Тема 3: СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ І МОБІЛЬНІСТЬ

Епоха індустріалізму.Теорія соціальної стратифікації ( Б.Барбер, С.Ліпсет,Т.Парсонс,П.Сорокін, У.Уорнер та інші).

В західній соціології соціальна структура трактується як сукупність ієрархічно взаємопов’язаних між собою соціальних груп, для яких характерна вертикальна і горизонтальна впорядкованість:

1.Вони займають різні місця в системі соціальної нерівності.

2.Вони пов’язані між собою економічними, політичними і культурними відносинами.

3.Вони є суб’єктами функціонування усіх соціальних інститутів і, насамперед, економіки.Концепції соціальної стратифікації ґрунтуються на приницпах універсального соціального розшарування і нерівності.

Стратифікаційні моделі:

П.Сорокін.Концепція «флуктацій, які не мають мети»:

1.Відсутність довготривалої тенденції в напрямку соціальної мобільності.

2.Відсутність довготривалої тенденції в коливаннях рівня добробуту.

3.Процес мобільності «вверх» завжди конкурує з процесом мобільності «вниз».

Роль соціального ліфта можуть виконувати інститути шлюбу,освіти, власності , спорту тощо.

Три види благ, що «ділять» людей (на всіх не вистачає):

а) матеріальні блага (багатство)