення. Після цього поворотом важеля 16 повертають нижній затиск у початкове положення. Відкривають затиски та виймають обидва кінця розірваного пучка, зважують їх на торсійних вагах з точністю до 0,05 мг. Так послідовно розривають і зважують всі 10 пучків. Результати вимірювань і обчислень заносять в табл. 9.2.

5. Проводять розрахунки.

Кількість волокон у кожному пучку:

, (9.16)

де - кількість волокон у 1мг.

Розрахункове розривне навантаження визначають за формулою 9.9.

Середнє розривне навантаження бавовняного волокна обчислюють за формулою 9.10.

Дійсне розривне навантаження бавовняного волокна обчислюють за формулою 9.11.

Таблиця 9.2

Обробка результатів випробувань

Номер пучка Розривне навантаження пучка, , гс Маса пучка, , мг Розрахункова кількість волокон у пучку, , шт. Розрахункове розривне навантаження на одне волокно, , гс Відхилення від середнього розривного навантаження, , гс
         
         
           
         

 

Контрольні запитання

1. Які розривні характеристики використовують для оцінки якості механічних властивостей волокон?

2. Який взаємозв’язок існує між механічними властивостями волокон та їх якістю?

3. За допомогою яких пристроїв визначають розривне навантаження і подовження волокон. Їх відмінні особливості.

4. Які методи використовують для визначення механічних властивостей бавовняних волокон?

5. Яким чином оцінюють нерівномірність волокон за розривним навантаженням?

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.