Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Народнопедагогічні погляди на сім'ю і виховання дітей у сім’ї



Про значення рідного дому в житті людини говорять: «Скрізь добре, але вдома найкраще», «Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха».

Рідна домівка – це не тільки місце притулку, дах над головою, а й сімейне вогнище, місце захисту від життєвих незгод. Про це свідчить народна масова рухлива гра для дітей «Гуси, гуси, додому».

Пошанне ставлення до рідні проповідують українські прислів'я та приказки «Хоч по коліна у воду, аби до свого роду», «Нема в світі, як родина».

Сотні пісень про дітей сиріт, про людей, які живуть без батьківської домівки.

Рід, як ряд поколінь, що походять від одного предка.

Родина, як група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів.

Родичі й свати підтримують контакти, сімейні свята, допомагають долати родинні незгоди.

Без сім’ї – нема щастя на землі.

Сім’я – ключ до щастя.

Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.

Одиноку без сім’ї людину називають «перекотиполем». Ідеал народної педагогіки – повна сім’я.

Колядка. Ясен місяць – пан господар.

Красне сонце – жона його.

Дрібні зірки – його дітки.

Діти, як рожеві квіти.

Скільки в стелі дощок, щоб у тебе було стільки дочок.

Народні казки у народу багато дітей «Як грибочки, ростіть діточки».

Прагнення дітей – чудодійна сила. – «Івасик-Телесик».

«Де одинець – хазяйству кінець, а де сім'я – щастя всім».

Народ викриває приступність між братами, проповідує любов і гуманне ставлення до дітей.

«Який кум, така й хворостина, який батько, така й дитина», «Які самі, такі сини». «У ледачого пасічника і бджоли ледачі».

Повага до матері, батька, діда, баби до сьомого коліна.

«У мене батько – ясний місяченько.

У мене матінка – ясна зіронька».

 

Сьогодні за різними підходами і критеріями вчені нараховують понад сорок типів сімей. Ось далеко не повний їх перелік:

Типологія сімей. Практика соціальної роботи з сім'єю завжди спирається на конкретний тип сім'ї. Класифікація типів сім’ї може бути побудована на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо.

 

Типологія сімей

   
За продуктом тривалого історичного розвитку - Патріархальна традиційна сім’я - Нуклеарна сім’я - Мала сім’я (з двох осіб): неповна, материнська, «порожні гнізда», проміжна
За продуктом соціально-антропологічного розвитку 1) за формою сім’ї 2) за формою шлюбу 3)за зразком розподілу влади 4) за вибором партнера 5) за вибором місця проживання 6) за походженням (родовід і засіб успадкування майна) 1.Нуклеарна сім’я; 2.Розширена сім’я 1.Моногамна; 2.Полігамна; 3.Полігінна 4.Поліандрінна; 5.Групова 1.Патріархальна; 2.Матріархальна 1.Егалітарна; 2.Екзогамна; 3.Ендогамна 1.Неелокальна; 2.Патрілокальна; 3.Матрілокальна 1.Родовід по чоловічій лінії; 2.Родовід по жіночій лінії; 3.Двосторонній родовід
За національним (етнічним) складом 1.Однонаціональна сім’я; 2. Міжнаціональна сім’я; 3. Сім’я громадян різних держав; 4. Сім’я осіб різного віросповідання
За функціонально-конфліктним підходом ] 1.Нуклеарнасім’я; 2.Багатодітна сім’я (повна й неповна); 3.Молода сім’я; 4. Літня сім’я фактичного шлюбу; 5.Маргінальна сім’я; 6.Проблемна сім’я
За соціально-педагогічним підходом 1) за структурою 2)за матеріальною забезпеченістю 3)за місцем проживання 4)за особливими умовами сімейного життя 5)за сімейним станом 6)за типом панування в сім’ї   7)за кількістю дітей і за наявністю нерідних дітей 8)за якістю сімейних взаємин 1.Повна сім’я; 2.Неповна сім’я 1.З дуже високим матеріальним статком; 2.Із високим матеріальним статком; 3.Із середнім матеріальним статком (забезпеченням); 4.Із низьким матеріальним статком (малозабезпечена); 5.Сім’я, що перебуває за межею бідності 1.Міська сім’я; 2.Сільська сім’я 1.Віддалена сім’я; 2.Студентська сім’я 1.Дистантна сім’я; 2.Позашлюбна сім’я; 3.Молода сім’я; 4. Сім’я середнього шлюбного віку; 5.Зріла сім’я 1.Демократична(партнерська) сім’я; 2.Авторитарна (домінаторна) сім’я 1.Бездітна сім’я; 2.Малодітна сім’я; 3.Багатодітна сім’я 1.Опікунська сім’я; 2.Прийомна сім’я; 3.Благополучна сім’я; 4.Неблагополучна (конфліктна; з алкогольно- чи наркозалежними членами) аморальна; низько культурна; маргінальна тощо

