Читання букв: с, h, q, k, s. Буквосполучення: su, nqu, sti, xti, tti.

Su - перед голосним, який входить до складу буквосполучення, вимовляється, як український [св], а перед приголосним – [су]:

consuetūdo [консветудо] – звичка

suavis [свавiс] – приємний

suasoria [свазорiа] – захист, рекомендацiя

summa [сумма] – сума, пiдсумок

substantia [субстанцiа] – суть, речовина, матерiя;

nqu - перед голосним, який входить до складу буквосполучення, вимовляється, як український [нґв], а перед приголосним – [нґу]:

lingua [лiнґва] – мова

pinguis [пiнґвiс] – жирний

angŭlus [анґулюс] – кут

singulāris [сінґулярiс] – окремий, однина;

б) q вживається у сполученнi з «u» і перед наступним голосним вимовляється, як український [кв]:

quadrātum [квадратум] – квадрат

qualificatio [квалiфiкацiо] – ступiнь i вид професiйної пiдготовки

quantum [квантум] – квант, мiнiмальна кiлькiсть, на яку може змiню­ватись фiзична величина

quorum [кворум] – кiлькiсть присутнiх на зборах, достатня для визнання зборiв правочинними;

tti - ti у класичнiй латинi у всiх позицiях вимовлялось, як [тi]. У IV–V ст. н.е. перед наступним голосним стало вимовлятися, як [цi], ця традицiя збереглася досі:

lectio [лєкцiо] – читання, вибiр

eruditio [ерудiцiо] – освiта, навчання

ratio [рацiо] – розум.

Окрім голосних а, е, i, о, и, у, в, у латинській мові є дифтонги (двоголосні), тобто поєднання двох різних голосних, що вимовляються як один склад. До них належать: au, що вимовляється як ау з нескладовим в або як ав: аurum (аврум) - золото; еu - як е з нескладовим в або як эв: Europa (европа) - Європа; ае - як українське е: аеrа (ера) - ера (але аеr (аер) повітря); ое - як українське е: роеnа (пена) - покарання (але роеta (поета) - поет). Буква с читається двояко:

а) перед е, i, в, ае, ое - як українське ц;

б) перед а, о, и, перед всіма приголосними і в кінці слова як українське ко: сеnа (цена) - обід; cibus (цібус) - їжа; соr (кор) - серце; caput (капут) - голова.

Буква q (завжди у поєднанні з и) читається як українське кв: aqua (аква) – вода.

Поєднання ngu і su перед голосними вимовляється з нескладовим в, як українське буквосполучення нгв і св: lingua (лінгва) - мова, suavis (свавіс) - приємний, але suus (cyyc)-свій.

Поєднання ch вимовляється як українське х: charta (харта) - папір; pulcher (пульхер) - красивий.

Поєднання ph читається як ф: philosophus (фільозофус) - філософ.

Поєднання rh читається як p: rhetor (ретор) - ритор, оратор.

Поєднання th читається як т: thesaurus (тезаврус) - скарб.

Буква s між голосними, а також між т, n, з одного боку, і голосними - з іншого, читається як з: causa (кавза) - причина, asinus (азінус) - віслюк, censura (цензура) - цензура, mensa (менза) - стіл. У всіх останніх положеннях s читається як с: solus (солюс) - один; statua (статуа) - статуя.

Поєднання ti перед голосним читається як ці: ratio (раціо) - розум; initium (ініціум) - початок.

Винятком є поєднання sti, xti, tti: bestia (бестіа) - звір, mixtio (мікстіо) - суміш.

Поиск по сайту: