На рис.1.2 подані схеми планувальних структур міст.
Радіальна планувальна структура характеризується високою непрямолінійністю сполучення між периферійними районами й малими можливостями відводу транзитного руху від центральних районів міста. Радіально-кільцева планувальна структура має більш високі показники ефективності, але в цілому недоліки радіальної не усуває. Ці планувальні структури характерні для старих міст через особливості їхнього історичного розвитку.
Прямокутна й прямокутно-діагональна планувальні структури характерні для відносно молодих міст. Прямокутна планувальна структура створює гарні умови для відведення транзитного руху від центральної частини міста. Однак, при цьому зберігається непрямолінійність повідомлення між окремими районами міста. Прямокутно-діагональна планувальна структура усуває недоліки прямокутної й порівняно з попередніми планувальними структурами, має більш високі показники ефективності.
Вільна(комбінована) планувальна структура застосовується переважно в містах, що мають одне велике промислове виробництво. Така планувальна структура складається з двох або більш структур, розглянутих вище. У цьому випадку головне завдання планувальної структури полягає в забезпеченні транспортного обслуговування виробництва. Крім того, комбіновані планувальні структури утворюються в містах, що мають як«старі» так і«нові» райони. Ефективність таких структур може бути різною залежно від параметрів транспортного попиту.