Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Взаємодія митних органів з місцевими органами влади



 

Жодна з демократичних країн не надає всіх владних прерогатив будь-якому одному органові. Натомість практикується опосередковане керівницт­во країною за допомогою різноманітних управлінських структур. В рамках виконання певних програм встановлюються і стають регулярними контакти між різними організаціями та установами. Отже мова йде про складові части­ни механізму загальнодержавної системи урядування.

Важливою складовою частиною системи державного управління є ми­тна служба та її органи. Тому питання про характер взаємодії та правові від­носини між митними і місцевими органами влади є досить суттєвим і на сьо­годні, на жаль, не повністю визначеним. Особливістю правового статусу міс­цевих державних адміністрацій є те, що в ньому певним чином поєднуються повноваження загальної та спеціальної компетенції. Зокрема повноваження спеціальної компетенції здійснюють структурні підрозділи місцевих держав­них адміністрацій, до яких віднесені питання галузевого чи функціонального управління на відповідній території (наприклад, управління охорони здоров'я, фінансове управління тощо). З огляду на це серед місцевих державних органів виділяються органи двох типів:

- органи, що підпорядковані міністерствам та іншим центральним ор­ганам виконавчої влади і мають певні зв'язки з місцевими державними адмі­ністраціями;

- органи, що підпорядковані голові відповідної державної адміністрації і водночас повинні враховувати вимоги з реалізації завдань відповідного мі­ністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Згідно із зазначеними типами місцевих органів визначається різний ха­рактер їх відносин з іншими органами виконавчої влади, а також порядок призначення керівників.

Державна митна служба України здійснює свої повноваження безпо­середньо та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управ­ління та організації, що становить систему органів управління митною спра­вою. Кількість, зона діяльності, місця дислокації, компетенція регіональних митниць (митниць), підпорядкування їм митних установ, в тому числі спеціа­лізованих митних організацій, а також митних постів визначаються Держмит-службою України. Отже, регіональні митниці та митниці відносяться до пер­шого типу місцевих органів і в типових положеннях про них до їх основних функцій віднесено те, що вони взаємодіють з місцевими органами державної влади й управління в межах повноважень, наданих митною службою.

У випадках, передбачених чинним законодавством, рішення Держав­ної митної служби є обов'язковими для виконання центральними та місцеви­ми органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпри­ємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами. Держмитслужба, у разі потреби, видає разом з іншими центральними та міс­цевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спі­льні акти. Згідно зі ст.16 Митного кодексу України - державні та інші органи, що відповідно до чинного законодавства не здійснюють загального керівниц­тва митною справою, не мають права приймати рішення, які входять до компетенції митних органів України або іншим чином втручатися у діяльність цих органів.

У свою чергу Закон України "Про місцеві державні адміністрації" в ст. 31 визначає, що голови місцевих державних адміністрацій координують діяль­ність територіальних органів міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади, сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій. В цій же статті зазначено, що голова місцевої дер­жавної адміністрації має право порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади вмотивовані питання про відповід­ність займаній посаді керівників їх територіальних органів, на підставі чого міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинен у місячний термін надати обгрунтовану відповідь або прийняти рішення. [17] Згідно з цим Законом місцеві державні адміністрації мають широкі повноваження і серед них потрібно визначити ті, які стосуються територіальних митних органів. До компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання зовнішньо­економічної діяльності, а звідси і повноваження в галузі міжнародних та зов­нішньоекономічних відносин, які визначені в ст. 26 Закону "Про місцеві дер­жавні адміністрації", сьомий пункт якої наголошує, що "місцева державна адміністрація сприяє діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування". Інші повноваження, що вказані в цій статті, спрямовані на зміцнення економічного потенціалу регіо­ну і тут дійсно є широке поле для плідного співробітництва і взаємодії місце­вих адміністрацій з митними органами. Адже одним з основних завдань регі­ональних митниць та митниць є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ регіону, а також прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Не можуть не торкатись територіальних митних органів повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі соціально-економічного розвитку (ст. 17), зокрема те, що місцева державна адміністрація вносить за погоджен­ням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про ство­рення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон. Також надзвичайно важлива роль місцевих державних адміністрацій, як координуючого органу, у забезпеченні взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами та контрольними службами в регіоні. Ефективна взаємодія за основними вищезазначеними напрямами митних органів з місцевими органами влади здатна забезпечити успішне виконання законів, урядо­вих рішень та регіональних програм розвитку. Але не секрет, що інколи на місцях виникають непорозуміння між керівниками цих органів виконавчої влади. Отже, інколи керів­ники митних органів знаходяться не у зовсім зручному для себе становищі і шукають ненормативні шляхи вирішення виникаючих конфліктів або змуше­ні йти на компроміси. Зрозуміло, що цього не повинно бути. Тому з боку Державної митної служби доцільно було б розробити документ, який би чітко та детально на грунті чинного законодавства визначав правові підстави, за котрими повинен діяти керівник митного органу при взаємодії з місцевими органами влади. Також доцільно було б доводити до всіх митних органів прецеденти, які виникають з подібних питань на місцях, з їх аналізом та ви­сновками. Звичайно, тільки в різноманітному поєднанні взаємозалежних сто­сунків між різними органами виконавчої влади та органами самоврядування, на основі досконалого законодавства можливе системне оновлення всього змісту діяльності органів управління, на що спрямована і концепція адмініст­ративної реформи в Україні, в якій зазначено, що метою реформування міс­цевих органів виконавчої влади є:

- підвищення ефективності здійснення державної політики уряду на територіальному рівні;

- спрямування їх діяльності на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, розширення видів державних (управлінських) послуг та підвищен­ня їх якості;

- гармонійне поєднання загальнодержавних та місцевих інтересів з урахуванням особливостей територіального розвитку;

- сприяння становленню та розвитку місцевого самоврядування на ос­нові його чіткого функціонального розмежування з повноваженнями вико­навчої влади. [18]




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.