Через терни до зірок

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 73Следующая ⇒

Друга відміна (Declinatio secunda)

Парадигма другої відміни

До другої відміни належать іменники (прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники) чоловічого і середнього роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на -i. У називному відмінку однини чоловічий рід закінчується на -us, -er і один іменник на -ir (vir, i, m – чоловік, муж, воїн), а середній рід – на -um.

Наприклад:

Іменники

discipŭlus, i, m – учень oeconōmus, i, m – економіст mathematĭcus i, m – математик hortus, i, m – сад vesper, ĕrі, m – вечір sequester, tri, m – посередник puer, ĕri, m – хлопець liber, bri, m – книжка

ager, agri, m – поле magister, tri, m – вчитель acĭdum, i, n – кислота bellum, i, n – війна debĭtum, i, n – зобов’язання, борг credĭtum, i, n – позика, борг oppĭdum, i, n – укріплене місто.

Прикметники albus, a, um – білий, а, е longus, a, um – довгий, а, е altus, a, um – високий, а, е asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е liber, ĕra, ĕrum – вільний, а, е niger, gra, grum – чорний, а, е.

Присвійні займенники meus, a, um – мій, я, є tuus, a, um – твій, я, є suus, a, um – свій, я, є noster, tra, trum – наш, а, е vester, tra, trum – ваш, а, е.

Числівники

primus, a, um – перший, а, е

secundus, a, um – другий, а, е

tertius, a, um – третій, я, є.

Примiтка. До другої відміни належать деякі іменники жіночого роду на -us у називному відмінку однини: a) назви країн, островів, міст, дерев: Aegyptus, i, f – Єгипет; Cyprus, i, f – Кіпр; Rhodus, i, f – Родос; Corinthus, i, f – Корінт (Корінф); malus, i, f – яблуня; cerāsus, i, f – вишня. б) загальні іменники:alvus, i, f – живіт; colus, i, f – прядка; vannus, i, f – віялка; atŏmus, i, f – атом; bolus, i, f – глина; humus, i, f – земля, ґрунт; crystallus, i, f – кристал; methŏdus, i, f – метод; periŏdus, i, f – період; diamĕtros, tri, f – діаметр. До другої відміни належать деякі іменники середнього роду із закінченням -us у називному відмінку однини: virus, i, n – отрута; pelăgus, i, n – море; vulgus, i, n – натовп, юрба.

Відмінкові закінчення другої відміни:

Casus Singulāris Plurālis

Nom. -us, -er, -ir (m), -um (n) -i (m), -a (n)

Gen. -i (m,n) -ōrum (m, n)

Dat. -o (m,n) -is (m,n)

Acc. -um (m,n) -os (m), -a (n)

Abl. -ō (m, n) -is (m,n)

Voc. -e (m), -er (m), -um (n) -i (m), -a (n)

Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:

а) liber novus (m) – нова книжка;

б) debĭtum pecuniarium (n) – грошовий борг

Casus Singulāris Plurālis

Nom. liber nov-us libr-i nov-i

Gen. libr-i nov-i libr-ōrum nov-ōrum

Dat. libr-o nov-o libr-is nov-is

Acc. libr-um nov-um libr-os nov-os

Abl. libr-ō nov-ō libr-is nov-is

Voc. liber nov-e libr-i nov-i

Casus Singulāris Plurālis

Nom. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a

Gen. debĭt-i pecuniari -i debit-ōrum pecuniari-ōrum

Dat. debĭt-o pecuniari-o debĭt-is pecuniari-is

Acc. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a

Abl. debĭt-ō pecuniari-ō debĭt-is pecuniari-is

Voc. debĭt-um pecuniari-um debĭt-a pecuniari-a

Особливості іменників (прикметників) другої відміни

1. У словах чоловічого роду на -us у кличному відмінку однини закінчення -е. Порівняйте: друже, народе, брате.

2. Іменники (прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er, зберігають ‑е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличному відмінках однини.

3. Власні імена на -ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини мають закінчення -і, -еі, ‑аі: Valerius – Valeri, Pompeius – Pompei, Gaius – Gai. Загальний іменник filius, ii, m – син у кличному відмінку має форму fili.

4. Деякі іменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на -um замість ‑ōrum.

Вони означають:

а) вагу і міру:

iugĕrum, i, n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum

modius, i, m – модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium

nummus, i, m – монета, Gen.plur. – nummum

sestertius, ii, m – сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium;

б) назви посад і визначення службового становища:

decemvir, i, m – децемвір, Gen.plur. – decemvīrum

faber, bri, m – майстер, Gen.plur. – fabrum.

5. Іменник deus, i, m – бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називному і кличному відмінках множини – dei або di; у давальному й орудному відмінках множини – deis або dis; у родовому відмінку множини часто вживається форма deum замість deōrum.

Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення ‑а. Порівняйте: озера, міста, вікна.

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 12 13 141516 17 Следующая ⇒