Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Призначення покарання





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

1. Мешканка Харкова Миколаєнко на території Туреччини вступила в змову з громадянином цієї країни Архондарис за ініціативою останнього. Згідно з домовленістю вона на території Харківської обл. підшукувала дівчат для виїзду до Туреччини для заняття проституцією, позичала їм гроші на проїзд, а Архондарис зустрічав їх, розміщав та організовував надання ними сексуальних послуг. Половину сум, зароблених від заняття проституцією, привласнювали Архондарис та Миколаєнко. Таким чином до Туреччини за туристичними візами було вивезено шістьох громадянок України.

Архондарис і Миколаєнко були затримані в аеропорту м. Харкова під час спроби вивезення до Туреччини трьох дівчат. Щодо них була порушена кримінальна справа за ст. 149 КК України. Під час досудового слідства Архондарис визнав свою вину повністю, давав повні свідчення, правдивість яких була підтверджена іншими матеріалами справи. Миколаєнко свою вину визнала частково.

Призначаючи покарання Миколаєнко, суд визнав обставинами, що пом’якшують покарання, відсутність у неї судимостей, її щире розкаяння, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також поведінку та спосіб життя потерпілих, які усвідомлювали, що за кордон їх вивозять саме для заняття проституцією й погоджувалися з цим. Зважаючи на це, він призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України: за ч. 2 ст. 149 КК України – 2 роки 6 міс. позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 149 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання було визначене у 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Визначте, наскільки обґрунтованим є прийняте рішення. Чи вірно враховано обставини справи як такі, що пом’якшують покарання? Назвіть підстави призначення більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання.

 

2. Початок резолютивної частини обвинувального вироку суду: «…Іванова Івана Івановича визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України. Призначити Іванову І.І. покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України – 2 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 307 КК України – 5 років обмеження волі з конфіскацією всього майна, що йому належить; за ч. 1 ст. 315 КК України – 3 роки позбавлення волі…»

Закінчіть резолютивну частину вироку суду, вирішивши при цьому питання, яке остаточне покарання може бути призначене підсудному (виходячи з того, що у справі не встановлено ані обтяжуючих, ані пом’якшуючих покарання обставин, характеристика особи винного посередня), приймаючи до уваги, що він під час досудового слідства перебував під вартою 3 місяці? Які принципи призначення покарання слід використати в цьому випадку?

 

3. 16 січня місцевим судом Коцегуба було засуджено до 2 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України, а за ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком у 2 роки. 5 червня цього ж року він вчинив крадіжку приватного майна з квартири. Під час вчинення цієї крадіжки, він спалив знайдені ним в квартирі потерпілого технічний паспорт на автомобіль, посвідчення водія та інші важливі особисті документи. Судом його було визнано винним у вчиненні цих злочинів і призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України – 3 місяці арешту.

Яке остаточне покарання може бути призначене в цьому випадку? Чим відрізняється призначення покарання за сукупністю злочинів від його призначення за сукупністю вироків?

 

4. Торосян, діючи у співучасті з Рустом, вчинив шахрайство, за що за ч. 2 ст. 190 КК України був засуджений до одного року обмеження волі. Після відбуття трьох місяців і шести днів призначеного судом покарання, на території виправного центру він з особистих неприязних спонукань умисно заподіяв засудженому Лазарєву тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України). Після затримання, під час особистого обшуку, у взутті Торосяна було виявлено наркотичний засіб, який він незаконно зберігав для власного споживання (ч. 1 ст. 309 КК України). За ч. 2 ст. 121 КК України Торосяна було засуджено до дев’яти років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 309 КК України – до двох років обмеження волі.

Визначте, на підставі яких принципів, у яких межах й яке остаточне покарання може призначити у даному випадку суд? Сукупність вироків чи сукупність злочинів мала місце в даному випадку? Яким чином складаються покарання різних видів?

 

Місцевим судом Малишева було засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до дванадцяти років позбавлення волі. Відбувши десять років, шість місяців і три дні призначеного покарання він скоїв втечу з колонії, заволодівши при цьому зброєю.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.