Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту.



Основні технології навчання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

 

Для студентів галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

нампрямів підготовки: 6.010104 «Професійна освіта. Документознавство»

6.010104 «Професійна освіта. Товарознавство»

6.010104 «Професійна освіта. Туристичне обслуговування»

6.010104 «Професійна освіта. Економіка»

 

Переяслав-Хмельницький, 2013

 

УДК 658.386.35.621.31

 

Методика професійного навчання: дидактичне проектування, основні технології навчання. Методичні вказівки з виконання курсової роботи. – Переяслав-Хмельницький: СПД «Карпук С.В., 2013. – 53с.

 

Укладач – к.п.н., доцент кафедри професійної освіти В.В.Різник, викладач кафедри професійної освіти Н.А.Різник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

 

Рекомендовано кафедрою професійної освіти протокол № від 01.09.2013р.

 

 

Рекомендовано вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» протокол № від 01.09.2013р.

 

 

Рецензенти:

 

І.І.Доброскок – д.п.н., професор, завідувач кафедри професійної освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Д.С.Мазоха – к.п.н., професор кафедри соціальної педагогіки та освіти дорослих ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

ã В.В.Різник, Н.А.Різник


ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

1. Цілі та завдання курсового проектування

2. Завдання на проект

3. Організаційні вказівки щодо здійснення курсового проектування

3.1 Склад і обсяг курсового проекту, планування й організація роботи над ним

3.2.Порядок оформлення і захисту проекту

4. Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту

Додатки

 

 

Вступ

1.Методичні вказівки з виконання курсової роботи

1.1. Цілі і завдання курсового проектування.

1.2. Завдання на проект.

1.3. Організаційні вказівки щодо здійснення курсового проектування.

1.3.1. Склад і обсяг курсового проекту, планування й організація роботи над ним.

1.3.2. Порядок оформлення і захисту проекту.

1.4. Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту.

2.Методичні вказівки з виконання методичної частини дипломного проекту.

2.1. Цілі і задачі дипломного проектування.

2.2. Завдання на проект.

2.3. Організаційні вказівки щодо здійснення дипломного проектування.

2.3.1. Склад і обсяг методичної частини дипломного проекту, планування й організація роботи над нею.

2.3.2. Порядок оформлення і захисту проекту.

2.4. Методичні вказівки щодо виконання розділів методичної частини дипломного проекту.

Додатки.

 

 


Вступ

Педагог професійного навчання готується для викладання професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у ПТУ, технікумах, коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації на промислових підприємствах і НВК .

Діяльність педагога професійного навчання пов'язання з постійною необхідністю знаходити рішення різних техніко-технологічних, організаційних, економічних, екологічних і навчально-виховних задач, спрямованих на організацію і здійснення навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах. Але як будь-який трудовий процес, дана діяльність має свої закономірності і технології. Ґрунтуючись на здатності людини прогнозувати майбутнє, педагогам професійного навчання необхідно вивчити педагогічну діяльність, сформувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію і проектувати її.

Питання педагогічного проектування освоюються студентами педагогічних спеціальностей у процесі їх методичної підготовки. Базові знання при цьому формуються в ході вивчення таких курсів, як «Педагогіка», «Методологічні засади професійної освіти», «Теорія та методика виховної роботи», а також спецкурсів.

Методична підготовка є інтегруючою ланкою між психолого-педагогічною й інженерною підготовками. Її ціль – сформувати в педагогів професійного навчання уміння проектувати дидактичні системи, іншими словами – уміння створювати і реалізовувати власні дидактичні проекти.

Дана підготовка є невід'ємною частиною професійної освіти викладачів спеціальних дисциплін і здійснюється в кілька етапів, на кожному з яких формується необхідний рівень професійно-методичних дій.

Професійна діяльність може бути освоєна з різним ступенем успішності, що дозволяє виконати необхідну роботу. У цілому її якість достатньо добре характеризують рівні професійної готовності, що припускають оволодіння визначеними алгоритмами професійної діяльності.

У рамках методичної діяльності для першого рівня характерні дії по рішенню приватних методичних задач на матеріалі окремих навчальних тем, а також відтворення засвоєного теоретичного матеріалу. Даний рівень професійної підготовки формується в рамках методичної підготовки шляхом вивчення теоретичного курсу «Методика професійного навчання» (перша частина «Дидактичне проектування») і виконання ряду завдань окремих з тем курсів.

