КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

МАСШТАБ

Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.

Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1 : 1000, то це означає, що 1 см на плані відповідає 1000 см на місцевості, що становить 10 м.

Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо метри (1:600=в 1см 6м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 = в 1с 20км).

Приклад 1.

Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5 см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?

Розв'язання:

Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює 4,5 · 10 000 000 = 45 000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.

Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх зображеннями на карті масштабом 1 : п, треба:

1) виміряти відстань між цими містами на карті;

2) помножити отриману відповідь на число.

Приклад 2.

Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро має довжину близько 150 км. Яка довжина водосховища на карті масштабом 1 : 3 000 000?

Розв'язання:

Численный вид масштаба: 1: n.

1 - это 1 см на карте, n - это кол-во см на местности.

Например, масштаб 1:500000 показывает, что 1 см на карте - это 500000 см в реальности. Для того, чтобы не считать всё в см, удобнее переводить в м и км. Чтобы получить метры, отбрасываем от этого огромного числа два нуля (ну в 1 м же 100 см), а чтобы получить километры - 5 нулей (в 1 км 100000 см).

Вот в нашей задаче 1 : 3 000 000, то есть в 1 см 30 км.

А водохранилище длиной 150 км.

Делим отрезок в 150 км на части по 30 км и узнаём, сколько же это см.

30+30+30+30+30.

Всего 5 см на карте.

Відповідь. 5 см.

**

На плані місцевості відстань від села Дібровка до села Гришківка складає 10 см. Дійсна відстань між цими населеними пунктами- 500 м. Визначте масштаб плану місцевості.

Розв'язання:

10 см на плане = 500 м в реальности
как известно, 1 м = 100 см
значит переводим метры в см
получается 10 см = 50000 см
тогда 1 см = 5000 см
итого масштаб - 1:5000

**

Який масштаб має карта, якщо відомо, що сад квадратної форми на ній займає площу в 4 рази меншу, ніж на карті масштабу 1:100 000.

Розв'язання:

В 1 см 1 км. По суті, якщо площа менша в 4 рази, то лінія - у 2 рази. Можливо, тоді в 1 см 2 км, отже 1:200 000

**

Улица длиной 2 км на плане показана линией в 8 см. Какой масштаб плана?

Масштаб плана - 1:25 000.

**

Расстояние между берегами реки, которую вам нужно переплыть, на плане с масштабом 1:2500 равно 4 см. Какое расстояние вам необходимо преодолеть на местности?

Розв'язання:

1 см = 25м

4 см = х

х = 100м

Ответ: на местности необходимо преодолеть расстояние 100 м.

**

Який масштаб має глобус, якщо довжина екватора на ньому 133,3 см?

Розв'язання:

Довжина екватора 40 075, 676 км.

Складаємо пропорцію:

40075,696км=133,3см,

х=1см.
х=40075,696:133,3=300,64км.

В 1см 300 км.

**

На плані місцевості відстань від моста до колодязя 8 см., дійсна відстань-800 м., визначте масштаб карти.

Розв'язання:

8 см : 800 м
мы знаем, что 1 см это 100 м
значит 8см : 80000 см
получается масштаб 1 : 10000

**

Розрахуйте площу саду (у га), якщо на карті масштабу 1:50 000 він займає площу 2,4см2.

Розв'язання:

в 1см 0,5км

В 1см2 0,25км2.

2.4*0,25=0,6км2

1 га = 10000м2=0,01км2

0,6 км2=60 га

**

На плані місцевості відстань від моста до колодязя становить 8 см, дійсна відстань між ними 800 м. Визначте масштаб карти.

Розв'язання:

8:80000=1:10000

**

На топографічній карті масштабу 1:200 000 відстань між двома селами дорівнює 9 см. Яка відстань між цими селами на місцевості (у кілометрах)?

Розв'язання:

Отже, в 1 см 200 000 см = в 1см 2000м = в 1 см 2 км.
А у нас на карті 9 см. Якщо кожний = 2 км, то відстань = 18 км.
Відповідь: 18.

**

Расстояние между двумя селами на плане, масштаб которого 1:300 000, составляет 22см. Каким будет это расстояние на плане с масштабом 1: 1 000 000?

Розв'язання:

М. 1: 300 000 В 1см - 3 км.
3 км х 22 – 66 км.
М. 1:1 000 000 В 1 см – 10 км
66 км : 10 км – 6,6 см.
Ответ: расстояние на плане 6,6 см с масштабом 1: 1 000 000.

