Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Оформлення списку використаних джерел



Послідовність формування бібліографічного списку може бути різною:

а) за значимістю документів (нормативні акти, документальні джерела, монографії, статті, інша література);

б) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи назв документів;

в) за хронологією видання документів і т.п.

Основні елементи бібліографічного опису приводяться в наступній послідовності:

- прізвище автора і його ініціали;

- назва книги без лапок;

- місце видання;

- назва видавництва;

- рік видання;

- номер (номера) сторінки.

Дотримання цих вимог для студента – дослідника є обов’язковим.

Приклади оформлення списку літератури

КНИГИ:

Один автор

1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики ІV—V ст. ; № 14).

2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г.— К. : Ін-т математики, 2006. — 111 с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59).

3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. — К. : Асамблея діл. кіл : Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с. — (Ювеліри України ; т. 1).

4. Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр. — Львів : Кальварія, 2005. — 196, [1] с. — (Першотвір).

Два автори

1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К. : Києво-Могилян. акад., 2005. — 397, [1] с. — (Бібліотека наукового щорічника "Україна дипломатична" ; вип. 1).

2. Ромовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. — К. : Прецедент, 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори

1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.

Чотири автори

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [ Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К. : НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. — К. : Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта).

П’ять і більше авторів

1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е изд.]. — Х. : Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.

2. Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді" : у 14 кн., кн. 13).

Без автора

1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. — К. : Грані-Т, 2007. — 119 с. — (Грані світу).

2. Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкув., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1] с.

3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХІХ — початку ХХ століття : [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. — К. : Грані-Т, 2007. — 190, [1] с.

4. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці : Рута, 2007. — 310 с.

Багатотомний документ

1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007. — (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1] c.

2. Межгосударственные стандарты : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ "Леонорм-Стандарт", 2005— .— (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. — 2005. — 277 с.

3. Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни... : (Дочь врага народа) : трилогия / А. Дарова. — Одесса : Астропринт, 2006.— (Сочинения : в 8 кн. / А. Дарова ; кн. 4).

4. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. Право, 2002.— Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. — 534 с.

5. Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т.]. — Житомир : Полісся, 2006— .— (Науково-документальна серія книг "Реабілітовані історією" : у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с.

6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В.Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. – К. : НТУУ "КПІ", 2006. – 125 с.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ, З’ЇЗДІВ

1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.

2. Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К. : ІСОА, 2002. — 147 с.

3. Матеріали ІХ з’їзду Асоціації українських банків, 30.06.2000 р. інформ. бюл. — К. : Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. — (Спецвип.: 10 років АУБ).

4. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. — К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, ХІІІ, [2] с. — (Ресурс 2000).

5. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій : зб. наук. праць / наук. ред. В.І. Моссаковський. — Дніпропетровськ : Навч. кн., 1999. — 215 с.

6. Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. — К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. — 452 с.

3.6. Чистовий варіант курсової роботи

Етап чистового оформлення курсової роботи є не менш важливим, чим інші, тому що на цьому етапі автор повинен не тільки звести всі матеріали з курсової роботи в єдиний документ, але й оформити відповідно до вимог.

До оформлення чистового варіанта курсової роботи приступають після врахування зауважень керівника, внесення власних доповнень і змін.

Після підготовки чистового варіанта необхідно ще раз відредагувати текст, усунути помилки. Далі варто перевірити логіку роботи - наскільки відповідає зміст глав їх заголовкам.

Потім варто перевірити, чи немає в роботі пропусків у викладі й аргументації, усунути стилістичні погрішності, обов'язково перевірити точність цитат і посилань, правильність оформлення, звернути увагу на написання числівників і т.д. Лише після такої корекції варто підготувати остаточний варіант роботи для представлення її керівнику.

Цілеспрямована завершальна робота з текстом показує відповідальність автора за матеріал, що представляється, його повагу до керівника і викладача-екзаменатора, що оцінює роботу.

3.7. Атестація

Критерії оцінки курсової роботи:

- ступінь засвоєння студентом понять і категорій з теми курсового дослідження;

- уміння працювати з документальними і літературними джерелами;

- уміння формулювати основні висновки за результатами аналізу конкретного матеріалу;

- грамотність і стиль викладу;

- самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу;

- правильність і акуратність оформлення;

- відповідність оформлення курсової роботи установленим вимогам.

