Класичні уявлення про історичний розвиток
В ХІХ ст. виникли три великі класичні концепції соціальних та історичних змін:
1) теорія еволюції (Ч. Дарвін);
2) теорія соціальних циклів (П. Сорокін);
3) історичний матеріалізм (К. Маркс).
Критикували К. Попер „Убогість історизму”.
Імануіл Валерстайн – закликав забути ХІХ ст.
Під впливом цієї критики класичних концепцій в соціології ХХ ст. сформувалася нова четверта концепція соціальних та історичних змін:
теорія діяльності і формування суспільства (на перший план висувала колективну та індивідуальну діяльність людей, а не об’єктивні фактори).
Замість детерміністської незворотності підкреслювалася роль індивідуума та колективна активність людей.
Основоположниками еволюціонізму в соціології були О. Конт і Г. Спенсер (дивилися на суспільство, як на організм).
До кінця ХХ ст. відчувалась потреба в новій теорії.
Два найбільших теоретичних напрямки, які розвивали четверту теорію, це:
а) історична соціологія;
б) теорія діяльності (суб’єктивності).
історична соціологія
| теорія діяльності
| Представники: Норберт Еліос
Філіп Абрамс
Михаель Ман та ін.
| Уолтер Баклі
Е. Гіденс
Том Бернс
П. Штомпка
|
| Коротко цей напрямок можна визначити як діяльнісний коефіцієнт реальності
| 1. суспільний світ – це безперервний динамічний процес
| 1. суспільство є безперервним процесом
| 2. час є іманентним фактором соціального життя
| 2. джерела мінливості суспільства є ендогенними і набувають форму само трансформацій
| 3. соціальні зміни розглядаються, як комулятивний результат
| 3. мотором соціальних змін є активне начало (люди)
| 4. суспільство – це мінлива сітка соціальних відносин
| 4. те що пропонують різні люди: напрямок мета соціальних змін є предметом дискусій і конфліктів
| 5. кожна фаза процесу бачиться як акумульований результат попередніх фаз
| 5. кожна дія здійснюється в контексті існуючих структур
| 6. в якості фактору процесу виступають люди
| 6. люди, які діють, формують нове і формуються самі
| 7. люди створюють своє суспільство
| 7. всі суспільні процеси відбуваються в часі
| Соціальна революція
Революції – найбільш яскраво виражений прояв соціальних змін, безперервного процесу соціального становлення.
Революції, у порівнянні з іншими формами соціальних змін, мають п’ять відмінностей:
а) зміни охоплюють всі сфери соціального життя (економічну, політичну, культурну);
б) в кожній із цих сфер відбуваються фундаментальні зміни;
в) ці зміни відбуваються досить швидко в короткий термін;
г) вони пов’язані з бурхливим проявом активності з мобілізацією значних сегментів суспільства з масовими соціальними рухами;
д) хід і досвід революції є предметом виключно сильних емоційних переживань.
Поиск по сайту:
|