У якому рядку поєднання слів не є словосполучен­нями?

а) Густий кущ, стояли в кущах, старий чорногуз, золоті руки;

б) працювати з папером, тканина в клітинку, з

очі, добре працювати;

в) день втомився, минають дні, квіти розквітають, море грає;

г) приїхав давно, полоти картоплю, розцвітати пишно, закінчити роботу.

13. Спосіб підрядного зв'язку між словами, при якому за­лежне слово (без прийменника чи з прийменником) ста­виться в певному відмінку, називається:

а) узгодженням;

б) керуванням;

в) приляганням;

г) уточненням.

14. Прилягання — це такий спосіб підрядного зв'язку між словами, при якому:

а) залежне слово (без прийменника чи з прийменником) ставиться в певному відмінку;

б) залежне слово вживається в тих самих роді, числі, від­мінку, що й головне;

в) залежне незмінюване слово пов'язується з головним тільки за змістом;

г) залежне слово має всі граматичні форми головного слова.

15. Знайдіть рядок з синонімічними словосполученнями.

а) Поїхати додому - поїздка додому, лист матері - лист до матері, тиха ніч - тихо вночі;

б) приїзд брата - приїзд до брата, виховувати дітей - ви­ховання дітей, готовий до бою - готовий битися;

в) книга брата - братова книга, материн заповіт - заповіт матері, грона винограду - виноградні грона;

г) швидко рухатися - швидкий рух, творчий настрій - настрій творити, вивчати справу - вивчена справа.

16. Граматично організована одиниця мови, яка складаєть­ся з одного або кількох слів і виражає закінчену думку, називається:

а) словосполученням;

б) членом речення;

в) реченням;

г) фонемою.

17. Знайдіть розповідне речення.

а) Хто ж од нас у світі дужчий? (П. Тичина)

б) Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

в) Чи совам зборкати орла? (М. Рильський)

г) Ставні берези вздовж дороги обабіч стали в два ряди (М. Рильський).

18. Укажіть речення з непрямим порядком слів.

а) Хтось берізоньку високу ранив на обочині, покотились краплі соку в трави потолочені (В. Скомаровський).

б) Сергій ішов вулицею поволі (В. Козаченко).

в) Мирослава впала на ноги, не пускаючи своєї зброї (І. Франко).

г) Лось стояв між деревами недалеко від просіки... (А. Орлик).

19. У кінці якого речення неправильно розставлені розді­лові знаки?

а) Прокидаюсь я на березі Десни під дубом (О. Дов­женко).

б) Сніжинки, сніжинки надворі, а в серці моєму весна (В. Сосюра).

в) Чому той край так дивно звався - Герри. Якими був населений людьми (Л. Костенко).

г) Виходиш з дому - кланяйся життю молодому (Народна творчість).

20. Знайдіть двоскладне речення.

а) За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка).

б) Амфібіям не довелося довго затримуватись на майдані (О. Гончар).

в) Отак пролечу сніжком над долиною (А. Малишко).

г) Сіріє неприораною стернею на тому березі порожній степ (В. Козаченко).

Просте речення

За метою висловлювання речення поділяються на:

а) прості, складні, складені;

б) розповідні, питальні, спонукальні;

в) причини, мети, допустові;

г) єднальні, протиставні, розділові.

Двоскладними реченнями називаються речення:

а) у яких наявні обидва головні члени - підмет і прису­док - із залежними від них словами чи без них;

б) з одним головним членом;

в) у яких головний член означає дію, що стосується певної особи;

г) у яких дійова особа мислиться неозначено.

Граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, назива­ється: А

а) обставиною;

б) додатком;

в) підметом;

г) присудком.

Визначте речення зі складеним іменним присудком.

а) Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов'їно (Д. Павличко). *

б) 3 лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).

в) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).

г) Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

Укажіть речення, у якому неправильно розставлені роз­ділові знаки.

а) Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Народна твор­чість ).

б) Він рідний нашим городам і селам (М. Рилі

в) Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина (О. Ко- пиленко ).

г) Неділя день легкий (А. Малишко).

21. Назвіть речення, у якому немає означень.

а) Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М. Рильський).

б) У сірих променистих очах під густими темними брова­ми світилась пекуча туга (В. Козаченко).

в) Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т. Шев­ченко ).

г) У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шев­ченко ).

22. Укажіть речення, у якому вжито прикладку.

а) Наближався південь, червневий південь, повний спеки й світла (М. Коцюбинський).

б) Курсант міг би бути й механіком-водієм, і кулеметни- ком-радистом (П. Автомонов).

в) Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом (М. Коцюбинський).

г) Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низько насупленими білими бровами (В. Козаченко).

