Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Необережність та її види.



Необережністьпоряд з умислом — це основна форма вини у кримінальному праві. Необережна форма вини характерна для по­рушень правил безпеки руху та експлуатації транспорту, порушень вимог законодавства про охорону праці і безпеку виробництва, окре­мих службових злочинів.

У ч. 1 ст. 25 КК зазначені два види необережності: злочинна са­мовпевненість (самонадіяність) та злочинна недбалість.

Згідно з ч. 2 ст. 25 КК необережність є злочинною самовпевне­ністю, якщо особа передбачала можливість настання суспільна не­безпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легко­важно розраховувала на їх відвернення.

За ч. З ст. 25 необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Злочинна самовпевненість (самонадіяність),як і інші види вини, характеризується двома ознаками — інтелектуальною і вольовою.

Інтелектуальна ознака злочинної самовпевненості відображена у законі вказівкою на ставлення суб'єкта до суспільне небезпечних наслідків. На відміну від визначення умислу закон не містить характеристики психічного ставлення особи до вчиненого нею діяння (дії, бездіяльності).

Передбачення особою можливості настання суспільна небезпеч­них наслідків.Говорячи про цю сферу інтелектуальної діяльності суб'єкта, слід зазначити, що особа, діючи самовпевнено, передбачає як фактичні ознаки можливих наслідків своєї дії (бездіяльності), так і її суспільне небезпечний характер. Певну складність становить питання про характер передбачення наслідків. На думку одних юри­стів, передбачення при самовпевненості носить абстрактний харак­тер. Другі говорять про абстрактний характер самого передбачення. Вольова ознака злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення суспільне не­безпечних наслідків. При злочинній самовпевненості вона розрахо­вує на цілком реальні, певні обставини, котрі за своїми властивос­тями, зв'язками мають здатність відвернути настання наслідків.

Злочинна недбалістьвідрізняється від інших видів вини (пря­мого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості) тим, що осо­ба не передбачає настання суспільне небезпечних наслідків. Для встановлення злочинної недбалості також необхідно проаналізува­ти її інтелектуальну і вольову ознаки.

Інтелектуальна ознака злочинної недбалості характеризу­ється відсутністю в особи усвідомлення суспільної небезпечності здійснюваної нею дії (або бездіяльності), а також відсутністю перед­бачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків.

За ставленням до діяння (дії, бездіяльності) можуть бути визна­чені такі варіанти психічного стану:

а) суб'єкт усвідомлює, що порушує певні вимоги обережності, але не передбачає можливості настання суспільно небезпечних на­слідків. Таке ставлення є характерним для випадків, коли суб'єкт вважає свій відступ від потрібної поведінки неістотним і нездатним набути негативного соціального значення. Наприклад, охоронець пропускає без належного дозволу на об'єкт, закритий для сторонніх, свого знайомого, не гадаючи, що останній може використати пере­бування на цьому об'єкті для вчинення протиправної дії;

б) суб'єкт, здійснюючи свідомий вчинок, не усвідомлює, що в та­кий спосіб він порушує вимоги обережності. Наприклад, водій, керу­ючи транспортним засобом, не знизив швидкості до потрібної, тому що не помітив попереджувальний знак «Обмеження максимальної швидкості». Продовжуючи рух, він вважає, що діє належним чином;

в) саме діяння суб'єкта позбавлене свідомого вольового контро­лю, але цей контроль втрачено з його вини.

Вольова ознака злочинної недбалості по­лягає у тому, що особа, маючи реальну можливість передбачити су­спільне небезпечні наслідки своєї поведінки, не мобілізує свої психічні здібності для того, щоб здійснити вольові дії, необхідні для запобіган­ня таким наслідкам.

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.