Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

СФЕРИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Вибір конкретної сфери підприємницької діяльності пов'язаний з поділом народного господарства на сфери та галузі, а також з обмеженнями держави щодо певних видів діяльності.

Двома основними сферами для зайняття підприємницькою діяльністю є матеріальне та нематеріальне виробництво (або сфера послуг).

У сфері матеріального виробництва підприємець може Орієнтуватися на побудову підприємств, які виготовлятимуть засоби виробництва (машини, верстати, устаткування, транспортні засоби, будівлі, споруди, дороги тощо) або (предмети споживання (одяг, взуття, продукти харчування, предмети широкого вжитку: посуд, пральні машини тощо). Основними галузями народного господарства є промисловість, сільське господарство, будівництво, рибальство, лісове господарство, вантажний та пасажирський транспорт, зв'язок (радіо, телебачення, телефон, телеграф, пошта), громадське харчування та ін.

Згідно з прийнятою в розвинутих країнах класифікацією у сфері послуг надаються послуги матеріально-виробничого та нематеріального (неречового) характеру. До послуг матеріально-виробничого характеру, наданім яких може зайнятися підприємець, належать:

1) частина послуг транспорту, торгівлі, зв'язку;

2) матеріальні послуги населенню (хімчистка, прання, ремонт і обслуговування автомобілів, електроприладів, годинників, меблів, одягу, взуття, ювелірних виробів та ін.);

3) готельні послуги;

4) послуги з виробництва та обігу (організація та налагодження управління виробництвом: створення підприємств, приватизація, перехід на інші форми власності та організаційно-правові форми, аудиторські послуги тощо);

5) різноманітні науково-дослідні та допоміжні лабораторії, проектно-конструкторські бюро; агентства з прокату устаткування: передрук і стенографія, проектування інтер'єрів, виготовлення та прикрашення вітрин та багато інших.

До послуг нематеріального (неречового) характеру відносять послуги у сфері науки, освіти, охорони здоров'я, господарського використання нерухомості, страхування, юридичні послуги та ін. Так, у сфері науки дрібні й середні вузькоспеціалізовані підприємства можуть виконувати такі операції:

1) здійснювати спеціальні розрахунки для крупних компаній, складати програми для ЕОМ, розробляти окремі частини інженерних проектів;

2) провадити лабораторні та стендові випробування (фіксувати виконані роботи у формі патентів);

3) продукувати нові ідеї, здійснювати відкриття і винаходи, пропонувати «ноу-хау» (сукупність технічних знань та виробничого, комерційного досвіду, відповідної інформації, необхідних для виготовлення певного виробу; неопубліковані винаходи, які використовують у ліцензійних угодах та ін.). Інформацію на зразок «ноу-хау» передають у формі креслень, проектів, схем, техніко-економічних обґрунтувань, методик, розрахунків тощо.

Повніше перелік різних видів робіт, послуг буде наведено далі при розгляді порядку отримання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності.

У розвинутих країнах світу у сфері послуг зайнято майже 75% працездатного населення, що свідчить про кращі можливості створення у цій сфері власної справи. В Україні в ній зайнято лише до 27% працездатного населення. У сфері послуг загалом потрібні менша сума початкового (стартового) капіталу для створення підприємства, у багатьох випадках для цього можна використати власні будинки і квартири, менша необхідність специфічних знань (про технологію виробництва, способи управління тощо).

Як показав досвід формування підприємницької діяльності в Україні, найскладніша проблема для підприємців — дефіцит фінансових ресурсів для організації власної справи. Важливими перепонами є також відсутність приміщень та устаткування, нестача кваліфікованого персоналу, труднощі з придбанням необхідних сировини та матеріалів, недостатня власна кваліфікація, труднощі у доступі до інформації.

Важливим елементом підприємницької ідеї є знання та вміння вибрати найоптимальнішу організаційно-правову форму підприємницької діяльності. Для цього необхідно знати основні з цих форм, їх позитивні сторони та недоліки, умови формування статутного фонду тощо.

