Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

СЕГМЕНТУВАННЯ РИНКУ



Будь-яка компанія розуміє, що один товар не може подобатися усім. Споживачів багато, вони розкидані географічно, і відрізняються один від одного своїми потребами.

Саме тому, іноді є ефективним концентрування та обслуговування не одного всього ринку, а його окремих частин (сегментів). І компаніям слід вміти визначати найбільш привабливі сегменти або оцінювати перспективність обраного сегменту.

Сегментування - процес розбивання споживачів на групи на основі відмінностей в потребах, характеристиках або поведінці.

Сегменти споживачів можуть формуватися за:

- географічними ознаками (регіони, міста);

- демографічними ознаками (вік);

- психографічними (в основі лежить тип, особистість);

- соціографічними (належність до суспільного класу, групи) ;

- за ознаками поведінки.

Правильно визначений сегмент відповідає наступним вимогам:

1. Сегмент можна виміряти і визначити (т.б. можливо виміряти, хто є учасником сегменту і скільки їх)

2. Сегмент повинен бути доступним (т.б. організація має можливість спілкуватися з сегментом, в тому числі постачати йому товар)

3. Сегмент має бути значним – т.б. досить великим, аби був сенс націлюватися на нього.

4. Сегмент повинен бути конгруентним - інакше кажучи, учасники сегменту повинні мати спільний погляд (єдність) щодо потреб

5. Сегмент має бути стабільним – т.б. склад і природа сегментує більш менш постійними величинами.

 

Не всі сегменти однаково важливі підприємству – так продавцю піци важливе географічне розташування клієнтів, і його мало турбує релігійна ознака клієнтів. А от продавцю кошерної їжі (єврейська їжа) (теж виробник, що задовольняє схожу потребу – задовольняє голод), головною ознакою сегменту буде саме релігійна приналежність.

Існують різні підходи до визначеннясегменту (т.б. охоплення ринку)

 

1. Недифиренційований (масовий) маркетинг(діє за принципом «дробовика») – при такому підході організація орієнтується на широке коло споживачів і розробляє одну загальну маркетингову програму по просуванню і стимулюванню продажу товару.

Основною перевагою такого підходу є зниження витрат на виробництво товару, а отже ціни. Через це на ринку досягається ефект масовості. Проте існує ризик, що не всі споживачі будуть задоволені, а отже існує ризик їх переходу до конкурента.

2. Диференційований маркетинг – передбачає концентрацію зусиль на двох і більше сегментах, пропонуючи спеціалізований підхід до кожного сегменту. В цьому випадку організація виробляє (продає) декілька видів товарів з різними властивостями, різного оформлення чи якості (так, мобільні оператори створюють по 2-3 види операторів, враховуючи потреби різних сегментів)

Такий підхід знижує ризик провалу, розподіляючи його по декільком сферам, проте й потребує значних ресурсів.

Такий варіант на практиці застосовується найчастіше.

3. Концентрований маркетинг- при такому підході організація проводить розмежування між сегментами ринку, обирає з них один (максимум 2) і повністю концентрує свої зусилля на проникнення в цей сегмент – т.б. розробляє для нього свій товар, специфічний комплекс маркетингу і т.д. Організація намагається стати найкращою в рамках одного сегменту (ринкової ніші).

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.