Примітка. Критерії, при наявності хоча б одного з яких робота оцінюється тільки на "незадовільно". До них відносяться:

- Тема і (чи) зміст роботи не відповідає темам дисципліни.

- Робота передрукована з Інтернету, CД- РОМ чи інших носіїв інформації.

- Неструктурований план курсової роботи.

- Обсяг роботи менш не відповідає встановленим об’ємам роботи.

- У роботі відсутні посилання і виноски на нормативні й інші джерела.

- Оформлення курсової роботи не відповідає вимогам (відсутня нумерація сторінок, неправильне чи неповне оформлення бібліографії і т.д.).

При оцінці письмових курсових робіт викладач-екзаменатор звертає також увагу на наступні розповсюджені помилки в роботах студентів:

- відсутність чіткості у визначенні основного змісту курсової роботи, переконливих доказів, обґрунтувань, висновків і рекомендацій;

- порушення послідовності викладу, часті повторення, нечіткі формулювання, граматичні помилки;

- приклади, що викладаються у тексті, не підкріплені змістом, міркуваннями автора;

- курсова робота являє собою переказ літературний джерел, набір цитат, фраз.

Якщо при підготовці курсової роботи студент скористається правилами і рекомендаціями даного методичного посібника і методичними вказівками з дисципліни, то це забезпечить йому високий рейтинг курсової роботи і відповідну оцінку.

 

Основні поняття науково-дослідної роботи (словник-довідник).

Абзац (нім. Absatz від дієсл. Absatze – відсувати) – відступ у початковому рядку, яким починається виклад нової думки в тексті, а також частина тексту від відступу до відступу, об’єднана однією мікротемою.

Автор (лат. Autor – письменник) – людина, яка написала будь-яку працю, твір, лист і т.ін.або розробила якийсь план, проект тощо.

Автореферат дисертації – наукове видання у вигляді брошури, яка містить складений автором реферат його дослідження, висунутого на здобуття наукового ступення кандидата або доктора наук.

Аналіз (гр. Analysis – розклад, розчленування) – умовний поділ цілого на частини для глибшого пізнання його окремих рис, властивостей.

Анкета – впорядкований за змістом і формою набір запитань і висловлювань, оформлений у вигляді опитувального листка.

Анотація (лат. Annotatio – зауваження, примітка) – коротка загальна характеристика книжки або її частини, статті, рукопису тощо. Вміщує стислу інформацію про зміст праці, відомості про автора та читацьке призначення, деколи – витяги з рецензії або посилання на них, виклад короткої історії твору. Анотації подаються у видавничих проспектах, бібліографічних картках, на звороті титульної сторінки книжки.

Аргумент (лат. Argumentum від arguo – показую, виявляю) – логічний довід, що слугує основою доказу.

Аргументувати – доводити, наводити аргумент.

Аспект (лат. Aspectus – погляд, вид) – кут зору, під яким розглядається об’єкт дослідження.

Аспірант (лат. Aspirans (aspirantis) – той, що домагається) – особа, яка готується до наукової чи педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі або науково-дослідному інституті.

Аспірантура – система підготовки викладацьких і наукових кадрів у вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах.

Бесіда – один із прийомів вивчення психіки особистості. Бесіда є також ефективним засобом спілкуання людей, виявлення думки окремих осіб і всієї групи, формування суспільно необхідних поглядів тощо.

Бібліографія (гр. Biblion – книга, grapho – пишу) – галузь науково практичної діяльності, яка полягає в підготовці і поширенні науково-систематизованої інформації про книги та інші видання. Продукцією бібліографічної діяльності є бібліографічні посібники і будь-які бібліографічні матеріали: описи, картотеки, списки тощо.

Бібліографією називається і список (реєстр) наукових джерел, використаних у процесі написання наукової роботи.