Такими організаційно-правовими формами в Україні є: організації; індивідуальне підприємство; сімейне підприємство; приватне підприємство; колективне підприємство; спільне підприємство; кооператив; орендне підприємство; селянське господарство; споживче товариство; різні види господарських товариств (акціонерні, товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні, командитні товариства тощо).

У сфері матеріального виробництва попередніми умовами правильного вибору організаційно-правової форми підприємства є проведення маркетингового дослідження — найважливішої ланки технології визначення переваг створюваного підприємства.

Визначення переваг створюваного підприємства

Для досягнення успіху у підприємницькій діяльності головне завдання маркетингу — знайти місце для підприємства на ринку. Найкращим варіантом такого пошуку є виявлення ще не освоєного конкурентами ринку. З цією метою попередньо проводять сегментацію ринку.

Сегментація ринку — поділ його на окремі частини (сегменти) залежно від типу споживачів, товарів, конкуруючих підприємств та інших чинників(демографічних, географічних, економічних, на основі поведінки споживача та ін).

Важливими об’єктами сегментації є наявність конкуруючих підприємств на ринку або окремих груп товарів і послуг та споживачів. При здійсненні сегментації ринку маркетолог намагається знайти таку групу споживачів, потреби яких постійно зростатимуть, а підприємство зможе їх найповніше задовольнити і на цій основі забезпечити стабільне зростання прибутків. Таких сегмент ринку називають ринковою нішею. Зайняти таку нішу — означає вибрати окремий вид підприємницької діяльності , спрямований на виготовлення нових товарів і послуг з метою задоволення потреб певного кола споживачів і привласнення на цій основі прибутків.

При вивченні ринку найважливішим об'єктом сегментації є споживач та його поведінка на ринку товарів і послуг залежно від спонукальних засобів маркетингу. До них належать товар або послуга, ціна на них, способи реалізації та стимулювання збуту. Залежно від цього формується ставлення до певних речей або послуг, яке повинен знати маркетолог, щоб зробити висновок про ймовірність їх купівлі у майбутньому. У разі необхідності покращують якість товару, дизайн тощо.

Аналіз конкуруючих товарів або підприємств-конкурентів наступний етап маркетингових досліджень. Конкуренція з погляду маркетингу — це суперництво між підприємствами-виробниками, торговельними підприємствами, окремими продавцями за ринки збуту товарів з метою отримання прибутку.

У сфері маркетингу розрізняють конкуренцію предметну (конкуренція між однаковими за виглядом і формою товарами, але різними за якістю), видову (конкуренція між товарами, однаковими в загальних рисах, але з істотно різними окремими деталями, корисними властивостями тощо) та ін.

Завданнями маркетолога є пошук конкуруючих підприємств, товарів-аналогів, здатних замінити виготовлювані його підприємством товари, або товарів-замінників, спроможних виконати таку саму функцію. Після цього виявляють сильні та слабкі сторони конкурентів, обґрунтовують їх ймовірні тактику та стратегію.

Щоб виявити сильні та слабкі сторони конкурента, необхідно знати:

1) ринкову нішу, яку він займає;

2) обсяг товарообороту;

3) якість чи кількість товарів, на які переважно орієнтоване підприємство;

4) форму і зовнішній вигляд продукції, наявність торгової марки;

5) гарантійний та післягарантійний періоди обслуговування покупців;

6) організацію збуту, зокрема умови та терміни постачання товарів, розміщення складських приміщень, способи транспортування та вартість цих операцій та ін.

Якщо товари конкуруючих підприємств експортуються за кордон, необхідно з'ясувати, в які країни здійснюється цей експорт, яку ринкову нішу він там займає, частку експорту в окремі країни тощо.