**

Расстояние между двумя селами на плане, масштаб которого 1 : 400 000, составляет 17см. Каким будет это расстояние на плане с масштабом 1 : 2 000 000?

Розв'язання:

М 1 : 400 000 В 1см – 4 км
2) 4 км х 17 = 68 км
3) М 1 : 2 000 000 В 1см – 20 км
4) 68 км : 20 км = 3,4 см.
Ответ: расстояние на плане с масштабом 1 : 2 000 000 будет соответствовать 3,4 см.
Проверка 17 : 5 = 3,4, т.к. масштаб в 5 раз мельче.

**

Визначте довжину відрізка на карті масштабу 1:25 000, який відповідає відстані 5 км на місцевості.

Розв'язання:

1:25000 - в 1 см -0,25 км
5:0,25 = 20 см

**

Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка не спотворює площу і має масштаб 1 : 22 000 000
А. 6,24 см. кв.
Б. 25 см. кв.
В. 12,47 см. кв.
Г. 10,25 см. кв.

В настоящих цифрах площадь Украины равна 603700 км 2. У нас же масштаб в 1 см 220 км. Значит,
1 см2 на карте - это 48400 км2.
А сколько же см2 будет занимать Украина в 603700 км2?
х = 603700/48400 = 12,47 см см2.
Ответ: В.

**

Визначте масштаб глобуса, якщо Україна на ньому займає площу 6,7 см квадратних.

Розв'язання 1:

Насправді площа України 603700 км2. На карті ж вона 6,7 см2.
Тому маємо співвідношення:
6,7 см2 = 603700 км2
1 см2 = 90104,48 км2
1 см = корінь з 90104,48 км2= 300 км
Тобто в 1см 300км = 1: 30 000 000
Відповідь: 1: 30 000 000

Розв'язання 2:

1. Спочатку визначаємо, скільком км на місцевості відповідає 1 см на глобусі, масштаб якого нам потрібно визначити. для цього необхідно площу України (603 700 км) поділити на площу, яку вона займає на глобусі (6,7) 603 700 км : 6,7 = 90 104,5 км
2. Далі визначаємо іменований масштаб глобуса, тобто скільком кілометрам на місцевості відповідає 1 см на цьому глобусі. Якщо 1 см=90 104,5 км. отже, іменований масштаб глобуса в 1см 300 км.
3. далі переводимо іменований масштаб у числовий. масштаб глобуса 1 : 30 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 30 000 000.

**

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см2.

Розв'язання:

Робимо пропорцію і обчислюємо, скільки га в 1 см2.
20 см2 = 20 га
1 см2 = 1 га.
Потрібно знати, що 1 га = 10 000 м2.
Тому на плані у нас 1 см 2 = 10 000 м2.
1 см2 = 1 см * 1 см.
10 000 м2 = 100 м * 100 м.
Маємо масштаб: в 1 см 100м. Так як 1 м = 100 см, то масштаб такий: 1:10 000.
Відповідь: 1:10 000.

**

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?

Розв'язання:

1) Знайдемо реальну відстань. Для цього проаналізуємо масштаб першої карти: 1:200 000 - це в 1 см 2 км.
2) А на карті відстань займає 2 см, отже в реальності - 2*2км = 4 км.
3) Проаналізуємо масштаб другої карти: 1:50 000 - це в 1 см 0,5 км. А у нас 4 км.
4 км : 0,5 = 8 см на карті.
Відповідь: 8.

**

Відомо, що 20 м на місцевості відповідає 1 см на плані. Який масштаб цього плану?

Розв'язання:

20 м = 2000 см. Отже, масштаб 1 : 2000.

**
Масштаб карти 1 : 400 000. Відстань між містами дорівнює 200 км. Яка відстань між зображеннями цих міст на карті?

Розв'язання:

Оскільки 1 см відповідає 400 000 см = 4 км, то 200 км відповідає 200 : 4 = 50 (см) на карті.

**

Відстань між містами дорівнює 600 км, а на карті їй відповідає відстань 12 см. Який масштаб цієї карти?

Розв'язання:

Одному сантиметру відповідає 600 : 12 = 50 (км), або 5 000 000 см, тому масштаб карти 1 : 5 000 000.

**

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?

Розв'язання:

Масштаб першої карти – в 1 см 2 км. Значить, реальна відстань – 4 км.

Масштаб другої карти- в 1 см 5 км. Значить, відстань займатиме 0,8 см.

**

КООРДИНАТИ

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі.

**

Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°.

