Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Похибка базування на зовнішню циліндричну поверхню



 

Реалізація базування за зовнішньою циліндричною поверхнею здійснюється встановленням у втулку, або призму.

Технологічною базою при встановленні на призму (рисунок 4.25) є площина, яка проходить через твірні дотику циліндра з робочими поверхнями призми. Вимірювальна база відповідно до заданих розмірів (таблиця 4.10)твірна М, вісь О, твірна N. При коливанні діаметра в партії заготовок у межах допуску TD, від Dдо D – TD технологічна база займає положення відповідно F – F і F1 – F1(рисунок 4.25). Таким чином, у всіх випадках має місце похибка базування внаслідок несуміщення баз.

Величина похибки базування при встановленні зовнішньої циліндричної поверхні на призму залежить від допуску на діаметр циліндра, кута призми і положення конструкторської бази.

Похибка базування у вертикальній площині при встановленні заготовки циліндричними поверхнями на призму визначається виразом

, (4.4)

де k– коефіцієнт; Т– допуск діаметра бази, мм.

Числові значення коефіцієнта kдля різних кутів α призми наведені в таблиці 4.10

 

Таблиця 4.10 – Значення коефіцієнта k

 

Схема Положення конструкторської бази Значення коефіцієнта k при куті призми
60° 90° 120° 180°
1,5 1,21 1,08 1,0
0,5 0,21 0,08
1,0 0,7 0,58 0,5

Похибка базування в горизонтальній площині відсутня

При встановлені у втулку заготовка може зміщуватись на величину максимального зазору з’єднання (ωб=Smax).

Виключення похибки базування досягається використанням як бази осі зовнішньої циліндричної поверхні, що реалізується самоцентруючими трикулачковими та цанговими патронами, самоцентруючими призмами тощо.

 

Задачі

 
 
4.11 Визначити, чи буде забезпечена симетричність паза 10+0,12 мм відносно зовнішнього профілю в межах 0,1 мм (рисунок 4.26, а) при різних схемах встановлення заготовки (рисунок 4.26, б – д). Похибка методу обробки за розташуванням оброблюваної поверхні відносно бази – 0,08 мм. Похибку закріплення не враховувати.  


Рисунок 4.26 – До задачі 4.11

 

Визначити похибку базування при різних схемах встановлення заготовки (рисунок 4.26, б – д).

4.12 Визначити похибку базування за координатами X та Z (рисунок 4.27). Визначити можливість забезпечення точності розмірів А і Б. Вихідні дані – за таблицею 4. 11


Таблиця 4.11 – Вихідні дані до задачі 4.12

 

Варіант Величини, мм Варіант Величини, мм
D α° ωM D α° ωM
40-0,10 60° 0,08 100-0,30 120° 0,15
50-0,30 90° 0,12 120-0,18 180° 0,12
60-0,15 120° 0,18 140-0,15 60° 0,10
70-0,18 180° 0,20 160-0,20 90° 0,15
80-0,30 60° 0,08 180-0,25 120° 0,18
90-0,20 90° 0,12 200-0,30 180° 0,15

 

4.13 Для фрезерування паза заготовку встановлюють в центруючу втулку (рисунок 4.28). Визначити похибки базування при виконанні розмірів А1, А2, Б1, Б2 при заданій точності розмірів заготовки Б3, d іцентруючої втулки D(таблиця 4.12).

 

Таблиця 4.12 – Вихідні дані до задачі 4.13

 

Варі­ант Розмір, мм
d D A1 A2 A3 Б1 Б2 Б3
50+0,025 10+0,2 40±0,05 100±0,1 60-0,10 20-0,05 80-0,20
60+0,03 10+0,2 50±0,06 120±0,15 60-0,10 20-0,08 80-0,30
70+0,03 15+0,24 50±0,08 140±0,2 60-0,10 20-0,12 80-0,18
80+0,03 15+0,24 60±0,08 160±0,1 50-0,10 30-0,21 80-0,21
90+0,04 18+0,14 60±0,08 180±0,24 70-0,12 30-0,21 100-0,24
100+0,03 18+0,16 70±0,10 200±0,21 60-0,10 40-0,18 100-0,32
120+0,04 18+0,21 70±0,10 240±0,18 20-0,12 80-0,14 100-0,12
150+0,04 20+0,18 90±0,12 300±0,24 20-0,14 80-0,32 100-0,16
170+0,04 20+0,15 100±0,12 320±0,21 30-0,16 60-0,32 90-0,18
180+0,07 20+0,24 120±0,14 350±0,35 40-0,18 50-0,30 90-0,21
200+0,07 40+0,32 120±0,14 360±0,5 40-0,18 50-0,24 90-0,32
240+0,07 40+0,20 140±0,16 360±0,5 30-0,21 60-0,24 90-0,36

 

4.14 На торцевій поверхні валів, встановлюваних у призму, свердляться два отвори діаметром 10 мм (рисунок 4.29). Вимагається, щоб різниця розмірів Н1і Н2заданих від твірної циліндричної поверхні до осі оброблюваного отвору, була мінімальною. Розрахувавши похибку базування, визначити при якому розміщенні кондукторних втулок відносно призми дана вимога забезпечуватиметься. Діаметр вала 80+0,15 мм, кут призми α= 90°.

 

 

Рисунок 4.28 – Схема встановлення заготовки при

фрезеруванні паза 4 (до задачі 4.13)

 

 

Рисунок 4.29 – Схеми розміщення кондукторних

втулок відносно призми (до задачі 4.14)

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.