Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Необхідність у розрахунку технологічного розмірного ланцюга виникає також при несуміщенні вимірювальної і технологічної баз.



Приклад.Потрібно обробити отвір ø6+0,1 втулки (рисунок 5.7, а). Виходячи з конструкторського розмірного ланцюга, за опорну технологічну базу потрібно брати поверхню 1. Але при цьому кондукторна плита пристрою буде розташована надто далеко від втулки і напрямлення свердла буде незадовільним (рисунок 5.7, б). Не вирішує питання й використання подовженої кондукторної втулки, оскільки її потрібно буде весь час знімати при зміні оброблюваної заготовки. Виходячи з цього, як базу слід використовувати поверхню 2 (рисунок 5.7, в).

 

 

Рисунок 5.7 – Втулка (а) і схеми обробки отвору (б, в)

 

Але при цьому конструкторський розмір К2 буде замикаючою ланкою технологічного розмірного ланцюга В. Потрібно визначити точнісні параметри операційного технологічного розміру від технологічної бази до оброблюваної поверхні так, щоб при витримуванні їх і заданих параметрів розміру В11 розмір К2Δ витримувався в межах заданої кресленням точності.

Визначаємо номінальне значення технологічного розміру В2, виходячи з рівняння (5.1)

В2 =В1 – ВΔ=120-70=50 мм.

Розраховуємо допуск розміру В2

=0,36-0,24=0,12 мм.

Перевіряємо виконання умови (5.5):

=0,12<0,1=ωм (таблиця 5.13).

За формулою (5.6) визначаємо координату середини поля допуску :

= = – 0,12 – 0= – 0,12 мм.

За формулою (5.7), (5.8) розраховуємо граничні відхилення технологічного розміру:

мм;

мм.

Перевірка умов (5.9), (5.10) показує, що розрахунки виконані правильно. Таким чином, необхідний технологічний розмір В2 буде 50 мм.

 

Задачі

5.6 Виявити технологічні розмірні ланцюги і знайти технологічні операційні розміри при обробці уступу (рисунок 5.8) при наведеній схемі базування заготовки, якщо похибка методу обробки відповідає 8-му квалітету. На рисунку показані конструкторські розміри.

5.7 При обробці отворів пластини (рисунок 5.9) необхідно забезпечити симетричність розташування чотирьох отворів ød відносно отвору øD. Визначити можливість дотримання вимог креслення, якщо:

1) при обробці отвору øD технологічна база – поверхня 1, а при обробці чотирьох отворів ød – поверхня 2;

2) при обробці отвору øD технологічна база – поверхня 2, а при обробці чотирьох отворів ød – поверхня 1;

3) при обробці отворів øD і ød технологічна база – поверхня 2;

4) при обробці отворів øD і ød технологічна база – поверхня 1;

Похибки методу з розташування відносно баз отвору øD =0,08 мм; обробки отвору ød =0,12 мм.

5.8 На заключних операціях ряд поверхонь бруса (рисунок 5.10, а) обробляється, виконуючи принцип сталості баз (рисунок 5.10, б, в).

Виявивши і розв’язавши технологічні розмірні ланцюги, визначити технологічні операційні розміри за координатами x і z. Похибки методу обробки: на оп. 020 – = 0,12 мм; на оп. 025 – = 0,16 мм.

Рисунок 5.8 – До задачі 5.6   Рисунок 5.9 – Пластина (до задачі 5.7)

 

 

Рисунок 5.10 – Брус (а) і схеми його обробки (б, в)

 

 

Рисунок 5.11 – Пластина (а) і схема її базування при

обробці поверхні 1

5.9 Обробка поверхні 1 пластини (рисунок 5.11, а) здійснюється при вказаній (рисунок 5.11, б) схемі базування. Виявивши і розв’язавши технологічні розмірні ланцюги, визначити можливість витримування вимог креслення, якщо похибка методу за точністю розмірів =0,09 мм, а за точністю відносних поворотів =0,15/300 мм/мм.

5.10 Визначити можливість витримування точності розмірів 40 і 60 при обробці отвору ø35Н7 планки (рисунок 5.12), якщо похибка методу обробки ωм=0,24 мм.

5.11 При фрезеруванні паза 30 бруса (рисунок 5.13) технологічна база – поверхня 1, при фрезеруванні паза 20 – поверхня 2. Виявивши і розв’язавши технологічні розмірні ланцюги, визначити: а) максимально можливе несуміщення площин симетрії цих пазів, якщо похибка методу обробки за відстанями становить 0,12 мм; б) максимально можливу різницю в товщинах щік пазу 30.

5.12 При розташуванні головних отворів 1 і 2 корпуса (рисунок 5.14, а) він базується відповідно до приведених схем (рисунок 5.14, б, в). Виявивши і розв’язавши відповідні технологічні розмірні ланцюги, визначити: а) чи буде витримано міжосьову відстань відповідно до креслення; б) можливе максимальне незбігання вертикальних площин симетрії отворів.

