Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

V. Взаємовідносини з однокурсниками та викладачами





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1. Психологічний статус в академгрупі. Усвідомлення свого статусу.

2. Комунікативна спрямованість особистості, ступінь розвитку комунікативної сфери.

3. Характер спілкування з однокурсниками.

4. Як складаються взаємовідносини з викладачами.

VI. Загальні психолого-педагогічні висновки

Визначення основних психолого-педагогічних особливостей студента, які слід враховувати у навчально-виховному процесі. Рекомендації щодо шляхів подальшої роботи зі студентом з боку викладачів, деканату.

 

21. Психолого-педагогічний аналіз учіння студентів. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення.

 

Субєктами навчального процесу у вищому навчально­му закладі є викладачі i студенти.

Діяльність студентів (учіння).

Учіння є специфічним ви­дом трудової діяльності. Специфіка його полягає в тому, що:

· воно постає як система, елементи якої взаємоповязані;

· у процесі учіння студенти створюють базу знань для майбутньої професійної дільності;

· навчально-пізнавальна праця студентів здійснюється у теоретичних i практичних формах, які взаємозв'язані i спрямовані на формування знань i умінь;

· учіння, з одного боку, протікє підвпливом викладачів, з іншого - його ycпix значною мipoю зумовлений рівнем організації самостійної пізнавальної роботи сту­дентів;

· навчальна діяльність студентів у вищому навчальному закладі має продуктивно-перетворювальний характер, а під час практики — творчо-продуктивний.

Ефективність учіння визначається його формами, найпоширенішими серед яких є такі:

1. Слухання. Сутність його полягає у сприйманні наслух інформації, яку студент отримує на лекціях, семінарських, практичних та інших заняттях. Щоб він зумів
усвідомити i засвоїти (тобто персоніфікувати) мовну інформащю, викладач має відчувати аудиторію, реагувати на труднощі студентів (не вci можуть виокремити головне, швидко зробити записи), змінюючи темп читання лекції, тембр i гучність мовлення, повторюючи i уточнюючи сказане.

2. Читання. Це форма самостайної роботи студента. Раціональне читання є науково обгрунтованою технологією, що забезпечує персоніфікацію максимального обсягу інформації за найкоротший час з мінімальними витратами праці. При самостійному читанні ступінь персоніфікації інформації значно грунтовніший.

3. Конспектування. Студенти здійснюють його в процесі слухання i читання. В обох випадках вони вдаються до кількох способів конспектування: записують детально без
осмислення; записують основне i одночасно осмислюють записане; ведуть опорний конспект з глибоким осмисленням тексту.

4. Виконання вправ, розв'язування задач. Основною метою цих видів роботи є формування умінь при вивченні конкретних дисциплін. Задачі i вправи доцільно використовувати з ycix навчальних дисциплін, оскільки вони сприяють розвитку аналітичного мислення студентів, їх самостайності. У процей виконання вправ студенти повинні вникнути в їx сутність, вибрати оптимальні шляхи cвoїx дій, пояснити i довести їх правильність або правомірність.

5. Проведения дослідів. До нього вдаються у процесі вивчення природничих дисциплін. Вона передбачена навчальним планом вищого навчального закладу. Проведен­ия дослідів потребує відповідної теоретичної підготовленості, вміння користуватися лабораторним устаткуванням, матеріалами, володіння технологією організації дослідної роботи. Цінність щієї форми діяльносй полягає в тому, що студенти здобувають уміння i навички проведен­ия наукового дослідження, поглиблюють теоретичні знан­ия, розвивають у coбi допитливість, віповідальність, самостійність.

6. Навчальні дослідження. До навчальних досліджень належать курсові i дипломні роботи, реферати, проекти. Виконання навчально-дослідницької роботи вимагає від студентів високого рівня самостійності i пізнавальної активності. Цей вид роботи сприяє розвитку умінь здійснення наукового пошуку i формуванню аналітичного мислення, поглибленню iнтepecy до певної науки. Нерідко реферат стає основою курсової роботи, а курсова - дипломного проекту, який згодом може слугувати базою для кандидатської дисертації.