Брошура (фр. Blochure – зшивати) – друкований твір обсягом не менше 5 і не більше 48 сторінок. В історії книговидання стала попередницею газет і журналів. Форма брошури досить містка для пропаганди, роз’яснення важливих питань актуального політичного життя, наукових проблем; крім того, брошура є оптимальною формою книги в екстремальних умовах – наприклад, за нестачі методичних посібників, підручників.

Бюлетень (фр. Bulletin, з італ. Bulletino – записка, папірець, від лат. Bulla – грамота) – періодичне інформаційне видання товариства, організації, закладу.

Вербальний (лат. Verbalis, від verbum – слово) – словесний, усний.

Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. За редакцією тексту видання може бути 2-е, 3-е тощо, а також стереотипне, виправлене, доповнене, перероблене, факсимільне, офіційнеЮ кишенькове, мініатюрне і т.ін. Найповнішим є академічне видання.

Визначення – формулювання, вислів, у якому розкривається зміст чого-небудь, його істотні ознаки, наукове значення. Синонім – дефініція.

Відгук – характеристика наукової роботи, здійснена науковим керівником щодо її якості, ступеня самостійності в опрацюванні теми, сформованості основних умінь та навичок наукової роботи та викладення результатів у вигляді дипломного (магістерського) дослідження; завершується оцінкою за чотирибальною шкалою.

Віртуальний(лат. Virtualis – сильний, здібний) – можливий, такий, що може і повинен проявитися, здійснитися за певних умов.

Гіпотеза (гр.hypothesis – припущення) – наукове припущення, передбачення, яке висувається для з’ясування певних явищ і вимагає свого підтвердження чи заперечення.

Дедукція (лат.deduktio – виведення) – різновид умовиводів від загального до часткового, коли на основі багатьох окремих конкретних випадків роблять узагальнений висновок щодо всієї сукупності таких випадків.

Дисертація (лат.dissertatio – розмірковування, дослідження) – науковий твір, виконаний у формі рукопису, який є кваліфікаційною роботою, висувається на здобуття наукового ступення кандидата або доктора наук і прилюдно захищається. Дисертація має виявити науково-практичний рівень дослідження.

Дискусія (лат.discussio – дослідження, розгляд) публічне обговорення якогось питання, проблеми.

Диференціація (лат.differentia – різниця) – розподіл, розчленування, розшарування цілого на окремі, різні частини, форми, ступені.

Догма (гр. Dogma – думка, поняття, вчення, ідея) – положення, що приймається як незаперечне без доказів, критики, врахування конкретних умов; незаперечна істина.

Доказ – логічна дія, в процесі якої істинність певної думки обгрунтовується за допомогою інших думок, вірогідність яких доведена практикою.

Документ (лат.documentum – доказ, свідчення) – матеріальний носій інформації, створений з метою її передачі та збереження.

Доповідь – усний жанр наукового стилю, розрахований на обізнаних слухачів, для якого характерний повний виклад певних питань з висновками і пропозиціями; може бути предметом обговорення. Звітна доповідь – це промова, у якій науковець повідомляє про здійснену ним за певний час роботу, аналізує та оцінює її результати, інколи ставить завдання на майбутнє.

Доцент (лат.docentis – той, хто навчає) – вчене звання і посада викладача ВНЗ, що надається докторам, кандидатам наук або висококваліфікованим спеціалістам без наукового ступеня, які мають певний стаж викладацької роботи у вищому навчальному закладі, наукові праці або винаходи.

Експеримент (лат.experimentum, від experior – випробовую) – спроба, досвід; один з основних методів наукового дослідження явищ.

Емпіричне дослідження (гр.empeiria – досвід) спрямоване безпосередньо на об’єкт, що вивчається. Спирається на дані спостереження та експерименту. У ході емпіричного дослідження встановлюються нові факти, проводиться їх узагальнення.

Завдання дослідження – мінімум запитань, що випливають із аналізу об’єкта під кутом зору поставленої мети; завдання, які слід розв’язати для досягнення мети.

Ідея (гр.idea – поняття, уявлення) – визначальне положення в системі поглядів, теорій і т.ін.; думка, задум; основна думка чого-небудь, наприклад, художнього, наукового або полятичного твору.

