Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Законодавчий статус державного виконавця.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ЧЕРКАСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ

ЕКОНОМІКО – ПРАВОВИЙ КОЛЕДЖ

 

 

Реферат з дисципліни:

«Державна виконавча служба»

на тему:

Державний виконавець: статус, завдання, обов’язки, права, відповідальність

 

Виконав:

Омельченко Андрій

студент ІV курсу групи ЮР-41

 

Перевірив викладач

Гончар О.А.

 

 

Оцінка:

_________

 

 

Черкаси-2013


ПЛАН

Законодавчий статус державного виконавця.

2. Завдання та обов’язки державного виконавця.

Права державного виконавця

4. Відповідальність державного виконання.


 

Законодавчий статус державного виконавця.

Згідно ст. 6 ЗУ “Про державну виконавчу службу” встановлено, що працівники Органів державної виконавчої служби за своїм правовим статусом є державни­ми службовцями. Це означає, що на них поширюється в повному об­сязі дія законодавства України про державну службу з урахуванням особ­ливостей, передбачених коментованим Законом. Статус і загальні заса­ди діяльності державних службовців визначаються Законом «Про державну службу», а окремі обмеження в діяльності державних служ­бовців визначаються також Законом «Про боротьбу з корупцією».

У той же час Законом закріплені певні відмінності правового ста­тусу працівників державної виконавчої служби від загального право­вого статусу державних службовців. Це, зокрема, стосується питань соціально-побутового забезпечення працівників органів державної виконавчої служби (див. коментар до ст. 15 цього Закону), їх держав­ного страхування (див. коментар до ст. 16 цього Закону), забезпечен­ня форменим одягом, а також додаткових засобів матеріального зао­хочення (див. коментар до ст. 17 цього Закону.)

2. Частина друга даної статті містить правило, згідно з яким праців­никам органів державної виконавчої служби видаються службові по­свідчення єдиного зразка, який затверджується Міністром юстиції України.

Службове посвідчення є офіційним документом, що посвідчує особу, якій воно видане, і підтверджує наявність у неї повноважень відповідно до займаної посади. Зокрема, для державних виконавців це повноваження щодо практичного примусового виконання рішень, передбачених законом.

Необхідність підтвердження статусу працівника органів держав­ної виконавчої служби виникає під час виконання службових обов'язків щодо виконання рішень, для позачергового придбання квитків на транспорті, улаштування у готелях тощо.

Усі працівники органів державної виконавчої служби мають служ­бові посвідчення єдиного зразка. Це означає, що всі службові по­свідчення мають єдину форму і зовнішній вигляд, а також містять однотипну інформацію про осіб, яким вони видані. Обов'язковими атрибутами службового посвідчення є фотокартка особи, якій видано посвідчення, її прізвище, ім'я та по батькові, займана посада, назва органу, печатка та підпис особи, що видала посвідчення. Зразок по­свідчення затверджується Міністром юстиції України.

АУ частині третій даної статі закріплено обов'язок працівників органів державної виконавчої служби носити формений одяг під час виконання службових обов'язків. Наявність форменого одягу підкрес­лює належність особи до особливої категорії державних службовців, наділених повноваженнями представника влади. Носіння форменого одягу має сприяти сумлінному виконанню працівниками органів дер­жавної виконавчої служби своїх службових обов'язків та дисципліну­вати їх.

Опис форменого одягу та норми забезпечення форменим одягом працівників органів державної виконавчої служби затверджені Поста­новою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1101 «Про формений одяг працівників органів державної виконавчої служби».

Комплект форменого одягу для чоловіків включає:

— Костюм з вовняної тканини чорного кольору, що складається з піджака двобортного прямого силуету на підкладці, з лацканами та штанів прямого силуету.

— Костюм літній з напіввовняної тканини чорного кольору, що складається з піджака двобортного прямого силуету на підкладці, з лацканами та штанів прямого силуету.

— Сорочка з довгим рукавом з бавовняної тканини білого кольору.

— Сорочка з коротким рукавом з бавовняної тканини білого кольору.

— Сорочка формена з коротким рукавом з бавовняної тканини біло­го кольору.

— Краватка шовкова чорного кольору.

— Пальто зимове двобортне прямого силуету з вовняної тканини чорного кольору, з лацканами.

— Плащ однобортний прямого силуету із змішаної тканини чор­ного кольору, з лацканами.

— Шапка або папаха зимова із сірого каракулю.

— Кашкет з напіввовняної тканини чорного кольору з околичкою і кантом чорного кольору.

— Кашне трикотажне чорного кольору.

— Рукавички п'ятипалі шкіряні утеплені чорного кольору.

Комплект форменого одягу для жінок включає:

— Костюм з вовняної тканини чорного кольору, що складається з жакета двобортного прямого силуету на підкладці, з лацканами, спідниці двошовної прямого силуету, на поясі, на підкладці, із швом посередині і шліцом на задньому полотнищі та штанів прямого силуету.

—Костюм літній з напіввовняної тканини чорного кольору, що скла­дається з жакета двобортного прямого силуету на підкладці, спідниці двошовної прямого силуету, на поясі, на підкладці, із швом посередині і шліцом на задньому полотнищі та штанів прямого силуету.

— Блузка з довгим рукавом з шовкової тканини білого кольору, з воланом.

— Блузка з коротким рукавом з шовкової тканини білого кольору, із запрасованими та застроченими складками.

— Сорочка формена з коротким рукавом з бавовняної тканини біло­го кольору.

— Краватка шовкова чорного кольору.

— Пальто зимове двобортне прямого силуету з вовняної тканини чорного кольору, з лацканами.

— Плащ однобортний прямого силуету із змішаної тканини чор­ного кольору, з лацканами.

— Шапка зимова із сірого каракулю.

— Капелюх фетровий чорного кольору.

— Кашне трикотажне чорного кольору.

— Рукавички п'ятипалі шкіряні утеплені чорного кольору.

 

2. Завдання та обов’язки державного виконавця.

У свою чергу основними обов'язками державних службовців є:

— додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

— забезпечення ефективної роботи та виконання завдань держав­них органів відповідно до їх компетенції;

— недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

— безпосереднє виконання покладених на них службових обо­в'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

— збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а та­кож іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розго­лошенню;

— постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

— сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі напо­лягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу.

Окремо законом передбачено і конкретні права і обов'язки деяких категорій працівників органів державної виконавчої служби. Так, ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець:

— здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного вико­нання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі — виконавчий документ) у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;

— надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

— розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провад­ження та їх клопотання;

— заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

— роз'яснює сторонам їх права і обов'язки.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

— одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснен­ня, довідки, іншу інформацію;

— проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприєм­ницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами;

— здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

— безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища;

— накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

— накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в устано­вах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

— використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;

— звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'яс­ненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого докумен­та, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і спо­собу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;

— звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дити­ни чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове про­никнення до житла чи іншого володіння боржника — фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кош­ти, належні боржникові від інших осіб;

— викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі не­явки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

— залучати до проведення виконавчих дій понятих працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а та­кож експертів, спеціалістів, в тому числі для оцінки майна;

— накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

— застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки;

— при виконанні судових рішень безперешкодно входити на зе­мельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників — фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знахо­диться та на яке за законом можливо звернути стягнення;

— вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб борж­ників — юридичних осіб або від боржників — фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог дер­жавного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про вико­навче провадження;

— повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

— у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому за­коном порядку одержали ліцензії на:

1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будів­ництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобіль­ним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);

3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої влас­ності, надання послуг з охорони громадян;

5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.

— здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.