Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення



При будівництві хірургічного стаціонару проектувальники враховують специфіку майбутнього відділення і передбачають обсяг надання допомоги в ньому. У більшості лікарень виділяють відділення для планових («чистих») і гнійних хворих. У великих стаціонарах створюються спеціалізовані відділення на 30-50 ліжок для надання лікувальної допомоги хворим із судинною, ендокринною, легеневою й іншої патологією.

Сучасне хірургічне відділення – це складний комплекс. Нормальна діяльність його регламентується визначеними санітарно-гігієнічними нормами. Розміщення «чистих» і гнійних хворих повинно бути на різних поверхах. Хворі з гнійно-запальними захворюваннями розташовуються на 1-2 поверсі стаціонару, а хворі з плановими хірургічними захворюваннями розташовуються над ними. Вони не мають між собою сполучень, щоб уникнути поширення хірургічної інфекції в лікарні.

Хірургічне відділення рекомендують проектувати вікнами на південь, південний схід або південний захід. Таке орієнтування створює сприятливі умови для освітлення палат природним сонячним світлом, з достатньою дозою ультрафіолетових променів, що згубні для багатьох видів інфекційних збудників. Операційний блок доцільно орієнтувати вікнами на захід або на північний захід, щоб уникнути попадання прямих сонячних променів та виникнення блисків. Також для цього застосовують затемнене скло у вікнах.

У структуру хірургічного відділення входять палати для хворих на 1-2 ліжка, операційний блок, палати інтенсивної терапії або реанімації, перев'язочна – 2, маніпуляційні, кабінет завідувача відділенням і старшою медичної сестри, ординаторська, їдальня, санітарна кімната, білизняна й інші підсобні приміщення.

У палатах доцільно розміщати 2 ліжка. Останні повинні бути зручними, матраци не занадто м'які. Біля ліжка повинні стояти приліжкові столики. Необхідно виділяти і кілька палат для післяопераційних хворих, що проходять доліковування після виведення з відділення інтенсивної терапії. У цих палатах варто встановлювати функціональні ліжка на коліщатах, що фіксуються ніжковими стопорами при установці в палатах. Особливістю цих ліжок є те, що медичний персонал та й сам хворий можуть за допомогою регулятора створювати необхідне положення – підняти головний кінець, опускати ніжний кінець і т.д. До цих ліжок надаються різні приставки: столик для розміщення їжі, стійки для підключення систем для інфузій лікарських препаратів, а також є ніша в матраці для установки підкладного судна.

Площа палат повинна бути не менш 6,5-7,5 м2 на одне ліжко. Останні розміщаються уздовж стін, щоб було зручно на каталці транспортувати хворих у палату, а також робити перев'язки хворим, що не можуть дістатися перев'язочної. Співвідношення площі вікон до підлоги повинне бути в палатах 1:6, у перев'язочних – 1:4. Електричне освітлення не повинне бути яскравим, щоб не викликати подразнення очей, а у кожного ліжка в палаті повинний бути індивідуальний нічний світильник. Температурний режим треба дотримувати в межах +18-20° С. Гігієнічні норми повітря в палаті складають 27-30 м3, що при природному і штучному повітрообмінідозволяє в приміщенні створити концентрацію вуглекислоти не більш 0,1%, швидкість руху повітря повинна бути в межах 0,10-0,15 м/с, при вологості повітря 50-55%. Це оптимальні умови для нормальної життєдіяльності людини. Зазначені параметри в даний час регулюються за допомогою кондиціонерів.

Для зв'язку хворого з постом медичної сестри у кожного ліжка обладнується пульт виклику. Необхідною умовою є холодильники в палатах для збереження продуктів і умивальники з гарячою і холодною водою.

Палати інтенсивної терапії складають 8-12% від ліжкового фонду у відділенні. Хворі з операційного блоку залишаються у відділенні на функціональних ліжках. Тут вони знаходяться після операцій на черевній порожнині протягом 3-5 днів, коли потрібне постійне спостереження і проведення необхідного медикаментозного лікування. Відділення повинно мати достатню кількість дихальної апаратури, систем моніторингу, електростимулятори, централізовану подачу кисню. Після виведення хворих з важкого стану, відновлення нормальної функції життєво важливих органів, вони переводяться в післяопераційні палати. Санітарний режим у відділенні інтенсивної терапії (реанімації) такий, як в операційному блоці. Тому площа приміщень відділення інтенсивної терапії виходить з 30-42 м2 на 1 ліжко.

