Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Система цивільного законодавства за юридичною силою нормативних актів.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Цивільне законодавство — це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою.

Основу цивільного законодавства становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 ЦК). В її нормах закладені цивільно-правові засади регулювання відносин власності (ст.ст. 13, 14, 41), особистих немайнових прав (ст.ст. 3, 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32), відносин інтелектуальної власності (ст.ст. 41, 54), підприємницької діяльності (ст. 42) тощо. Вона наділена вищою юридичною силою і може бути застосована безпосередньо до врегулювання цивільно-правових відносин, оскільки є нормативно-правовим актом прямої дії.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК). ЦК України було прийнято 16 січня 2003 року і він вступив у силу з 1 січня 2004 року.

До цивільного законодавства відносять також і низку підзаконних актів, також можуть належати і нормативно-правові акти Союзу РСР та Української РСР.

 

 

9. Загальна характеристика цивільного кодексу. Нині систему цивільного законодавства складають законодавчі та інші нормативні акти, що містять цивільно-правові норми. Основні засади цивільно-правового регулювання товарно-грошових відносин визначаються Конституцією України. Зокрема, вперше в Основному Законі нашої держави закріплено право приватної власності: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї творчої, інтелектуальної діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Законодавчі акти України мають деталізувати й розвивати конституційні положення. Серед інших нормативних актів, що містять цивільно-правові норми, є укази Президента, постанови й розпорядження Уряду ,а також положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, стосовні до майнових та особистих немайнових відносин, що приймаються міністерствами й відомствами України. Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України, прийнятому Законом .Із змінами й доповненнями він діє і дотепер. Цивільний кодекс України є однією з форм кодифікації цивільного законодавства і являє собою єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано цивільно-правові норми. Він складається з Загальної та Особливої частин. Загальна частина криє в собі таке: - основні положення; - особи (громадяни та юридичні особи); - угоди; - представництво й довіреність; - позовна давність. Особлива частина охоплює такі інститути: - право власності (загальні положення; власність громадян; заповітне право; колективна власність; виникнення і припинення права власності; захист права власності); - зобов'язальне право (загальні положення, окремі договори й зобов'язання); авторське право; право на відкриття; право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, раціоналізаторську пропозицію; спадкове право; правоздатність іноземних громадян та осіб безгромадянства, а також застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів. Цивільний кодекс містить преамбулу, 8 розділів, що охоплюють 42 глави (152 статті Охоплює загальні положення, де мова йде про правомочність власника; визначає поняття й форми власності в Україні, перераховує підстави виникнення і припинення права власності та його захистМістить загальні положення про зобов'язання та характеристику окремих видів зобов'язань (купівля-продаж, міна, дарування, поставка, підряд та ін. Характеризує законодавство про авторське право й суміжні права та сферу його дії. Визначає право автора на відкриття й визнання його пріоритету, а також успадкування цього права та порядок вирішення спорів про авторство на відкриття, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів та послуг, націоналізаторську пропозицію. - Характеризує законодавство України з цих питань, визначає права автора раціоналізаторської пропозиції, його участь у її впровадженні, а також успадкування цього права та порядок вирішення спорів про авторство, першість на раціоналізаторську пропозицію та виплату винагороди. Визначає підстави успадкування; час і місце відкриття спадщини; осіб, що можуть бути спадкоємцями; порядок виконання заповіту; порядок прийняття спадщини тощо.

10. Співвідношення загального і спеціального цивільного законодавства. Необхідність ретроспективного та порівняльного аналізу точок зору по даному питанню диктується двома обставинами. По-перше, без нього неможливо усвідомити суті змін, що відбулися у цивільному законодавстві про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб правоохоронних органів. По-друге, ряд питань, що були спірними д Загальні підстави (умови) відповідальності за позадоговірну шкоду передбачені в ст. 440 ЦК УРСР. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст. 440 ЦК УРСР). Необхідні елементи складу такі: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Фактичною підставою є вчинення правопорушення. На відміну від загальних норм, що застосовуються до усіх відносин даного роду, спеціальні норми регулюють не всі, а тільки частину цих відносин у визначеному напрямку. Коли в законі змінюються, обмежуються або розширюються загальні умови, необхідні для покладання відповідальності за завдану шкоду, то ця норма спеціальна, і підстави (умови) відповідальності у цих випадках також іменуються спеціальними. Особливість спеціальних норм полягає в тому, що коли яке-небудь питання визначеного виду відносин урегульоване інакше, ніж загальною нормою, то застосовують спеціальну норм Дія цивільного законодавства у часі.

 

 

11. Дія цивільного законодавства у часі. Дія актів цивільного законодавства у часі. 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Порядок набрання чинності законом передбачається ст. 94 Конституції України. Вона встановлює, що закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. закони України мають публікуватися державною та ро­сійською мовами в офіційних виданнях Верховної Ради України: «Відомостях Верховної Ради України» впродовж ЗО днів, у газеті «Голос України» — 5 днів. Ця публікація розглядається як офіційна. Саме з нею пов'язується набрання чинності законами України. Частина 2 цієї статті закріплює положення, яким не передбачається зворотна дія актів цивільного законодавства у часі (правило про зворотну силу закону). Частина 3 коментованої статті регламентує так звані «триваючі» відносини, тобто такі, які виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, але права і обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим актом цивільного законодавства. До таких «триваючих» прав і обов'язків, що продовжують існувати, або до прав і обов'язків, що виникли вже після набрання чинності новими актами цивільного законодавства, мають застосовуватися положення цих актів.

 

 

12. Дія цивільного законодавства за колом осіб. Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на її території. До цих осіб належать громадяни України, українські юридичні особи, держава Україна, територіальні громади. Дія цивільного законодавства поширюється також на іноземних громадян, осіб без громадянства, на іноземні юридичні особи, якщо інше не передбачено законами України. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території. Іноді в самому нормативному акті передбачено або випливає з його змісту, що він застосовується лише до певної групи суб'єктів. До таких законів можна віднести, наприклад. Закон України "Про захист прав споживачів".

 

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.