Ілюстрація (лат.illustrare – роз’яснювати) – зображення, малюнок у тексті книжки, що пояснює її зміст; наочне пояснення або доповнення до тексту у вигляді прикладу, таблиці, діаграми, графіка, схеми, фотографії, креслення, карти і т.ін.

Індукція – різновид умовиводу від окремих, часткових фактів і положень до загальних висновків.

Інтерв’ю (англ. Interview – зустріч, бесіда) – метод соціологічних, лінгвістичних, психологічних досліджень у вигляді бесіди дослідника (інтерв’юера) з особами або групами людей за заздалегідь розробленим планом.

Інформація (лат.information – роз’яснення, виклад) – відомості, що передаються в процесі взаємозв’язку, а також сам процес передачі і одержання цих відомостей.

Каталог (гр.katalogos – список) – систематичний перелік книг, статей, експонатів тощо для полегшення їх пошуку. В бібліотечній практиці складається з метою інформування про фонди бібліотеки і сприяння їх використанню. Розрізняють каталоги: алфавітний, генеральний (центральний), службовий, спеціальний, предметний, систематичний, читацький.

Категорія (гр.kategoria – обвинувачення, ознака) – поняття, що віддзеркалює найсуттєвіші загальні властивості та співвідношення явищ дійсності й пізнання; група явищ, предметів, осіб, поєднаних спільними ознаками.

Ключове слово – слово чи словосполучення, яке найбільш повно чи специфічно характеризує зміст наукового документа чи його частини.

Колонтитул (фр.colonne – колонка і лат. Titulus – напис, заголовок) – напис у верхньому полі сторінки книги, журналу, газети, який повторює заголовок твору, прізвище автора, назву розділу і перше або останнє слово сторінки чи їх початкові літери (в словниках, енциклопедіях і т.ін.)

Коментар (лат.commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень коментар виноситься в кінець твору, книги. Грунтовний коментар вміщують серйозні видання, наприклад, «Бібліотека української літератури», академічні видання коасиків літератури.

Компендій, компендіум (лат.compendium – скорочення) – стислий виклад основ якоїсь науки, дослідження. Компендіарним характером відзначаються всі шкільні підручники та посібники з основ знань, накопичених за час розвитку певної наукової галузі.

Компіляція (лат.compilatio – крадіжка, грабіж, зібрання виписок, документів) – неоригінальна, несамостійна літературна чи наукова праця, зведена на запозичених із чужих творів. Компіляційний характер мають науково-популярні твори, деякі види коментарів, словників та ін., що не знижує їхнього значення і необхідності.

Конспект (лат.conspectus – огляд, виклад) – універсальна, коротка письмова форма передачі змісту опрацьованого твору, що містить найсуттєвіші факти, положення і висновки.

Константа (лат.constans – постійний) – постійна величина.

Конференція (лат.conferential < conferre збирати в одне місце) – зібрання представників наукових організацій для обговорення і вирішення якихось питань.

Концепція (лат.conceptio – сприйняття) – система поглядів на певне явище, основна думка, яка визначає мету і завдання дослідження, вказує шляхи його проведення.

Кон’юктура (лат.conjungere – поєднувати, зв’язувати) – обставини, що склалися в якій-небудь галузі суспільного життя (науці, політиці, економіці); сукупність умов, їх взаємозв’язок.

Коротке повідомлення – науковий документ, що містить викладення результатів (іноді попередніх), отриманих шляхом науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи. Призначення такого документу – оперативно повідомити про результати виконаної роботи на будь-якому її етапі.

Критерії(гр.kriterion – засіб засудження) – мірило достовірності знань, їхньої відповідності об’єктивності дійсності; ознаки, за якими оцінюється, дефінується чи класифікується що-небудь.

Критика (гр.kritike – мистецтво оцінювати, аналізувати) – обговорення чого-небудь з метою оцінки, виявлення недоліків; негативне судження про що-небудь.

Курсив (лат.cursiva littera – швидке письмо) – типографський шрифт, у якому лутері схожі на рукописні.

Лексикон (гр.lexis – слово, вираз) – словник, запас слів.

Лекція (лат.lectio – читання) – навчальне заняття у вищому навчальному закладі, що проводиться як усний виклад інформації: публічний виступ на будь-яку тему.

