Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ДРАМАТУРГІЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Першими видовищами стали мисливський та поховальний обряд.

В основі будь-якого обряду лежить подія. Тому першою драматургічною конструкцією була подійна драматургія.

Етапи драматургії визначаються етапами розвитку події.

 

Другим типом драматургічних конструкцій є концертна драматургія.

В її основі лежить принцип змагання.

Основний принцип концертної драматургії – її зібраність з окремих номерів.

Є також така одиниця як блок - поєднання за тематичним принципом або жанровим тощо. Найчастіше – це декілька номерів одного виконавця.

Інформаційний випуск новин використовує концертну драматургію. Щоденна програма в цілому – це теж поєднання номерів і блоків. На телебаченні є спеціальна посада – програмний режисер.

 

Третій різновид драматургічної конструкції – конфліктна драматургія.

Вважається, що драматургія взагалі має бути конфліктною. Її ще називають класичною. Бо починаючи з V ст. до н.е., театр користується саме цією драматургією. Тоді ж геніальний Арістотель у своїй “Поетиці” сформулював основні принципи цієї драматургії, тому її називають арістотелевою.

Стрижнем, на який все нанизується у творах цього типу, є конфлікт. Етапи драматургічного розвитку: зав`язка, перипетії, кульмінація, розв`язка, пролог і епілог – все це етапи розвитку конфлікту.

У п`єсі зав`язується не дія, а конфлікт. Л. Толстой говорив, що зав`язується драматургічний вузол.

Кульмінація – момент найвищого напруження конфлікту, а не момент найвищого емоційного піднесення, хоча вони часто збігаються.

Розв`язка – момент, коли один з конфліктів розв`язується.

Один, бо у пєсі існують два види конфлікту:

боротьба життєвих інтересів (“шкурних”);

ідейна боротьба.

Драматичний конфлікт розв`язується смертю (трагедія) або весіллям (комедія). Далі героям боротися нема за що. А ідейний конфлікт не розв`язується.

 

Четвертий тип драматургічноїї конструкції – епічна, неарістотелева драматургія.

Епічна драматургія, епічний театр – з`явилися в середині ХХ ст. Її пртиставляють класичній. Це брехтівська драматургія.

В ній також є конфлікт. Але в арістотелевій драматургії конфлікт розігрується, безпосередньо перед глядачем розігрується, а у брехтівській він доповідається, про нього розказують. В брехтівській драматургії глядач знає з самого початку, що Отелло задушить Дездемону.

Перед тим, як подія почнеться, про неї розкажуть. Інколи плакатом, інколи це буде ведучий, інколи зонг.

Брехта цікавило не що станеться, а як це станеться, чому.

Тому у Брехта немає перевтілення акторського, а є очуження. Я граю персонажа і водночас показую своє ставлення до нього.

В арістотелевій драматургії граючи негідника, я граю хорошу людину.

У брехтівській – знаю, що граю негідника. Граючи, водночас засуджую. У брехтівському театрі театральна ситуація особлива – світло не гасили. Можна було ходити, розмовляти, палити.

Конфлікт не відбувається на очах глядача, а розігрується їм.

 

Наступний тип – драматургія документального кіно і телебачення.

Він з`явився в ХХ ст. Тут поєднується декілька драматургічних конструкцій:

а) хронікальна. Вона дуже схожа на подійну. В основі її лежить подія. Але в подійній драматургії подія відбувається на наших очах кожного разу, то у хронікальній події ми маємо справу з подією, що вже відбулася.

Сюжет з інформаційної програми є типовий вид хронікальної конструкції. Ми вже знаємо чим закінчилася ця подія і ми можемо подивитися в хронологічному порядку як вона існувала. В скороченому, спресованому, узагальненому вигляді.

б) кінорозповіді. Кіноподорожі, екскурсії. Камера послідовно розповідає, де що знаходиться. В ролі оповідача може виступати камера. Може не бути ніякого тексту - камера наділена здатністю розповідати.

в) публіцистична. Основним стрижнем, на який все нанизується, є думка публіциста.

Якщо в хронікальній порядок чергування – хронологічний, в кінорозповіді ним може бути географічний порядок, то в публіцистичній – логіка публіциста.

г)подійна,з якою ми мали справу в обряді. Але це реальна подія, за якою ми стежимо зараз, в момент, коли вона відбувається.

Футбольний репортаж – це подійна конструкція.

Сьомий тип – цепотік життя. Колись неореалісти вважали, що найкращий фільм – той, який зафіксував би життя людини від народження до смерті.

З`явилася навіть така течія, такий напрямок, який у нашому мистецтвознавстві і кінознавстві називали лайливим словом - дедраматизація.

Ще одна конструкція, яку часто протиставляють потокові життя – потік свідомості.

Принцип той самий, але якщо там об`єктивне споглядання життя, то тут суб`єктивне. Це дійсно потік свідомості героя.

Колись Ейзеншштейн у кінці 20-х на початку 30-х активно розробляв теоретично і збирався реалізувати практично проблему внутрішнього монологу..

Ну, нарешті, останнє - № 8 - Монтаж атракціонів.

Термін належить В. Мейєрхольду, яким він визначав свої режисерські принципи початку 20-х років. Опублікував цей термін у вигляді статті його учень – С. Ейзенштейн.

Це не виняток. Це “всякий агрессивный елемент театра, подвергающий зрителя весьма активному эмоциональному, чувственному и физиологическому воздействию».

Таким аттракціоном може бути все, що завгодно. Від ефектної репліка актора до голосного удару барабана. Від ефектного освітлення актора до повної тиші в затемненому залі. Тут головне не те, щоб були аттракціони, а щоб був монтаж аттракціонів.

Це спосіб драматургічної конструкції, який тепер, в часи відео-кліпів можна осмислювати як спеціальну драматургічну конструкцію.

Необхідно звернути увагу на принцип, за яким монтуються відеокліпи. Кожен новий кадр має бути якнайнесподіванішим для глядача. І за світлом, і за кольором, і за поведінкою героїні, за костюмом, гримом, зачіскою. В кожному кадрі героїня не така, яка була в попередньому.

Відеокліпи і аналогічні монтажні конструкції – їх ще називають колажними – починаючи зі знаменитих “Бенефісів” Гінзбурга на радянському телебаченні і фільму Алена Паркера “Стіна”, який вперше в кінематографі застосував такий принцип монтажу, вони використовують саме таку драматургію – монтаж атракціонів.

Дуже часто відеокліпи намагаються зробити за принципом конфліктної драматургії, сюжет придумують, але все одно ніякого послідовного конфлікту там немає. Є імітація конфлікту, яка дуже часто підкреслюється саме цим протистоянням окремо взятих кадрів одне одному.

Реклама теж будується за таким принципом.

Монтаж атракціонів є найсучаснішим за часом виникнення і за впливом на аудиторію типом драматичної конструкції.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.