 

 

Моделі соціальної роботи з різними типами сімей. Існує досить велика кількість моделей соціальної роботи з різноманітними типами сімей. У вітчизняній теорії й практиці соціальної роботи з різноманітними типами сімей як зразок може бути запропонована модель І. Трубавіної

1. Бездітна сім'я. Проблема – у здатності членів подружжя мати дітей або пошук прийомної дитини. Форми роботи: клуби, секції, походи, спільне відзначення свят, індивідуальні консультації, відеолекторії, телефони Довіри тощо.

2. Багатодітна сім'я. Це сім'я, яка має трьох і більше дітей.

Форми роботи: курси, семінари, клуби, круглі столи, консультпункти, «гарячі» телефонні лінії, лекторії.

3. Малодітна сім'я. Проблема внутрішньо сімейного спілкування, наявність егоцентричних якостей у дитини, проблема авторитету й лідерства членів подружжя. Форми роботи: тренінги, консультпункти, вечори запитань і відповідей, розповсюдження серед батьків і дітей брошур, буклетів; лекторії, тематичні передачі з проблем родинного виховання й сімейних конфліктів на радіо, ТБ; виставки педагогічної літератури.

4. Молода сім'я. Проблема - в адаптації подружжя до сімейного життя, вироблення спільної моделі сімейного життя, відокремлення від батьківських сімей, розподіл соціальних ролей та оволодіння різними функціями сім'ї. Форми роботи: ярмарки професій, курси, тренінги, семінари, лекторії, передачі з проблем молодої сім'ї на ТБ, радіо, консультпункти, виїзні консультації, вечори запитань і відповідей, громадські приймальні, спеціальні телефонні лінії, розповсюдження буклетів, брошур, презентації соціальних програм для молоді й молодої сім'ї, школи і клуби молодої сім'ї тощо

5.Неповна сім'я. Проблема - в адаптації до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків; матеріальні умови життя таких сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків. Форми роботи: групи підтримки чи самодопомоги, лекторії, консультпункти, тренінги, семінари, курси, ярмарки професій, громадські оплачувані роботи для дітей, організація предметного дозвілля та спілкування, а також відпочинку дітей і батьків

6. Первинна сім'я. Проблема: вироблення власної моделі родинного виховання, яка відрізняється від батьківської, перерозподіл ролей та обов'язків у сім'ї у зв'язку з появою дитини. Форми роботи: школи молодих батьків, клуби сімейного спілкування, спільне відзначення свят, зокрема таких, як День сім'ї. День матері; розваги, ігри, тренінги, лекторії, передачі на замовлення на радіо, ТБ, вечори запитань і відповідей, педагогічний десант, виставки педагогічної літератури, консультпункти, ярмарки професій, перепідготовки тощо.

7. Вторинна сім'я. Проблема: згасання подружніх почуттів при накопиченні проблем у сім'ї, у вихованні дітей; збільшення самостійності дитини й унаслідок цього - конфлікт між батьками й дітьми; конфлікти між чоловіком і дружиною з приводу самостійності дітей, їх виховання.

Форми роботи: сімейні клуби, конкурси, походи, вікторини, змагання, курси сімейного бізнесу, тренінги, лекторії на замовлення, сімейні свята, консультпункти, телефони і пошта Довіри, виставки педагогічної літератури тощо.

8. Позашлюбна сім'я. Проблема: неоформлені стосунки, що позначаються на обов'язках щодо членів сім'ї, відносинах із мікросередовищем; відсутність чітких уявлень про майбутнє сім'ї, нерозуміння в мікросередовищі, напружене очікування визначеності подружніх стосунків. Форми роботи: передачі на радіо, ТБ, відеолекторії, консультпункти, телефони й пошта Довіри, притулки для жінок і дітей, розповсюдження буклетів, брошур.