7. Професійне моделювання. Застосовують його під час виробничої практики. Це - планування i здійснення фрагментів виробничої ддяльності, наближених до реаль­ного виробничого процесу, моделювання різних його вapiaнтів, тобто програвання ролей, які студентам доведеться виконувати у майбутній професійній діяльності, набутті професіоналіму.

У психолого-педагогічній літературі (Г. Костишина) виокремлюють

piвні навчально-пізнавальної діяльності студентів.

1. Емпірично-інтуїтивний рівенъхарактеризуеться поверховими уявленнями студентів про цілі, зміст, методи i результати навчально-пізнавальної діяльності. Процеси мислення, що забезпечують функціонування знань, системи дій на цьому piвні, мають характер відтворювання. Студенти усвідомлюють свій piвень практичної готовності до майбутньої професійної діяльності i прагнуть до реалізацій своїх інтелектуальних можливостей.

2. Рефлексивно-творчий рівеньпередбачає сформованість у студентів структури ціннісних орієєнтацій, домінуючою в якій є орієнтація на успішсть майбутньої професійної діяльності. Прийоми мислення, які забезпечують такий рівень знань, є творчими. Студенти адекватно усвідомлюють рівень практичної готовності i свої інтелектуальні можливості, розуміють важливість здобутих способів дій i знань.Фіцула 120

За характером навчальної діяльностістудентівможна розділити на 4 групи:

1. Студенти, основою навчальної роботи яких є пам'ять.

Мислення пасивне, інертне, тому матеріал вони прагнуть запам'ятати дослівно, а якщо це не вдається, припиняють роботу зовсім;

У діяльності сполучають теорію з практикою, а при засвоєнні нових знань не можуть застосовувати знання суміжних дисциплін.

• Їх характеризує непевність у своїх знаннях. Якщо їм не допомогти, самі не зможуть виробити інший стиль розумової діяльності.

• Деякі з метою маскування вбогості власних думок досить вдало цитують чужі судження.

• Незважаючи на сумлінне ставлення до навчання та великі витрати часу на підготовку матеріалу до занять, результати їх роботи невтішні.

• Вони починають виявляти зовнішню байдужність до навчання, миряться з поганими оцінками, часто замкнуті.

Допомога:навчити вмінню мислити, переробляти й осмислювати досліджуваний матеріал.

До цієї ж групи належать студенти, що працюють несистематично.

• Вони іноді видають чужі роботи за свої. Їм важко вчитися, тому що в них не виробилися навички самостійної роботи.

Допомога:заохочувати найменші досягнення, роз'яснювальна робота, контроль з боку викладача.

2. Студенти, що вивчають навчальний матеріал з погляду його практичної користі.

• Якщо теоретичні знання вони не можуть співвіднести з практикою, то і не прагнуть їх зрозуміти, вивчати, вважаючи марними для себе. Тому їх увага до досліджуваного матеріалу завжди вибіркова. Вони краще засвоюють прикладну сторону матеріалу та слабше – теорію. Це призводить до вибіркового ставлення до навчальних предметів. Звідси неповнота знань, відсутність системи.

Допомога:необхідно переконувати в значенні теоретичних знань. Дуже важливі при цьому підтримка і схвалення викладачів і студентської аудиторії.

3. Студенти, що виявляють виразну схильність до теоретизування.

• Вони ладні міркувати з будь-якого приводу, у тому числі і з приводу практики, але самої практики уникають.

• Розумова діяльність характеризується високим рівнем узагальнення, абстракції і порівняно низьким рівнем здатності до встановлення зв'язку між абстрактним і конкретним.

