Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Бюджет на система України і бюджетний устрій.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Бюджетною системою України є — сукупність окремих її ланок, юридичне пов'язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам.

А би зрозуміти сутність бюджетної системи України, треба в історичному

аспекті проаналізувати специфічні процеси її формування.

Для України за сучасних умов і перспектив розвитку в теоретичному та методологічному аспектах слід сформулювати і визначити місце кожної ланки бюджетної систем и в суспільно-економічних процесах.

Проблеми формування сучасної бюджетної системи мають свої особливі нетрадиційні корені. Так, наприклад, у IX-X сторіччях жодна держава світу, крім України, не змогла сформувати прототип бюджетної системи, яку на сьогодні використовують усі розвинені країни. Зміст цього підходу полягає у тому, що бюджет князівської сім'ї був відокремлений від державного. На місцях були створені відповідні служби, які забезпечували функціонування держави на низовому рівні.

З розпадом Київської Русі та завоюванням її татаро-монголами, бюджетна система втратила свій попередній зміст і форми існування.

Особливі підходи щодо формування бюджетної системи України можна відслідкувати з початку ХХ сторіччя, коли було створено Українську Народну Республіку.

Так, до 1991 року основною ланкою бюджетної системи СPCР був союзний бюджет. Бюджетна система СPCP об'єднувала бюджети п'ятнадцяти союзних республік, у тому числі й України, 20 автономних республік і понад 50 тисяч місцевих бюджетів. Формування бюджетної системи колишнього СPCP здійснювалось за трьома принципами: демократичного централізму, ленінської національної політики і єдності.

У зв'язку з проголошенням незалежності України у 1991 році Верховною Радою України був ухвалений Закон «Про бюджетну систему України» з наступним його доповненням у 1995 році.

Згідно з цим Законом бюджетна система України будується на основі бюджетного устрою держави.

Бюджетний устрій — це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками.

Бюджетний устрій У країни визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу України.

Враховуючи історичний досвід України, теоретичні та методологічні підходи до формування бюджету, бюджетна система України, з одного боку, мала б формуватись за допомогою самостійних ланок, з іншого — оптимальним поєднанням функціонування центральної та місцевих ланок бюджетної системи з метою виконання поставлених державою завдань. Так, бюджетна система України включає в себе державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районні бюджети, місцеві бюджети.

Місцевими бюджетами є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет України — це бюджет, що утворюється завдяки об'єднанню показників доходів і видатків усіх бюджетів. Зведений бюджет використовується для аналізу і визначення основ державного та територіального регулювання економічного і соціального розвитку країни.

Зведений бюджет України включає державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим ,бюджети областей та міст Києва і Севастополя.

Бюджет Автономної Республіки Крим і бюджети областей включають, відповідно, обласні бюджети, а також бюджети районів і бюджети міст обласного підпорядкування.

Бюджети районів включають районні, сільські і селищні бюджети.

Відповідно до становлення сучасної бюджетної системи України, в основу законодавчих та інших нормативних документів покладені нетрадиційні принципи її побудови, а саме:

- принцип єдності (цілісності) бюджетної системи України, що забезпечується існуванням єдиного рахунку надходжень і платежів до бюджету та єдиної бюджетної класифікації доходів і видатків, єдністю регулювання бюджетних правовідносин, єдиною структурою бюджетної документації, вимогами надання необхідної статистичної та бюджетної інформації від одного бюджету до іншого, спільною грошовою системою та єдиною соціально-економічною політикою держави;

- принцип стабільності бюджетної системи України, тобто незмінність протягом бюджетного року та підпорядкованість принципам утворення та функціонування територіального устрою України;

- принцип збалансованості бюджетів. Бюджети, що входять до складу бюджетної системи України, є збалансованими за доходами та видатками;

- принцип самостійності бюджетів, що забезпечується наявністю джерел закріплених і власних доходів, надходжень від яких достатньо для здійснення своїх функцій, та правом визначення напрямків їхнього використання відповідно до бюджетного законодавства;

- принцип періодичності затвердження бюджетів. Бюджет затверджується щорічно, шляхом прийняття Верховною Радою України закону про державний бюджет України та рішення органу місцевого самоврядування про затвердження відповідного бюджету; надходять у розпорядження органів державної влади та управління. В Україні, згідно із законодавством, склалась відповідна система доходів державного і місцевих бюджетів, класифікація яких здійснюється за такими ознаками:

1. Щодо бюджетного устрою:

- доходи, які надходять до державного бюджету України;

- доходи, які надходять до місцевих бюджетів;

- змішані доходи, одна частка яких надходить до державного бюджету України, а інша — до місцевих бюджетів;

- відрахування, за рахунок яких формуються позабюджетні фонди.

2. Щодо джерел сплати:

- доходи, джерелом яких є ціна товарів (робіт, послуг);

- доходи, джерелом яких є прибуток чи доход.