9. Вторинношлюбна сім'я. Проблеми: ефект «ореолу» (стереотипи переваг попереднього чоловіка чи дружини порівняно з новим партнером), психологічний захист членів сім'ї, адаптація нового члена сім’ї до інших, взаємостосунки колишніх і теперішніх членів подружжя між собою і дітьми, з мікросередовищем; розвиток особистості дитини й формування в неї моделі сімейного життя. Форми роботи: консультпункти, клуби сімейного спілкування, підліткові клуби, гуртки, лекторії на замовлення, телефони й пошта Довіри, групи взаємо- і самопідтримки, тренінги, курси, семінари.

10.Міжнаціональна сім'я. Проблеми - у взаємовідносинах сім'ї з мікро- та макросередовищем, у виборі дітьми національної приналежності, виборі батьками традицій, освіти, релігії, громадянства дітей; у ставленні членів сім'ї до національних і релігійних цінностей, до спілкування із співвітчизниками. Форми роботи: тренінги, курси, семінари, передачі на ТБ, радіо, спільне відзначення національних і державних свят, групи підтримки й самодопомоги, консультпункти, клуби сімейного спілкування, недільні школи тощо.

11. Дистантна сім'я (деякі дорослі члени сім'ї перебувають на відстані від неї з різних причин: заробітки, ув'язнення, лікування, неспроможність утримувати сім'ю, а також тимчасова передача дітей до інтернату). Проблема: епізодичність виховних впливів на дітей, брак сімейних стосунків, що призводить до «емоційного відторгнення» батьків дітьми, протиставлення батьківського ставлення до дітей, непорозуміння дітей з мікросередовищем, неузгодженість поглядів батьків на виховання дітей. Форми роботи: консультпункти, групи само- і взаємодопомоги, гуртки за інтересами, клуби спілкування, спільне відзначення свят, благодійні акції, екскурси, походи, тренінги.

12. Вторинний шлюб. Проблема: діти вийшли з сім'ї, почали самостійне життя; батьки лишилися сам на сам з усіма негараздами, що супроводжують літніх людей: підірваним здоров'ям, згаслими почуттями, відсутністю роботи, але зі звичкою самоутверджуватися в житті. Форми роботи: клуби, секції здоров'я, групи взаємо- і самопідтримки, тематичні круглі столи, передачі на ТБ, радіо, волонтерська допомога вдома, буклети, брошури, виставки літератури з питань цінностей здоров'я, благодійні акції, спільне відзначення свят, об'єднання поколінь у громадській роботі.

13. Різнорідна сім'я (соціально-гетерогенна сім'я, у якій існує різне освітнє та соціальне становище чоловіка й дружини). Форми роботи: тренінги, семінари, консультпункти, «гарячі» телефонні лінії, телефони Довіри, лектори, курси підвищення кваліфікації, брошури, буклети, виставки спеціальної літератури, клуби дівочі, жіночі, зустрічі з цікавими людьми, вечори запитань і відповідей.

14. Складна сім'я (патріархальна). Проблема – у самостійності дорослих дітей, пристосування нових членів сім'ї до налагодженого життєвого укладу сім'ї; формування моделей сімейного життя й виховання дітей в умовах існуючих традицій, авторитету старшого покоління, лідерства в розв'язанні загальносімейних завдань; можливість появи девіантності типу «виховання невпевненості», спілкування членів сімї з мікросередовищем. Форми роботи: клуби, гуртки, сімейні та державні свята, вечори відпочинку, розваги, ігри, сімейні конкурси, курси, тренінги, лекторії, екскурсії, конференції, благодійні акції, громадські приймальні, фасилітаторство, зустрічі з цікавими людьми, пошта Довіри, круглі столи з питань молодіжної та сімейної політики.