• Вони добре вміють виражати свої думки, переконувати у своїй правоті, доводити, охоче роблять узагальнення йі висновки; здатні до напруженої розумової праці, прагнуть самостійно розширити знання, відвідуючи різні лекції, читаючи додаткову літературу, задавати велику кількість запитань, полюбляють виражати свої думки найбільш точно.

 

. Студенти, що поєднують у своєму навчанні теорію й практику.

• У них широкий розумовий кругозір, здатність поєднати теоретичні знання з уміннями, застосовувати знання і на практиці формувати для них нехарактерний трафарет і шаблон, пізнавальна діяльність носить дослідницький характер.

• Навчальна діяльність відрізняється великою самостійністю, але часто виявляється різноманіттям інтересів, відсутністю одного, центрального. Це утрудняє вибір професії.

Допомога:допомогти знайти цілеспрямований інтерес, що створює життєво практичну установку.

Закономірності пізнавального розвитку

Психологією встановлені такі закономірності пізнавального розвитку, які необхідно враховувати в організації навчання:

1. Розвиток пізнавальних процесів і засвоєння знань відбувається лише в активній пізнавальній та практичній діяльності. Пізнавальні процеси виявляються і одночасно формуються в діяльності студентів ( С.Л.Рубінштейн).

2. Вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, довільна пам´ять, воля, мовлення тощо) виникають спочатку як форма взаємодії, співробітництва з іншими людьми і лише згодом стають внутрішніми індивідуальними функціями самої особистості. Розвиток індивіда залежить від розвитку інших індивідів, з якими він спілкується (Л.С.Виготський).

3. Пізнавальний розвиток, формування нових понять та пізнавальних операцій відбуваються внаслідок диференціації вже сформованих в особистості когнітивних схем і способів діяльності. Більш розвинуті, складні диференційовані та ієрархічно впорядковані пізнавальні структури, які забезпечують глибоке, широке, багатоаспектне відображення дійсності, розвиваються з більш простих, дифузних, загальних пізнавальних структур шляхом їх поступової диференціації. Пізнавальний розвиток ніколи не починається з нуля. Це послідовний процес закономірної зміни стадій, кожна з яких грунтується на попередній і виступає основою для наступної (Ж.Піаже).

4. За інших рівних умов ефективність розподіленого (розтягнутого в часі) вивчення навчального матеріалу вища від ефективності концентрованого (за короткий проміжок часу) вивчення (закон Йоста).

5. Відсоток збереження навчального матеріалу обернено пропорційний його обсягові (Г.Еббінгауз).

6. Відкриття внутрішньої структури, закономірності в організації знань сприяє кращому їх осмисленню і запам´ятовуванню ( Дж.Брунер).

7. Здатність до перенесення загальних принципів і способів діяльності у нові ситуації формується в результаті розв´язування варіативних завдань (які мають не один, а декілька розв´язків).

8. Пізнавальний розвиток відбувається, коли когнітивні схеми, знання особистості вступають у протиріччя з її практичним і пізнавальним досвідом (Ж.Піаже).

ОБ´ЄКТИВНІ ТА СУБ´ЄКТИВНІ ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Успішність навчальної діяльності студентів залежить від того, як викладач

· організовує і проводить процес навчання

· керує їх пізнавальною діяльністю.

Пізнавальна діяльність студентів значною мірою залежить від дидактичних умов:

1. об´єктивних дидактичних умов - пов´язані з особливостями навчального матеріалу:

· структурування змісту,

· науковість змісту,

· складність,

· доступність для сприймання,

· розміщення та компонування наочності тощо

2. суб´єктивні дидактичні умовизалежать від розвитку пізнавальних здібностей студентів:

· наявність умінь і навичок сприймати наочність;

· наявність умінь і навичок доповнювати в своїй уяві образи безпосередньо невидимих зв´язків;

· наявність умінь і навичок виділяти суттєві ознаки;

· наявність у пам´яті загальновживаних понять-термінів і вмінь оперувати ними;

· наявність системи опорних понять і вмінь застосовувати їх під час вивчення спеціальних предметів.

