ЯСНІ, ЯК СОНЯЧНЕ СВІТЛО

Прочитайте Якова 5:12. Коментатори дивуються, чому Яків робить велику проблему з того, що люди клянуться. Навіть якщо метою автора було заборонити таку практику, чому значущість цього повеління він підкреслює словами «насамперед», ніби це було найважливіше, про що він говорить у розділі або навіть у всьому Посланні? Невже це справді таке важливе питання? Ми повинні пам’ятати те, про що дізналися за час вивчення Послання: Яків незадоволений поверховою вірою та релігійною формою, незважаючи на негативні відгуки про нього, які ми іноді чуємо. Яків настільки глибоко орієнтований на Євангеліє, що встановлює для нас стандарти, занадто високі для досягнення без Божої прощаючої благодаті. Наші слова показують, що в нашому серці: «Чим переповнене серце, те промовляють уста» (Матв. 12:34). Теологія Якова наповнена мисленням Ісуса, Який наказує: «А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом; ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя» (Матв. 5:34, 35). Очевидно, деякі люди навіть клялися своєю головою, щоб підтвердити достовірність своїх слів (вірш 36). Але Ісус сказав, що все це – зло: «Хай же буде ваше слово “так” – так, “ні” – ні, а що більше цього, те від лукавого» (Матв. 5:37).

Усе належить Богові, включаючи кожну волосинку на нашій голові (навіть якщо їх не так багато!), тому «нам нічого закладати на доказ своєї правоти, бо ми не маємо нічого власного... Усі вчинки християнина повинні бути ясними, як сонячне світло. Істина походить від Бога; неправда в будь-якій із багатьох своїх формах – від лукавого» (Е. Уайт. Небесні принципи щасливого життя, с. 66, 68).

Звичайно, Христос не забороняв присягу в суді, оскільки, коли первосвященик закляв Його, Він не відмовився від відповіді і навіть не засудив сам процес, незважаючи на цілий ряд відхилень від прийнятого судочинства (Матв. 26:63, 64). Коли ми говоримо правду, необхідно пам’ятати: перше і найголовніше – нам рідко буває відома вся правда навіть про самих себе, тому ми повинні виявляти покору. Друге – коли ми говоримо правду, її завжди необхідно говорити з любов’ю, для повчання слухачів.

Прочитайте Ефес. 4:15, 29 і Колос. 4:6. З молитвою поміркуйте над могутньою вісткою цих текстів. Подумайте, наскільки іншим (і кращим) було б ваше життя, якби ви, завдяки Божій благодаті, суворо дотримувалися цих настанов.

П’ятниця 12 грудня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

Прочитайте в книзі Е. Уайт «Пророки і царі» розділи «Від Ізреелю до Хорива» (с. 155-166); «Чого ти тут?» (с. 167-176); «В дусі та силі Іллі» (с. 177-189).

«Терпляче чекати, довіряти навіть тоді, коли все видається похмурим, – ось урок, який мають засвоїти керівники Божої справи. Небо не залишить їх у час недолі. Ніщо не здається таким безпорадним і водночас найбільш непереможним, як душа, котра відчуває свою нікчемність і в той же час цілковито покладається на Бога...

Незважаючи на випробування, іди вперед. Таким чином зміцниться твоя віра і ти будеш здатний до служіння. Історії Святого Письма записані не тільки для звичайного читання і захоплення ними; віра Божих слуг далекої давнини має діяти і в нас» (Е. Уайт. Пророки і царі, с. 174, 175).

Питання для обговорення:

1. Усі ми знаємо притчу про пшеницю і кукіль, які ростуть разом до жнив (Матв. 13:24-30). Що це означає в термінах церковної дисципліни? Яке значення має ця притча в контексті розгляду відкритого повстання або відступництва в наших рядах? Чи повинні ми просто сидіти і нічого не робити, вважаючи, що ця проблема буде вирішена під час Приходу Господа? Звичайно, ні. Як у світлі притчі Христа і прикладів дисципліни в ранній Церкві (наприклад, у громаді Коринту, в Галатії) ми повинні поводитися з «куколем», особливо таким, єдина мета котрого – заглушити «пшеницю»?

2. Усі ми зустрічаємося зі спокусами й випробуваннями. Які обітниці з Біблії та праць Еллен Уайт послужили для вас утіхою і допомогли встояти у вірі? Які біблійні персонажі були для вас особливо значущі під час труднощів?

3. Яків радить нам: «Не нарікайте один на одного, брати» (5:9). Але ж дії людей, навіть християн, можуть непокоїти і дратувати нас. Як нам навчитися любити, прощати, терпіти й підніматися над багатьма життєвими «дрібницями», котрі можуть призвести нас до зневіри, зробити дратівливими і неправдивими свідками?

13-19 грудня

МОЛИТВА, ЗЦІЛЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ

Біблійні тексти для дослідження: Якова 5:13-20; 1 Івана 5:14; 1Кор. 15:54; Євр. 12:12, 13; Івана 8:43-45; Прип. 10:12.

Поиск по сайту: