Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Джерелом інфекції є хворі будь-якою формою газової гангрени. Основний шлях передачі – контактний. Інфікування може відбутися при надходженні збудника газової гангрени на ушкоджені шкіру і слизові оболонки з землею, брудною білизною, одягом, а також недостатньо простерилізованими предметами медичного призначення. Для лікування хворих виділяються окремі палати зі спеціальним входом, операційну – перев'язувальну з приточно-витяжною вентиляцією, що не сполучається з іншими відділеннями. Стіни приміщень облицьовують кахельною плиткою на висоту не менш 2-х метрів, підлогу покривають пластиком або лінолеумом. Поверхні меблів, апаратури й устаткування покривають товстими непористими матеріалами, що легко піддаються механічному очищенню і дезинфекційній обробці. Усі приміщення для хворих з анаеробною інфекцією обладнають настінними або стельовими ВОВН-150 з розрахунку 1 опромінював на 30 квадратних метрів приміщення або ОБПА 300 з розрахунку 1 опромінювач на 60 квадратних метрів приміщення. Перед надходженням і після виписки хворого ліжко, приліжкову тумбочку, підставку для приліжкового судна (якщо така є) протирають ганчіркою, рясно змоченою 6 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу. Ліжко заправляють постільною білизною, що пройшла камерну дезінфекційну обробку згідно режиму для спорових форм бактерій. Брудна білизна перед пранням знезаражується шляхом замочування і наступного кип'ятіння в 2% розчині кальцинованої соди (миючого засобу) протягом 120 хвилин з моменту закипання. Хворому виділяють індивідуальні предмети: плювальницю, підкладне судно тощо, які після використання миють. Після виписки хворого зазначені предмети піддають дезінфекції. Для миття рук і туалету хворих використовують мило в дрібній розфасовці. Посуд після використання замочують у 2% розчині соди і кип'ятять протягом 90 хвилин. Потім миють проточною водою і зберігають у закритій шафі. Прибирання палат роблять не рідше 2 разів у день вологим способом із застосуванням 6 % розчину перекису водню з 0,5 % миючого засобу. Прибиральний матеріал маркірують і використовують суворо за призначенням. Після використання автоклавують протягом 20 хвилин, зберігають у встановленому місці. Перев'язочну обладнують стаціонарними бактерицидними опромінювачами, а також повітряочищувачами. Хірург, процедурна сестра перед входом у перев'язочну надягають маску, бахіли. Під час операції або перев'язки надягають клейончастий фартух, який після кожної операції або перев'язки протирають ганчіркою, змоченою у 6% розчині перекису водню з 0,5 % миючим засобом. Перев'язочний матеріал використовують одноразово, під час операції або перев'язки його збирають у спеціально виділений бікс, автоклавують протягом 20 хвилин і знищують. Заборонено викидати матеріал без знезаражування. Інструментарій, використаний під час операції або перев'язки збирають у ємність. Прибирання операційної та перев'язочної роблять вологим способом не рідше 2 разів на день із застосуванням 6 % розчину перекису водню з 0,5% миючого засобу з використанням індивідуальних засобів захисту: респіратори типу РУ-60 і рукавички. Після дезінфекції приміщення миють гарячою водою і включають бактерицидні опромінювачі на 1,5-2 години. Для проведення сеансів гіпербаричної оксигенації використовують одномісні барокамери. Хворому на час проведення сеансу виділяють індивідуальну підстилку типу невеликого матраца і підголівник. З метою зменшення розсіювання інфекції чохол на підстилці змінюють після кожного сеансу. При неможливості цієї вимоги підстилку обшивають клейонкою або плівкою. Після процедури протирають ганчіркою, змоченою дезинфікуючим розчином. Після проведення операції або перев'язки, весь інструментарій занурюють у 6% розчин перекису водню з 0,5% миючого засобу на 60 хвилин або кип'ятять протягом 90 хвилин.

Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній

Операційний блок – це набір спеціальних приміщень для виконання операцій і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок повинен розташовуватися в окремому приміщенні або частині будинку, з'єднуватися коридором з хірургічними відділеннями, або розташовуватися на окремому поверсі (але не першому) багатоповерхового хірургічного корпуса. У ньому розрізняють розділені між собою операційні для виконання чистих і гнійних операцій. Більш доцільно мати при гнійних хірургічних відділеннях окремий ізольований операційний блок. Основні приміщення операційного блоку: операційна, передопераційна, предстерилізаційна, стерилізаційна.

Комплекс допоміжних приміщень і приміщень забезпечення: кабінет старшої медсестри, матеріальна, кімнати збереження медикаментів,кімнати збереження резерву інструментарію й устаткування, кімната збереження чистої білизни, кімната збереження брудної білизни, кімната збереження біологічних матеріалів, протокольна, трансфузіологічна, санітарні приміщення, кімната прийому їжі, кімната відпочинку, кімнати анестезіологічної служби, приміщення для сестри – господарки, кімнати технічного забезпечення і тощо.

Операційний блок ізольований від хірургічних відділень спеціальним тамбуром, найчастіше це частина коридору, у яку виходять приміщення операційного блоку загального режиму. Усі, хто входить в операційну, повинні бути одягнені в бахіли, стерильну білизну. Заходити в операційний блок персоналу, що не бере участь в операції, заборонено. Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціонально-гігієнічні зони, розділені між собою "червоною рисою".

1. Зона стерильного режиму (абсолютної стерильності) поєднує операційну і стерилізаційну. У приміщеннях цієї зони виконують операції і стерилізацію інструментів. Площа операційного залу на один операційний стіл не повинна бути менше ніж 36 м2, на 2 операційні столи – не менше 56 м2. Варто пам'ятати, що навіть при наявності 2 операційних столів в одному операційному залі, одночасне виконання двох операцій категорично заборонено! Висота операційної не повинна бути менше 3,5 м. Стіни повинні бути гладенькими, покритими кахлем або олійною фарбою, що полегшує прибирання. Колір стін повинен бути заспокійливим (холодним), не викликати роздратування. Усі види обігрівальних приладів повинні бути вмонтовані в стіни (вид теплопередачі – конвекція). Оптимальний світловий коефіцієнт - 2:3, але допускається зниження до 1:4. Загальна освітленість операційної - 300-500 лк (не менше 200 лк), освітленість рани за рахунок безтіньових світильників повинна бути не менше 3000-10000 лк.. Мікрокліматичні умови в операційній: температура – 20-З0 (улітку 19-20°С), вологість повітря – 50-55%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/сек.

2. До зони суворого (відносної стерильності) режиму входять такі приміщення, як передопераційна і санпропускник, що складається з кімнат для роздягання персоналу, душових установок, кабін для надягання стерильного одягу. Ці приміщення розташовуються послідовно і персонал виходить з кабіни для вдягання прямо через коридор у передопераційну. У цю ж зону входять приміщення для збереження хірургічних інструментів і апаратів, наркозної апаратури і медикаментів, кабінет переливання крові, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри, санітарний вузол для персоналу операційного блоку.

3. Зона обмеженого режиму: технічна зона, поєднує виробничі приміщення для забезпечення роботи операційного блоку: тут знаходиться апаратура для кондиціонування повітря, вакуумні установки, установки для постачання операційної киснем і наркотичними газами, тут же розташовуються акумуляторна підстанція для аварійного освітлення, фотолабораторія для прояву рентгенівських плівок.

4. У зоні загального режиму знаходяться кабінети завідувача, старшої медичної сестри, приміщення для переробки брудної білизни та ін.

Режим роботи операційного блоку передбачає його обмежене відвідування, а в зоні стерильного режиму повинні знаходитись лише учасники операції: хірурги і їхні асистенти, операційні сестри, анестезіологи й анестезисти, санітарка для поточного прибирання операційної. У зону стерильного режиму допускаються студенти, які стажуються, лікарі. Працівники операційного блоку носять спеціальний одяг: халати або куртки і штани, що відрізняються кольором від одягу співробітників інших відділень.

Контроль режиму стерильності операційного блоку проводиться періодично бактеріологічними дослідженнями повітря операційної, змивів зі стін, апаратів і приладів. Забір матеріалів для посіву роблять два рази на місяць.

Стерильний режим в операційній досягається за рахунок попередження занесення мікроорганізмів в операційну з інших приміщень і поширення мікроорганізмів в операційній. Спеціальний пристрій операційного блоку, використання стерильних шлюзів перед входом в операційну, підготовка хворого до операції (миття, зміна білизни, гоління волосся в області операційного поля), підготовка до операції персоналу (обов'язкове перевдягання, використання стерильної білизни, надягання бахіл, шапочок, масок, обробка рук) значно обмежують проникнення мікроорганізмів в операційну. Маски, виготовлені з марлі, повинні мати 4-6 шарів, у цьому випадку вони затримують 88-96% мікроорганізмів. Стерильність масок і халатів зберігається протягом 5-6 годин Сучасні маски з целюлози ефективні лише протягом 1 години.

Мікроорганізми в повітрі і на предметах дуже рідко знаходяться в ізольованому виді, в основному вони фіксовані на мікроскопічних частках пилу. Тому ретельне видалення пилу, як і попередження проникнення його в операційну, зменшує ступінь мікробного забруднення.

В операційній передбачені наступні види прибирання: попереднє, поточне, післяопераційне, заключне і генеральне. Перед початком операції вологою ганчіркою протирають усі предмети, прилади, підвіконня, видаляють осілий за ніч пил (попереднє прибирання). У ході операції постійно прибирають кульки, що впали на підлогу, серветки, інструменти та інше (поточне прибирання). У проміжку між операціями, коли хворий вивезений з операційної, прибирають білизну, серветки, інструменти, вологою серветкою, змоченою розчином антисептичних засобів, протирають операційний стіл і накривають його простирадлом, підлогу протирають вологою ганчіркою (післяопераційне прибирання). Після закінчення робочого дня роблять заключне прибирання, що включає вологе прибирання з протиранням стелі, стін, підвіконь, усіх предметів і апаратури, підлоги, з використанням дезинфікуючих розчинів: 1-3% розчину перекису водню із синтетичним миючим засобом, розчину дезоксону й інших з наступним включенням бактерицидних ламп. Наприкінці тижня здійснюють генеральне прибирання операційної з застосуванням 3-6% розчину перекису водню або 1% розчину хлораміну Б.

Починають прибирання з дезінфекції операційної: потолки, стіни, всі предмети, підлогу обприскують дезинфікуючими розчинами, які потім видаляють шляхом протирання. Після цього проводять загальне вологе прибирання і включають бактерицидні ультрафіолетові лампи. Генеральне прибирання може бути і позачерговим при забрудненні операційної гноєм, кишковим умістом, після операції в хворого з анаеробною інфекцією.

Для опромінення повітря і предметів, що знаходяться в операційній, використовують пересувні, настінні, стельові бактерицидні ультрафіолетові (УФ) лампи різної потужності, що мають спеціальні екрани, які захищають від прямої дії ультрафіолетових променів, і можуть працювати при наявності людей в операційній. Варто пам'ятати, що настінні бактерицидні лампи вішають на висоті не менш 2м від підлоги. Одна бактерицидна лампа протягом 2 годин стерилізує 30 м3 повітря. Кожна лампа створює навколо себе зону стерильності діаметром 2-3 метра. Після 3 годин роботи УФ лампи кількість мікробів у повітрі зменшується на 50-80%, кількість інфекційних ускладнень зменшується в 3-3,5 рази.

Попередження забруднення повітря в операційній досягається механічною системою вентиляції, що здійснюються шляхом подачі повітря з вулиці або за рахунок його рециркуляції. Приточная вентиляція, створює нагнітання повітря через фільтри, розташовані під стелею, в операційну. З осідаючим на фільтри пилом видаляються фіксовані в ньому мікроби. Повітря виходить з операційної через природні щілини і через отвори, розташовані біля підлоги. Такий напрямок потоку повітря дозволяє уникнути проникнення забрудненого повітря із сусідніх з операційною приміщень, у тому числі з хірургічних відділень. При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можуть бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 разів. Кратність повітрообміну в операційній при використанні пасивно-активної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря – 10.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.