Критерієм оцінки даного рівня є сформовані уміння вирішувати професійні задачі, пов'язані з:

– аналізом кваліфікаційних документів;

– конструюванням змісту навчального матеріалу за даною темою;

– розробкою педагогічних технологій у рамках окремої теми.

Для другого рівня характерне формування стереотипних здібностей виконувати комплекс методичних дій, пов'язаних з педагогічним проектуванням і розробкою педагогічних технологій у рамках реальної спеціальності. Реалізується другий рівень при освоєнні курсу «Методика професійного навчання» (друга частина «Основні технології навчання») і виконання курсової роботи на матеріалі конкретної професії. Критерієм оцінки даного рівня є сформована в студентів здатність проектувати реальні системи навчання в рамках конкретної спеціальності, конструювати зміст навчального матеріалу для визначеної робочої професії і вибирати необхідні технології навчання відповідних фахівців.

Курсовий проект за методикою професійного навчання є заключною ланкою другого етапу і грає надзвичайно важливу роль у формуванні дидактико-проектувальних умінь у студентів. Виконання курсового проекту повинне забезпечити освоєння дидактичних і проектувальних умінь у студентів до рівня, необхідного для організації і здійснення навчального процесу в ході педагогічних практик, а також виконання дипломного проекту.

Дійсні методичні вказівки покликані допомогти студентам усвідомити мету і завдання курсового проектування, а також організувати свою роботу в ході проектування.

 

1. Цілі та завдання курсового проектування.

 

В основі курсового проектування знаходиться діяльність педагога професійного навчання щодо створення дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, або бакалавра). Виконання цієї діяльності має на меті формування умінь визначати способи організації конкретного навчального процесу орієнтуючись на умови соціального замовлення.

У ході самостійної творчої роботи вирішуються наступні завдання:

- розширення і закріплення методичних знань і умінь, отриманих під час аудиторних занять і самостійної роботи;

- придбання проектувальних умінь створювати навчально-програмну документацію для підготовки фахівця;

- придбання умінь розробляти й обґрунтовувати технології навчання конкретних фахівців;

- закріплення умінь роботи з навчально-методичною, навчальною і науковою літературою;

- розвиток педагогічного мислення і творчих здібностей;

- формування потреби щодо поповнення знань, розвиток здібностей і культури розумової праці.

 

2. Завдання на проект

 

Завдання на курсовий проект видається викладачем і формулюється таким чином: «Здійснити дидактичне проектування підготовки робітника (молодшого спеціаліста) конкретної спеціальності з поглибленою розробкою технологій навчання за однією з тем спеціального теоретичного або практичного курсу».

З формулювання завдання видно, що робота включає два етапи. Перший етап передбачає аналіз професійної діяльності майбутнього фахівця, формування кваліфікаційних вимог і трансформацію їх у програму підготовки фахівця.

Другий етап полягає в конструюванні змісту навчання по конкретній темі, виборі й обґрунтуванні технологій навчання.

Виконання завдання може носити як індивідуальний, так і груповий характер. Це значить, що в першому випадку все завдання виконується цілком одним студентом, у другому ж – перша частина виконується групою студентів із двох-трьох осіб, а друга – індивідуально кожним із групи. Таке стає можливим завдяки тому, що спеціальна теоретична або практична підготовка майбутнього фахівця здійснюється за допомогою вивчення їм декількох курсів, розділів, тем. При переході до другої частини проектування кожен студент вибирає одну тему, що не повторюється на потоці або в групі. У цьому випадку дії студентів групи повинні бути погоджені, що забезпечить проектові необхідну цілісність. Усі розробки оформляються в один документ і захищаються комплексно.

Видача спеціальності, теми й організація роботи студентів відбувається з урахуванням їх інтересів і рівня підготовки.

 


3. Організаційні вказівки щодо здійснення курсового проектування.

 

3.1. Склад і обсяг курсового проекту, планування і

організація роботи над ним.

 

Дидактичний проект включає два великих розділи:

1. Проектування програми професійної підготовки робітника (молодшого спеціаліста) за фахом “...”.

2. «Проектування технологій навчання за темою «...» курсу «...».

Обсяг індивідуального проекту приблизно складає 45 однобічних сторінок друкованого тексту. При цьому визначальним є зміст роботи.

У цілому дидактичний проект має наступну структуру:

Вступ.

1. Проектування програми професійної підготовки фахівця за спеціальністю “...”.

1.1. Аналіз професійної діяльності фахівця.

