В умовах безперервного розвитку взаємозв’язків між містом та ін-
шими населеними пунктами підвищуються вимоги до транспортної ін-
фраструктури, взаємодії її елементів у транспортних вузлах. Найважли-
вішими елементами транспортної системи міста є вокзали. Від раціона-
льного розміщення вокзалів у структурі міста багато в чому залежать
ефективність використання різних видів транспорту, рівень транспорт-
ного обслуговування населення.
Одним із шляхів скорочення витрат часу населенням міст при поїз-
дках на міському пасажирському транспорті є удосконалення транспор-
тно-планувальної організації пересадочних вузлів, які є елементом
транспортної мережі міста і багато в чому визначають її належне функ-
ціонування. Дослідженням пересадочних вузлів займались багато вче-
них, відомі праці Горбачова П.Ф, Левковської Є.П., Азаренкової З.В.,
Щурової В.А. [1-4]. В роботі авторів [5] систематизовано класифікацію
транспортно-пересадочних вузлів і їх значення у функціонуванні місь-
кого транспортного комплексу.
При розташуванні вокзалу в місті необхідно враховувати сукуп-
ність транспортних пристроїв у пунктах примикання або перетинання
відповідних магістралей різних видів зовнішнього транспорту (залізни-
чного, автомобільного), а також міського пасажирського транспорту, які
спільно виконують операції по освоєнню транзитних, далеких, місцевих,
приміських та міських перевезеннях пасажирів.
Місце транспортно-пересадочного вузла в транспортній інфрастру-
ктурі визначає його транспортну роботу, тобто організацію взаємодії
внутрішніх і приміських зв’язків, міського та міжміського сполучення. На розміщення транспортно-пересадочних вузлів на плані великого
міста з переростанням їх в суспільно-транспортні центри багато в чому
впливає розташування вокзалів різних видів зовнішнього транспорту
(залізничного, морського, річкового, автомобільного і повітряного), що також найважливішими міськими пересадочними вузлами. Основний обсяг пасажирських перевезень в зоні впливу найзнач-
ніших міст припадає на рейковий, переважно залізничний, та автобус-
ний види транспорту. При цьому, якщо автобусні маршрути з перед-
мість і віддалених місць (рейсові, туристичні, міжміські) закінчуються,
як правило, в периферійних зонах міста, то пасажирські електропоїзди
прибувають на кінцеві головні станції (вокзали), розташовані частіше
поблизу центру міста.
Отже, транспортно-пересадочних вузлів у транспортній інфрастру-
ктурі міста головним чином визначає їх транспортну структуру. Об`єми
їх функціонального навантаження залежать від положення транспортно-
комунікаційного вузла в плані міста. Місце і значення транспортно- комунікаційного вузла в функціонально-просторовій структурі міської
зони супроводжується цілим рядом факторів: щільністю забудови, чисе-
льністю постійного населення, рівнем розвитку наземного і позавулич-
ного транспорту, наявністю резервних територій для забудови, які ви-
значають функціональне і об’ємно-просторове планування вузлів. Крім
того, перенесення або організація пересадочних вузлів на периферійних
територіях потребує внесення змін в діючу маршрутну мережу міського
пасажирського транспорту, що пов’язано з перерозподілом пасажиропо-
токів та організацією потужних районів тяжіння пасажирів.