Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Загальнотеоретичні підходи до тлумачення синтаксичної синонімії.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Питання про науковий характер синонімічних явищ постало у мовознавстві давно. Тепер уже в цій дослідницькій галузі досягнено великих успіхів. Навіть самовизначилася спеціальна наукова дисципліна – синоніміологія. На жаль, питання наукової характеристики синонімів досить довго зосереджені навколо лексики, де простежено основні досягнення синоніміології. Поняття синонімів, синонімічного ряду, домінанти сформувалися в основному на лексичному матеріалі.

У сучасних загальних теоретичних курсах, у монографіях і статтях знайшли відображення різні погляди на розуміння сутності синонімії. Здавна поняття про синонімію пов'язується із взаємозамінністю синонімів: Л.А.Булаховський, М.М. Шанський, В.А.Звєгінцев та ін.). Щоправда, взаємозамінність як критерій синонімічності переконливо розкритикована у роботах О.Б.Євгеньєвої, Р-О.Будагова, А.Б.Шапіро.

Значний інтерес викликають сьогодні дослідження, які стосуються питань синтаксичної синоніміки. В.П.Сухотін у книзі «Синтаксическая синонимика в современном русском литературном язьіке» (у вступі до видання) подає загальну характеристику синтаксичної синоніміки, а також наводить приклади деяких теоретичних положень мовознавців О.М.Пєшковського, Р.І.Ріхтера, Л.А.Булаховського та О.М.Гвоздєва. О.М.Гвоздєв під синтаксичними синонімами розуміє паралельні звороти мови, «які розрізняються тонкими відтінками у значеннях і тому у багатьох випадках можуть замінювати один одного». Однак такий висновок не розкриває глибоко основного принципу головного принципу синтаксичної синоніміки. А ось К.І.Шендельс стверджує, що грамматичні, у тому числі й синтаксичні синоніми, є одноаспектними, тобто можуть співвідноситися тільки з різними граматичними формами (або структурами) і і'х значеннями. При цьому вони повинні бути однорідними, або „рівновалентними".

Конструкції после легкого завтрака і после того, как я легко позавтракал не є синонімічними, на думку К.І.Шендельс, бо вони різноаспектні, нерівновалентні (конструкції різних рівнів). Конструкції ж легко позавтракал і после того, как я позавтракал лінгвіст вважає синонімічними, бо вони однорідні й рівновалентні. В.П.Сухотін стверджує, що такий підхід є не зовсім коректний.

Однією з найважливіших об'єктивних ознак синонімічності тих чи інших синтаксичних утворень є можливість взаємозамін без порушення основного значення словосполучень, які співвідносяться. Але це не єдина ознака.

Близькі за значенням синтаксичні утворення тільки тоді можуть бути синонімічними, коли поряд з об'єднувальними їх елементами наявні структурно-семантичні відмінності. Відсутність таких відмінностей характеризує функціонально тотожні словосполучення (Пор., жити на Кавказі - жити в Криму).

Саме поняття синтаксичного синоніма передбачає не однакові, а різноструктурні утворення, тобто такі синтаксичні конструкції, які, визначаючи однорідні або однопорядкові відношення, розрізняються насамперед засобами або показниками граматичного зв'язку між словами.

Однорідність загальної синтаксичної структури, функції зумовлена структурно-семантичною подібністю стрижневих елементів.

Різні за лексичним складом і структурою, але близькі за відношеннями, які вони виражають, форми і є лексико-синтаксичними синонімами, які не можна ігнорувати під час вивчення синонімічних відношень у синтаксисі.

Треба відрізняти синонімічність конструкцій від смислової синонімічності та від функціонально тотожних словосполучень.

Відмінність синтаксичних паралелізмів від власне-синонімів полягає у тому, що їх структурно-семантична схожість не досягає того ступеня близькості або однорідності, який зумовлював би можливість взаємозаміни без порушення основного значення конструкції.

В.П. Сухотін пропнує таке визначення синтаксичної синоніміки: "Під синтаксичними синонімами ми розуміємо такі різні за структурою вільні сполуки тих самих слів (словосполучень), а також речення, їхні частини і складніші синтаксичні утворення цієї мови в певну епоху її розвитку, які виражають однорідні відношення і зв'язки явищ реальної дійсності". При цьому автор не наводить жодного власного прикладу таких конструкцій. Крім цього, не зовсім зрозуміло, яким же чином синтаксична синонімія, тобто за його ж визначенням, однорідність відношень і зв'язків може бути виражена різними за структурою вільними сполуками, адже саме різноманітність сгруктури і визначає різноманітність синтаксичних конструкцій. В.П.Сухотін виділяє у складі синтаксичних паралелізмів власне-синтаксичні синоніми. Синтаксичні синоніми – це синтаксичні конструкції, близькі або тотожні за значенням, які при відмінності формальної структури взаємозамінні в тексті.

Синонімічними можуть вважатися:

а) конструкції тільки того самого синтаксичного рівня-слоовоформи, словосполучення, відокремлені звороти, члени речення дід і баба - дід з бабою);

б) конструкції, хоч і відмінні, але більш або менш однотипні, щоможуть зіставлятися за синтаксичною структурою (Подавши гудок, пароплав відійшов - Після того, як пароплав дав гудок, він відійшов);

в) конструкції, що передають ту саму інформацію незалежно її структури (Пароплав подав гудок і відійшов - Після подання гудка уоппав відійшов - Подавши гудок, пароплав відійшов).

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.