Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Підрядні наслідкові речення





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Підр. наслід. реч. або конзекутивні вводяться за допомогою сполуч. ut(що), ut non(що не), ut nemo(що ніхто), ut nihil(що ніщо), ut nunquam (що ніколи), neque (і що не) і т.д. Таке ut називається ut-consecutivum (наслідкове).

В керуючому реч. на таке залежне реч. можуть вказувати співвідносні вказівні займ. або прислівники, які виражають ступінь інтенсивність якої-небудь ознаки чи дії: hic, is, talis. tantus зі значенням такий; ita, sic, eius moda, adeo, tantopere, tam зі значенням так, настільки, до такої міри і ін.

При наявності співвідносного займ. або прислівника ut перекладається сполучником «що» або «щоби».Інколи таке співвідносне слово тільки мається на увазі і ut перекладається сполучником «так що».

Consecutio temporum в таких реченнях загалом відповідає основним правилам.

Perfectum i Plusquanperfectum coniunctivi, а також Futurum Perephrasticum хоч і можливі, але зустрічаються порівняно рідко, тому що наслідок переважно є сучасний дії, яка його викликає. Тому зазвичай в конзекутивних реченнях вживаються praes. i imperf. coniunctivi.

Tanta vis probitatis est ut eam in hoste etiam diligamus. – Така велика сила чесності є, що ми її цінуємо навіть у ворога.

Epaminondas adeo fuit veritatis diligens ut ne iocoquidem mentiretur. – Епамінонд настільки любив правду, що навіть жартома не обманював.

Arboribus consita Italia est ut tota pomarium videatur. – Італія так засаджена деревами, що вся здається фруктовим садом.

Однак можливі випадки, коли в голов. реч. стоїть історичний час, а в піжр. praes. con. Він вказує на те, що наслідок сучасний не керуючому дієслову, а моменту мови мовця. Так само може бути в підр. реч. Futurum Perephrasticum. Він вказує на те, що наслідок відноситься до майбутнього часу по відношенню до моменту мови мовця.

In eam rationem vitae nos fortuna deduxit ut sempiternus sermo hominum de nobis futurus sit. – Доля привела нас в такий стан життя, що про нас будуть вічні розмови у людей.

Підр. наслідкове реч. відзначається все-таки певною самостійністю. Це проявляється зокрема в тому, що в них вживається заперечна частка non при збереженні сполучника ut, а також спостерігається відхилення від правила consecutio temporum.

Nemo adeo ferus est ut non mitescere posit. – Ніхто не є настільки жорсткий, щоб не зміг зм’якшитися.

Сюди ж відносять підр. наслідкові реч. після вищого ступеня прикметника або прислівника. з quam: Надто …, щоби …

Habrias indulgebat sibi liberalius quam ut in vidiam vulgi posset effugero. – Габрій задовольняв свої бажання надто розкішно, щоб могти уникнути ненависті народу.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.