Розв'язання:

Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. Розв’язання: S=a*b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) = 333 км*222 км = 73 926 км2.

**

Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх.д. та 151° сх.д.:
А. 2397км.; Б. 3774км.; В. 4205км.; Г. 3010км.

Розв'язання:
151-114=37
37*102=3774

Б

**

Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними.
м. Київ широта 50° 27′ довгота 30°30′
м. Одеса широта 46°27′ довгота30°42′
Відстань між містами на карті 22 см.
Вважати, що об’єкти знаходяться на одній довготі.

Розв'язання:

Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
1) 50°27′ – 46°27′ = 4° × 111 км = 444 км
2) Складаємо пропорцію: 22 см відповідає 444 км на місцевості
1 см карти відповідає Х км на місцевості
Х = 444 / 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см
Відповідь: масштаб карти 1: 2 000 000

**

Каїр та Київ мають приблизно одну й ту ж саму східну довготу. Обчисліть відстань між ними в кілометрах.

Розв'язання:

Визначте широту в градусах Каїра, далі - широту Києва. Знайдіть між ними різницю. А далі помножте кількість градусів на 111,1 (1 градус по меридіану дорівнює 111,1 км).

**

Самолет вылетел с места, координаты которого 50о с.ш. 30о в.д., и приземлился в месте с координатами 60о с.ш. и 30о в.д. Определите расстояние между местами вылета и приземлением самолета.

Розв'язання:

1)60о – 50о = 10о
1о дуги на меридиане составляет 111 км.
2) 111 км х 10 = 1110 км
Ответ: расстояние между местами вылета и приземления самолета составляет 1110 км.

**

Визначте протяжність Африки з півночі на південь у кілометрах по 20 меридіану, якщо широта крайньої північної точки становить 32 градуси пн.ш., а південної - 35 градусів пд.ш.

Розв'язання:

Знаходимо протяжність з півночі на південь у градусах, враховуючи, що точки знаходяться у різних півкулях, Африка перетнута екватором. 32+35=67 градусів.
1 градус меридіана = 111,1 км.
Тому протяжність= 67*111,1=... км.

**

АЛЬБЕДО

Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).

Цей показник вимірюється у відсотках.

Альбедо = відбите випромінення / поглинене випромінення * 100%

**

Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць:

пряма - 200, розсіяна - 100, відбита -150

Розв'язання:

Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%

**

Интенсивность падающей радиации - 250 , рассеянной -150 , а отраженной - 100 .
Определить альбедо поверхности.

Розв'язання:

Альбедо - отношение потока света, отраженного телом или поверхностью, к полному падающему потоку.
Рассеянная - это часть лучей, которую воспринимает поверхность, поэтому её надо учитывать вместе с принятой.
Приняла земля 250+150=400, а отразила 100, то есть четверть=25%. Или по формуле 100/400 * 100% = 25%.

**

ТЕМПЕРАТУРА

При піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.

До 20м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на 3 оС на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

**

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м, якщо біля підніжжя вона становить 16 градусів

Розв'язання:

Використайте те, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.
Якщо 1 км = 6 гр.,
то 2,061 км = х гр.
х=2,061*6/1= 12,366 градусів.
Біля підніжжя 16 гр., значить на висоті 2061 м 16-12,366=3,634 градусів.

**

На якій приблизно висоті в горах з"явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 С?
А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

Розв'язання:

1 км - 6 оС
зона снігів з'явиться при 0оС, отже,
16:6=2.6 км.

**

Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює -4°С, а біля її підніжжя на висоті 400м над рівнем моря +2°С. Визначити абсолютну висоту гори.

Розв'язання:
Було 2 градуси. Стало -4. Різниця становить 6 градусів. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км - висота гори.

**

Визначте,чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконгуа(6959),якщо температура повітря біля її підніжжя становить +24

Розв'язання:

Підняття на км = віднімаємо 5-6 градусів.
Візьмемо 6 градусів, тоді 24 - 7*6 = -18 градусів

**

За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря.

1 міс=-6град
2 міс= -4 град
3 міс=2 град
4 міс=9 град
5 міс=15 град
6 міс=18 град
7міс=20 град
8 міс=19 град
9 міс=14 град
10 міс=8 град
11 міс=2град
12 міс=-2 град

Розв'язання:

Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості.
За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть з другої першу. Ви отримаєте числове значення амплітуди.
Отже, 20-(-6)=20+6=26 градусів.
Відповідь: 26 градусів.

**

Визначте чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо температура повітря біля її підніжжя становить +24С.

