латинській мові існує чотири види числівників: · кількісні, (Cardinalia), що позначають число "саме по собі": unus, a,um – один; duo, duae, duo – два і т.д. · порядкові, (Ordinalia), що позначають число як ознаку предмета прирахунку: pimus, a, um – перший; secundus, a, um – другий і т.д. · розділові, (Distributiva), що позначають поняття "по-скільки"; немають точного аналога в російській мові і переводяться кількіснимчислівником із приводом "по": singuli, ae, – по одному; bini, ae, – подвох і т.д. · прислівникові, (Adverbialia), що позначають, скільки разів відбулося(відбувається, буде відбуватися) дана подія: semel – один раз, bis –двічі і т.д.
У латинській мові числівники поділяються на чотири розряди:
1) кількісні (відповідають на питання скільки?);
2) порядкові (відповідають на питання котрий? який?);
3) розділові (відповідають на питання по скільки?);
4) прислівникові (відповідають на питання скільки разів?).
Цін]
>ри
Кількісні
Порядкові
Розділові
Прислівникові
арабські
римські
I
unus, a, um
primus, a, um
singuli, ae, a
semel
один, -а, -е
перший, -а, -е
по одному
один раз
II
duo, duae, duo
secundus, a, um
bini, ae, a
bis
III
tres, tria
tertius, a, um
terni, ae, a
ter
IV
quattuor
quartus, a, um
quaterni, ae, a
quater
V
quinque
quintus, a, um
quini, ae, a
quinquies
VI
sex
sextus, a, um
seni, ae, a
sexies
VII
septem
septimus, a, um
septeni, ae, a
septies
VIII
octo
octavus, a, um
octoni, ae, a
octies
IX
novem
nonus, a, um
noveni, ae, a
novies
X
decem
decimus, a, um
deni, ae, a
decies
Складні кількісні числівники другого десятка від 11 до 17 утворюються шляхом додавання до основи назв одиниць закінчення -decim:
11 - undecim (un-us + decim)
12 - duodecim (duo + decim) і т.д.
Складні числівники, в яких останньою цифрою є цифра 8 або 9 (18, 19, 28, 29 і т.д.), утворюються за принципом віднімання назви двох або однієї одиниць від назви наступного десятка:
18 - duo-de-viginti - "від двадцяти два"
19 - un-de-viginti - "від двадцяти один"
28 - duo-de-triginta - "від тридцяти два".
Усі десятки (крім 20) мають закінчення -ginta:
20 - viginti
30 - triginta
40 - quadraginta.
Ци]
ри
арабські
римські
Кількісні
Порядкові
XI
undecim
undecimus, a, um
XII
duodecim
duodecimus, a, um
XIII
tredecim
tertius decimus
XIV
quattuordecim
quartus decimus
XV
quindecim
quintus decimus
XVI
sedecim
sextus decimus
XVII
septendecim
septimus decimus
XVIII
duodeviginti
duodevicesimus, a, um
XIX
undeviginti
undevicesimus, a, um
XX
viginti
vicesimus, a, um
XXX
triginta
tricesimus, a, um
XL
quadraginta
quadragesimus, a, um
L
quinquaginta
quinquagesimus, a, um
LX
sexaginta
sexagesimus, a, um
LXX
septuaginta
septuagesimus, a, um
LXXX
octoginta
octogesimus, a, um
XC
nonaginta
nonagesimus, a, um
C
centum
centesimus, a, um
D
quingenti
quingentesimus, a, um
M
mille
millesimus, a, um
Складені числівники від 21 до 99 можуть виражатися двома способами:
1) на першому місті позначається число десятків, а потім число одиниць:
21 - viginti unus, 45 - quadraginta quinque;
2) на першому місті ставиться число одиниць, а потім число десятків, що приєднується сполучником et - "і":
21 - unus et viginti, 45 - quinque et quadraginta.
У тризначних і багатозначних числах спочатку ставляться числа більшого розряду, а потім меншого (без сполучника): 164 - centum sexaginta quattuor.
Порядкові числівники (десятки і сотні) утворюються за допомогою суфікса -esim і родових закінчень -us, -a, -um:
vicesimus, a, um - двадцятий.
Розділові числівники в латинській мові мають форму множини і перекладаються кількісним числівником із прийменником по: singuli, ae, a - по одному, по одній.
Римські цифри
Існує сім основних знаків для позначення римських цифр:
I - 1 X - 10 C - 100 M - 1000.
V - 5 L - 50 D - 500
Для позначення всіх інших чисел використовують комбінації цих знаків: шляхом додавання справа (для збільшення числа) або зліва (для зменшення числа). Шляхом зменшення записуються всі четвірки та дев'ятки, решта чисел записується шляхом збільшення:
2 - II (I + I) 9 - IX (X - I) 400 - CD (D - C)
7 - VII (V + I + I) 600 - DC (D + C) 1100 - MC (M + C).