1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця.

1.1.2. Визначення видів діяльності робітника (молодшого спеціаліста).

1.1.3. Характеристика трудових процесів, що виконує фахівець.

1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця.

1.2.1. Професійне призначення й умови використання фахівця.

1.2.2. Побудова функціональної структури діяльності фахівця (постановка стратегічних цілей навчання).

1.2.3. Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця.

1.3. Розробка змісту професійної підготовки фахівця.

1.3.1. Постановка тактичних цілей навчання.

1.3.2. Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності фахівця.

1.3.3. Вибір системи виробничого навчання.

1.3.4.Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки фахівця.

2 «Проектування технологій навчання по темі «...» курсу «...».

2.1. Проектування дидактичних матеріалів.

2.1.1. Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

2.1.2. Проектування плану викладення теми

2.1.3. Проектування контурного конспекту за темою

2.2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань.

2.2.1. Аналіз базових знань учнів

2.2.2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4.Проектування технології формування ООД

2.5.Проектування технологій формування ВД.

2.6. Проектування технологій формування КД.

2.7. Складання перспективного-поурочного плану викладення теми.

2.8. Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «...».

Висновок.

Використана література.

Додатки.

 

Виконання дидактичного проекту будується таким чином: видана викладачем частина завдання виконується студентами самостійно, а його захист і корекція – на заняттях в аудиторії. Спланований викладачем обмін думками дозволяє затвердитися студентам у правильності отриманих висновків, ознайомитися з можливими іншими підходами до рішення тих або інших питань, перевірити свої знання, уміння при розгляді особливостей підготовки інших фахівців, розвити комунікативні здібності.

Розподіл проектувальних дій студентів у межах семестру показано на нижче приведеному графіку.

 

Графік роботи над курсовим проектом

  № п/п   Найменування етапу Тиждень проектування
1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “…”...               * *          
1.1. Аналіз професійної діяльності фахівця.   *                        
1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця.   *                        
1.1.2 Визначення видів діяльності робітника.   *                        
1.1.3 Характеристика трудових процесів, виконуваних робітником.   *                        
1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця.       *                    
                                                 
                                                                             

 


Продовження графіка роботи

 

 
1.2.1 Професійне призначення й умови використання фахівця       *                      
1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця (постановка стратегічних цілей навчання).       *                      
1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця.       *                      
1.3. Розробка змісту професійної підготовки фахівця.           *                  
1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання.           *                  
1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності фахівця           *                  
1.3.3 Вибір системи виробничого навчання.           *                  
1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки фахівця.           *                  
2. «Проектування технологій навчання за темою «…» курсу «…».                           *  
2.1. Проектування дидактичних матеріалів.               *              
2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації               *              
2.1.2 Проектування плану викладення теми               *              
2.1.3 Проектування контурного конспекту за темою               *              
2.2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань.                   *          
                                                                 
                                                                     

Продовження таблиці

 

2.2.1 Аналіз базових знань учнів                   *        
2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання                   *        
2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання                   *        
2.4. Проектування технології формування ООД                       *    
2.5. Проектування технологій формування ВД.                       *    
2.6. Проектування технологій формування КД.                       *    
2.7. Складання перспективного-поурочного плану викладу теми                           *
2.8. Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «…»                           *
                                                           
                                                                                 

 

Другий-четвертий тиждень грудня присвячуються захисту курсових проектів.

Своєчасне виконання розділів курсового проекту, активна поведінка на заняттях, а також обов'язковий виступ з демонстрацією фрагменту розробленого уроку та дострокова подача роботи на кафедру дає можливість студентові одержати диференційований залік з курсової роботи «автоматом».


3.2. Порядок оформлення і захисту проекту

 

Курсовий проект являє собою записку, оформлену відповідно до ДСТ і графічний матеріал, що може бути представлений у виді плакатів, схем на аркушах паперу різного формату чи ватмані формату А1.

У тому випадку, якщо виконано комплексний проект, загальна частина записки (1 розділ «Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “...”) оформляється спільно всіма членами групи і прикладається в одному екземплярі до індивідуальних розробок по другій частині проекту.

Графічна частина може містити алгоритм діяльності викладача на уроці, цікаві з погляду новизни, нестандартності оформлення положень роботи, а також приклади плакатів, використовуваних у навчальному процесі при викладі розробленої теми. Ця інформація повинна бути представлена відповідно до вимог оформлення графічних об'єктів і вимог її сприйняття.

