Мета роботи- вивчення установки і методики дослідження діелектричних характеристик ниток (волокон).
14.1. Стислі теоретичні відомості
Діелектричні властивості текстильних матеріалів характеризують їх здатність реагувати на зовнішнє електричне поле. Залежно від температури, частоти і амплітуди напруженості зовнішнього електричного поля характеристики діелектричних властивостей матеріалів різної молекулярної і надмолекулярної структури змінюються по-різному. Тому визначення діелектричних характеристик текстильних матеріалів в широкому інтервалі температур і частот зовнішнього електричного поля дає можливість вивчити особливості молекулярної будови речовин, що становлять текстильні матеріали, молекулярну взаємодію і явища релаксацій в них ( рис. 14.1, 14.2).
V R
С R I С
V
I V I V ωC
I ωR
δ δ V
IR
φ φ V/R
δ δ
А б
Рис. 14.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами
Однією з основних характеристик електричних властивостей матеріалу є його діелектрична проникненість, яка звичайно характеризується відносною діелектричною проникненістю (діелектричною сталою) ε:
ε = C / С0
де С - місткість конденсатора, заповненого досліджуваним матеріалом;
С0- місткість конденсатора з повітряним діелектриком.
У разі ідеального конденсатора (без втрат) в ланцюзі змінного струму між струмом і напругою має місце зсув по фазі на 900. В реальному діелектрику, поміщеному в електричному полі, виникають втрати енергії, що перетворюється на теплову. Внаслідок цього зменшується кут здвигу фаз між струмом і напругою.
Характеристикою втрат електричної потужності змінного струму в діелектриці є тангенс кута втрат. Кутом втрат називається кут δ, доповнюючий кут між струмом і напругою в ланцюзі конденсатора до 900.
На рис. 14.1 приведені еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсатора з втратами, тобто конденсатора ідеальної місткості, послідовно або паралельно сполученого з активним опором, обумовлюючого виникнення еквівалентних втрат.
аб
Рис. 14.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик
При цьому для рис. 14.1, а:
tg δ = ωRC
для рис. 14.1, б:
tg δ = 1/ (ωRC)
де δ - кут втрат;
ω - кутова частота струму;
R - активний опір;
C - місткість конденсатора.
δ = 900 - φ
де φ - кут зсуву між струмом і напругою для реального конденсатора.
Якщо волокна, що містять полярні групи, помістити в електричне поле, то спостерігається орієнтація сегментів (ланок) макромолекул і більш дрібних кінетичних одиниць, що забезпечує визначення діелектричної проникненості і діелектричних втрат. В певних інтервалах температур і частот крива залежність tgδ(f)Т і tgδ(Т)f проходить через максимум, а на кривих ε´(f)Т і ε´(Т)f з'являється перегин (рис. 14.2).
На величину діелектричних втрат роблять вплив багато чинників: хімічна будова текстильних волокон, ступінь їх кристалізації, орієнтація надмолекулярної структури і ін. Все це необхідно враховувати при аналізі результатів дослідження.
Температурно-частотні дослідження діелектричних параметрів текстильних волокон проводяться на спеціальній установці, блок-схема якої приведена на рис. 14.3.
Низькочастотний генератор сигналів ЗГ - 56/1
Міст для вимірювання місткості ВМ - 4006
Індикатор нуля
Ф - 550
Термолегулятор
Термостат з вимірювальним осередком
Рис. 14.3. Блок-схема установки для діелектричних досліджень
Генератор частоти є низькочастотним генератором сигналів 3Г - 56/1 з діапазоном частот від 20 Гц до 200 Гц. Він призначений для подачі синусоїдальної напруги на вимірювальний міст. В плече вимірювального моста включений конденсатор Сх, в якому діелектриком служить досліджуваний матеріал (текстильні нитки або волокна).
б
Сх С1
а в
R2
R1
С
Рис. 14.4. Принципова схема моста Шерінга (живлення змінною напругою з частотою, на якій проводяться вимірювання)
Вимірювальний осередок з досліджуваною речовиною (змінна місткість Сх) включають в плече (аб) моста. Змінна напруга із заданою частотою подається в одну з діагоналей моста (бг), а в іншу діагональ (ав) включений індикатор нуля.
При урівноваженні моста змінними опором R1 і місткістю С2 досягають рівності нулю струму в діагоналі (ав); на екрані осцилографа індикатора нуля з'являється пряма лінія. З умови СхR1 = C1R2 визначають:
невідому місткість:
Сх = С1R2 / R1
і тангенс кута втрат:
tg δ = 1 / (ω R1 C2)
Компенсація tgδ здійснюється за допомогою конденсатора змінної місткості С2. Більш високі значення tgδ компенсуються за допомогою опорів, включених послідовно з еталонним конденсатором.
Індикатор нуля Ф - 550 є високочутливим електронним виборчим підсилювачем змінного струму, що працює в діапазоні 20 - 105 Гц. Прилад застосовується як покажчик рівноваги в мостових схемах (включений в діагональ моста рис. 14.4).
Як індикатор рівноваги моста в приладі використовується електронно-променева трубка з розгорткою по горизонталі (вісь Х) від генератора звукового сигналу 3Г - 56/1. На вхід індикатора нуля (відхилення променя по вертикалі - вісь У) подається напруга розбалансу моста. Коли міст збалансований, вхідна напруга по осі У дорівнює 0 і на екрані осцилографа видна горизонтальна лінія.
Термостат і регулятор температури забезпечують термостатування вимірювального осередку в інтервалі температур 35 - 300 0Сз точністю 0,4 0С. Задана температура виставляється поворотом барабана реохорда на передній панелі приладу.
Вимірювальний осередок є двома круглими вимірювальними електродами, що служать обкладаннями плоского конденсатора. Нижній електрод є базовим, а верхній - знімний, рухомий, що дозволяє змінювати площу обкладань конденсатора і відстані між ними. Між електродами розташовується досліджуваний матеріал - паралелізована система текстильних волокон. Відстань між електродами, тобто товщина діелектрика, визначається за шкалою мікрометра.
Вживані прилади і матеріали: установка для діелектричних досліджень, зразки текстильних волокон (ниток).