Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Етапи розробки плану. 4 страница





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Кожна людина йде своїм шляхом до становлення її як особистості.

Індивідуальні особливості можуть виявлятися у

· фізичному стані здоров’я,

· рисах темпераменту і характеру,

· пізнавальній діяльності,

· емоційній сфері,

· вольовій сфері,

· інтересах, потребах і здібностях людини,

· рівні сприйняття педагогічного впливу.

Врахування індивідуальних особливостей у педагогічному процесі – це:

· використання усього арсеналу педагогічних засобів, форм, методів,

· виходячи з інтересів, якостей, можливостей кожної людини.

Врахування індивідуальних особливостей вимагає від кожного педагога знань та умінь їх оцінки, тому що як переоцінка, так і недооцінка їх ведуть до проблем в організації педагогічного процесу, у розвитку особистості.

 

Виходячи з індивідуальних особливостей дітей, студентської молоді, у педагогічній науці створено багато типологій, що допомагають в оцінці особистості та в організації навчально-виховного процесу. Так,

Я.А.Коменський створив типологію учнів, у якій виділив три основні ознаки:

· здібності,

· рівень допитливості та

· рівень податливості впливу вчителя.

Він виділив шість груп дітей:

1. Діти з гострим розумом, допитливі, податливі. Вони більш за все придатні до наукових занять, але за ними треба постійно слідкувати для того, щоб вони себе не перевантажували.

2. Діти з гострим розумом, але повільні. Їх треба «підганяти».

3. Діти з гострим розумом, але уперті. У школі таких дітей вважають, на жаль, безнадійними, але з них часто виходять великі люди. До них необхідним є особливий підхід вчителя.

Три наступні групи – це діти з недостатньо гострим розумом та слабкими здібностями, які

4. у четвертій групі поєднуються з допитливістю;

5. у п’ятій – з лінню, але податливістю;

6. у шосту групу входять діти, у яких усі ознаки негативні.

 

Можна погодитися з такою типологією, але педагогічна наука створює і нові класифікації залежно від їх мети.

Наприклад, у типології дітей існують два напрямки:

· особливості розвитку дівчинки (дівчини) та хлопчика (або юнака) і

· особливості розвитку обдарованих дітей та педагогічно запущених дітей.

 

Враховується також акселерація (випередження середньофі­зіо­логічних та психофізіологічних констант дитини чи підлітка порів­няно з оптимальними).

 

У психолого-педагогічній літературі є способи виділяти різні типажі студентів за структурними особливостями особистості, або за іншими критеріями.

 

Переважна більшість авторів вважає, що в структурі особис­тості необхідно виділяти чотири групи властивостей, тобто стійких особливостей, що виявляються у різних видах діяльності:

спрямованість особистості, до якої входять її потреби, моти­ви, цілі, переконання, ідеали;

темперамент - психічна властивість особистості, яка визна­чає динаміку її виявів у різних видах діяльності;

здібності, тобто психічні властивості особистості, що явля­ють собою потенційні й реальні можливості людини у вико­нанні тієї чи іншої діяльності;

характер - сукупність основних, стрижневих властивостей особистості, що визначають стиль її поведінки у суспільстві.

 

Спрямованість - це основа, що визначає психологічний зміст без виключення властивостей особистості, це своєрідний стрижень особистості.

Тип спрямованості особистості - це той провідний напрям, у якому людина себе стверджує, розвиває свої здібності. Якщо в осно­ву виділення типів спрямованості особистості покласти суспільну цінність потреб, прагнень, то можна виділити три основних типи спрямованості:

тип будівничого (сюди відносяться студенти, що утверджу­ють себе справами, для інших людей, і це приносить їм задо­волення);

тип споживача (провідні мотиви їх активності пов'язані з споживанням; самоствердження у споживанні духовних і матеріальних цінностей);

тип руйнівника; джерелом задоволення є саме по собі руйну­вання того, що створюється іншими.

