Антициклічне регулювання, криза, контрциклічні показники, кон`юнктура, пожвавлення, тренд, фази циклу, цикл, модель реального ділового циклу, модель Самуельсона-Хікса, модель Н.Калдора, економічне зростання, темп економічного зростання, екстенсивний тип економічного зростання, інтенсивний тип економічного зростання, фактори економічного зростання, капіталоємність, модель Харрода-Домара, модель Р.Солоу, “Золоте правило” нагромадження капіталу, економічний розвиток.
ТЕСТИ
1. Економічний цикл включає наступні чотири фази:
1) кризу, депресію, пожвавлення та підйом ділової активності;
2) спад, підйом, пожвавлення та пік ділової активності;
3) кризу, спад, пожвавлення та підйом ділової активності;
4) кризу, депресію, пожвавлення та пік ділової активності.
2. В процесі циклічного розвитку:
1) рівень зайнятості постійно знижується;
2) рівень зайнятості змінюється в тому ж напрямі, що й номінальний обсяг ВВП;
3) немає однозначної відповіді;
4) рівень зайнятості змінюється в тому ж напрямі, що й реальний обсяг ВВП.
3. Тривалість економічного циклу складає:
1) один рік;
2) п’ять років;
3) десять років;
4) немає однозначної відповіді.
4. Екстернальні теорії циклічних коливань причиною виникнення циклу не вважають:
1) природно-кліматичні явища;
2) політичні події та процеси;
3) коливання інвестиційного попиту;
4) усі відповіді вірні.
5. У період пожвавлення економіки:
1) реальний обсяг виробництва не змінюється;
2) номінальний обсяг виробництва не змінюється;
3) реальний обсяг виробництва зменшується, а номінальний – зростає;
4) реальний обсяг виробництва збільшується.
6. Модель економічного зростання Р.Солоу дає можливість дослідити:
1) вплив технологічного прогресу на динаміку реального ВВП;
2) вплив економічної політики на рівень життя населення;
3) вплив економічної політики на динаміку реального ВВП;
4) усі відповіді вірні.
7. При збільшенні темпів зростання населення, стійкий темп приросту реальних обсягів виробництва у моделі Р.Солоу за інших незмінних умов:
1) підвищується;
2) залишається незмінним;
3) знижується;
4) немає однозначної відповіді.
8. Економічне зростання графічно можна проілюструвати:
1) рухом від однієї точки до іншої по кривій виробничих можливостей;
2) рухом від однієї точки до іншої за межами кривої виробничих можливостей;
4) переміщенням управо кривої виробничих можливостей.
9. Економічне зростання означає:
1) збільшення кількості вироблених товарів і послуг;
2) забезпечення повної зайнятості;
3) збільшення ресурсів та можливостей для виробництва;
4) переміщення кривої виробничих можливостей уліво.
10. 3а умовою Золотого правила нагромадження капіталу у моделі Р. Солоу граничний продукт капіталу дорівнює:
5) реальній процентній ставці;
6) рівню заощаджень;
7) нормі амортизації;
8) темпу інфляції.
11. У моделі зростання Солоу з урахуванням темпу зростання населення (n) і науково-технічного прогресу (g) темп зростання обсягу продукту на працівника у стаціонарному стані дорівнює:
1) g;
2) n;
3) n – g;
4) n + g.
12. У період спаду економічна політика повинна поєднувати наступні інструменти:
1) зменшення податкових ставок та купівлю центральним банком цінних паперів на відкритому ринку;
2) збільшення державних витрат та норми обов‘язкового банківського резервування;
3) зменшення облікової ставки та збільшення податкових ставок;
4) зменшення державних витрат та зниження норми обов‘язкового банківського резервування.