Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Складносурядне речення





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Варіант 5

1. Хати стояли над туманом. Туман не здіймався вище вікон (Харч.); Помалу послинив край грубого махоркового паперу, обережно зліпив свій виріб і полюбувався на нього. Цигарка вийшла напрочуд рівна, трохи загострена на кінці (Підмог.).

2. Птах відлетів, і сон повільно ввійшов у серце дівчини (Шевчук); Хоч у житті стрічав тебе я рідко, та все ж мені той спогад серце гріє (Фр.); Мої очі закипали сльозою, проте хотілося слухати наспівування мамою цих тужних слів (Стус); Чи то неминучість загартовує душу, чи то вона лікує її (Шевчук); Під неділю або Чіпка в Грицька з матір’ю, або Грицько в Чіпки з Мотрею (Мирн.); Ніколи не буде у матері сина, І тому вона йде за село, за околицю, І стає на коліна, І небові молиться (Олійн.).

3. Майданчик на березі мілководної річечки було зруйновано, а на його місці височіла сторожова вишка (Збан.); Хочеться мені хоч одним оком поглянути на Іта­лію, а також хочеться побути на селі (Коцюб.); Сипався і сипався вишневий цвіт під місяцем, а майдан дуднів від шалу (Харч.); Листя було чорно-зелене, соковите, буйне, а між ним синіли грона ягід, тугих і терпких, як терен (Загреб.); Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом (Ко­цюб.); Все скуте жахом, а Марко грає (Олесь).

4. Вервечки березки спиналися на стебла лободи, купчилися поверх трави, і білі квіти дзвеніли довірливо й мило (Гуц.); Не забувай за отчий свій поріг, Але й кермуй політ за обрії незнані — і мислі, і часу закони не­вблаганні неси в будучину, на плетиво доріг (Мал.); Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заруче­на Калину саджає (Шевч.); У кожного з нас вдома є або дружина, або діти, або мати, або наречена (Гонч.).

5. а) [ ] або [ ], та [ ].

б) Чи то [ ], чи то [ ] і [ ].


Самостійна робота № 7

Тема:Структурно-семантичні особливості складнопідрядного речення

Завдання 1

Встановіть, які складнопідрядні речення і чому належать до конструкцій розчленованої структури, а які – до нерозчленованої. Назвіть засоби зв'язку, що поєднують предикативні частини.

Завдання 2

З’ясуйте семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами, які поєднуються сполучним засобом що. У яких випадках що виступає сполучником, а в яких – сполучним словом? Вкажіть на синтаксичну функцію сполучних слів.

Завдання 3

Схарактеризуйте складнопідрядні речення за: а) семантико-синтак­сичними відношеннями; б) засобами зв'язку; в) співвіднесеністю предика­тивних частин із двоскладним/односкладним, поширеним/непоширеним, повним/неповним, ускладненим/неускладненим реченням. Підкресліть і проаналізуйте предикативні основи. Побудуйте графічні та лінійні схеми.

Варіант 1

1. Покинув я сумний підвал, лишив майдан Богдана, де гетьман огиря учвал кудись жене щорана (Сим.); Нехай приїде, тому що він повинен вислухати мене (Риб.); Ми з тіткою йшли вулицею швидко, аби встигнути вчасно до діда-кравця (Тют.); Як уже раз відірвешся від свого вугла, то під чужим мусиш здихати (Іванич.); Хлопці якраз і ждуть, доки з комісії вийде Колосовський (Гонч.); Молода струнка яворина, яка вкрила оксамитовим мохом коріння, високо сягає рябеньким стовбуром, осміхається до блакитного неба (Коцюб.).

2. Аж дотепер не знав, що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, сонністю моря, кигиком чайок (Гонч.); Проте Андрій плекав надію, що все минеться якось (Коцюб.); Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину (Сим.); Те, що є в людині, без сумніву, важливіше за те, що є у людини (Шовкопл.); Довкола було настільки тихо, що чути було тремтіння лагідних зір (Шевчук); Хто ж винен, що якась людина роками носить на собі цю пляму (Сенч.).