Логіка дослідження – послідовність і взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи.

Магістр (лат.magister – „учитель”, наставник) – кваліфікація, наступна після кваліфікації „спеціаліст”, яка дає право особі, що здобула її, викладати у вищому навчальному закладі.

Магістратура – система підготовки викладацьких кадрів у вищих навчальних закладах для здобуття класифікації „магістр”.

Мета дослідження – центральний елемент структури наукової роботи, що вказує на її кінцевий результат.

Метод дослідження (гр.methodos – шлях дослідження, теорія, вчення) – система прийомів для досягнення поставленої мети; спосіб пізнання, дослідження явищ природи та суспільного життя; сукупність прийомів та операцій теоретичного чи практичного освоєння (пізнання) дійсності; систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, вирішення проблеми чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання і діяльності, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної сфери і законів функціонування її об’єктів.

Методика (гр.methodike) – сукупність методів і прийомів цілеспрямованого проведення роботи; галузь педагогічної науки, що досліджує закономірності викладання будь-якого предмета.

Методичні рекомендації – комплекс пропозицій і вказівок, які сприяють впровадженню найбільш ефективних методів і форм роботи для вирішення якої-небудь проблеми.

Методологія наук – конкретизація філософського методу пізнання об’єктів, що вивчаються, і узагальнення методів і прийомів, розроблених у тій чи іншій науці.

Методологія наукового пізнання – вчення про принципи, форми та способи науково-дослідної діяльності; сукупність методів, що використовуються в науці.

Метод філософський – метод пізнання, спосіб підходу до дійсності, спосіб пізнання природи, суспільства і мислення.

Монографія (гр.monos – один, grapho – пишу) – наукове видання, присвячене дослідженню однієї теми чи проблеми, виконане одним або кількома авторами. Як правило, велике за обсягом, теоретизоване, глибоке розкриття обмеженого кола питань.

Навчальний посібник – систематизований виклад сучасних наукових даних і практичних рекомендацій, мета якого – допомогти читачам оволодіти цими знаннями і уміннями.

Наука – сфера діяльності людини, скерована на вироблення та теоретичну систематизацію об’єктивних знань про дійсність; одна із форм суспільної свідомості, продукт людського розуму.

Наукова дисципліна – розділ науки, який на даному рівні її розвитку, у даний час засвоєно та впроваджено у навчальний процес вищої школи.

Наукова ідея – форма віддзеркалення в думці нового розуміння об’єктивної реальності.

Наукова тема – завдання наукового характеру, що потребує проведення наукового дослідження.

Наукова теорія – система абстрактних понять і тверджень, які є не безпосереднім, а ідеалізованим відтворенням дійсності.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого існують у вигляді системи понять, законів і теорій.

Наукове пізнання – дослідження, якому притаманні своя особлива мета, методи отримання та перевірки нових знань.

Науковий звіт – документ, який містить докладний виклад методики, ходу дослідження (розробки), результати, а також висновки, отриманні у результаті науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи. Його призначення – вичерпно схарактеризувати роботу за певний проміжок часу або після її завершення.

Науковий напрям – це наукові дослідження великого колективу вчених, спрямовані на вирішення важливого фундаментального чи теоретико-фундаментального завдання у певній галузі науки.

Науковий факт – подія або явище, що є підставою для висновку або підтвердження. Елемент, який складає основу наукового знання.

Науково-інформаційна діяльність – дії, які здійснюються з метою збору, опрацювання, збереження і розповсюдження наукової інформації.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує (спричиняє) проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Огляд – документ, що містить систематизовані наукові дані з якої-небудь теми, отримані шляхом аналізу першоджерел. Знайомить із сучасним станом наукової проблеми та перспективи її розвитку.

Опитування – метод збору первинної інформації шляхом звертання із запитаннями до певної групи людей.

Педагогічний експеримент – метод дослідження, при якому проходить активний вплив на педагогічні явища шляхом створення умов, що відповідають меті дослідження.

План (лат.planus – плаский, рівний) – перелік питань, що розглядаються в роботі. Може бути простим і розгорнутим; називним, питальним, тезовим.