15. Опікунська сім'я. Проблеми: соціальний статус опікунів - робітники, службовці, пенсіонери; він є малооплачуваним і вимагає додаткових пошуків роботи; вік - половина опікунів має за плечима більш ніж 50 років, найчастіше, це бабусі; відсутність досвіду виховання нерідних дітей і проблеми адаптації цих дітей в опікунській сім'ї та новому мікросередовищі, прискореної підготовки дітей до дорослого життя: у 18 років вони мусять уже самостійно розв'язувати всі життєві проблеми, мати роботу, житло. Форми роботи: тренінги, семінари, круглі столи, сімейні вечори, спільне відзначення свят, екскурси, консультпункти, рейди- перевірки, виставки педагогічної літератури.

16. Сім'ї, де є засуджені батьки, інші члени сім'ї. Проблема – у незадоволеності дитини відсутністю батька, у відповідному ставленні матері до відсутнього батька, яке вона переносить на дитину, негативне ставлення мікросередовища до такої сім'ї, насильство щодо дітей у сім'ї. Форми роботи: зустрічі членів сім'ї, бесіди, тренінги, консультпункти, рейди-перевірки, групи взаємопідтримки. найбільш сприятливі умови сімейного життєзабезпечення дитини, яка через певні причини позбавлена можливості виховуватися у власні родині.

17.Прийомна сім'я – це сім'я, яка добровільно взяла з закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей для виховання і спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинна перевищувати п'яти чоловік.

 

Фінансування на утримання дітей у прийомній сім'ї гарантоване державою. Воно здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Щомісячно виділяються кошти на харчування прийомних дітей, виходячи з натуральних норм його забезпечення, придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентаря та обладнання, на культурно-масову роботу, а також кошти на оплату комунальних послуг за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно до кількості прийомних дітей.

Інститут прийомної сім'ї розрахованих також на тимчасову опіку над дітьми (на короткий, обумовлений термін - від кількох тижнів до двох-трьох років, доки батьки перебувають в ув'язненні, на лікуванні тощо). Така форма опіки дає змогу здійснювати соціальний захист інтересів і прав дитини, яка тимчасово позбавлена батьківської опіки, порівняно з опікою, що, як правило, встановлюється до повноліття дитини. Функціонування такого типу сімей потребує, безперечно, психологічної підготовки прийомних батьків, орієнтації їхньої діяльності на забезпечення реалізації інтересів саме дитини, а не вирішення якихось власних потреб.

18. Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі. Така сім'я бере на виховання і спільне проживання не менше п'яти дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Завдання школи у роботі з батьками

1. Поширення педагогічної освіти серед батьків.

2. Забезпечення єдності у виховних впливах школи і сім'ї.

3. Вивчення і поширення досвіду сімейного виховання.

4. Ознайомлювати батьків із особливостями навчання,проблемами виховання учнів класу, членом якого є їх син чи дочка.

5. Виявляти неблагополучні сім'ї, вивчати умови життя дітей у кожній сім'ї, знаходити засоби, шляхи впливу на батьків.

Робота школи з сім’єю включає два основних напрямки: організаційну роботу школи з сім’єю і підвищення педагогічної культури батьків.

Організаційна робота школи з батьками включає:

1. Планування роботи школи і учителя з батьками;

2. Вивчення сімей учнів;

3. Форми роботи учителя з батьками;

4. Роботу з неблагодійними сім’ями.

Форми навчального закладу з батьками учнів (Табличка)

 

Школа використовує різноманітні форми та засоби виховання, головним чином, в сфері цілеспрямованої організації різних видів діяльності, яка значно розширює зв’язки і відношення особистості в середовищі.

Форми роботи з батьківською громадськістю:

· Лекції (загально-шкільні для батьків учнів групи класів, паралельних класів,одного класу);

· Бесіди, колективні, групові, індивідуальні);

· Прес-конференції «Ми і наші діти»;

· Усні журнали;

· Диспути;

· Зустрічі «за круглим столом»;

· Конференції по обміну досвідом родинного виховання;

· Перегляд фільмів на педагогічні теми;

· Читацькі конференції по обговоренню педагогічної літератури,періодичної преси з питань родинного виховання;

· Вечори запитань та відповідей;

· Дні відкритих дверей;

· Консультації(групові,індивідуальні)з питань теорії та методики з родинного виховання;

· Відкриті уроки для батьків;

· Вечори «на сімейний вогник»

· Вечори сімейних традицій;

· Вечори «Портрет сім'Ї»;

