1. Вивчають вимоги стандарту, які пред’являються до якості бавовни (ГОСТ 3279-76). Вологість бавовни, яка класифікується повинна бути у межах 8-10%. Тому перед випробуванням зразки волокон необхідно витримувати в кондиційних умовах у розкритому вигляді не менше 2год.
2. Готують препарати подовжніх видів бавовняних волокон і визначають порівняльних методом коефіцієнт зрілості не менше ніж на 10 волокон у кожній групі. Загальна кількість повинна бути не менше 100. Потім сумують кількість волокон у кожній групі зрілості для всієї підгрупи та визначають середній коефіцієнт зрілості.
3. Для оцінки міцності бавовняного волокна від випробуваного зразка беруть частку вагою 7-10г. Затиснувши пробу обома руками, розтаскують його на дві частини, відкидаючи одну частину, із другої витягують тонкий штапель, однієї і тієї ж величини. Потім розподіляють і розгладжують волокна, паралелізуючи їх. Розривають його з таким розрахунком, щоб всі волокна штапелю розривалися одночасно.
4. Таким чином визначають міцність волокна, взятого із еталону – стандарту для даного сорту. Порівнюючи дані, визначають сорт бавовняного волокна, який класифікується.
5. Колір, блиск і матовість оцінюють порівнянням бавовни, яка класифікується з еталонами. Пружність волокна визначають при стисненні руками.
6. Якщо в зразках бавовняного волокна однієї партії або марки виявлено волокна, різні за забарвленням, відтінку або пружності, зразки потрібно розділити за цими ознаками на групи і визначити сорт волокна у кожній групі окремо.
7. Сорт бавовняного волокна визначають в результаті порівняння фактичних даних волокна за розривним навантаженням і коефіцієнту зрілості зі стандартними нормами.
8. Результати вимірювань і обчислень записують у табл. 16.1.
Таблиця 16.1
Показники якості бавовняного волокна
Назва показника
Результати якості
за інструментальним методом
за ГОСТ
Колір
Штапельна масо довжина, мм
Лінійна щільність, текс
Сума пороків і засміченість, %
Вологість, %
Коефіцієнт зрілості
Сорт за показниками якості
Контрольні запитання
1. Які методи існують для оцінки якості бавовняного волокна?
2. Яким чином оцінюють якість бавовни при розбіжностях між постачальником і споживачем?
3. Назвіть основні показники якості бавовняного волокна.
4. Які вимоги пред’являють до бавовняного волокна у відповідності з ГОСТ 3279-76?
5. Які показники якості бавовни враховують під час визначення кондиційної маси партії волокна?
ЗАДАЧІ ЗА ТЕМАМИ
1. Визначити фактичну вологість бавовни у партії за 1 та 2 варіантами, якщо із партії відібрано зразки вагою 295 і 283г, які відразу помістили для зберігання у банку з притертою кришкою. Перед випробуванням на електровологомірі від зразка відібрали проби вагою: за першим варіантом – 50г, а за другим – 49,5г. Після випробування вага проби за першим і другим варіантом стала 49г. Вологість бавовни за пристроєм для обох варіантів була відповідно 7,8% і 7,6%.
2. Відібраний від партії зразок для визначення вологості важив 220г. Після зберігання вага змінилася до 225г. Від цього зразка відібрали пробу вагою 5,05г і, помістили її у сушильну шафу, висушили да постійної ваги 4,05г. Визначити фактичну вологість пряжі у партії.
3. Підрахувати рівноважну вологість бавовни за формулою Мюллера при постійній температурі для наведених нижче значень відносної вологості повітря: Шляхом порівняння отриманих результатів з табличними даними, можна встановити величину похибки у кожному випадку. Результати порівнянь представити у вигляді таблиці.
Відносна вологість повітря
Вологість бавовни
Похибка формули
за формулою
із таблиці
4. На заготівельний пункт доставлено бавовну-сирець 1 сорту машинного збору масою 1600кг. Фактична вологість бавовни-сирцю 15%, засміченість 12%. Визначити масу бавовни-сирцю.
5. Використовуючи формули Мюллера та Тімоніна, розрахувати нормальну вологість для бавовни і льону.
6. Обчислити умовну площу поперечного перерізу, величину розрахункового діаметру та тонину у тексах і 1/мм2 для бавовняного волокна з метричним номером 5200.
7. Визначити метричний номер і тонину в г/км і 1/мм2 для бавовняного волокна, якщо середнє значення поперечника волокон у пробі дорівнює 38мк.