Поняття – форма мислення, що віддзеркалює суттєві властивості, зв’язки і відношення предметів і явищ.

Предмет дослідження – найбільш важливі з теоретичної чи практичної точки зору властивості об’єкта, які підлягають вивченню за допомогою певних методів; все те, що знаходиться у межах об’єкта дослідження у певному аспекті розгляду.

Принцип (лат.principium – основа, початок) – основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки; провідна ідея, правило діяльності; внутрішній погляд на об’єктивну реальність, що обумовлює норму поведінки.

Проблема (гр.problema – задача, завдання) – велика узагальнена сукупність сформульованих наукових питань, що охоплюють галузь майбутніх досліджень.

Програма (гр.programma – об’ява, припис) – план майбутньої діяльності; навчальна програма – короткий систематичний виклад змісту навчання з окремого предмета, коло знань, умінь і навичок, які мають засвоїти учні (студенти).

Професор (лат.professor – наставник) – вчене звання, що надається Вищою атестаційною комісією (ВАК) найкваліфікованішим викладачам і науковим співробітникам ВНЗ, науково-дослідних закладів, які захистили докторську дисертацію й/або ведуть самостійні курси, керують науково-дослідною роботою.

Реєстр (лат.registrum – перелік, список, опис) – повний бібліографічний опис наукових джерел у зошиті або на спеціальних картках із цупкого паперу; може містити також короткі анотації до кожного джерела.

Резюме (фр.resume) – короткий виклад суті написаного, сказаного або прочитаного; висновок, заключний підсумок чого-небудь.

Реферат (лат.refere – повідомляти) – короткий виклад у письмовій чи усній формі основного змісту роботи чи низки робіт, які вивчалися, з аналізом запропонованих у них шляхів вирішення певної проблеми.

Рецензія (лат.recensio – огляд, розгляд, оцінка) – один із основних жанрів наукової критики, що розглядає й оцінює наукові доробки, визначає їх цінність та характеризує допущенні, на думку критика, хиби, недоліки. Рецензії властиві такі ознаки: наявність бібліографічного опису видання (може бути повним чи скороченим, найчастіше розпочинає рецензію), звертання до конкретного твору, аналіз і оцінка усіх його компонентів.

Семінар (лат.seminarium – розсадник) – особлива форма групових занять з якого-небудь предмета або теми, що відзначається активною участю слухачів, учнів, студентів.

 

 

ДОДАТОК А

Лексичні засоби наукового дослідження

Мовна функція Лексичні засоби
Причини й наслідки, умови й наслідки Звідси виходить що ... Внаслідок цього ... У результаті ... В залежності від цього ... У зв’язку з цим ... Виходячи з цього ... Згідно з цим ... У такому випадку ... Що свідчить (вказує, відповідає, доводить, дає можливість, дозволяє, сприяє, має значення та ін.)
Тимчасова співвідносність та послідовність викладу Спочатку, перш за все, у першу чергу Першим, наступним, попереднім кроком Одночасно, у той же час Поряд з цим Попередньо, раніше, вище Ще раз, знову У подальшому, нижче, потім, у наступному По-перше, по-друге На теперішній час, сьогодні В останні роки, за останні роки На решті, у заключенні
Співставлення та протиставлення Однак, але ... Не тільки, але й ... У порівнянні ... На відміну; якщо, то; навпаки Аналогічно; таким же чином З одного боку, з іншого боку У той час як, між тим, разом з тим Тим не менш
Додаток або уточнення Також; разом з тим Крім того, більш того Головним чином, особливо
Посилання на попереднє або наступне висловлювання Тим більш, що У тому числі; якщо; а саме Сказано; показано Відмічено; встановлено Отримано; знайдено Як говорилося, вказувалося, відзначалося, підкреслювалося вище Згідно, відповідно цьому У відповідності з цим; у зв’язку з цим У зв’язку з вищевикладеним Подібний, аналогічний Наступний, деякий Значна частина, більшість
Узагальнення, висновок Таким чином, отже У результаті У заключенні Звідси зрозуміло Це дозволяє зробити висновок Це засвідчує
Ілюстрування поданого Наприклад; в якості прикладу Прикладом може слугувати Для даного випадку можна навести наступний приклад
Введення нової інформації Зупинимося докладно на Наведемо декілька прикладів Основна перевага цього методу Деякі додаткові зауваження Декілька слів про перспективи дослідження

