Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Матеріальне та процесуальне право



Матеріальне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на встановлення прав і обов'язків суб'єктів.

Термін «матеріальне право» використовується в юриспруденції як поняття, що позначає такі правові норми, за допомогою яких держава здійснює вплив на суспільні відносини шляхом прямого, безпосереднього правового регулювання.

Норми матеріального права закріплюють форми власності, юридичне становище майна та осіб, встановлюють правовий статус, підстави і межі юридичної відповідальності і т. д.

Матеріальне право нерозривно пов'язане з процесуальним правом. Їх можна розглядати як юридичні категорії, що виражають єдність двох сторін правового регулювання: безпосередньої юридичної регламентації суспільних відносин і процесуальних форм судового захисту цих відносин.

Деякі галузі матеріального права

1.конституційне право

2.муніципальне право

3.адміністративне право

4.фінансове право

5.господарське право

6.цивільне право

7.житлове право

8.митне право

9.аграрне право

10.сімейне право

11.екологічне право

12.трудове право

13.кримінальне право

Процесуальне право. Правові норми, які складають правову систему держави, регулюють суспільні відносини відповідно до завдань держави на сучасному етапі його розвитку. Систему права держави складають певні галузі, норми яких регулюють окремі види су­спільних відносин. Залежно від сфери суспільних відносин, що ре­гулюються, виокремлюють норми матеріального і норми процесуального права.

Дія норм матеріального права безпосередньо спрямована на регулювання суспільних відносин шляхом визначення змісту, прав та обов’язків учасників правовідносин, структури й компетенції державних органів. Тобто матеріальне право складають правові норми галузей, що встановлюють правила поведін­ки, права та обов’язки суб’єктів. Це — конституційне право, адміністративне право, господарське право, трудове право
та ін.

Норми процесуального права визначають юридичні засоби і порядок діяльності щодо здійснення та захисту норм матеріального права, тобто процесуальне право складають правові норми, що регламентують порядок, форми і методи реалізації прав і обов’язків, встановлені у нормах права. Це — адміністративно-процесуальне право, цивільно-процесуальне право, господарсько-процесуальне право, кримінально-процесуальне право та деякі ін.

Галузі матеріального права входять до складу як публічної, так і приватної частин права. Галузі процесуального права входять до публічної частини права, і процесуальні відносини існують за наявності суб’єктів влади.

Норми галузей матеріального права спрямовані на регулювання суспільних відносин в їх дійсному існуванні. Процесуальна процедура — це порядок реалізації матеріальних прав, коли ці права оспорюються або порушуються, тобто для застосування і відновлення порушених прав необхідна певна процедура.

Отже, процесуальне право виникло як необхідність реалізації (шляхом захисту) норм матеріального права. Особливість процесуальних (процедурних) норм визначається необхідністю організації реалізації норм матеріального права, оскільки процесуальні норми регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації всіх галузей права.

Норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права: змістом, що виражається у своєрідності їх приписів; особливостями адресата; структурою будови.

Ознаки норм матеріального і процесуального права:

Норми матеріального права:

1) регулюють фактичні зв'язки, що слугують змістом процесуального права;

2) є більш динамічними, ніж процесуальні;

3) зумовлені матеріальними обставинами суспільного життя;

4) мають на меті забезпечувати права і свободи людини, упорядковувати відносини в суспільстві, встановлювати правопорядок;

5) мають регулятивну, правоохоронну і правозахисну дію;

6) адресуються всім суб'єктам права;

7) скасовуються в офіційному порядку.

Норми процесуального права:

1) регулюють юридичні зв'язки, що виступають формою матеріального права, покликані сприяти розвитку матеріальних норм, забезпечувати їх реалізацію;

2) є більш статичними, ніж матеріальні норми, за своєю природою є обмежувальними;

3) мають подвійну зумовленість: а) матеріальними умовами життя суспільства; б) особливостями норм тієї галузі матеріального права, з якою вони тісно пов'язані і потреби якої обслуговують;

4) мають на меті забезпечувати право на захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина у поєднанні з правом звертатися за таким захистом до суду, а також закріплювати владні повноваження суду з розгляду юридичних справ;

5) мають процедурний характер (визначають оптимальний порядок здійснення юридичного процесу), тому їх ще називають процедурними;

6) адресуються зазвичай уповноваженим суб'єктам, тобто тим, які наділені владними повноваженнями щодо застосування норм матеріального права (слідчим, суддям, прокурорам та ін.);

7) припиняють дію зі скасуванням норм матеріального права.

Види норм процесуального права за галузями права:

кримінально-процесуальні; цивільно-процесуальні; адміністративно-процесуальні; господарсько-процесуальні та ін.

Норми процесуального права не можна ототожнювати з процедурними нормами матеріального права, хоч і ті й інші є процедурними за характером. Процедурні норми матеріального права є необхідною умовою реалізації низки матеріальних регулятивних норм і зв'язків та існують майже в усіх його галузях. Вони невіддільні від усієї іншої системи норм матеріальних галузей права і регламентують порядок реалізації норм права завдяки такій її особливій формі, як застосування норми права відповідними державними органами. Кожна матеріально-процедурна норма пов'язана з відповідним регулятивним відношенням і є обов'язковою умовою його нормальної реалізації. Зміст матеріально-процедурної норми визначається змістом "своїх" основних матеріальних регулятивних правовідносин і не може бути використаний для здійснення "чужих". Наприклад, матеріальні норми, об'єднані в інститут виборчого права, не можуть бути використані для процедури обміну житлових приміщень.

Щоб запобігти плутанині між процедурними нормами матеріального права і нормами процесуального права, необхідно чітко усвідомити існуючу між ними різницю: процедурні норми матеріального права регламентують оперативно-виконавчу форму застосування права, в той час як норми процесуального права регламентують правозахисну форму застосування права. Основною відмінною ознакою є те, що оперативно-виконавча форма застосування права спрямована на безпосередню реалізацію права (державна реєстрація прав на охорону права інтелектуальної власності), а правозахисна спрямована на розв'язання справ про правопорушення, на відновлення або компенсацію порушених прав.

На відміну від процедурних норм матеріального права, норми процесуального права створюються для регулювання відносин ніби "ззовні". Вони мають якість універсальності, пристосованості, забезпечують реалізацію юридичних обов'язків, які регулюються різними галузями матеріального права, і отже, виконують службову роль - регламентують порядок застосування норм матеріального права та діяльність компетентних органів щодо захисту прав.

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.