Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Типи умовних періодів





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1) Поняття про умовний період

Умовні речення вводяться сполучниками si(якщо), nisi/ni(якщо не), коли речення відноситься до умови в цілому.

si non(якщо не) – коли заперечення відноситься до окремого слова.

Підр. реч. утворює разом з головним умовний період.

Умовне речення називається протасис, а головне – аподосис.

2) Структурно-семантичні типи умовних періодів

В традиційній класифікації розрізняють умовні речення реального, потенціального і ірреального типів. Вони характеризуються неоднаковим часовим співвідношенням з дійсністю висловленої в них умови (реальний тип допускає співвідношення з теперішнім, минулим і майбутнім часами; потенційний – з теперішнім і минулим), а також різною оцінкою цієї умови з самим мовцем (об’єктивною в реальному типі і суб’єктивною в потенційному і ірреальному типах).

casus realis(реальний тип або індикативний) означає реально здійснену умову і наслідок, який з неї випливає в теперішньому, минулому і майбутньому. Вживається будь-який час індикатива. Крім того в аподосисі може стояти імператив або інша форма присудка, яка вживається в головному реченні.

Схема:

1.Протасис: si + ind. всіх часів

Аподосис: ind. (imperat.) або всяка інша форма головного речення

Si id credis eras. – Якщо ти цьому віриш, то помиляєшся.

Si id credebas errabas.

Si id credivisti erravisti.

Si id crediveris errabis. – Якщо ти цьому будеш вірити, то будеш помилятися.

Si tu et Tullia valetis, ego et Cicero valemus. – Якщо ти і Тулія здорова, то я і Цицерон здоровий.

Si vis amari, ama. – Якщо хочеш любити, люби.

2. Протасис: con. perf.

Аподосис: con. opt.

Ne sim salvus, si aliter scribo adsentio. – Нехай я не буду здоровим, якщо пишу інакше ніж відчуваю.

3. Протасис: con. praes.

Аподосис: con. opt.

Sic aliquando pecavit numquam corrigetur. – Якщо він коли-небудь зробив проступок, то ніколи не виправиться.

casus potentialis(потенційний або можливий тип) означає умову або наслідок, здійснення яких видається мовцю хоч і можливим в майбутньому, але не очікується.

В протасисі і аподосисі вживається praes. con. для вираження недоконаного (тривалого) виду; і perf. con. для вираження доконаного (нетривалого) виду. Іноді в потенційному виді perf. con. поєднується з praes. con. – в таких випадках він часто означає дію доконаного виду, яка передує дії недоконаного виду, виражену за допомогою praes. con. Рідке вживання в умовних реченнях потенційного типу форми perf. con. пояснюється, мабуть, тим, що коли яка-небудь дія розглядається як можлива у часовій перспективі скерованій в майбутнє тривалою ніж завершеною.

Вживання con. в умовних реченнях потенціального типу можна спів ставити з його незалежним вживанням в значенні con. potentialis.

Схема:

Протасис: si + praes/perf con.

Аподосис: praes/perf con.

Si id credas, erres. – Якщо ти в це віриш, помиляєшся.

Si id credideris, erraveris. – Якщо ти в це вірив, помилявся.

Diem iam me defficia si quae dici in eam sententiam possunt coner et spromere. – Вже б дня мені не вистачило, якщо б …

Ego quoque didicerim libentius sic quid attuleris quam te reprehenderim. – Я б також охочіше дізнався, якщо б ти що-небудь сповістив, ніж осудив би тебе.

casus irrealis (ірреальний або неможливий тип) означає умову і наслідок, який явно суперечний дійсності в теперішньому або минулому.

Imperf. con. як протасисі так і аподосисі означає дію нелоконаного (тривалого) виду, протилежну дійсності в теперішньому часі.

Plusq.pf. con. як в протасисі так і в аподосисі означає дію доконаного (нетривалого) виду, протилежну дійсності в минулому часі.

В протасисі і аподосисі ірреального типу можуть бути однакові часи (imperf., plusquamperf. con.), але можуть бути і різні.

Вживання кон’юнктива в умовних реченнях ірреального типу можна спів ставити з його незалежним вживанням в значенні con. potentialis, у деяких випадках в значенні con. optat.

Схема:

Протасис:

Аподосис:

Si id crederas erares. – Якщо б ти цьому вірив (тепер), то помилявся би.

Si id credidisses eravisses. – Якщо би ти цьому повірив (тоді), то помилявся би.

Sicilia tota si una loce loqueretur hoc diceret. - Якби вся Сицилія говорила одним голосом, вона б сказала ось-це.

Plures cecidissent, ni nox proelio intervenissent. – Багато би загинуло, якщо б ніч не перервала бою.

Однак розглянуті вище правила вибору дієслівної форми в умовних періодах потенційного і ірреального типів не є абсолютними і допускають відхилення. Важливу роль відіграє семантика предиката.

3) Змішані випадки умовних періодів

Крім вказаних трьох основних типів умовних періодів можуть бути змішані типи, які складаються із з’єднання протасису одного типу і аподосису іншого.

Існування таких випадків, які є досить численні, можна пояинити повною автономією протасиса в складі умовного періоду, можливістю реалізації модального значення не тільки кон’юнктива, але й модальними дієсловами в індикативі, або іншими функціонально-еквівалентними конструкціями, стилістикою і іншими факторами.

Легко пояснити поєднання протасису з con. praes. і аподосису з ind. fut., внаслідок близькості цих форм за значенням. Майбутній час містить в собі також відтінок можливості або бажання.

Si venias, me videbis. – Якщо би ти прийшов, ти б мене побачив.

В ірреальному умовному періоді присудок аподосиса часто ставиться в індикативі у таких випадках:

· Якщо він виражений модальними дієсловами зі значенням «можу, повинен», звичайно в imperf./perf.

Deleri titus exercitus potuit, si fugientes persecute victores esset. – Якби все військо могло б бути знищене, якщо б переможці переслідували втікачів.

· Якщо модальність в аподосисі виражена прислівником paene, prope (мало що не, майже). Присудок в аподосисі звичайно стоїть в перфекті.

приклади

· Якщо модальність в аподосисі виражена описовою дієвідміною активного чи пасивного стану в imperf. чи perf.

приклади

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.