23. Додатком називається:

а) другорядний член речення, який називає ознаку пред­мета й залежить <від члена речення, вираженого імен­ником;

б) другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;

в) другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану;

г) головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й граматично підпорядкова­ний йому.

24. Укажіть речення, у якому вжито обставину часу.

а) Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи чорні силуети на синім тлі спустошених небес (П. Фи- липович).

б) Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні (Ю. Мушкетик).

в) Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з неспо­діванки (О. Гончар).

г) Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір (Ю. Мушкетик).

25. Неузгодженим називається означення:

а) пов'язане з означуваним словом зв'язком повного узго­дження;

б) пов'язане з означуваним словом способом керування або прилягання;

в) пов'язане з означуваним словом зв'язком неповного узгодження;

г) що виражається іменником і дає предметові другу назву.

26. Укажіть речення, у якому вжито прямий додаток.

а) Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці... (Леся Українка).

б) Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В. Сосюра).

в) Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої і червону добру хустку з білою габою (Т. Шевченко).

г) Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А. Малишко).

27. Епітет — це:

а) художнє означення;

б) художній додаток;

в) художня обставина;

г) художній присудок.

Просте речення

28. Просте речення — це:

а) речення з кількома граматичними основами;

б) речення, у якому кілька граматичних основ поєдну­ються сурядними сполучниками;

в) граматично організована одиниця мови, яка має одну граматичну основу;

г) речення, у якому кілька граматичних основ поєдну­ються підрядним зв'язком.

29. Порядок слів у реченні може бути:

а) прямим і непрямим;

б) головним і другорядним;

в) слабким і сильним;

г) закінченим і незакінченим.

30. Укажіть речення, у якому вжито однорідні присудки.

а) Радист спробував зв'язатися з крейсером (О. Гончар).

б) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар).

в) Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (П. Дорошко).

г) На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Г. Шевченко).

31. Знайдіть речення зі складеним дієслівним присудком.

а) День ще розкошував на зелених луках острова, а тут, у затінку дерев, уже лягли вечорові тіні (І. Цюпа).

б) І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).

в) Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О. Гон­чар).

г) Снаряди почали вже падати в річку (О. Довженко).

32. Укажіть речення, у якому неправильно розставлені роз­ділові знаки.

а) Без роботи день роком стає (Народна творчість).

б) Хіба є хто на світі крилатіший за людину? (О. Гон­чар)

в) Море рибальське поле (Народна творчість).

г) Рання пташка росу оббиває (Народна тво±

33. Укажіть речення зі складеним іменним присудком.

а) Дівчина, як видно, соромиться розповідати йому правду (Ю. Збанацький).

б) А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає (Леся Українка).

в) Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т. Шев­ченко).

г) Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцю­бинський ).

34. Обставина — це:

а) другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;

б) другорядний член речення, який називає ознаку пред­мета й залежить від члена речення, вираженого імен­ником;

в) другорядний член речення, який означає ознаку дії чи стану;

г) головний член речення, який означає дію, стан або ознаку підмета й граматично підпорядкований йому.

35. Знайдіть речення, у якому вжито обставину місця.

а) Ще буде сниться: луки, море грайливої, як сміх, води... (В. Корж)

б) Вітер скаженів усе дужче (А. Шиян).

в) Велику допомогу в розшуках і врятуванні людей, за­несених лавинами, подають собаки-шукачі (О. Му- ратов).

г) Обминаючи піщану косу, річка текла ліворуч і трохи далі розливалась широким плесом (В. Козаченко).

36. Обставина якої групи виражена прислівником у реченні: Мені невесело було й на нашій славній Україні (Т. Шев­ченко )1

а) Місця;

б) часу;

в) способу дії;

г) причини.

1. Складеним дієслівним називається присудок, який складається:

а) з іменника та дієслова-зв'язки;

б) з прикметника та дієслова-зв'язки;

в) із займенника та дієслова-зв'язки;

г) з двох дієслів: неозначеної форми та змінюваного допо­міжного дієслова.

2. Узгодженим називається означення, яке:

а) пов'язане з означуваним словом зв'язком повного узго­дження;

б) пов'язане означуваним словом способом керування або прилягання;

в) пов'язане з означуваним словом зв'язком неповного узгодження;

г) що виражається іменником і дає предметові другу назву.

3. Знайдіть речення, у якому вжито непрямий додаток.

а) Більш за все чомусь любив я моркву (О. Довженко).

б) Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним; все ко­риться мені, мов цариці (Леся Українка).

в) Жінка стала одбирати книжки (А. Головко).

г) Всіх владарка-ніч покорила (Леся Українка).

Поиск по сайту: