Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Закон про курорти





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та
соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на забезпечення використання з метою лікування і оздоровлення людей природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів,які є надбанням народу України, та їх охорони.

Завданням законодавства про курорти є регулювання суспільних
відносин у сфері організації і розвитку курортів, виявлення та обліку природних лікувальних ресурсів, забезпечення їх раціонального видобутку, використання і охорони з метою створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань та відпочинку людей.

 

курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого
призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні;

лікувально-оздоровча місцевість - природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;Підготовку та подання клопотань про оголошення природних
територій курортними можуть здійснювати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші заінтересовані підприємства, установи, організації та громадяни. На підставі результатів погодження клопотань відповідно
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортів, його місцеві органи забезпечують розроблення проектів оголошення природних територій курортними. Стаття 10. Експертиза проектів оголошення природних територій
курортними
Проекти оголошення природних територій курортними підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам, які проводяться відповідно до законів України "Про державну екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ) і "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" Рішення про оголошення природних територій курортними
територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.
Рішення про оголошення природних територій курортними
територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій. Стаття 17. Надання природних лікувальних ресурсів у
користування

Родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, надаються у користування юридичним і фізичним особам для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Підземні лікувальні мінеральні води можуть використовуватися для промислового розливу.
Порядок надання у користування таких родовищ визначається Кодексом України про надра та іншими актами законодавства.

Державний нагляд і контроль за додержанням правил і норм використання природних лікувальних ресурсів здійснюють центральні органи виконавчої влади з нагляду за охороною праці, з геології і використання надр, охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади відповідно до закону. ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ НА КУРОРТАХ

Стаття 20. Організація лікування на курортах

Організація лікування на курортах спрямовується на забезпечення громадян природними лікувальними ресурсами і здійснюється відповідно до науково обгрунтованих методик, що розробляються для кожного виду (типу) природних лікувальних ресурсів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Направлення хворих на лікування в санаторно-курортні заклади, незалежно від їх форми власності і відомчого підпорядкування, проводиться відповідно до медичних показань.

Стаття 21. Організація обслуговування на курортах

Організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності, створеними в установленому законодавством України порядку, і спрямовується на забезпечення умов для повноцінного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань шляхом прийняття громадянами лікувальних процедур, а також забезпечення належних
умов їх проживання, харчування, одержання культурно-побутових послуг.

У разі виникнення у громадян, які прибули на курорт, гострих інфекційних та інших захворювань, а також різкого погіршення здоров'я амбулаторна та стаціонарна медична допомога їм надається закладами охорони здоров'я за місцем розташування курорту в порядку, встановленому законодавством України.

Порядок госпіталізації громадян, які перебувають на курортах, встановлюється центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Стаття 22. Санаторно-курортні заклади

Санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів.

Санаторно-курортні заклади створюються в порядку, передбаченому статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) та іншими нормативно-правовими актами. Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується
центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Напрями спеціалізації санаторно-курортних закладів визначаються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я з урахуванням лікувальних властивостей природних лікувальних ресурсів курортів.

Типове положення про санаторно-курортний заклад затверджується Кабінетом Міністрів України. Стаття 23. Економічні заходи забезпечення організації та
функціонування курортів

Економічні заходи забезпечення організації та функціонування курортів передбачають:

ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України, здійснення їх економічної оцінки;

розробку та здійснення програм збереження та розвитку курортної галузі України та забезпечення її державної підтримки;

податкові, митні, кредитні пільги, що надаються у порядку, встановленому законом, і спрямовані на сприяння збереженню та розвитку курортів;

застосування спеціальних платежів та зборів, забезпечення в установленому законодавством порядку компенсації збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про курорти;

матеріальне та фінансове забезпечення курортної галузі. САНІТАРНА ОХОРОНА КУРОРТІВ

Стаття 27. Мета санітарної охорони курортів

Метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів.
З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

Стаття 28. Поняття округу санітарної охорони

Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.

Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.

У разі використання пов'язаних між собою родовищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів декількома курортами для них може встановлюватись єдиний округ санітарної охорони. Округ санітарної охорони поділяється на три зони:

перша зона (зона суворого режиму);

друга зона (зона обмежень);

третя зона (зона спостережень).Стаття 35. Моніторинг природних територій курортів Стаття 36 Державний кадастр природних територій
курортів України Стаття 37. Державний кадастр природних лікувальних
ресурсів України Закон про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення санітарне та епідемічне благополуччя населення
- це стан
здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами; ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ Громадяни мають право на: безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище; ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО
ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ Стаття 10. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.Стаття 11. Об'єкти державної санітарно-епідеміологічної
експертизи
схеми, передпроектна документація, що стосується районного
планування і забудови населених пунктів, курортів тощо; проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної
документації, що стосується здоров'я та середовища життєдіяльності
людини;ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

Стаття 39. Поняття та основні завдання державного
санітарно-епідеміологічного нагляду

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНОГо ЗАКОНОДАВСТВА 222222222222222222 Умови і порядок оголошення територій та об'єктів курортними Порядок створення та оголошення природноїтериторії курортною детально врегульований статтями 7-11 Закону «Про курорти». Для прийняття рішення про оголошення природноїтериторії курортною необхідні певні підстави. До таких підстав законодавець відносить виявлення на цій території природних лікувальних ресурсів і визначення можливості їх використання з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації.Виявлення природних лікувальних ресурсів на відповідній території здійснюється шляхом проведення медико-біологічної оцінки їх якості та цінності при проведенні комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт. Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів проводиться з метою науково-експериментального обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, можливості їхнього використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Кліматологічні дослідження проводяться для вивчення особливостей клімату, його формування і географічного розповсюдження. Курортологічні дослідження проводяться з метою вивчення дії комплексу природних чинників, притаманних даній місцевості, щодо надання їй статусу курорту (характеристика ландшафтних, кліматичних, інженерно-геологічних умов, природних лікувальних ресурсів, можливості їх використання а метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, визначення методів їх використання тощо).Наступною підставою для прийняття рішений про оголошення природної території курортною є наявність необхідної інфраструктури для експлуатації природних лікувальних ресурсів та організації лікування людей. Створення і оголошення природних територій курортами включає декілька етапів. На першому етапі здійснюється підготовка та подання клопотань. Клопотання про оголошення природних територій курортними можуть подавати будь-які зацікавлені особи, а саме: центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші підприємства, установи, організації та громадяни. Закон містить певні вимоги щодо змісту клопотань про оголошення природних територій курортними. В клопотанні повинна бути обґрунтована необхідність оголошення природних територій курортними; міститися характеристика природних лікувальних ресурсів, їх лікувальних факторів, кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, інших цінностей природних територій, ідо пропонуються для оголошення; відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання та про власників і користувачів природних територій, а також ВІДПОВІДНИЙ картографічний матеріал. Подаються такі клопотання до відповідник органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати їх попередній розгляд: щодо природних територій державного значення - до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів з урахуванням пропозицій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських рад; щодо природних територій місцевого значення-до відповідних місцевих органів виконавчої влади з питань ДІЯЛЬНОСТІ Курортів. На другому етапі відбувається попередній розгляд клопотань. Подані клопотання розглядаються уповноваженими органами у місячний термін. Погодження схваленого клопотання з власниками і користувачами земельних ділянок здійснює уповноважений орган на третьому етапі. На підставі результатів погодження клопотання спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортїв або його місцевий оргам забезпечують розроблення проектів створення курортів, що складає четвертий етап. На п'ятому етапі проводиться експертиза проектів створення курортів. Відповідно до законів «Про державну екологічну експертизу* і «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», проводяться державні екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи проектів створення курортів.На шостому етапі відбувається розгляд проектів органами виконавчої влади: у разі позитивного висновку державної екологічної та санітарно гігієнічної експертиз 4ЦОД0 проектів оголошення природних територій курортними матеріали передаються уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань діяльності Курортів до Кабінету Міністрів України, а щодо курортів місцевого значення -місцевими органами виконавчої влади з питань діяльності курортів відповідно до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської Міських державних адміністрацій. На сьомому етапі приймається рішення про створення курорту. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України приймає рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення, а щодо курортів місцевого значення, то таке рішення приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Прийняте рішення втілюється у життя шляхом надання суб'єктам господарювання земельних ділянок на підставі розробки техніко-економічних обґрунтувань використання землі та проектів відводів земельних ділянок. Одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення затверджуються Верховною Радою України межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення. Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення. Відповідно до ст. 1 Закону «Про курорти», курортом є освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. З наведеного визначення випливає, що курорт повинен бути не лише освоєною територією на землях оздоровчого призначення, а й бути лікувально-оздоровчою місцевістю і повинен мати рекреаційну мережу і відповідну інфраструктуру для використання природних лікувальних ресурсів з лікувальною метою.Для надання природній території статусу курорту вона повинна мати один або декілька природних лікувальних ресурсів з достатнім рівнем їхніх запасів, що дозволило б їх використовувати у тривалому періоді в лікувально-оздоровчих і рекреаційних цілях. Окрім наявних природних лікувальних ресурсів, на курорті повинні бути відповідні споруди та обладнання, які б дозволяли використовувати ці ресурси за цільовим призначенням (бурові свердловини, питні галереї, бювети, ванні приміщення, пункти добування лікувальних грязей, басейни, лікувальні пляжі тощо). Освоєність природної території курорту передбачає також наявність відповідної лікувально-діагностичної бази та необхідної інфраструктури (житлово-готельної, транспортної, інженерно-каналізаційно?, соціальної тощо), яка б відповідала екологічним і санітарно-епідеміологічним нормам та правилам, встановленим для особливо охоронюваних територій, і забезпечувала б нормальну життєдіяльність, а також активний і пізнавальний відпочинок та лікування відпочиваючих і хворих людей Відповідно до ст. 6 Закону «Про курорти», до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Слід звернути увагу нате, що у вказаному Законі не міститься загального визначення природних лікувальних ресурсів, а вказаний лише їх приблизний перелік, який не є вичерпним. Так, в практиці курортології використовуються і інші природні лікувальні ресурси, які не увійшли до вказаного переліку, але активно використовуються на курортах, оскільки справляють значний лікувально-оздоровчий та оновлюючий вплив на організм людини (наприклад, лікування глинами (глинолікування), піском (псамотерапія), використання спелеоресурсів (мікроклімату соляних печер та шахт) тощо). Залежно від характеру природних лікувальних ресурсів, що використовуються, курорти України поділяються на курорти державного та місцевого значення. До курортів державного значення відносять природні території що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси. До таких ресурсів відносяться ресурси, які рідко (нечасто) зустрічаються на території України, вони мають обмежене поширення або невеликі запаси у родовищах та є особливо сприятливими і ефективними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси. Ці ресурси зустрічаються в різних регіонах України, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. За видами використовуваних природних лікувальних ресурсів курорти поділяються на бальнеологічні, грязьові, кліматичні та змішані. Бальнеологічний курорт - це освоєна природна територія, на якій провідним природним лікувальним ресурсом є мінеральні води. Цей природний лікувальний ресурс характеризується певним та стабільним фізико-хімічним складом, умістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища мінеральних вод), які використовуються без додаткової обробки.Заданими Мінприроди України, уданий час розвідано близько 400джерел мінеральних вод усіх бальнеологічних типів. На грязьових курортах провідним лікувальним чинником є лікувальні грязі (пелоїди). Лікувальні грязі складаються із мінеральних та органічних речовин, що пройшли складні перетворення внаслідок фізико-хімічних, хімічних, біохімічних процесів та являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу, яка застосовується у нагрітому стані для грязелікування. Кліматичний курорт- це тип курорту, де основним лікувальним ресурсом є сприятливий клімат, зумовлений географічним розміщенням місцевості, її рельєфом, висотою над рівнем моря, характером рослинності та іншими особливостями.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.