· Виставки «Світ захоплень нашої сім'ї», «Кулінарні вироби членів сім'ї», прикладної, декоративної творчості,родинні альбоми,колекції;

· Випуск тематичних газет «Дозвілля родини», «Говорять професії батьків», «Моя сім'я», «Спорт у родині»;

· Конкурси «Ну-мо, тата», «Ну-мо,мами», «Що, де, коли?», «Тато, мама і я-бережлива сім я»

їх можуть доповнювати нетрадиційні форми роботи:

· Педагогічний десант – (виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах,в організаціях,де працюють батьки; влаштування виставок,випуски спеціальних стінгазет);

· Дерево родоводу – (зустрічі поколінь,роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки);

· У сімейному колі – (анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологами, юристами);

· Родинний міст – (зустрічі із батьками та обговорення проблем виховання дітей);

· Родинна світлиця – (звернення до народних традицій;формування особистості школяра через природу,спілкування батьків із вихованцями через природу,спільну діяльність батьків,дітей і педагогів);

· День добрих справ – (спільна трудова діяльність педагогів,батьків і дітей);

· Вечір великої родини – (участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру,тощо);

· Альбом-естафета – ( «Як ми відпочиваємо» досвід організації відпочинку у родині);

· Дискусійний клуб – (обговорення проблем виховання школярів);

· Клуб послідовників досвіду у сімї Нікітіних;

· Клуб «Сімейних традицій»;

· Сімейна скринька – (добірка матеріалів з досвіду родинного виховання);

· Аукціон ідей родинної педагогіки;

· Батьківський ринг – (взаємонавчання, взаємозбагачення членів родин, розв'язання педагогічних ситуацій);

· Батьківська школа – (організовується у формі клубу; передбачається проведення диспутів, банків ідей, випуски рукописних газет, інформаційних бюлетенів, бесід, підбір літератури, надання практичної допомоги);

· Азбука родинного виховання – (обговорення проблем, труднощів виховання дітей в неповних сім'ях; виступи спеціалістів-лікарів, юристів, психологів, надання батькам індивідуальної допомоги);

· Дні довір'я – (у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують їх з проблем виховання);

· Сімейні свята в класі – (започатковують їх педагоги, об'єднуючи сім' ї для спільного проведення днів народження дітей, календарних, народних свят).

1.Індивідуальні форми:

1)відвідування сім'ї;

2)індивідуальні бесіди, консультації;

3)листування, зв'язок з організаціями.

4)есемески

Індивідуальні форми допомагають встановити контакт з батьками, правильний підхід до виховання, батьки можуть допомогти вияснити причини вчинків, як правильно здійснювати виховання.

1)Відвідування сім'ї:

До відвідування сім'ї необхідно підготуватися, наприклад, взнати склад сім'ї, продумати мету відвідування.

ü В сім’ї познайомитися з ставленням батьків до виховання дітей,їх навчання,як діти допомагають батькам,яке ставлення до батьків, братів, сестер.

ü Вчителю потрібно розповісти про успіхи у навчанні, поведінці, труднощі.

ü Дати консультації батькам, поради про режим, вимоги гігієни, врахування індивідуальних рис, вікових особливостей у розвитку та вихованні дитини.

ü Ділова, спокійна, доброзичлива, тактовна форма розмови, щоб батьки вчителя веде до втрати авторитету. А для цього потрібно знати душу дитини,людини,бути наполегливим у здійсненні виховання,поглиблювати свої знання.

2)Індивідуальні бесіди, консультації:

Для цього вчитель запрошує батьків у школу або при відвідуванні сім'ї. В школі бажано обладнати кабінет чи для роботи з батьками,підібрати літературу,пересувну бібліотеку, визначити зручний час для батьків, запрошувати лікарів, юристів, психологів, вчителів.

Необхідна індивідуальність бесіди, такт, довір'я, не розголошувати таємниць сімейних, щадити дитяче самолюбство.

ТЕМАТИКА:

v як допомогти у навчанні, як вчити вчитися;

v як залучити до праці;

v про кишенькові гроші;

v про покарання, про вільний час дітей та ін.