3. Хіба ми не повинні плекати народні таланти, щоб вони світили всьому народові (Ян.); Незважаючи на те що пожежу вгасили, люди не розходились (Коцюб.); Поклін тому, хто вносить чесну зладу в людські серця, одверті і незлі (Мал.).

Варіант 2

1. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Тют.); Іди туди, де люди творять світло і ставлять хрест на темне й на старе (Сим.); В передчутті божественної миті Ми мусимо іти на каяття, Щоб наші друзі, правдою умиті, Наповнилися світлом за життя (Рил.); Вклонитись можна юності своїй, якщо знаходиш квіти власних мрій у торжестві утвердженої справи (Лет.); Ніхто не пам'ятав, щоб хорунжий так сміявся (Риб.); Він єдиний, хто пішов би на це без коли­вань і докорів сумління (Дім.).

2. І той горіх, що з туги всох за нею, мені у тому слові шелестить (Олійн.); Ніхто навіть не думав, що вони такі лихі люди (Земл.); Відомо, що в липні день стає корот­шим (Шевчук); Пісня – лиш те, що кличе до боротьби (Коцюб.); Так собі думаючи та гадаючи, старий Таволга часом так засумує, що аж сльоза покотиться йому з ока (Куліш); Рослинний світ нашої планети настільки багатий, що вражає нашу уяву (Цюпа).

3. Особистий настрій членів комісії теж був найрізноманітніший, бо всі вони були людьми і мали свої слабкості (Тют.); У вікна заглядав невмиваний ранок: сірень­кий, пожмаканий, з непричесаними хмарами, від чого у Івана на душі стало досадно (Дім.); А та печаль в очах з туманом сивим йому здається витвором красивим, котрий в багатті скоро ізгорить (Шест.).

Варіант 3

1. Дитиною хотілося йому полізти тією драбиною туди, де скупчились ті отари, і пристати до них пасту­хом (Шевчук); Для того й збудований був цей собор, щоб у хвилини розпачу людина не втрачала віру в життя (Гонч.); Якщо гра на фортепіано її заспокоювала, то скрипка дратувала (Панч); Русь не дрімала, стомлена і млява, забившися ведмедем у барліг, Бо відчували грек і печеніг відлуння кроків князя Святослава (Сос.); У приймальній ректора, куди він зайшов, було повно лю­дей (Тют.); Хто прагне тиші і спокійного життя, той за своїм духом міщанин (Сим.).

2. Невдовзі таки знайшли велику миску меду, що була схована в княжій медовні (Покр.); В мені гойднулася жовта хвиля, як пісок, що його крутить вітер над головою із сумовитою піснею (Шевчук); Вдома Дарина ніяк не могла вирішити, що подарувати йому на пам'ять (Дім.); Тепер Нюра тим тільки й жив, що ждав наступної суботи (Тют.); Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси і сінокоси (Довж.); В її великих синіх, мов волошки, очах було стільки завзяття і рішучості, що це відразу передалось Косачову та Датико (Збан.).

3. І було в образі тому таке гидке щось, таке противне, від чого Кирило здригнувся (Коцюб.); А ти для мене й досі молодий, Хоч вже і сивий, як стебло полинне (Минко); Чомусь нагадував він мені сучкувате молоде деревце, яке не хоче ні ламатися, ні гнутися під ворожим вітром (Загреб.).

Варіант 4

1. Не буде щастя ні мені, ні люду, Доки на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (Ворон.); Рум'янець горів на всю щоку, від чого лице здавалося червоним і стурбованим (Тют.); Я міг би дати вам довіч­ну славу, якби вона приходила з жалю (Рил.); Володимир змушений був спинитися і сісти, бо йому від незруч­ного підйому аж іскрами пішло в очах (Шевчук); Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси (Сим.); Посунулись туристи у село, яке славиться майстрами (Вишня).

2. Шкірка на них (картоплинах) так пригоріла, що аж відстряла від серединок, рожевих та пахучих (Тют.); Сад був залитий настільки чистим світлом, що дерева майже розчинилися у ньому (Шевчук); Я пам'ятаю, що ти любиш Бетховена (Сим.); Ви ще раз мрієте про наші державні, громадські, кооперативні й інші установи і про урядовців, що працюють по тих устано­вах (Вишня); А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесла (Кост.).