3. Щодо обсягу ставки податків та обов'язкових платежів:

- пропорційні податки (сплачуються за стабільною ставкою);

- прогресивні податки (сплачуються за прогресивними ставками).

4. Щодо методу стягнення податку:

- прямі податки (сплачуються безпосередньо з доходу чи прибутку);

- непрямі податки (включаються до ціни продукції, робіт, послуг).

5. Щодо об'єкта оподаткування:

- податок на додану вартість;

- податки на доходи чи прибутки підприємств, організацій усіх форм власності та громадян;

- податки на майно, землю, природні ресурси тощо.

6. Щодо суб'єкта оподаткування:

- податки, які сплачують підприємства та організації усіх форм власності (юридичні особи);

- податки, які сплачують громадяни (фізичні особи).

Враховуючи порядок розмежування доходів між окремими ланками бюджетної системи, законодавством України визначено склад доходів, які зараховуються до відповідних бюджетів. Так, доходи державного бюджету України формуються за рахунок:

1. Надходжень, що мають бути отримані на загальнодержавні потреби відповідно до законодавства про податки, збори (обов'язкові платежі), плати за послуги, що надаються бюджетними установами державної власності, та інших неподаткових доходів разом із надходженнями від продажу активів, а також процентами і дивідендами на державну частку майна.

2. Дотації, дарунки грошима та товарами.

Всі доходи, що зібрані або отримані виконавчими органами місцевих рад, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя, є коштами відповідного бюджету територіальних громад сіл, селищ та міст, бюджетів міст Києва та Севастополя, що спрямовуються на загальносуспільні потреби територіальної громади. Місцеві бюджети складаються з двох розділів: поточного бюджету і бюджету розвитку.

Поточний складається з бюджету для виконання власних повноважень і бюджету для виконання делегованих повноважень. Бюджет розвитку спрямовується на фінансування інвестиційної, інноваційної та іншої діяльності для розширеного відтворення.

Видатки з державного бюджету України — це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів

держави і його використання за цільовим призначенням.

Значна кількість певних видів бюджетних видатків обумовлена низкою факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних коштів. Однак соціально-економічний розвиток України останніми роками кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. З реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, насамперед, у бік посилення соціальної функції держави і зміни напрямку та змісту економічної функції.

Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якісно та кількісно.

Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна — загальний обсяг. Ці дві ознаки можуть бути у протиріччі. Так, наприклад, потреби держави, що визначаються якісною ознакою, часто перевищують кількісну, тобто суму видатків, яка потрібна для задоволення відповідних потреб держави. Це призводить до негативних наслідків, а саме — до недофінансування видатків, передбачених законом про державний бюджет, зростання зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та інфляції.

За соціальним призначенням видатки державного бюджету України поділяються на: соціальний захист населення; фінансування соціально-культурних закладів, установ; фінансування науки, народного господарства і державних капітальних вкладень; фінансування національної оборони; правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; фінансування

зовнішньополітичної діяльності; заходів, пов'язаних із ліквідацією наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення; видатки з обслуговування державного зовнішнього та внутрішнього боргів та інші видатки.

Співвідношення видатків між окремими групами визначається спрямованістю бюджетної політики.

Видатки усіх бюджетів поділяються на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків розвитку.

У складі поточних видатків окремо вирізняються видатки бюджету,

зумовлені зростанням мережі перелічених вище об'єктів із зазначенням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку— це витрати бюджетів на фінансування

- принцип реальності бюджетів. Бюджет ґрунтується на реальних економічних показниках, враховуючи обсяг валового національного доходу, надходження від податків, з борів, інших обов'язкових платежів. Надходження до бюджету мають бути реально забезпечені протягом певного проміжку часу, а видатки, що планується здійснити, не повинні перевищувати обсяг усіх доходів для забезпечення збалансованості бюджетів;

- принцип повноти включення доходів і видатків до бюджету. До складу доходів бюджету включаються усі доходи держави та органів місцевого самоврядування, що були отримані з будь-яких джерел. До складу видатків бюджету включаються будь-які бюджетні витрати на потреби держави або територіальної громади;

- принцип наочності показників бюджетів. Показники бюджету, їхній взаємозв'язок з показниками економічного та соціального розвитку має бути ясним і наочним з метою проведення аналізу і порівнянності, а також обґрунтування доцільності бюджетних видатків;

- принцип балансу загальнонаціональних і місцевих інтересів, коли фінансові ресурси перерозподіляються між державою та органами місцевого самоврядування відповідно до розподілу повноважень. Усі учасники бюджетного процесу повинні бути зацікавлені в ефективному адмініструванні податків та інших доходів незалежно від того, до яких бюджетів вони надходять;

- принцип визначеності відповідальності кожного рівня влади за бюджетну політику. Політична відповідальність держави та органів самоврядування територіальних громад залежить від впровадження та регулювання податкової політики за власними податками та зборами. Адміністративна відповідальність органів влади залежить від ефективності використання ними фінансових ресурсів на виконання закріплених за кожним рівнем повноважень.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.