Розв'язання:

Возьмём высоту за 7 км (округлим). Значит, на вершине будет уже температура отличаться от подножия на 6*6=42 градуса. При поднятии холоднее становится, значит, 24-42= -18

**

На узбережжi температура +28.

Яка температура буде у найвищiй вершинi Анд?

Розв'язання:

Визначаємо найвищу вершину Анд, її висоту.

З кожним кілометром підняття температура знижується на 6 градусів.

Рахуємо, на скільки знизиться температура.

Віднімаємо це значення від 28 градусів.

**

Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005 років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня +20,9°С.

Розв'язання:

20,9 - (-2,9) = 23,8°С

**

Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 гр С?

Розв'язання:

16 – 8 = +8

**

Через каждые 33 метра вглубь Земли температура повышается на 1оС. Определите температуру горных пород в шахте на глубине 900м, если тампература слоя земной коры, не зависящая от времени года, равна +10оС.

Розв'язання:

(900: 33)+10оС=37,2оС

**

ТИСК

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

**

Визначте атмосферний тиск на вершині г.Роман-Кош, якщо біля підніжжя (абсолютна висота 75 м) тиск становить 740 мм рт.ст.

Розв'язання:

З висотою тиск знижується. На кожні 10 м підняття - мінус один мм ртутного стовпчика.
Маємо біля підніжжя 75 м, а на вершині - 1545 м (висоту цієї гори рекомендую вивчити). Різниця = 1545 - 75 = 1470 м, тому різниця тиску = 147 мм. Тиск знижується, тому 740-147 = 593 мм.

**

Визначте абсолютну висоту гори, якщо атмосферний тиск на її вершині становить 650 мм рт. ст.

Розв'язання:

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому. Різниця тиску на рівні моря і на вершині гори становитиме 110 мм рт. ст. (760—650). Знаючи падіння тиску, визначаємо висоту гори: 100 м * 110 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. = 1100 м.

**

Зафіксувавши показники атмосферного тиску біля підніжжя гори (540 мм рт. ст.), група альпіністів піднялася на її вершину, де барометр показав 225 мм рт. ст. Визначте абсолютну висоту гори.

Розв'язання:

(760 – 225) * 10 = 5350 (м).

**

Визначте, на скільки нормальний атмосферний тиск найвищої точки рівнинної частини України більший від відповідного показника на вершині г. Говерла.

Розв'язання:

Нормальний атмосферний тиск на рівні моря становить 760 мм рт. ст. Визначимо нормальний атмосферний тиск для найвищої точки рівнинної частини України (г. Берда, 515 м):

760 – 515 : 10 = 760 – 51,5 = 708,5 (мм рт. ст.).

На г. Говерла (2061 м) тиск буде відповідно:

760 – 2061 : 10 = 553,9 (мм рт. ст.).

Різниця в тиску між вершинами дорівнює:

708,5 – 553,9 = 154,6 (мм рт. ст.).

**

Яка висота хмарочоса, якщо біля входу в нього атмосферний тиск складає 770 мм рт. ст., а на даху – 730 мм рт. ст.

Розв'язання:

Різниця у 40 мм

10 мм різниці у тиску = 100м різниці у висоті

З висотою тиск знижується

400 м

**

Определите атмосферное давление на вершине горы Роман-Кош, если на высоте 200м оно в это время составляет 720 мм рт. ст.

Розв'язання:

Гора Роман-Кош – 1545м.
1545м – 200м = 1245м.
На каждые 100м подъема атмосферное давление понижается на 10мм рт. ст.
(1345 : 100) х 10 = 134,5мм рт. ст.
720 мм рт.ст. – 134,5 мм рт.ст. = 505,5 мм рт. ст.
Ответ: 505,5 мм.рт.ст.

**

Визначте, яким буде тиск на висоті 3000 м, якщо на рівні моря він становить 760 мм рт. ст.

Розв'язання:

На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
Отже, на кожний 1 км - на 100 мм рт. ст.
Ми маємо 3 км, тому тиск знижується на 300 мм рт. ст.
760 мм рт. ст. - 300 мм рт. ст. = 460 мм рт. ст.

**

Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 100м над рівнем моря становить 750мм.рт.ст, а на вершині гори в цей самий час - 550мм.рт.ст. Обчисліть абсолютну висоту гори (у м).

Розв'язання:

На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
А ми маємо різницю в тиску в 200мм рт. ст.

100м = 10мм

х м = 200мм.