Стіни і підлоги перев'язочних і маніпуляційних повинні бути пофарбовані олійними фарбами, що дозволяє проводити регулярну санітарну обробку цих приміщень із застосуванням антисептичних засобів. Стіни палат, коридорів повинні бути пофарбовані у світлі тони, що дозволяють помітити будь-яке забруднення і проводити вологе прибирання антисептиками. Прибирання приміщень повинне бути вологим і проводитися 2 рази на добу з застосуванням різних дезинфікуючих засобів (розчини проясненого хлорного вапна, хлораміну й ін.)

Вологе протирання меблів проводиться щодня. Панелі миють 1 раз у три дні. Верхні частини стін, стелі, плафони очищаються від пилу 2 рази на місяць, одночасно протирають віконні рами і двері. Щодня варто протирати вологими ганчірками радіатори і труби центрального опалення, щоб пил, що там зібрався, не пригоряв, тому що при цьому підвищується в повітрі зміст окису вуглецю.

Вологе прибирання в палатах варто починати з видалення пилу з підвіконь, приліжкових столиків, меблів, плафонів і ліжок. При цьому варто відкрити кватирки. Лежачі хворі повинні бути добре укриті. Прибирання повинне проводитися від вікон і стін до дверей.

Для прибирання санітарної кімнати є спеціально промарковані цебра, швабри, ганчірки тощо, які зберігаються тільки в туалетних кімнатах, і ними користуватися при прибиранні інших приміщень категорично заборонено. При санітарній обробці туалетних кімнат користуються стандартними дезинфікуючими розчинами.

У випадку бактеріального забруднення медична сестра проводить дезінфекцію (знезаражування). Механічним шляхом (прання білизни) з брудом видаляють збудників хвороби. При фізичному методі використовується кипіння та обробка парою. Для хімічної дезінфекції використовують антисептичні препарати – хлорне вапно, хлорамін тощо.

У відділенні строго дотримується лікувально-охоронний режим, при якому створюються максимально зручні умови для лікування хворих, і він спрямований на підтримку взаєморозуміння між хворим і медичним персоналом.

Медичний персонал стежить за дотриманням режиму дня усіма хворими, тому що від цього залежить у великій мірі результат лікування захворювання. В стаціонарі розроблена і система індивідуального підходу до призначення режиму хворим. При цьому розрізняють: суворий ліжковий, ліжковий, напівліжковий, загальний режими.

· При суворому ліжковому режимі (перша доба після операцій на грудній та черевній порожнинах) хворі знаходяться в ліжку. Їм категорично заборонено вставати. Фізіологічні відправлення хворий робить у постелі. Медична сестра здійснює лікувальні процедури, годує хворого.

· При ліжковому режимі хворим дозволено повертатися у ліжку, але його не залишати. Найчастіше період збігається з початком відновлення функції кишечнику у хворих, що перенесли операції (3-5 доба).

· При напівліжковому режимі хворі самостійно можуть ходити в туалет, що відповідає 5-8 добі після зазначених операцій.

· При загальному режимі хворі самостійно себе обслуговують, ходять по відділенню.

 

Контрольні питання:

1. Деонтологія в хірургічному стаціонарі.

2. Робота приймального відділення хірургічного стаціонару.

3. Медична документація хірургічного стаціонару.

4. Сан. обробка хворих з хірургічною патологією в приймальному відділенні.

5. Обробка хворого педикульозом. Сучасні засоби.

6. Обробка хворого сверблячкою. Сучасні засоби.

7. Вимірювання параметрів фізичного розвитку у хірургічних хворих.

8. Види лихоманок.

9. Транспортування хворого с переломом шийного відділу хребта.

10. Транспортування хворого з переломом ребер.

11. Транспортування хворого з переломом костей таза.

12. Транспортування хворого з вираженою серцево-судинною недостатністю

13. Санітарно-гігієнічний режим хірургічного відділення.

14. Лікувально-охоронний режим хірургічного стаціонару.

15. Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу прийомного відділення.

16. Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу хірургічного відділення.

17. Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу палати інтенсивної терапії.

18. Перша допомога при блювоті.

19. Перша допомога при носовій кровотечі.

20. Види прибирання хірургічного відділення.


Тема 6. «АСЕПТИКА ТА АНТИСЕПТИКА»