3. Вона почала придивлятися дорого, наскільки це було в її змозі (Коцюб.); Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, хоча не переставав його помічати (Шовкопл.); Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь – два великих начала (Лубк.).

Варіант 5

1.Якщо помру по дорозі, хай хоч мої кості відвезуть додому (Іванич.); Вигаптуй на небо райдугу-доріжку, простели до сонця вишивку-маніжку, щоб по тій доріжці з лебедями-снами плавати до щастя білими човнами (Сим.); Крила їхні стали руками, бо їм треба було для життя рук, а не крил (Шевчук); Битва за щастя вільного людства буде стрясати землями доти, доки не встануть з рабства поснулі (Харч.); Дехто навіть не задумується над тим, скільки користі людям приносять птахи, оберігаючи ліси від шкідників (Газ.); Хто щастя взяв у лютій боротьбі, той зможе захистить його в бою (Мал.).

2.Вже цілий місяць обживаю хату, що ж, мабуть, навикати вже пора (Сим.); Це все було в двадцятому столітті, що грозами над нами пронеслось (Сим.); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (Цюпа); Почало здаватись, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає хвиля вогняного моря (Коцюб.); Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хуртовину (Мал.); Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Шевчук).

3. Маланка все ж солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (Коцюб.); Непереможно прагну я поставить там високо червону короговку, де й сам орел гніздо не сміє звить (Л. Укр.); Оборонці гетьманської столиці, яку будь-яке вороже військо могло б узяти хіба що багатоденною облогою, розбіглися (Іванич.).


Самостійна робота № 8

Тема: Складнопідрядне речення з кількома підрядними, його структурно-семантичні різновиди

Завдання 1

Перебудуйте елементарні складнопідрядні речення в неелементарні з однорідною / неоднорідною супідрядністю абопослідовною підрядністю.

Завдання 2

Конструкції з послідовною підрядністю трансформуйте в інші різновиди складнопідрядних речень із кілько­ма підрядними, ввівши у структуру можливі предикативні частини.

Завдання 3

Складнопідрядні речення із однорідною супідрядністю розгорніть у конструкції з супідрядністю та по­слідовною підрядністю. Схарактеризуйте предикативні частини за співвідне­сеністю з: а) двоскладним / односкладним; б) поширеним / непоширеним; в) повним / неповним; г) ускладненим / неускладненим реченням.

Завдання 4

Складнопідрядні речення з кількома підрядними проаналізуйте за: а) різновидом; б) засобами зв'язку; в) семантико-синтаксичними відношен­нями. Побудуйте графічну та лінійну схеми речень.

Завдання 5

Побудуйте складнопідрядні конструкції з кількома підрядними за схемами. Вкажіть на засоби зв'язку та семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами.

Варіант 1

1. Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка, мати брала мене за руку і вела подивитись на це диво (Стельм.).

2. Він починав розуміти, що розпорядок гарний тільки тоді, коли його сам до себе з доброї волі прикладаєш (Підмог.).

3.Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя (Сим.); Я так хочу, щоб вони простояли так цілу ніч, щоб у душі тієї другої не зникло відчуття самотності, щоб вони відчували потребу бути тільки разом, вдвох (Шевчук).

4. Коли з твоєї душі одкриваються все нові й нові обрії, старі рани забуваються, бо життя стає нескінченним (Олесь); Поки доїлися кози, він сидів на веранді, яка густо заплетена крученими паничами (Шевчук); Родим не пояснював Сивоокові, що діється в полум'ї, як народжується глина, на яку крізь соломинки, що вставлені в турячі роги, накраплювали співучі барви (Загреб.); Доцільність англійської системи полягає в тому, що в ній є парламент, який перевіряє сам себе і правителя (Іванич.).

5. а) [, (де), ], (як).

б) [, (хто), (хто)], (бо).