Якщо якийсь із параметрів не може бути витриманий, вказати шляхи забезпечення потрібної точності.

5.13 Визначити технологічні розміри і їх граничні відхилення при обробці паза 15+0,12 (рисунок 5.15) при вказаній схемі базування. На рисунку вказані конструкційні розміри. Похибку методу обробки прийняти за 8-м квалітетом за обома координатами.

 

Рисунок 5.14 – Корпус (а) і схеми його встановлення при обробці (б, в)

 

 

Рисунок 5.15 – До задачі 5.13 Рисунок 5.16 – До задачі 5.14

 

5.14 Виявивши і розв’язавши технологічні розмірні ланцюги, визначити можливість витримати розміри А і Б з потрібною точністю при вказаній схемі базування (рисунок 5.16). Похибка методу обробки ωм =0,12 мм.

Всі інші розміри одержані на попередніх операціях обробки.

5.15 При обробці поверхні А вилки (рисунок 5.17) установчою базою є поверхня Н, при обробці поверхні Б установчою базою є поверхня М. Похибка методу обробки ωм =0,15/300 мм/мм. Виявивши і розв’язавши технологічний ланцюг відносних поворотів, визначити можливість забезпечення вимоги креслення за відносним розташуванням поверхонь Б і А.

5.16 Поверхня К вилки (рисунок 5.17) обробляється при базуванні на поверхню Н, а поверхня Л – відповідно на поверхню М. Виявивши і розв’язавши технологічний розмірний ланцюг, визначити граничні відхилення конструкторського розміру 40, якщо похибка методу обробки ωм=0,18 мм.

 

 

Рисунок 5.17 – До задачі 5.15, 5.16, 5.17

 

Усі інші поверхні оброблені раніше.

5.17 При обробці отворів ø25Н7 і ø30Н7 вилки (рисунок 5.17) опорною базою є відповідно поверхні 1 і 2. визначити міжосьову відстань цих отворів і її граничні відхилення.

5.18 При обробці поверхні 1 стояка можливі бази поверхні 2, 3, 4. Виявивши і розв’язавши відповідні технологічні розмірні ланцюги, визначити можливість забезпечення точності розміру 10 0,1 мм. Похибка методу обробки ωм =0,1 мм. Результати звести в таблицю 5.6.

 

Таблиця 5.6 – Результати

розв’язання задачі 5.18

 

База-поверхня Похибка розміру 10
 
 
 

5.19 Отвори ø25Н7 і ø15Н7 кутника (рисунок 5.19) обробляються при базуванні відповідно на поверхню 1 і поверхню 2. Визначити, якою буде взаємна перпендикулярність отворів після обробки, якщо похибка методу обробки ωм =0,08/100 мм/мм.

5.20 При обробці корпусу (рисунок 5.20) витримані допуски перпендикулярності: поверхні 1 до поверхні 3 - 0,08/200 мм/мм; поверхні 2 до поверхні 3 - 0,10/150 мм/мм; поверхні 4 до поверхні 3 - 0,05/100 мм/мм. Визначити фактичну перпендикулярність осі отвору øD до поверхні 1 і поверхні 4 на 100 мм, а також паралельність поверхонь 1 і 2 на 100 мм довжини.

 


Рисунок 5.19 – Кутник

(до задачі 5.19)

Рисунок 5.20 – Корпус

(до задачі 5.20)


 

5.21 Обробка важеля (рисунок 5.21) виконується так:

– фрезерування поверхні 1 і 2 при базуванні на поверхню 3 і 4 (ωм за паралельністю до бази – 0,05/100 мм/мм);

– фрезерування поверхні 3 і 4 при базуванні на поверхню 1 і 2 (ωм за паралельністю до бази – 0,05/100 мм/мм);

– свердління і зенкерування отворів øD і ød при базуванні на поверхню 1, 2 або 3, 4 (ωм за перпендикулярністю до бази – 0,2/200 мм/мм).

Виявивши і розв’язавши розмірний ланцюг відносних поворотів, визначити, якою буде паралельність отворів у першому і другому випадках базування.

5.22 Виявивши ланцюг відносних поворотів, визначити:

1. Яким повинен бути витриманий при обробці кронштейна (рисунок 5.22) допуск перпендикулярності осі отвору ø10Н8 до поверхні А, якщо всі інші поверхні вже оброблені відповідно до вимог креслення.

2. Яким методом обробки можна досягти розраховану точність перпендикулярності?

3. Якою буде паралельність поверхні Б відносно поверхні Г, після обробки кронштейна відносно вимог креслення?

4. Якою буде перпендикулярність осі отвору Æ10Н8 відносно поверхні А, після обробки кронштейна відповідно до вимог креслення?

 

 

Рисунок 5.22 – Кронштейн (до задачі 5.22)




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.