Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Проба Шафранского





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Дихальна система

Велике значення для процесів газообміну мають місткість легенів і величина поверхні, через яку проходить газообмін між легенями і кров’ю. Чим більша ємність легенів, тим більше забезпечуються тканини киснем. Вимірюється життєва ємність легенів спірометром або за допомогою газових годинників.

В спокої доросла людина може вдихнути і видихнути відносно постійний об’єм повітря (біля 500 мл), але при посиленому диханні можна вдихнути ще біля 1500 мл повітря. Також після звичайного видиху людина може ще видихнути 1500 мл повітря. Найбільшу кількість повітря, яку людина може видихнути після поглибленого вдиху, називають життєвої ємністю легенів. ЖЄЛ змінюється з віком, залежить від статі, ступеня розвитку грудної клітини та дихальних м’язів. В 16-17 років життєва ємність легенів досягає значень, що характерні для дорослої людини. Середня величина ЖЄЛ у чоловіків 3,5 л, жінок – 3 л, спортсменів – 4,7 л. У спортивній діяльності при підвищених вимогах до дихальної системи, зростає сила дихальних м’язів, рухомість грудної клітини, що сприяє збільшенню легеневих об’ємів.

 

 

Формула Людвіга

Для чоловіків ЖЄЛ = 40 ´ зріст (см) + 30 ´ маса тіла (кг) – 4400

Для жінок ЖЄЛ = 40 ´ зріст (см) + 10 ´ маса тіла (кг) – 3800

В нормі ЖЄЛ може відхилятися на 15% і оцінюється відношенням:

 

,

 

де,

ЖЄЛ факт. – життєва ємність легенів фактична,

ЖЄЛ належн. - життєва ємність легенів, розрахована за формулою Людвіга

Перевищування ЖЄЛ фактичного відносно належного є показником високого функціонального стану легенів, зниження більше на 18% може вказувати на патологію легенів.

 

 

Індекс волі (ІВ) затримки дихання (Кузнєцова Т.Д. і співав., 1989)

Розрізняють дві фази затримки дихання – контрольну і вольову. За першою оцінюють чутливість дихального центру до гуморального чинника, за другою –можливість досліджуваного до вольових зусиль. Контрольна фаза починається з моменту припинення дихання до пригнічення першої труднощі, несприятливих відчуттів. Вольова фаза – це час від моменту утруднення дихання до його відновлення.

 

ІВ =

 

В нормі ІВ = 100%. Сума часу контрольної і вольової фаз складають максимальну паузу.

 

 

Проба Розенталя

П’ятикратне вимірювання ЖЄЛ з 15 секундною перервою. В нормі – однакові або наростаючі значення ЖЄЛ. Зниженні показників вказує на погіршення функціонального стану дихальної, серцево-судинної, нервової системи. А також на перевтомлення, перетренування, відновлення після хвороби.

 

 

Проба Шафранского

Вимірювання ЖЄЛ в спокої та після навантаження (3 хвилини бігу на місці в темпі 180 кроків/хв.). Вимірюється ЖЄЛ зразу після бігу, потім через 1, 2, 3 хвилини відновлення. У добре підготовленого фізкультурника значення ЖЄЛ не змінюється , або трохи зростає.

 

 

Життєвий індекс

На основі даних життєвої ємності легенів вимірюють життєвий індекс. Він визначається відношенням ЖЄЛ (мл) до маси тіла (кг). Для тренованих чоловіків з розвинутою системою дихання і оптимальною масою він дорівнює 55-60 мл/кг, у жінок – близько 50-55 мл/кг. Зниження цього показника – ознака недостатнього тренування, залишкової ваги.

 

 

Проба Штанге

Проба за ім’ям російського медика, який запропонував цей спосіб у 1913 році. В положенні сидячи зробити вдих, потім глибокий видих і знову вдих. Затримка дихання, ніс зажати великим і вказівним пальцями. Фіксується час затримки дихання.

Нетренована людина – 40-55 секунд, по міру зростання тренованості, затримка дихання збільшується – 60-90 секунд.

 

Проба Генчи

Проба за ім’ям угорського лікаря, який запропонував цей засіб у 1926 році. Вдих, видих, дихання затримати. Для здорової, нетренованої людини – 25-30 с, для тренованої людини – 40-90 с.

Проба Серкіна

Вплив концентрації вуглекислого газу на саморегуляцію дихальних рухів, які забезпечують сталість внутрішній середи організму.

Перше завдання. В стані спокою визначають затримку дихання на вдиху в положенні сидячи.

 

Друге завдання. Виконується 20 присідань за 30 с, знову визначають затримку дихання на вдиху.

Третє завдання. Після другого завдання – відпочинок 1 хвилина і знову повторюють затримку дихання на вдиху в положенні сидячи.

 

Досліджуваний Час затримки
  Перше завдання Друге завдання Третє завдання
Здоровий тренований більше 60 більше 30 більше 60
Здоровий нетренований 40-55 15-25 35-55
Зі скритими недоліками 20-35 12 і менше 24 і менше

Індекс Скибинського

Індекс оцінювання роботи серцево-судинної і дихальної систем.

 

,

 

де:

ЖЄЛ – мл,

ЗД – час затримки дихання після видиху (с),

ЧСС – кількість ударів за 1 хвилину.

 

Оцінка Значення індексу
Дуже погано
Незадовільно 6-10
Задовільно 11-30
Добре 31-60
Дуже добре Більше 61

 

4.2. Серцево-судинна система

В наслідок змін скелетна мускулатура чинить більш ефективний оздоровчий вплив на серцево-судинну систему. Збільшення кровообігу приводить до укріплення серцевої м’язи та збільшенню серцевого викиду. Ударний об’єм серця, тобто викид крові за одне скорочення, збільшується у два рази. Збільшення хвилинного об’єму крові у тренованого організму в основному стається за рахунок збільшення ударного об’єму, а не частоти серцевих скорочень. Збільшення ударного і хвилинного об’єму крові, артеріовенозної різниці з кисню, ріст легеневої вентиляції призводить до підвищення функціональних можливостей аеробної системи, а значить до росту енергетичного потенціалу організму. Підвищується поріг і анаеробного метаболізму.

У дорослої людини пульс в спокої коливається від 60 до 80 ударів за хвилину. На величину пульсу впливає положення тіла (при положенні лежачи частота пульсу в середньому на 10 ударів менша), стать (у жінок пульс частіше), вік ( у дітей до 3 років – 100 ударів за хвилину і поступово з віком зменшується) та рівень фізичної підготовленості (у тренованих він нижче). Для тренування серцевої м’язи найбільш ефективні аеробні навантаження з інтенсивністю, коли ударний об’єм серця є максимальним, а частота серцевих скорочень: 170-180 – у дітей, 160-170 – молодих людей, 130-140 – людей літнього віку.

ЧСС

Підрахування пульсу в спокої за 10 секунд, потім робиться 20 присідань за 30 секунд і знову підраховується пульс. Вимірювання пульсу робиться через кожні 10 секунд до тих пір, поки він не повернеться до первісного значення. В нормі збільшення пульсу складає 5-7 ударів і його відновлення на протязі 1,5-2,5 хвилин.

 

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.