Варіант 2

1. Конюшина добре зійшла і так рясно та буйно зацвіла, наче синювато-червоні вогники побігли по траві (Колом.).

2. Хто знає, що робиться там, де людина не може бачити (Коцюб.).

3. Школа – це місце, де кожний крок життя і взаємовідносин вихованців і вчителів сповнений глибокого морального смислу, де кожна маленька людина кожну мить свого буття живе під впливом яскравого світла правди (Сух.); Ніколи не думав, що заґратовані вікна аж так віддалять людину від реального світу, що в незвіданих вимірах планети ридає у горі моя мати (Іванич.).

4. Здавалося, що то дзвонить мідний кайдан, в якому закипає вода (Мушк.); У війну, коли доводилось бувати в розкішних багатоповерхових палацах на відомих усьому світові проспектах, я з ніжністю згадував маленьку нашу глиняну хату, як усі люди на землі згадують своє дитинство (Слісар.); До тебе летіла б край світу, Де сходить зоря золота, Якби не морози на квіти, Якби не минули літа (Ткач); Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання, поступом, якого осягла Європа (Григор.).

5. а) [, (як), ], (що).

б) [ ], (де , (які),), (де).

Варіант 3

1.Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного (Тют.).

2.Живуть століття після смерті ті, що роблять те, чого "не можна" (Сим.).

3.Коли починається сезон, коли трактори не вичахають на шлях цілу добу, Зоя помітно зростає в своїй ролі (Гонч.); Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє, що зневажає чорні суховії і щедра, як напровесні ріка (Рил.).

4. Потім, коли підійшов Черниш, Маковей упевнився, кого вона шукала (Гонч.); Якби мої думи німії та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця довга розмова (Л. Укр.); Мабуть, так думають митці в старості, коли вже вигоріло все паливо, коли вичахло серце, що прагнуло все вищої і вищої мети, коли мистецтво стало способом заробітку, бо нічого іншого вони не вміють (Мушк.); Я побачив, що з дідом треба якось інакше балакати, щоб викликать його на розмову і не вважати на його вдачу (Олесь).

5. а) [ ], (бо), (що), (що), (що).

б) [, (що), ], (аби), (коли).

Варіант 4

1.Шпаків чути здебільшого вранці, коли довгим ланцюжком вони влаштовуються на телеграфних дротах (Собко).

2.У відповідь така тиша, що чути було, як угорі шелестять хмарки (Шевчук).

3.Ми сиділи доти, доки голуб не опустився на дах, доки не напливла на землю густо-гаряча темна хвиля смеркання, доки не затихли кроки людей (Шевчук); Прости, що знов наснитися молю, що був учора біля твого дому (Бойч.).

4.Розповідав учора про сибірські морози, на яких і залізо не витримує – кришиться, про гнуса, од якого нема порятунку нічому живому, про щоденний героїзм отаких, як Іван Захарович (Дім.); Коли мені підхлібник тисне руку, тікаю геть від нього сам не свій, мов босою ногою на гадюку я наступив на стежці лісовій (Павл.); А там прохолодно синів Дніпро, по якому пропливали річкові трамваї з людьми, що їхали на далекі пляжі (Мушк.); Була це нагальна течія, яка захоплює душу і тягне туди, куди можна сягнути, захоплюючись і лякаючись відчуття неможливості кінця (Шевчук).

5. а) [ ], (скільки), (що).

б) [, (що, (який),), ], (звідки).

Варіант 5

1. Такі грізні вони стали, що готові були в одну мить кинутись на кого завгодно (Колом.).

2. Вже життя підійшло до кінця, коли з'ясувалося, що дуже хочу жити (Тют.).

3.Ми народилися в муках, щоб родити, Щоб синами обезсмертити свій рід, Щоб квітував на диво всьому світу Козацький геніальний родовід (Сим.); Я почув, як щось хряснуло в мені самому, як серце тріснуло від кривди (Іванич.).