Значить, висота гори х = 2000м

Підніжжя на висоті 100м над рівнем моря, тому загальна абсолютна висота гори= 2100м.

**

КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

Коефіцієнт зволоження - це величина, яка показує відношення кількості опалів за певний період до величини випаровуваності.

К = О/В,

де К - коефіцієнт зволоження; О - кількість опадів за певний період; В -випаровуваність.

Випаровуваність - це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).

Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.

Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К = 1).

Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К<1).

Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

**

Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

Розв'язання:

Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:

К = 504 мм : 800 мм;

К = 0,63.

Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.

**

Визначте величину випаровування за рік для м.Кривий ріг,якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.

Розв'язання:

випаровування = опади/коеф.зволоження=425мм/0,53=...

**

Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження - 1,08.

Розв'язання: К = О/В, звідси В = О/К

В = 700 мм: 1,08;

В = 648 мм.

Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.

**

У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а

випаровуваність - 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.

Розв'язання: К = О/В, звідси О = В * К

О = 1400 мм * 0,54;

О = 756 мм.

Відповідь: у м. Алжир на рік випадає приблизно 756 мм опадів.

**

РІКИ

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в секундах).

**

Визначити річний стік річки, якщо втрати води становлять 10 м^3/с.

Розв'язання:

річний стік=витрати води*час (вимірюється в секундах).
Якщо потрібно знайти річний стік потрібно витрати води помножити на кількість секунд у році (31536000с), тобто 10м^3*31536000=315360000 (м^3)

**

Похил р.Дніпро складає 11 см/км, довжина - 2285 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере свій початок.

Розв'язання:

Похил річки - відношення падіння річки до її довжини (см/км).
Падіння річки - це різниця між висотами поверхні води біля витоку та гирла (в м).
Похил=падіння/довжина, тому падіння=похил*довжина. Падіння = 11 см/км * 2285 = 25135 см = 251,35 м. Припустимо, що гирло на висоті 0 м, тому висота витоку = 251,35 м.

**

Похил Дніпра 11см/км, довжина річки - 2285 км. На якій висоті над рівнем моря бере початок р. Дніпро?

Розв'язання:

Похил = падіння / довжина. Падіння = висота витоку - висота гирла. У нас відомі похил і довжина, тому можемо знайти похил. Він дорівнює 11*2285 = 25135 см = 251,35 м.
Висоту гирла візьмемо за ноль, бо врпадає у море. Тому падіння = 251,35 м.

**

Визначте витрати води, якщо ширина рiчки 20м, середня глибина 1м, швидкість течii 1м/с.

Розв'язання:

Определяется расход воды (м/сек) путем умножения скорости течения (м/сек) на площадь сечения (м2). Площадь сечения определяют, умножив ширину реки на ее глубину в данном месте.
20*1*1=20

**

Визначте похил річки Сула, якщо її витік розташований на висоті 155м над рівнем моря, а гирло - на висоті 80м. Її довжина складає 363км.

Розв'язання:

похил річки = падіння річки / довжина річки
падіння річки = висота витоку - висота гирла

**

Визначте похил р.Дунай. Витік =678м. Гирло =0м. Довжина= 2860м.

Розв'язання:

Похил=(678-0)/2860

**

ЧАС

**

Обчисліть географічну довготу населеного пункту, якщо його місцевий час випереджає місцевий час Лондона на 1 годину.

Розв'язання:

Місцевий час - час на меридиані. На планеті 24 годинні пояси. Тобто кожний пояс - це 15 градусів. А один градус = 4 хвилинам.
А у нас якраз різниця у годину, тобто різниця у 15 градусів. Так як у даному пункті "більше" час, то він на сході від Лондона, отже населений пункт на 15 градусі східної довготи, бо Лондон на 0 градусі.
Відповідь: 15 градусів сх. д.

**

На меридіані 180° щойно розпочався новий день — 5 жовтня. Визначте місцевий час міст Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-жанейро (43°20΄ зх. д.).

Задача 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33°00΄ сх. д.) і в Карлівці (35°08΄ сх. д.), якщо у Полтаві 12 год 13 хв.

Розв'язання:

Послідовність виконання дій має бути такою:

а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів;

б) перевести цю різницю в часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення;

в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт, час якого визначається, розташований на схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

**

а. Визначити, у яких годинних поясах знаходяться

такі міста:

1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк.

Б. Який поясний час у цих містах, якщо в Полтаві 22 год?