 

2)В школах, інтернатах:

ü листування з батьками;

ü поздоровлення батьків;

ü зв'язок з підприємствами, де працюють батьки: інформування про успіхи, недоліки у вихованні, єдині дії і т.п.

 

2.Групові, колективні форми роботи:

· батьківські збори;

· групові бесіди;

· походи;

· екскурсії;

· консультації;

· вечори-відповідей;

· гуртки.

Тпабличка сторінка 482

1.Батьківські збори.

Добре підготовлені збори згуртовують колектив батьків, мобілізують на виконання постійних завдань, тому необхідно уникати суттєвих помилок – запрошення батьків на збори шляхом обов’язкових записів а учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідне судилище окремих батьків; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів. Продумати форму запрошення батьків на батьківські збори.

 

Класні батьківські збори проводяться – 4рази на рік.

Шкільні батьківські збори проводяться – 1-2рази на рік.

Підготовка і проведення

Необхідно:

- підготуватися вчителеві по темі, про успішність, поведінку учнів, рекомендації для батьків;

- виставити літературу, пересувну бібліотеку;

- виставку учнівських зошитів, творів, виробів, малюнків;

- номери художньої самодіяльності школярів;

2)Проведення зборів:

I. Організаційна частина.

II. Розкриття теми зборів.

1. Розповідь вчителя по темі.

2. Виступи підготовлених та всіх бажаючих батьків по темі, обговорення питань.

3. Рішення зборів, рекомендації батькам.

4. Інформація про поведінку, навчання учнів.

III. Виступи дітей з номерами художньої самодіяльності(після зборів можуть залишитися і поговорити із вчителем окремі батьки,ті,що потрібні вчителеві і ті, хто сам бажає).

IV. Закінчення зборів.

 

Тематика батьківських класних зборів.

1. Виховання любові до праці учнів у сім'ї та школі.

2. Питання профорієнтації учнів 9-го класу.

3. Моральне виховання дітей.(Виховання моральних рис характеру у школярів та ін.

3. Педагогічна пропаганда серед населення.

I. Батьківські університети

1. Термін навчання батьків 1-2роки.Формують знання педагогічні та загально-наукові.

2. Працюють батьківські університети при школах, організаціях.

Читають лекції з питань виховання, а також літератури, мистецтва, медицини, гігієни, про розвиток економіки, обговорюються книги, статті, педагогічні ситуації,телепередачі.

Після закінчення батьки залучаються до педагогічної пропаганди.

 

II. Педагогічні лекторії.

Передбачають слухання батьками циклу лекцій на педагогічну тематику.

III. Школи для молодих батьків.

Тематика лекцій

Режим школяра. Як допомогти дітям вчитися. Роль прикладу батьків у вихованні. Авторитет батька в сім'ї.

Вікові та індивідуальні особливості дітей. Завдання сім'ї у моральному вихованні дітей. Виховання дітей у праці, підготовка дітей по вибору професії. Про використання заохочень та покарань у сім'ї. Розвиток пізнавальних інтересів у школярів. Профілактика

простудних захворювань. Загартування дитини-школяра.та ін.

IV. Педагогічні гуртки.

Передбачається вивчення окремих проблем педагогіки та психології.

V. Школа матері.

VI. Вечори запитань і відповідей.

VII. Батьківські конференції.

Основна мета – вивчення досвіду сімейного виховання, ознайомлення з ним батьків, обмін думками за актуальних питань виховання дітей.

 

1.Орієнтовний план батьківських конференцій.

ІІ. Розкриття теми:

1) Виступ вчителя(директора) по темі конференцій.

2) Виступи батьків про власний досвід виховання і т.п.

3) Обмін думками,обговорення окремих думок, ситуацій.

4) Рекомендації для батьків по питаннях виховання.

ІІІ. Закінчення конференції.

VII. Педагогічні читання.

Мають на меті збагатити батьків знаннями по певній педагогічній темі.

ІХ. Обговорення статей, книг, кінофільмів.

Педагогічна пропаганда по радіо, телебаченню, в пресі.

Педагогічна пропаганда повинна бути науковою, конкретною,орієнтуватися на виховання дітей різного віку,проводитися систематично,планомірно,охоплювати всіх батьків.

Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків (виховання батьків)(І.Т. Поніманська)

Виховання батьків передбачає допомогу їм у вихованні дітей. Його сутність і завдання свого часу точно окреслив Лев Толстой, стверджуючи, що „всі труднощі виховання є наслідком того, що батьки не лише не позбавляючись від власних недоліків, а й не вважаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у собі, намагаються не бачити цих недоліків у своїх дітях”.У вихованні батьків, як правило використовують індивідуальні форми з огляду на особливості сім’ї, індивідуальні якості кожного з учасників подружжя.

Виховання батьків повинно застосовуватися на принципах демократизації та гуманізації, воно має зміцнити віру батьків у професійну компетентність, тактовність і доброзичливість вихователя, його вміння зрозуміти їх і допомогти у вирішенні конкретних проблем, взаємодії з ними тощо.

У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію біль адекватною, гнучкою, прогностичною.

Не менш важливо, щоб стосунки батьків і педагогів вибудовувалися на партнерських засадах, оскільки успішно виховувати дітей можуть лише батьки, які поважають себе. Це вимагає від педагогів поваги до них і створення умов, за яких батьки зможуть найплідніше виявити свої позитивні якості та здібності, звільнитися від хибних поглядів щодо виховання своєї дитини. Саме за таких умов педагог зможе пробудити у батьків інтерес до самопізнання і самовиховання.

Програма «Тренінг ефективності батьків» педагога і психотерапевта Томаса Гордона має на меті стимулювання процесу поступового само ототожнення батьків «з моделлю демократичних взаємин». Працюючи з дітьми, які на думку їхніх батьків, мали психологічні проблеми, Т.Гордон виявив, що насправді батьки були незадоволені своїми взаєминами з дітьми. Не вміли вирішувати власні проблеми і проблеми дітей, взаємодіяти з ними. Вони відчували, що не можуть реалізуватися як батьки. Подоланню цього , на його погляд, сприяє вироблення здатності говорити про свою дитину в термінах конкретних особливостей і фактів її поведінки, а не оцінок її як особистості; усвідомлення важливості власної поведінки стосовно поведінки своїх дітей; відвертість у спілкуванні; розуміння захисних реакцій дітей на несправедливі вимоги; запобігання авторитарності у взаєминах з дітьми.

Отже, виховання батьків спрямоване на визнання ними рівноцінності дитини і дорослого як особистостей. Спільне особистісне зростання, розвиток співпереживання і співчуття.

На сьогодні вкрай необхідна система підготовки молодих людей до сімейного життя, озброєння їх знаннями і вміннями в галузі формування повноцінної сім’ї і виховання дітей. Без піднесення психолог-педагогічної культури батьків годі й говорити про здорове суспільство.

У системі педагогічної освіти усіх членів суспільства можна виділити такі структурні компоненти. (А.І. Кузмінський)

1. Наполегливе і цілеспрямоване формування у суспільстві культу Матері Батька як начала й основи усіх доброчинностей у державі. З цією метою варто використовувати усі засоби впливу на співгромадян: літературу, мистецтво, радіо, телебачення, кіно, театр.

2. У системі шкільного виховання, особливо в роботі з учнями старшого шкільного віку. Прищеплювати думку, що головне їх покликання – створити сім’ю, бути хорошою Матір’ю чи Батьком, виховання гарних, розумних, морально багатих дітей. А оволодіння професією, професійна діяльність – лише засіб для досягнення успішності функціонування здорової сім’ї. Одночасно вивчати дисципліни, які закладали б основи виховання майбутніх Матері і Батька, які давали б змогу кожній молодій людині пізнавати себе, особливості спілкування з навколишнім світом. Це фізіологія, валеологія, психологія, етика, соціологія.

3. Широке ознайомлення у ранньому віці з надбаннями етнопедагогіка свого народу. Це неперевершене духовне багатство певного народу, в якому акумульовані знання про створення сім’ї, виховання дітей із врахуванням національних особливостей.

4. Формування у молодих людей критичного ставлення до проявів так званої «масової культури», яка негативно впливає на морально-духовні засади певного народу, руйнує національний менталітет. Не забороняти, а розумно формувати критичне ставлення до таких явищ.

5. Запровадження обов’язкового всеобучу з проблем сім’ї і сімейного виховання для усіх молодих людей, які готуються до створення сім’ї.

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.