4. Коли за рогом зникла остання підвода, я вирішив, що досить вже відсиджуватися у привітному затишку лісових нетрів (Збан.); Нестерпно захотілося знати, що він пережив, як склалася у нього доля (Іванич.); Я довго дивився, як плигає по вулиці вогник ліхтарика, на потік, який зносив у Дніпро сьогоднішній настрій, на дощові нитки, які клювали обернену на багно пилюку (Шевчук); Цей буйний платан привертав увагу місцевих жителів, паломників, невільників, що тягнулись журавлиними ключами з ринку на галери, турецьких дервішів ордену Хаджі Бехтоша, які заснували на околиці міста такіє (монастир) (Іванич.).

5. а) [ , (котра), ], (що ), (де).

б) (якби), [ ], (куди).


Самостійна робота № 9

Тема: Структурно-семантичні особливості
безсполучникових конструкцій

Завдання 1

Визначте семантико-синтаксичні відношення безсполучникових конструкцій з однотипними частинами. Вкажіть на їх структурно-граматичні особливості, засоби зв'язку між предикативними частинами. Поясніть вживання розділових знаків.

Завдання 2

Трансформуйте (де це можливо) сполучникові конструкції в безсполуч­никові. Чому деякі речення не піддаються відповідній трансформації? Встановіть семантико-синтаксичні відношення перебудованих речень і зіставте їх із відношеннями сполучникових конструкцій. Зробіть висновки.

Завдання 3

Визначте різновид безсполучникових конструкцій. Встановіть кількість предикативних частин і семантико-синтаксичні відношення між ними. Схарактеризуйте кожну з предикативних частин за співвіднесеністю: а) з дво­складним/односкладним; б) поширеним/непоширеним; в) повним/неповним; г) ускладненим/неускладненим реченням. Побудуйте лінійні схеми безсполучни­кових конструкцій.

Варіант 1

1. Гнуться клени ніжними колінами, Чорну хмару сріблять голуби (Рил.); Народ – мій Бог, йому я вірю (Сим.); У ровах вода, на городах – пісок (Харч.); Річка зачинається струмком, із струмків мільйонних – повінь річки (Гонч.); Добрі діти доброго слова послухаються, лихі – й дрючка не бояться (Нар. тв.).

2. Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко і напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок, лоскоче серце (Коцюб.); То над Європою кислотні йдуть дощі, то раптом лазер проникає в гени (Підс.); Або зима буде холодною, або влітку засуха все спалить (Газ.); Вже день здається сивим і безсилим і домліває в зарослих ріка (Сим.).

3. Це правда: кров з каміння може змити дощ (Антонич); Сонце заходить – Катерина по садочку ходить (Шевч.); Тільки ранньою весною зеленіє в них перша трава, потім гаряче сонце спалює кожну билину, суховій випиває останню вологу (Дрозд).

Варіант 2

1. Ну, і пішов я ланами; там ешелони, сніги (Сос.); Вітер вороже б'ється у вікно – син його не лякається (Газ.); Кожушина сповзла з Тодорчиного плеча, він побачив її руку, мускулясту, тверду, оголену вище ліктя (Харч.); Вогнем палає виднокруг, земля світлішає довкола (Воскр.); Поле не оране, вівці не лічені, пастух ро­гатий (Нар. тв.).

2. Навіть не оглядаючись, я знаю, що це іде хтось із небагатих людей (Стельм.); І я всміхаюся до всіх, і я їй ніжним голубом воркую (Олесь); Вітайте їх, і нехай вони надсилають до нас свої матеріали (Панч); Поки ми спус­калися в долину, червоне сонце котилось краєм макітри (Коцюб.).

3. А ще пам'ятаю: спускала на воду кораблик (Газ.); Довженко – не однотонна текуча мелодія, він всеохоплюючий, універсальний в найкращому понятті (Гонч.); Працюєш на полі в квітні – думай про серпневі дні літні (Нар. тв.).

Варіант 3

1. В могилах поле мріє – Назустріч вітер віє (Тич.); Щебечуть птиці, вітер лине, до тебе квітка тягнеться в півсні (Сос.); Старе не просто вийшло з моди, його було чим замінить (Харч.); Сонце ще не зійшло – надворі було світло, все ожило, загомоніло (Збан.); Камінь тліє, точиться незримо, Молодість вітрами лине в ніч (Мал.).