Аналіз конкуруючих товарів завершується визначенням їх конкурентоспроможності — здатності відповідати вимогам споживачів порівняно з іншими конкуруючими товарами. Конкурентоспроможність товарів визначають, з одного боку, їх якістю, а з іншого — цінами.

У свою чергу, якість товару вимірюють сукупністю його-споживчих властивостей, основними з яких є довговічність, надійність, простота в експлуатації, ергономічність (відповідність споживчих властивостей товару властивостям людського організму та психіки, передусім тучності у використанні, швидкості втомлюваності споживача).

Двома основними видами цін, які мають вирішальне вчення для споживача, є ціна покупки і ціна використання (формується для товарів тривалого користування — холодильників, телевізорів, меблів тощо). Крім ціни покупки, остання передбачає витрати на транспортування, встановлення, експлуатацію та ремонт. Так, для побутового холодильника за весь час його експлуатації ціна покупки становить лише до 10% ціни використання.

Визначення конкурентоспроможності підприємства(тобто його основних відмінностей від конкуруючих підприємств за показниками ефективності виробництва та здатністю задовольняти потреби споживачів у товарах і послугах) — важлива ланка маркетингових досліджень. На думку західних науковців, високу конкурентоспроможність підприємства забезпечують такі економічні критерії:

1) наближеність до ринку;

2) створення автономій для підрозділів, цехів філій разом з централізацією з питань фінансів, інвестицій;

3) простота організації;

4) максимальне використання здібностей працівників і створення для нього відповідної творчої атмосфери;

5) здійснення ефективного контролю за найважливішими проблемами підприємства та ін.

Крім того, підприємець повинен розробити постачальницьку, цінову, збутову, рекламну політику підприємства, передбачити можливості отримання кредитів, їх повернення та інші аспекти підприємницької діяльності. Всі ці аспекти є водночас елементами маркетингових досліджень, маркетингової діяльності, а остання — складовою частиною підприємницької діяльності.

 

висновки

1. Підприємницька ідея — конкретне цілісне знання про доцільність та можливості займатися певним видом підприємницької діяльності, основну мету такої діяльності та шляхи її реалізації. Окремими елементами його є чітке усвідомлення шляхів отримання ресурсів для створення власного підприємства, знання чинного законодавства, шляхів створення власної справи, вміння вибрати оптимальну організаційно-правову форму, знання можливих ризиків та вміння управляти ними тощо.

2. Основними принципами, яких необхідно дотримуватися при створенні підприємства, є: мінімальні обсяги фінансових ресурсів для організації власної справи, максимально швидка їх окупність, незначні ризики, сприятливі умови постачання підприємства та збуту товарів, отримання підтримки від держави та ін.

3. Вид підприємницької діяльності вибирають у сферах матеріального та нематеріального виробництва (послуг), а у межах сфери послуг у наданні послуг матеріально-виробничого та нематеріального (неречового) характеру. Привабливішою для створення власної справи є сфера послуг.

4. Здійснення маркетингових досліджень передбачає передусім пошук ринкової ніші шляхом сегментації ринку (завдяки чому вибирають вид підприємницької діяльності), аналіз конкуруючих товарів та підприємств-конкурентів, визначення їх конкурентоспроможності, аналіз ресурсної бази, цінової, збутової політики тощо.

ЗАПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ

1. Які найважливіші елементи підприємницької діяльності?

2. Яких основних принципів необхідно дотримуватись при створенні власних підприємств?

3. Які основні джерела підприємницької ідеї?

4. Чому створення підприємств у сфері послуг є привабливішим?

5. Що означає для підприємства визначення його ринкової ніші?

6. Як визначають конкурентоспроможність товарів?

7.Заповніть схему сегментації ринку споживчих товарів за наведеними критеріями (економічними, соціально-демографічними, географічними, споживчими та психологічними якостями), доповніть їх, виходячи з того, що кожний критерій повинен
мати не менш як 6 ознак.

 

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.