В рснові розробки сейсмостійких будівель мають бути враховані основні заходи:
· Будівля має концентрувати основну масу на нижніх поверхах, з поступовим зменшенням до верху;
· Для конструкцій сейсмостійких будівель бажано використовувати пластичні і легкі матеріали;
· Існування розподільників навантаження на будівлю, тобто вертикальних і горизонтальних діафрагм жорсткості;
· Наближення до ізометричних форм будівель в плані.
Планувальна структура будівель
Найкращою формою в плані є кругла, але найчастіше вибирають наближену до неї квадратну. Співвідношення складає 1:2; 1:3. Якщо будівля має складну архітектурно-планувальну структуру, то її розділяють на окремі блоки антисейсмічними швами. Шов залежить від висоти будинку: до 5м. – ширина шва 3см., а далі на кожні 5м збільшується на 2см.
Якщо будівля має різні архітектурно-висотні рішення, то кожний блок вибирається приблизно однакової висоти. Антисейсмічні шви найчастіше співпадають з осадочними швами.
Внутрішнє планування має бути якомога симетричнішим, з метою співпадання маси і жорсткості. Найбільш вразливими є місця спряження елементів з різними напрямками. Тому, як правило слід уникати спорудження стін, які стикаються з перпендикулярною стіною без компенсації.
Перекриттям відводиться важлива роль, з метою звязування в одне ціле стіни перекрить, і цим забезпечується більш-менш рівномірний розподіл сейсмічного навантаження в межах поверху.
Сжеми дії сейсмічного навантаження в залежності від власних коливань
Т≤0.5с – жорстка Т›6с – гнучка
Найкраще рішення сейсмостійкості будівлі має забезпечуватись сумісною роботою горизонтальнтх і вертикальних елементів, за рахунок жорстких зв’язків.
Цегляні будівлі
Вони мають невеликий опір динамічним навантаженням і мають найбільші пошкодження. Міцність цегляної кладки визначають такими параметрами: ▫ якість цегли; ▫ якість і міцність розчину ▫ міцність зчеплення між розчином і цеглою.
Фактична міцність, по-досвіду, може бути міцність зчеплення в 4,5 раз ‹ запроетованої. При здійсненні антисейсмічнтх заходів, можна досягнути достатньої сейсмічної стійкості.
Будівля має бути єдиною, цілісною системою, знадійним звязком всіх несучих конструкцій: поздовжніх і поперечних стін і перекрить. З цією метою облаштовуються антисейсмічними обвязками і поясами, замонолічуються перекриття, армуються кути і перетини кладки; застосовуються вертикальні звязуючі конструкції у вигляді сердечників. Шпонки – це заглиблення на боковій поверхні в будівлі, які замонолічуються.
Антисейсмічний пояс – конструкція, яка має місце в зоні спряження перекриття з несучими стінами. Пояс перешкоджає таранній перекриття на стіну. Антисейсмічні пояси замонолічують, встановлюються на всю ширину стіни у випадку, коли вона › 50см, то ширина їх може бути на 10..15 см менша.
Поздовжні стержні виконуються з арматури А1 при 7-8 балах 4Ø10, для 9б - 4Ø12. як правило, бетон марки В12,5. основою сейсмостійкості цегляних будівель служать комплексні конструкції, коли додатково до згаданих, в цегляних стінах влаштовують окремі вертикальні залізобетонні включення, які називають сердечниками. Влаштовуюють на кути через кожні 2-3м. Завжди встановлюють на краях пройомів. Конструктивно – це 4 арматурні стержні вздовж сердечника, звязані арматурою Ø 4,6 , через кожні 25..40см. з кладкою такі сердечники звязуються випускамитонкої арматури, порядка 50см.
77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
Вертикальне планування міськ. тер відображае загальну техн. можливість здійснення рішень ген плану відповідно до ув’язки вул.. мережі з рельєфом., інж спорудами.
Схема верт. планування міськ. тер може включати схему інж. підготовки тер. на якій вказується зрізка, підсипка, водовідвід, дренаж, водостоки… Часто обмежуються обч-ям вузлових чорних і червоних відміток на перетинах осн. транс. магістралей. Вздовж осей трансп. магістралей вказують: Ухил ділянки та її протяжність.
На стадію детального планування схема інж. підготовки тер. верт. планування і водостоків виконують на копії осн. креслення, тобто ескізозабудова.
На стадії верт. планування показують:
-осн. інж. мироприемства і додаткові роботи невказані на генплані;
-висотне рішення дається горизонталями з висотою перерізу h=0,5м.
Осн. вимогам верт. планування є:
-макс. збереження природного рельєфу
-забезпечення поверхневого водовідводу за швидкостями які забезпечують мін. ерозію
-забезпечення допустимих для пішоходів і транспорту уклонів.
Проектні горизонталі назив червоними горизонталями. Вони відображають майбутній рельєф тер-її. Перш ніж приступити до верт. планування до розробки поверхневого рельєфу необхідно проаналізувати існуючий рельєф.
Категорії рельєфу за енергією:
1. Плоскорівнинна. Ухил 2 – 6 ‰ Е=20м/5км.
2. Пересічно-рівнинна та горбиста і=20÷60‰ Е=175м/5км
3. Передгірська та гірська Е=500...900м/5км
4. Високогірна Е=1000...3000м/5км
Схема верт планування на стадії ген плану.Це схема відображає загальну технічну можливість здійснення рішень ген плану відповідно до увязки вуличної мережі з рельєфом, водотоками, інж спорудами. Осн даними схеми верт планування на 1-й і 2-й стадії розробки проекту є точки перетину всіх магістральних, житлових вулиць та проїздів з даними природньої та проектної відмітки.
Категорія місцевості
Х-ка за енергію рельєфу
1.Плоськорівнинна
2.Пересічно рівнинна та гордиста
3.Передгірська та гірська
4.Високогірна
і=2-6‰
W=20м/5км ÷ 10 м/100м невеликі пагорби до 2м
і=20-30 до 60‰
W=175м/5км÷ 40 м/100м
W=500-900м/5км÷ 300-500м/1000м
W=3000м/5км÷ 1000 м/1км
При аналізі рельєфу розріз. ділянки з різною крутизною схилів відповідно:
0-5‰ 5-60‰ 60-100‰ 100-150‰ >150‰
Вертикальним плануванням міськ тер—є проектування рельєфу тер під забудову або інші інж-технічні мироприємства(трасування доріг,магістралей,трубопроводів). Осн принципи і завдання верт планування: 1.- макс збереж природ рельєфу. 2. – забезпечення поверхневого водовідводу 3. – забезп допустимих для пішоходів і транспорту ухилів.
Одним із завдань верт планування є узгодження висотного положення окремих кварталів мікрорайонів, окремих частин міста. Верт планування є однією із складових ген плану і розділяється на такі осн стадії:
1. Ген план міста ( 1:10000, 1:5000)
2. Проект планув окремої планувальної зони ( 1:5000 якщо ген план в 1:10000)
3. Проект детального планування окремої частини тер або функціональної зони (1:2000) на основі розробляємого ген плану міста.
4. Стадія розробки робочого проекту (1:1000, 1:500) і включає як верт планування вулиць так і територій в горизонталях через h=0.2 або h=0.1м.
Кількісна та якісна оцінка рельєфу.Поділ тер за енергією підрозуміває ступінь пересіченості місцевості різкого чи повільного перепаду висот.
Категорії рельєфу за енергією:
5. Плоскорівнинна. Ухил 2 – 6 ‰ Е=20м/5км.
6. Пересічно-рівнинна та горбиста і=20÷60‰ Е=175м/5км
7. Передгірська та гірська Е=500...900м/5км
8. Високогірна Е=1000...3000м/5км
Схема верт планування на стадії ген плану.Це схема відображає загальну технічну можливість здійснення рішень ген плану відповідно до увязки вуличної мережі з рельєфом, водотоками, інж спорудами. Осн даними схеми верт планування на 1-й і 2-й стадії розробки проекту є точки перетину всіх магістральних, житлових вулиць та проїздів з даними природньої та проектної відмітки.