2. А ти ще бачиш місяць, як його з лісу виносять на рогах корови (Стельм.); Чи то вітер верхів'ям смерек гуляє, чи вовк самотній виє жалібним голосом (Лет.); Ліве око у нього витекло, зате праве ж блимає гостро (Дім.); Хоч не став він ні гетьманом, ні митрополитом, зате став хоробрим воїном (Риб.).

3. Приносиш ясний усміх долі, хвороба гоїться поволі, обнова в серці спіє (Антонич); Донька народилась — зіронька засяяла (Газ.); В останній час сім таких погод у нас: сіє, віє, мутить, крутить, припікає, мете, поливає (Нар. тв.).

Варіант 4

1. За тинами цокотять копита, Сад шумить, Пахнуть медом яблуні в саду (Сос.); Добре говорити – зле творити (Нар. тв.); В хаті пахло засохлими васильками, під піччю сюрчав цвіркун, за хатою стигла червнева тиша (Тют.); Марія втримувала на руках дитинча, Федулиха держала за налигач корову (Харч.); У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці (Донч.).

2. Люди запевняли, що саме під цим дубом запорожці разом із своїм кошовим отаманом Сірком писали знаменитого листа турецькому султанові (Шест.); Я не я, і ти мені не ти (Кост.); Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері, а й пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Тют.); Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (Коцюб.).

3. Ходжаєв просив Олександра Івановича збудити його о другій ночі – хай, заступаючи один одного, вони почергують так до ранку (Антонич); Старе одживає, нове народжується (Вишня); За народним повір'ям, осика була сильним відворотним засобом од нечистої сили: кілок з осичини забивали на воротах під Зелені свята (Барк.).

Варіант 5

1. Я для неї зірву Оріон золотий, я – поет робітничої рані (Сос.); Вечір упав на коліна, руки спокійно простяглись на лавці (Тют.); Нили ноги і руки, була великою голова (Харч.); Виставу закінчено, глядачі аплодують, завіса знову піднімається (Газ.); Цінує розум вигуки прогресу, Душа скарби прадавні стереже (Кост.).

2. Смутний грудень, як прийде студень (Нар. тв.); Немає пісні в порохна, зате стрімку провину чути (Кочерга); Чоловік забіг кудись на край світу, і вона його щодня проклинає (Дім.); Якщо узявсь іти – кінця ти доходжай (Тич.).

3. Десь оддалік дере деркач, б'є перепел, потім усе затихає (Вишня); Не бачу вже нічого більш, лиш знаю: юрбу схвилюєш ти шаленим герцем (Антонич); Зійшов у березні сніжок – берись за плужок (Нар. тв.).


Самостійна робота № 10

Тема: Структурно-семантичні особливості
складних синтаксичних конструкцій

Завдання 1

На основі простого речення побудуйте складну син­таксичну конструкцію з сурядністю і підрядністю. Визначте у кожній предикативній частині предикативну основу і схарактеризуйте її.

Завдання 2

Елементарні складносурядні речення розгорніть у складні синтаксичні конструкції: а) з сурядним і безсполучниковим зв'язком; б) сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком.

Завдання 3

У складних синтаксичних конструкціях поставте потрібні розділові знаки. Обґрунтуйте їх вживання. Визначте різновид складної синтаксичної конструкції, кіль­кість предикативних частин, засоби зв'язку та семантико-синтаксичні відношення між ними.

Завдання 4

Побудуйте графічну та лінійну схеми складних синтаксичних конструкцій. Схарактеризуйте їх за: а) структурним різновидом; б) семантико-синтаксичними відношеннями; в) засобами зв'язку. Вкажіть на співвіднесеність кожної предикативної частини з: а) двоскладним/односклад­ним; б) поширеним/непоширеним; в) повним/неповним; г) ускладненим/­неускладненим реченням.

Завдання 5

Побудуйте складні синтаксичні конструкції за схемами. Назвіть засоби зв'язку та семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами.