 

Типологія сучасного студентства

(за критеріями:

ставлення до навчання,

наукова і громадська активність,

загальна культура і почуття ко­лективізму –

Б.Г.Анан'єв):

Тип 1. Студент, що відмінно навчається з профілюючих, загаль­но-теоретичних, суспільних дисциплін. Займається науково-дос­лідницькою роботою. Має високу культуру. Бере активну участь в громадській роботі. З колективом пов'язаний різнобічними інте­ресами. Це — ідеал сучасного студента.

Тип 2. Студент добре навчається. Вважає отримання спеціаль­ності єдиною метою навчання у вищому навчальному закладі. Сус­пільними дисциплінами цікавиться у межах програми. Пов'яза­ний з колективом навчальними і професійними інтересами. Бере участь у громадській роботі. Оцінується викладачами та колега­ми як хороший студент.

Тип 3. Студент, що відмінно встигає у навчанні, розглядає на­уку як основну сферу інтересів і діяльності. Виявляє інтерес до суспільних наук як засобу пояснення дійсності і своєї поведінки. Має високу загальну культуру. Активний у громадській діяль­ності, з колективом пов'язаний широкими науковими інтересами. Студент цього типу майбутній учений. Серед цих студентів є такі, хто займається тільки наукою, всі ж інші заняття вважає марною тратою часу. Саме про них говорять - «раціоналіст XXI століття».

Тип 4. Студент, що встигає у навчанні, активно цікавиться сус­пільними науками понад програми, науково-дослідницькою робо­тою, як правило, не займається. Загальна культура обмежена про­фесіональними інтересами. Виключно активний у громадській роботі і в житті колективу, інтереси якого розглядає як власні. Це активний громадський діяч. Його поважають за чесність, прин­циповість, єдність слова і справи. Він завжди в гущавині життя. Вчиться на «4» і «5».

Тип 5. Студент, що встигає у навчанні з усіх дисциплін. Науко­во-дослідницькою роботою не займається. Розглядає спеціальність і культуру як основну сферу своїх інтересів і діяльності. В суспіль­ному, громадському житті не бере активної участі. З колективом його пов'язують культурні та розважальні інтереси. В студентсько­му колективі він - визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва, за його порадою інші студенти читають ті чи інші книжки. Іноді це заважає навчанню, але такий студент добре навчається і сумлі­нно ставиться до майбутньої професії.

Тип 6. Студент погано навчається, має низьку успішність. На­уково-дослідницькою роботою не займається. Пасивний стосовно участі в громадській діяльності. Відпочинок і розваги розглядає як головну сферу своєї діяльності. З колективом пов'язаний го­ловним чином інтересами відпочинку. Це посередній студент, який вважає себе «оригіналом», іноді морально нестійкий. До вищого навчального закладу він вступив тому, що це «модно», «всі йдуть». Свою професію не любить і цінує її лише як джерело існування. Навчається з мінімальним зусиллям; де є можливість, використо­вує шпаргалку.

 

Типологія студентів

(за критерієм успіхів студентів за окремими циклами предметів: суспільні науки, загальнотеоретичні курси, спеціальні предмети, практика):

1. «Універсали» (8 %) – студенти, які за всіма циклам мають високі оцінки (від 4,5 до 5). Вони мають високий рівень інтелекту, хороший загальний розвиток, високий рівень невербального інтелекту і швидкості проходження психічних процесів, найвищий статус за усіма видами лідерства. У той же час вони тривожні, неспокійні.

2. «Теоретики» (20 %) – група студентів, які мають високу успішність із загальних і теоретичних наук та трохи занижену – зі спеціальних дисциплін та практики. У них розвинений вербальний інтелект, логічне мислення. Вони практичні, упевнені у собі, але в той же час внутрішньо конфліктні, напружені.

3. «Спеціалісти» (22 %) – студенти, які мають високі оцінки зі спеціальних дисциплін, високий рівень невербального інтелекту, але більш низький рівень загального розвитку. Це люди в основному спокійні, емоційно стабільні, у групі мають середній статус.

4. «Практики» (40 %) – студенти, які отримують високі оцінки з практики, а рівень інтелекту та рівень загального розвитку у них нижче.

5. «Слабкі» (10 %) – студенти, які мають низький рівень невербального інтелекту, низькі оцінки з усіх циклів. Вони орієнтовані на власне бажання, мають низький статус у групі

 

Типологія сту­дентів

(критерій: за рівнем відповідального ставлення до навчальної діяль­ності: повнота виконання завдань, термін їх здачі, зацікавленість роботою):

Перший рівень - Дійсно відповідальні - характеризує творчий підхід до вико­нання роботи. Завдання вони виконують вчасно, у великих обся­гах, мають бажання проводити наукову роботу.

Другий рівень - Виконавці - виконують «від і до» усі вимоги, їх ставлення до ро­боти - формальне, немає бажання працювати, завдання дуже час­то виконуються в останній момент (більшість студентів).

Третій рівень - Безвідповідальні - виконують завдання епізодично.

 

Типологія сту­дентів

(залежно від типу мис­лення (за Г.О.Нагорною):

Перша група - високий рівень професійного мислення - творчий тип мислення - виділяють істотні ознаки педагогічних фактів, явищ, ситуацій, аргументують їх, можуть прогнозувати результат, приймати власне рішення.

Друга група - достатній рівень професійного мислення - репродуктивно-творче мислення - виділя­ють істотні ознаки педагогічних фактів, явищ, обставин, ситуацій, встановлюють між ними причинно-наслідкові зв'язки і залеж­ності, але недостатньо аргументують свої рішення, прогнозують можливі результати взаємодії з учнями, колегами.

Третя група - середній рівень професійного мислення - репродуктивне мислення - виділяють суттєві, істотні ознаки педагогічних явищ, фактів, об­ставин, ситуацій, але не завжди можуть прогнозувати, не вихо­дять за межі відомих правил, вважають за краще діяти за зраз­ком.

Четверта група - низький рівень професійного мислення - інтуїтивне мислення - характеризує сту­дентів, яким важко визначити істотні ознаки педагогічних фактів, ситуацій, обставин, їх діяльність підпорядкована інтуїції.

 

Отже, існують різні види типізації студентів, які певною мірою можуть допомогти молодому викладачеві в організації навчаль­но виховної роботи, процесу адаптації молодої особи у вищому навчальному закладі.

 

Кожна особистість розвивається за своїм шляхом, тому важливим фактором є саморозвитокособистості:

в людстві закладено багато задатків, і наше завдання – пропорційно розвивати природні здібності та розкривати властивості людини з моменту її народження, робити так, щоб людина досягала свого призначення. Отже, ні сила впливу названих факторів, ні їх мінливість, тісний взаємозв’язок та єдність не забезпечать розвитку особистості без її активної діяльності (І.Кант, родона­чальник німецької класичної філософії).

 

З позицій гуманізму кінцева мета педагогічного процесу полягає в тому, щоб кожна людина могла стати

· повноцінним суб’єктом діяльності, пізнання та спілкування,

· вільним, духовним, відпові­дальним за те, що відбувається у цьому світі.

Отже, міра гуманізації педагогічного процесу визначається тим, наскільки цей процес

· створює передумови для самореалізації особистості,

· розкриття закладених у ній природних задатків, здібностей, творчого потенціалу,

· наскільки в ньому реалізується особистісно-розвиваючий підхід.

 

Якщо

в авторитарній педагогіці дорослий визначає, що є найкращим для вихованців, встановлює норми поведінки та розглядає вихованців як об’єкт педагогічного процесу, то

у гуманістичнійпедагогіці – учень (вихованець) є і об’єктом, і суб’єктом цього процесу.

 

Гуманізм у педагогічному процесі – це

· його гуманні цілі та зміст,

· гуманні способи взаємодії педагогів та студентів,

· і його результат: особистість, яка відрізняється гуманною спрямованістю.

 

Орієнтовна схема психологічного портрету (характеристики) особистості студента

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.