Оцінка курсового проекту є комплексною і складається з оцінок:

· якості роботи (змістовної й оформлювальної);

· своєчасності її виконання;

· уміння обґрунтувати прийняті рішення;

· професійності виступу під час демонстрації фрагмента розробленого уроку по темі.

Своєчасне виконання всіх умов гарантує одержання позитивної оцінки.

 

.

Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту.

 

Складання вступудо курсового проекту.

 

“Вступ” випереджає розроблений дидактичний проект підготовки фахівця, але оформляється, як правило, останнім.

Завданням цього розділу є обґрунтування актуальності здійснюваної проектувальної діяльності, зазначення її основних напрямків, отриманих результатів і особливостей їхнього використання в педагогічній теорії і практиці.

Для виконання даної задачі “Вступ” повинен бути розроблений відповідно до плану:

1. Соціальна затребуваність розробки проекту підготовки конкретного фахівця. Протиріччя, що існують у системі професійної освіти і розв'язувані в ході даного проектування.

2. Об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження в межах курсового проектування.

3. Основні етапи дослідження, у ході яких вирішуються поставлені завдання.

4. Результати дослідження й особливості їх використання.

5. Обсяг і структура роботи.

Розкриття першого пункту вимагає визначення й опису тих аспектів політичного, економічного, духовного життя країни, що в умовах ринкових відносин, упровадження досягнень НТП перетерпіли істотних змін. Варто підкреслити протиріччя, що загострилося в цих умовах, між необхідністю підготовки фахівця, який би кваліфіковано справився зі своїми професійними обов'язками в мінливих виробничих структурах, і відсутністю забезпечуючої (регламентуючої) цю підготовку документації. Проблема розробки проекту підготовки робітника (молодшого спеціаліста) за фахом “…”і обумовлює вибір теми даного педагогічного дослідження.

Дослідницький апарат включає об'єкт, предмет, мету, завдання.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й є обраним для вивчення (об'єктом може бути процес підготовки робітника конкретної спеціальності, самостійна підготовка учнів, структура змісту професійної підготовки студентів і т.д.).

Предмет дослідження – один з аспектів (частина, сторона, властивості) об'єкта, що досліджується.

Мета дослідження повинна відбивати бажаний результат.

Сукупність підцілей, заданих у деякій послідовності, що забезпечують, тим самим, бажаний результат дослідження, являють собою завдання дослідження.

Завдання дослідження і зміст роботи повинні бути приведені у відповідність. Отже, задачами можна вважати:

1. Провести аналіз умов здійснення професійної діяльності фахівця за спеціальністю “...”.

2. Визначити програму професійної підготовки фахівця.

3. Обґрунтувати доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу за темою “...” курсу “...”.

4.Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділу, теми уроку й обґрунтувати свій вибір.

Рішення поставлених задач сприяє одержанню результату проектування – методики формування професійно необхідних умінь у майбутнього фахівця. Важливо, при цьому, відзначити особливості використання результату, підтвердивши тим самим актуальність проектувальної діяльності.

Вступ варто завершити зазначенням частин і розділів роботи, загальної кількості сторінок.

 

 

Виконання І роздягнулу “Проектування програми професійної підготовки фахівця за спеціальністю “…”.

Зміст даного розділу представлено на мал 1.1.

 

 
 

 

Рис. 1.1 Зміст І розділу курсового проекту “Проектування програми професійної підготовки фахівця за спеціальністю “…”

Проектування програми професійної підготовки фахівця можливо при наявності повного уявлення про дії, що складають процес професійної діяльності цього фахівця, вимоги до якості і швидкості їх виконання. З метою одержання такого уявлення необхідно здійснити аналіз діяльності, що з позицій системного підходу повинний починатися з встановлення її зовнішніх зв'язків. Зовнішні зв'язки професійна діяльність фахівця утворює з тією або іншою галуззю господарчої діяльності. Описуючи такий напрям діяльності (економіка, туризм, товарознавство, документознавство і т.д.) важливо не тільки показати його стан на даний момент і перспективи розвитку, але і підкреслити значення для його функціонування окремих видів робіт, виконання яких входить в обов'язки конкретного фахівця, а отже, і актуальність підготовки такого фахівця.

Для розкриття пункту “Характеристика галузі господарської діяльності фахівця” пропонуються наступний орієнтовний варіант плану:

 

І варіант (переважно для економічних спеціальностей)




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.