Визначаючи характер пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання О.М.Леонтьєв вказував на необхідність застосування наочності, використання реальних предметів, які є зовнішньою опорою внутрішніх дій, на використання , “де тільки можливо, зовнішніх за своєю формою дій студентів”. Особливо така потреба відчувається у початковій стадії вивчення нового.

Успішність засвоєння значною мірою залежить від характеру пізнавальної діяльності студентів.

· У процесі її приділяється увага розвитку образних уявлень за допомогою наочності.

· Кінцевим результатом є сформовані та закріплені в пам´яті поняття з опорою на наочність.

Правильно зорієнтована пізнавальна діяльність студентів під час вивчення навчального матеріалу збагачує їх відповідними

· образами та поняттями,

· пізнавальними вміннями та навичками,

що разом становлять основу досвіду, необхідного для набуття нових і для дальшого розширення та поглиблення загальноосвітніх і фахових знань.

Досвід студентів можна умовно поділити на складові частини, які тісно пов´язані між собою. Це,

· по-перше, образні уявлення основних предметів, засобів, процесів, явищ їх взаємозв´язків;

· по-друге, поняття про дію, будову, тощо;

· по-третє, пізнавальні вміння та навички, що є суб´єктивною основою розумових дій студентів, за допомогою яких вони оперують образними уявленнями і поняттями, сформованими в процесі навчання.

Жодна з цих частин сама по собі не може дати студентам такого розвитку який потрібен для успішного оволодіння знаннями. Тільки у взаємодії всіх трьох названих частин навчального досвіду розвиток студентів прогресує ефективно.

Слід зазначити, що об´єктивною основою пізнавальної діяльності студентів під час вивчення, безумовно, є безпосереднє сприймання понять, матеріалізованих через наочність.

Пізнавальні вміння та навички як суб´єктивна основа пізнавальних дій студента можуть бути за умови, якщо з їх допомогою студент пов´язує новий матеріал з тими уявленнями і поняттями, які є в його пам´яті.

А уявлення і поняття пам´яті – це відображення об´єктивної дійсності, вони виникають головним чином у процесі навчання. Чим багатше коло уявлень у людини, сформованих на основі відчуття та сприймання дійсності, - писав Б.П.Єсипов, - тим змістовніше і продуктивніше її абстрактне мислення... Треба постійно збагачувати особистий досвід студента, тому що використання даних цього досвіду в процесі пізнавальної діяльності має велике значення”.

Іншими словами, багатство уявлень, сформованих на основі відчуття і сприймання дійсності, ефективно впливає на змістовність і продуктивність мислення, а це суттєво підвищує рівень пізнавальної діяльності студентів.

Навчання, в процесі якого набувається досвід образних уявлень, пов´язане із спостереженнями за конкретними процесами, явищами, предметами. І залежно від того, наскільки стійкі образні уявлення, настільки швидше чи повільніше розвиваються у студентів пізнавальні здібності.

Система і суть навчально-пізнавальної діяльності студентів

Процес учіння є своєрідним процесом самостійного “відкриття” вже відомих у науці знань. “Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею” (С.Л.Рубінштейн).

 

Учіння

вимагає повного “розпредмечування знань” або компактного “відтворення”

тих мисленнєвих і практичних операцій і дій,

які колись здійснювалися в процесі наукового дослідження (пізнання) явищ або предметів.

 

Процес цей має три взаємопов´язані етапи:

1. відбувається сприймання, осмислення і запам´ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

2. засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

3. здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок.

 

Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом студентові необхідно здійснити

 

Повний цикл (етапи) навчально-пізнавальних дій:

1. сприйманнянового матеріалу,

2. його розуміння (первинне і наступне осмислення),

3. запам´ятовування (первинне,поточне,підсумкове),

4. застосування набутих теоретичних знань на практиці,

5. повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.

Кузьмінський 180-…

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.