Варіант 1

1.Білка вискочила з дупла і, чіпляючись за припорошені снігом гілки сосон, полетіла мені назустріч, залишаючи за собою хвіст снігової пилюки (Колом.).

2.По вулицях стікали каламутні струмки, а вузькі і горбаті тротуари блищали від болота (Панч).

3.Прорвіться крізь її веселість Вас подивом ошпарить суть Вона це дерево на скелі Яке вітрами не зігнуть (Кост.).

4.Коли вже люди обляглися спати, Коли вже місяць вилузнувся з хмар, Коли спартанка Києва, не Спарти, Лиш я світила вікнами в бульвар, – тоді із ночі, з пітьми, з порожнечі, де зіп'ялась вежа на котурн, мені хтось душу тихо взяв за плечі – заговорив шопенівський ноктюрн. Вона була б і вмерла вже не раз, та все питає і на смертнім ложі, – а де ж те Слово, що його Тарас коло людей поставив на сторожі (Л. Костенко).

5. а) [ ], і [ ], (що), (що).

б) [, (коли), ]; [ ], [ ]! [ ].

Варіант 2

1.М'яке зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (Коцюб.)-

2.Сонце скотилося за байрак, і в хаті од заходу зробилося червоно й прохолодніше (Тют.).

3.Не знаю Чи віднайду загублену тебе Чи догукаю мрію з того краю Куди мене щоночі хтось веде і звідки я щоранку не вертаю (Федор.).

4.1 в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже. Я в людей не проситиму сили, я нікого в житті не просила, як не просять гранітні схили, щоб у спеку дощі їх зросили (Л. Костенко).

5. а) [ ], і [ ], (якщо).

б) [, (хто), ]; (хто), [ ]! [ ].

Варіант 3

1.Стомився день, облишив косовицю, дмухнув на сонце, заморочив ліс, узяв на плечі хмару-пуховицю та й рушив спати на небесний віз (Вінгран.).

2.Вітерець лоскоче ковил-траву, і ящірки шастають поміж теплим камінням на голих пагорбах (Тют.).

3.В кімнаті запала тиша це була одна з тих хвилин коли співбесідникам здається ніби розмова й не переривалася так могутньо захоплює їх потік спогадів і думок (Собко).

4. І тільки на привалі, в ті рідкісні хвилини, коли ще в свої тачки жінки не запряглись, ті буковки вірменські виводять, як стеблини, І слізьми поливають, і букви прийнялись. То верби похилилися додолу, червоні ружі зблідли на виду, бо вже погналось перекотиполе за літом – по гарячому сліду (Л. Костенко).

5. а) [ ] – і [ ]: [ ], і [ ].

б) [ ], але [ ], (щоб).

Варіант 4

1.Вода шумить між камінням, підкидає вгору хвилі (Н.-Лев.).

2.Я думаю про тебе весь мій час, Але про це не треба говорити (Кост.).

3.Ми винуваті що міліють ріки І мілинами світять береги що десь духовні лупляться каліки і виростають ваші вороги (Сим.).

4.В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці – загула бруківка, і тільки гриви... курява... і свист... лунких копит оддаленілий цокіт... і ми... і степ... і жовтий падолист... і цих дворів передвечірній клопіт. Мабуть, їй сумно, але жінка хоче, щоб їй хотілося сміятися (Л. Костенко).

5. а) [ ], (щоб), [ ], (що).

б) (Якщо), [ ]: [ ].

Варіант 5

1. Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (Гонч.).

2. Ти глянула поглядом владним, безжалісна музо, і серце моє затремтіло (Л. Укр.).

3. Я тортури знести не зумію Признаюся зарані вам але більше сказать не посмію Коли навіть захочу сам (Сим.).

4. Це вже було ні зайчиком, ні вовком, кривавий світ, обвуглена зоря! – а я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря, – той перший віршик, притулившись скраю, щоб присвітила поночі війна. А буває — спинюсь на місці, простягаю руки без слів, ніби жду чудесної вісті з невідомих нікому країв (Л. Костенко).

5. а) [ ], (як), [ ], і [ ].

б) [ ], [ ], і [ ], (коли).

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.