Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Корабльова В.Н. (стаття). !



Тема 1. Значення та місце філософії права в системі юридичних наук.

1. Проблема визначення дисциплінарного статусу філософії права.

Філософія права в системі юридичних наук.

Предмет філософії права.

Структура філософії права.

Функції філософії права.

Філософія права в Україні.

1. Проблема визначення дисциплінарного статусу філософії права.

Корабльова В.Н. (стаття). !

Очевидно, що насьогодні майже немає такої людини, яка б не стикалась з правовими нормами в повсякденному житті, не чула про категорію право загалом. Однак, справжній зміст, сутність вказаного поняття усвідомлює далеко не кожен. Таку ситуацію можна пояснити тим, що держава встановлюючи певні правові вимоги для суспільства, не звертає достатньо уваги для розтлумачення (пояснення) їх змісту, обгрунтування їх необхідності. Саме ці задачі здатна вирішити філософія права.

На сучасному етапі розвитку юридичної науки, можемо констатувати підвищення інтересу саме до філософсько-правових проблем. Філософія права як наука та навчальна дисципліна переживає своєрідний етап відродження. Адже загальновідомо, що філософське осмислення права отримало свій розвиток ще в античні часи і пройшло еволюцію протягом тривалого часу. Важливо зауважити, що українська ФП має свою специфіку і про неї як про окрему науку можна говорити десь з кінця 17 ст., пов’язуючи з іменами Памфіла Юркевича, Максима Ковалевського, Богдана Кістяківського, Станіслава Дніпрянського та ін. Негативний вплив без сумніву мало 70річне панування більшовицької влади, що фактично забороняло наукові дослідження права з позиції філософії. Лише після ліквідації ідеологічного контролю за наукою фп почала викликати все більший інтерес з боку вітчизняних вчених.

Так, в 1996 році наказом ВАК до переліку спеціальностей наукових працівників було введено «філософію права», за якою присуджуються наукові ступені як з юридичних, так і з філософських наук, що формально свідчить про визнання її міждисциплінарного статусу. Провідні вищі навчальні заклади стали осередками вивчення ФП, започатковано профільні періодичні видання («Проблеми філософії права» тощо), виникає Всеукраїнська асоціація філософії права і соціальної філософії.

Не дивлячись на тривалу історію розвитку світової ФП, заборона і фактичне припинення її існування в радянський період зумовили необхідність відновлювати втрачені за цей час напрацювання і викликали чимало наукових дискусій. Зокрема, багато питань викликає дисциплінарний статус ФП, немає єдиної точки зору щодо її предмету, методу. \

Можна виділити декілька основних підходів до розуміння поняття “філософія права” та її статусу.

1) філософія права розглядається як розділ соціальної філософії поряд з такими її розділами як філософія моралі, філософія політики, філософія релігії, філософія культури, філософія науки тощо. Таке розуміння філософії права властиве переважно вітчизняним філософам, які спеціалізуються на дослідженнях філософсько-правової проблематики, хоч серед прихильників цього підходу інколи можна зустріти також юристів, “погляди яких на філосо-фію не виходять за межі її марксистської інтерпретації.При зазначеному підході

право розглядається лише як фрагмент соціальної реальності поряд з мораллю, політикою, релігією тощо, що не дозволяє всебічно з’ясувати його природу, зокрема відмінності від названих соціальних явищ.

2) це її розгляд як складової частини, одного з основних напрямів загальної теорії права(поряд з соціологією права, логікою права, порівняльним правознавством), сконцентрованих виключно на вирішенні проблем методології. На відміну від попереднього підходу він властивий переважно правознавцям – спеціалістам в галузі загальної теорії права. Проте, по-перше, філософія права не зводиться до методології пізнання права, хоч остання складає одне з основних завдань філософії права. Окрім світоглядно –методологічної проблематики вона охоплює систему знань про правову реальність. По-друге, юридична наука, в свою чергу, не обмежується методологією найвищого, світоглядно-філософського рівня.

3) філософія права розглядається як складова частина юриспруденції, як ”особлива юридична теорія» відмінна від юридичної науки. Філософія права, на думку прихильників такого підходу, не може вважатися юридичною наукою, “оскільки філософія і наука являють собою якісно різні типи раціонального мислення про предмет”. Якщо метою юридичної науки, як і будь – якої науки, є істина, то мета філософії – це “позиція, певне світоглядне пізнання предмету.”

4)ФП являє собою міждисциплінарну науку, яка об’єднує в собі філософію та юриспруденцію; ФП формувалась і філософами і юристами; ФП може вважатися одночасно і філософською і юридичною наукою і дисципліною; В ФП як філософській дисципліні основна увага звертається на пізнавальні можливості певної філософської концепції, а в ФП як юридичній дисципліні – на виявлення власне юридичних аспектів природи права.

 

На думку Жукова (стаття), з такими тезами можна погодитись лише розглядаючи філософію права в історичному аспекті. В теоретичному ж, проявляється зовсім інше співвідношення філософії і права.

Насамперед, філософія права складається не стільки з філософії та юриспруденції, скільки з філософії та права, де саме філософія виступає в ролі способу пізнання права, а право є предметом філософського осмислення і дослідження.

По-друге, філософія та право не рівнозначні елементи в філософії права, адже саме філософія, а не право надає цій науці основоположні властивості.

 

Вихід на проблематику філософії права може бути здійснений двома протилежними шляхами: від філософії до права і від права до філософії.

 

Перший шлях виходу на філософсько-правову проблематику (філософський підхід до права) пов'язаний з поширенням тієї чи іншої філософської концепції на сферу права. Таке звертання філософії до осмислення правової реальності, особливо характерне для епохи Ренесансу, виявилося дуже плідним для самої філософії. Відомо, що багато серйозних досягнень класичної філософії - результат такого звертання. Важливо також підкреслити, що у сфері філософії права відбувається своєрідна перевірка пізнавальної сили тієї чи іншої фі­лософської концепції, її практичної спроможності в одній з найважливіших сфер людського духу.

 

Другий шлях формування філософії права (юридичний підхід до права) спрямований від вирішення практичних завдань юриспруденції до їх філософської рефлексії, наприклад, від осмислення таких окремих правових проблем, як підстави кримінального права, вина і відповідальність, виконання зобов'язань та ін., до постановки питання про сутність права. Тут філософія права виступає вже як самостійний напрямок у правознавстві, специфічний рівень вивчення власне права. Таке філософське осмислення права здійснюється правознавцями в його більшій практичній орієнтованості, при якій ідеальні першооснови права розглядаються в тісному співвідношенні з позитивним правом. Однак і в першому і в другому випадку філософія права орієнтується на розуміння сутності і змісту права, укорінених у ньому засад і принципів.

 

Проблема дисциплінарного статусу філософії права. У зв'язку з існуванням двох різних джерел формування філософії права склалися і два основні підходи до розуміння її статусу.

 

Перший підхід розглядає філософію права як частину загальної філософії і визначає її місце серед таких дисциплін, як філософія моралі, філософія релігії, філософія політики та ін. Відповідно до цього підходу філософія права належить до тієї частини загальної філософії, що «приписує» людині необхідну манеру поведінки як соціальної істоти, тобто до практичної філософії, вчення про належне.

 

Другий підхід відносить філософію права до галузей юридичної науки. З цього погляду вона є теоретичним фундаментом для створення позитивного права і науки про позитивне право. Під філософією права тут мається на увазі наука, що роз'яснює в «останній інстанції» значення правових принципів і зміст правових норм.

Щоб конкретно визначити дисциплінарний статус філософії права, доцільно розглянути підходи до цього питання представників різних філософських напрямків.