8. В результаті випробувань на розтягування двох одиночних волокон діаметрами 26 і 22мк було встановлено, що міцність першого із них складає 13гс, а другого - 9,3гс. Чи буде перше волокно за якістю матеріалу краще від другого.
9. Вивести формулу, яка пов’язує границю міцності, виражену в кг/мм2, з розривною довжиною, вираженою у км для волокна з питомою вагою у г/см3.
10. Визначити розривну довжину і границю міцності для бавовняного волокна, якщо його відносна міцність 29гс/текс.
11. Дві партії волокна мають характеристики міцності різного виду; волокно першої з них характеризується середнім для партії значенням границі міцності - 45кг/мм2, а волокно другої партії середнім значенням відносної міцності – 3,3Г/деньє. Потрібно виконати порівняльну оцінку за якістю волокна обох партій.
12. Визначити прядильний номер бавовни, яка має наступні якісні характеристики – штапельну довжину , метричний номер і розривну довжину :
13. Підрахувати прядильний номер і прядильну здатність, яку чекають від бавовни, якщо за даними лабораторних досліджень вона має наступні характеристики: а) =29мм; =5700; =26км; = 1,4%; =35мм; =6200; =31км; = 1,2%.
ЛІТЕРАТУРА
1. Первичная переработка хлопка: Учебник для вузов / Джабаров Г.Д. М.: Легкая индустрия. – 1978. – 429с.
2. Кукин Г. Н., Соловьев А.Н. Текстильное материаловедение. / Исходные текстильные материалы /: Учебник для вузов. – М.: Легпромбытиздат. – 1985. – 216с.
3. Лабораторный практикум по текстильному материаловедению: Учебное пособие для вузов / Кукин Г.Н., Соловьев А.Н., Кобляков А.Н. и др. – М.: Легпромбытиздат. – 1986. – 344с.
4. Методы определения свойств хлопка-волокна: Учебное пособие для вузов / Иванов С.С., Ладынина Л.П., Соловьев А.Н. и др. – М.: Легкая индустрия. – 1972. – 268с.
5. Справочник по хлопкопрядению / Широков В.П., Владимиров Б.М., Полякова Д.А. и др. – М.: Легкая и пищевая промышленность. – 1985. – 472с.
6. Текстильное материаловедение и основы текстильного производства: Учебник для вузов / Садыкова Ф.Х., Садыков Д.М., Кудряшова Н.И.: Легпромбытиздат. – 1989. – 288с.
7. Монастырский А.Г. Испытание текстильных материалов. – М.: Легкая индустрия. – 1970. – 280с.
8. Кукин Г. Н., Соловьев А.Н., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение (волокна и нити): Учебник для вузов. – М.: Легпромбытиздат. – 1989. – 352с.
9. Справочник по хлопкопрядению / Золотарева Н.И., Иванова С.С., Владимирова Б.М. – М.: Легкая индустрия. – 1968. – 576с.
10.Насекин Н.А. Хлопковое волокно, его добывание и свойства / Н.А. Насекин. М., 2007. – 377 c.
11.Садыкова Д.М., Садыкова Н.И. Текстильное материаловедение и базы текстильных производств / Д.М.Садыков, Н.И.Садыкова. - М., 2008. – 412 c.
12.Хайдаров И. Роль и значение хлопковой промышленности в развитии экономики / И.Хайдаров. - М.: Деловой партнер, 2008. – 250 с.
13.Материалы сайта http://www.cotton.org
14.Материалы сайта http://www.cotton.net
15.Материалы сайта http://www.cottoninc.com
16.Материалы сайта http://cottonusa.org
17.Материалы сайта http://www.deltafarmpress.сom
18.Материалы сайта http://www.textileclub.ru
19.Илларионова К.В., Ермилова И.А., Григорьев С.В. Что влияет на цвет хлопка // Курьер легкой промышленности, 2005. - № 10. - С. 20-21.
20.Илларионова К.В., Берегина В.М., Ермилова И.А., Григорьев С.В. Характеристика физико-механических показателей хлопковых волокон новых селекционных линий // Текстильная промышленность, 2006. - № 1-2. - С. 16-19.
21.Илларионова К.В., Котоменкова О.Г., Ермилова И.А. Достижения науки в получении и использовании экологически чистого хлопкового волокна //Тезисы докладов международной студенческой конференции, посвященной 300-летию Санкт-Петербурга. – СПб.: ТЭИ, 2003. - С. 143 – 145.