До другої відміни належать іменники (прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники) чоловічого і середнього роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на -i. У називному відмінку однини чоловічий рід закінчується на -us, -er і один іменник на -ir (vir, i, m – чоловік, муж, воїн), а середній рід – на -um.
Наприклад:
Іменники
discipŭlus, i, m – учень
oeconōmus, i, m – економіст
mathematĭcus i, m – математик
hortus, i, m – сад
vesper, ĕrі, m – вечір
sequester, tri, m – посередник
puer, ĕri, m – хлопець
liber, bri, m – книжка
ager, agri, m – поле
magister, tri, m – вчитель
acĭdum, i, n – кислота
bellum, i, n – війна
debĭtum, i, n – зобов’язання, борг
credĭtum, i, n – позика, борг
oppĭdum, i, n – укріплене місто.
Прикметники
albus, a, um – білий, а, е
longus, a, um – довгий, а, е
altus, a, um – високий, а, е
asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е
liber, ĕra, ĕrum – вільний, а, е
niger, gra, grum – чорний, а, е.
Присвійні займенники
meus, a, um – мій, я, є
tuus, a, um – твій, я, є
suus, a, um – свій, я, є
noster, tra, trum – наш, а, е
vester, tra, trum – ваш, а, е.
Числівники
primus, a, um – перший, а, е
secundus, a, um – другий, а, е
tertius, a, um – третій, я, є.
Примiтка.
До другої відміни належать деякі іменники жіночого роду на -us у називному відмінку однини:
a) назви країн, островів, міст, дерев:
Aegyptus, i, f – Єгипет; Cyprus, i, f – Кіпр; Rhodus, i, f – Родос; Corinthus, i, f – Корінт (Корінф); malus, i, f – яблуня; cerāsus, i, f – вишня.
б) загальні іменники:alvus, i, f – живіт; colus, i, f – прядка; vannus, i, f – віялка; atŏmus, i, f – атом; bolus, i, f – глина; humus, i, f – земля, ґрунт; crystallus, i, f – кристал; methŏdus, i, f – метод; periŏdus, i, f – період; diamĕtros, tri, f – діаметр.
До другої відміни належать деякі іменники середнього роду із закінченням -us у називному відмінку однини: virus, i, n – отрута; pelăgus, i, n – море; vulgus, i, n – натовп, юрба.
Відмінкові закінчення другої відміни:
Casus
Singulāris
Plurālis
Nom.
-us, -er, -ir (m), -um (n)
-i (m), -a (n)
Gen.
-i (m,n)
-ōrum (m, n)
Dat.
-o (m,n)
-is (m,n)
Acc.
-um (m,n)
-os (m), -a (n)
Abl.
-ō (m, n)
-is (m,n)
Voc.
-e (m), -er (m), -um (n)
-i (m), -a (n)
Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:
а) liber novus (m) – нова книжка;
б) debĭtum pecuniarium (n) – грошовий борг
Casus
Singulāris
Plurālis
Nom.
liber nov-us
libr-i nov-i
Gen.
libr-i nov-i
libr-ōrum nov-ōrum
Dat.
libr-o nov-o
libr-is nov-is
Acc.
libr-um nov-um
libr-os nov-os
Abl.
libr-ō nov-ō
libr-is nov-is
Voc.
liber nov-e
libr-i nov-i
Casus
Singulāris
Plurālis
Nom.
debĭt-um pecuniari-um
debĭt-a pecuniari-a
Gen.
debĭt-i pecuniari -i
debit-ōrum pecuniari-ōrum
Dat.
debĭt-o pecuniari-o
debĭt-is pecuniari-is
Acc.
debĭt-um pecuniari-um
debĭt-a pecuniari-a
Abl.
debĭt-ō pecuniari-ō
debĭt-is pecuniari-is
Voc.
debĭt-um pecuniari-um
debĭt-a pecuniari-a
Особливості іменників (прикметників) другої відміни
1. У словах чоловічого роду на -us у кличному відмінку однини закінчення -е. Порівняйте: друже, народе, брате.
2. Іменники (прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er, зберігають ‑е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличному відмінках однини.
3. Власні імена на -ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини мають закінчення -і, -еі, ‑аі: Valerius – Valeri, Pompeius – Pompei, Gaius – Gai. Загальний іменник filius, ii, m – син у кличному відмінку має форму fili.
4. Деякі іменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на -um замість ‑ōrum.
Вони означають:
а) вагу і міру:
iugĕrum, i, n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum
modius, i, m – модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium
nummus, i, m – монета, Gen.plur. – nummum
sestertius, ii, m – сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium;
б) назви посад і визначення службового становища:
decemvir, i, m – децемвір, Gen.plur. – decemvīrum
faber, bri, m – майстер, Gen.plur. – fabrum.
5. Іменник deus, i, m – бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називному і кличному відмінках множини – dei або di; у давальному й орудному відмінках множини – deis або dis; у родовому відмінку множини часто вживається форма deum замість deōrum.
Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення ‑а. Порівняйте: озера, міста, вікна.