 

 

ДОДАТОК Б

Особливі конструкції, ускладнені дієприслівниковим зв’язком

Аналізуючи що автор (дослідник, науковець і т.п.)зупиняється на чому; вивчає (зазначає, підкреслює...) що.
Аналізуючи ідеї кого автор (...) показує що
Розкриваючи сутність чого автор (...)дає що
Даючи оцінку чому автор (...) підкреслює що
Здійснюючи огляд чого автор (...) показує що
Скласифікувавши що автор (...) звертається до аналізу чого
Використовуючи що автор (...) пропонує що
Узагальнюючи досвід чого автор (...) показує значення чого
Висвітливши загальний стан чого автор (...) звертається до аналізу чого
Використовуючи що автор (...) пропонує що
Зупиняючись на чому автор (...) підкреслює, що ...
Охарактеризувавши що автор (...) наводить відомості про що
Характеризуючи місце чого в чому автор (...) звертається до аналізу чого
Розмірковуючи далі автор (...) приходить до висновку, що ...
Говорячи про що автор (...) робить висновок, що
Досліджуючи що автор (...) робить низку висновків
Детально висвітливши що автор (...) приходить до такого висновку “...”
Визначаючи мету і завдання свого дослідження автор (...) у вступі зазначає: “...”
Розкриваючи що як що автор (...) підкреслює, що ...
Розкриваючи співвідношення чого і оцінюючи що автор (...) робить такі зауваження: “...”
Торкаючись чого автор (...) показує, що...
Визначаючи сутність і місце чого у чому автор (...) вважає, що...
Піднімаючи питання про що автор (...) вважає правомірним що
Підкреслюючи актуальність чого автор (...) звертає увагу на що
Обгрунтувавши актуальність і доцільність чого автор (...) вказує на...
Розглянувши що автори (...) значну увагу приділяють чому
Автор (...) аналізуючи що зупиняється на чому
Автор (...) розкриваючи зміст поняття чого торкається відмінностей чого.

 


п/п Форма наукової роботи Термін проведення наукової роботи Вид планування роботи Обов’язкові елементи вступу Зміст основної частини Обсяг наукової роботи (без додатків)
Курсова робота з загальної психології 1-й курс Простий   Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання Висвітлення історико теоретичний аспектів проблеми, визначення методів діагностики та дослідження визначеної проблеми 25-30 стор.
Курсова робота   2-й курс Простий   Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання Висвітлення історико теоретичний аспектів проблеми, визначення методів діагностики та дослідження визначеної проблеми, елементи емпіричного дослідження 30-35 стор.
Курсова робота   3-й курс Складний (містить теоретичний та практичний розділи) Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання Висвітлення історико теоретичний аспектів проблеми, визначення методів діагностики та дослідження визначеної проблеми, елементи емпіричного дослідження 35-40 стор.
Бакалаврська кваліфікацій робота   4-й курс Складний (містить теоретичний та практичний розділи) Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження, експериментальна база дослідження Теоретичний аналіз проблеми, дослідження практичного досвіду та перевірка гіпотези емпіричним шляхом 50-60 стор.
Дипломна кваліфікаційна робота 5-й курс Складний (містить теоретичний та практичний розділи) Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження, експериментальна база дослідження, методики дослідження Висвітлення теоретичних та емпіричних аспектів проблеми. Застосування результатів наукової розробки на практиці. 70-80 стор.
Магістерська робота 5-й курс Складний Актуальність, об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, діагностичне заключення, практична значущість, апробація Висвітлення теоретичних та емпіричних аспектів проблеми. Застосування результатів наукової розробки на практиці. 90-100 стор.

ДОДАТОК В

Процес вдосконалення наукової самореалізації студентів

 


ДОДАТОК Д

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

 

 

Факультет соціології

Кафедра соціальної роботи, психології та педагогіки

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.