Розв'язання:

Для виконання завдання слід скористатися картою годинних поясів у географічному

атласі. Слід пам’ятати, що нумерація годинних поясів ведеться від 0 до 23 номера (всього 24) у напрямку із заходу на схід, починаючи від нульового меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для Східної і Західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

**

У Полтаві 6 жовтня поясний час 1 год 32 хв. Визначте поясний час Парижа (2°20΄) і Владивостока (131°55 сх. д.΄) та Мадрида (3°46΄ ) і Мехіко (99° зх. д).

Розв'язання:

Послідовність виконання дій має бути такою:

а) визначити номери годинних поясів двох пунктів;

б) знайти різницю між цими номерами у вказаних містах;

в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від заданого

пункту, чи відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту з відомим часом.

Якщо пункти знаходяться в різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

**

Определите местное время во Львове (координаты 50ос. ш. 24 в.д.), если в этот момент в Донецке (48о с. ш. 38о в.д.) местное время 0 часов 40 минут.

Розв'язання:

1) 38о – 24о = 14о
2) 1о = 4 мин.
3) 4 мин. х 14 = 56 мин.
4) 0 часов 40 мин. – 56 мин. = 23 часа 44 мин. предыдущего дня.
6. 34. Киевское местное время – 12 часов. В пункте А – 16 часов 30 минут местного времени, в пункте Б – 5 часов поясного времени. Определите географическую долготу пунктов.

**

В каком городе и на сколько минут Солнце восходит раньше – в Харькове (50о с.ш. 36о в.д.) или во Львове (50о с.ш. 24о в.д.).

Розв'язання:

36о – 24о = 12о
1о = 4 мин.
4 мин х 12о = 48 мин.
Земля вращается с запада на восток.
Солнце восходит раньше в Харькове на 48 минут.

**

В каком городе и на сколько минут Солнце заходит позднее – в Киеве (50о с.ш. 30,5о в.д.) или во Львове (50о с.ш. 24о в.д.).

Розв'язання:

30,5о – 24о = 6,5о
1о = 4 мин.
4 мин. х 6,5о = 26,0 мин.
Земля вращается с запада на восток.
Позднее Солнце заходит на 26 минут во Львове.

**

На скільки пізніше настане світанок (поява верхньої частини сонячного диску) у м.Чоп Закарпатської області (22º 08' сх.д.) порівняно із світанком у с. Червона Зірка Луганської області (40º 13' сх..д.)?

Розв'язання:

Різниця в часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот. Визначимо цю різницю: 40º 13º - 22º 08'= 18º 05' ≈ 18,1º. Щоб перетворити градусну міру в годинну складемо пропорцію:
15º - 1 год
18,1º - х год
х = 18,1º * 1 год : 15º= 1,21 год = 1год 12 хв 36 с
Відповідь: у м.Чоп Закарпатської області світанок настане на 1год 12 хв 36 с пізніше, ніж у с. Червона Зірка Луганської області.

**

Визначте місцевий час у Львові (50˚ пн. ш. і 24˚ сх.. д.), якщо в цей момент у Донецьку (48˚ пн. ш. і 38˚ сх..д.) місцевий час складає 0 годин 40 хвилин.

Розв'язання:
Широта не впливає. Дивимося на меридіани. Різниця складає 38-24=14 градусів. Пам'ятаємо, що кожен градус =4 хвилинам. 14*4=56 хвилин. Донецьк східніше Львова, тому час там "більший". 0 год 40 хвилин - 56 звилин = ... це і буде час у Львові.

**

Який місцевий час у точці з координатами 49° пн. ш., 29° сх. д., якщо на 48° пд. ш., 29° сх. д. зараз 12 год. 04 хв.?

Розв'язання:
Широта не впливає. Місцевий час на одному меридіані однаковий. 12 год. 04 хв.

**

Визначте дату і місцевий час у Миколаєві, якщо у Львові буде 2 грудня 23 год 45 хв (Львів - 24 градуси східної довготи, Миколаїв - 32 градуси східної довготи).

Розв'язання:
Місцевий час – час на меридіані.
Миколаїв розташований східніше за Львів, тому час там «більше». Обчислимо різницю в часі і додамо її до львівського .
Для знаходження різниця в часі треба знайти різницю в довготі цих міст. 32 градуси – 24 градуси = 8 градусів.
Ми знаємо, що 1 год пояс = 15 градусів = 60 хв. Тоді 1 градус = 4 хв. А у нас 8 градусів *4 хв = 32 хв.
Тому 2 грудня 23 год 45 хв + 32 хв = 3 грудня 00 годин 17 хв.

**

Поиск по сайту: