Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Основні напрями морального виховання школярів





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Напрями морального виховання школярів визначаються його завданнями, які спрямовані на:

— формування в учнів моральних понять, переконань;

— виховання і розвиток у школярів моральних почуттів (любові до Батьківщини, відданості їй, національної самосвідомості, поваги до своїх батьків і рідних тощо);

— прищеплення школярам навичок, звичок моральних дій;

— виховання і закріплення у школярів позитивних рис характеру (доброти, чуйності, щедрості, совісності, чесності і терпимості...);

— формування потреб у самовдосконаленні і самовихованні.

Розв'язання цих завдань повинно забезпечувати моральну поведінку школяра, тобто зовнішній прояв у практичній діяльності духовного напряму, особистих установ, які відповідають етичним нормам, принципам даного суспільства. 3 цією метою проводиться:

1. Моральна освіта для формування у школярів моральних понять і переконань, що дає можливість ознайомити людину з основними вимогами моралі, и принципами і категоріями, піднімає емпіричні знання до рівня наукових, які дозволяють зрозуміти сутність, зміст моральних дій, виховувати переконання, пов'язані з почуттями людини, тобто з емоційним відношенням її до своєї поведінки і поведінки інших (любов, гуманність, співчуття та ін.), емоційним станом, який знаходить вияв у інтересах, радощах, здивуванні, стражданні, гніві, презирстві, страхові, соромі„пристрасті тощо.

Формуванню моральних почуттів сприяє:

— розумна любов до дитини батьків, учителів, близьких (доброта, лагідне слово, допомога, підтримка, вимогливість);

— доброзичливе середовище, дружні стосунки у сім'ї, школі;

— педагогічно доцільна організація діяльності школярів, її спрямованість на розвиток активності, взаємодії, взаємодопомоги, самостійності;

— звернення до різних видів мистецтва: музики, живопису, театру, літератури, кіно, — які впливають художніми образами, викликають співпереживання;

— залучення дітей до природи... «Людина, — писав В.О. Сухомлинський, — стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі.

Відчування краси природи, активне творення прекрасного я назвав би дорогоцінними вправами юної душі, потрібними для того, щоб людина прагнула бачити свою красу і красу душі, прагнула утвердити прекрасне в самій собі, ненавиділа легкодухість, самовілля»'.

Отже, основні моральні поняття усвідомлюються учнями як ураціональній, так і в емоційній формі (добро, зло, людинолюбство і ін.). Обов'язок, відповідальність, гідність, совість особистості проявляються в її емоційних переживаннях — почутті обов'язку, відповідальності, муках совісті, ущемленні гідності. Нерозвиненість, черствість, грубість моральних почуттів нерідко бувають причиною моральних конфліктів між людьми. Справжня культура моральних почуттів багато в чому залежить від розуміння людьми один одного, від уміння співпереживати, співчувати.

Моральна освіта припускає розкриття сутності моральних цінностей у ході бесід, лекцій, диспутів, зустрічей, конференцій, рішень різних ситуацій. «Духовна культура людини буде неповною, якщо вона позбавлена знань, які є основою моральної культури»'.

Ще в ХVІІ столітті англійський письменник Честерфільд у «Листах до сина» показав, як треба освічувати дітей:

«У кожного — свої прагнення, своє честолюбство, і він буває засмучений, коли обманюється у своїх чеканнях; різниця тільки в тому, що в людей дурних саме честолюбство також буває дурним і спрямоване не туди, куди треба, у людей розумних честолюбство законне і гідне всякої похвали. Наприклад, якщо честолюбство якого-небудь дурного хлопчика твого віку зводилось до того, щоб гарно одягатися і витрачати гроші на різного роду дурниці, це, розуміється, не свідчило б про його гідність, а тільки про нерозумність батьків, які готові наряджати його, як ляльку, і давати йому гроші, щоб цим його псувати. Розумний же хлопчик прагне «перерости» своїх однолітків і навіть тих, хто старший за нього як знаннями, так і моральними своїми якостями, Він гордий тим, що завжди говорить правду, що схильний до людей і їм співчуває, осягає розумом швидше і вчиться більш старанно, ніж інші хлопчики. Все це справжні докази його внутрішньої гідності і, таким чином, достатні підстави для честолюбства. Честолюбство нерозумного обмежується потягом мати гарний виїзд, гарний дім, гарне плаття — речі, які завести з таким же успіхом може всякий, у кого багато грошей, бо все це продається. Честолюбство людини розумної і порядної полягає в тому, щоб виділитись серед інших своїм добрим ім'ям і своїми успішними знаннями, правдивістю і благородством, — якостями, які ніде не можуть бути куплені, а можуть бути набуті лише тими, в кого ясне і щире серце» (С. 10).

Приклади моральної просвїти можна знайти в роботах В.О. Сухомлинського, в книзі Д. Карнегі «Як здобувати друзів і впливати на людей». Допомогти вчителю може «Словник етики», «Азбука моральності», роботи мінських вчених К.В. Гавриловець, Т.М. Куриленко тощо.

2. У процесі просвїти виховуються благородні прагнення, але для вироблення навичок і звичок поведінки — потрібні вправи, привчання: «Школяр робить погане не завжди тому, що його вчать робити погане, а частіше всього тому, що його не вчать робити добро'.

У Павлиській школі була розроблена програма моральних звичок: доводити почату справу до кінця, виконувати роботу тільки добре, ніколи не перекладати свою роботу на інших; допомагати старим, немічним, поодиноким, погоджувати свої радощі, задоволення, розваги з потребами інших людей, не приховувати своїх небажаних вчинків, мати мужність відверто сказати про них».

Учити дитину бачити, розуміти,

відчувати серцем людей –

це, мабуть, квітка в садку,

яка найтонше пахне,

ім’я цій квітці – виховання почуттів.

В. О. Сухомлинський

У свій час Ш. О. Амонашвілі запроваджував у своєму класі уроки людяності, на яких діти вправлялися в морально-етичних, гуманних вчинках із застосуванням трьох основних форм: за допомогою уяви, коли дитина інсценує в уяві свою можливу поведінку в передбачуваній ситуації; за допомогою рольової гри, коли дитина чи група дітей моделюють можливу дійсність, розігруючи її, виконуючи різні ролі; за допомогою дійсності, коли діти чинять так чи інакше в реальних умовах: в сім'ї, школі, на вулиці.

3. Тому наступний напрям морального виховання — формування морального досвіду в діяльності і спілкуванні школяра. Звідси необхідність організації виховних заходів як компонента системи виховної роботи з метою формування стосунків школярів на основі знань норм поведінки і оволодіння окремими звичками. У процесі діяльності і спілкування здійснюється школярами моральний вибір. В окремих випадках вихователі створюють ситуації вибору з метою вивчення моральних якостей учнїв, бо моральний вибір не можна здійснити на словах або шляхом простого наслідування зразків. На переднїй план виступає дія, практична здатність виразити у вчинку свою моральну позицію. «Коли я говорю, — писав Гельвецій, — я одягаю маску, коли я дію, — я змушений її зняти».

4. Спонукання школярів до морального самовдосконалення, що вимагає виховання культури почуттів, яка виявляється в здатності людини до співпереживання, співчуття, розуміння інших і себе, культури поведінки, спілкування людини. Для цього необхідно забезпечити можливість школяреві переживати цінні з точки зору завдань виховання почуття: радості за успіх товариша, задоволення від виконаної праці, почуття обов'язку та ін. Але одночасно необхідно вчити аналізувати свої почуття, щоб не бути їх рабом. Ефективності цього процесу сприяє прийом, коли неприємні почуття пов'язуються з приємними. Так, А.С. Макаренко доручав найбільш неприємну роботу кращим — як особливу довіру в тому, що робота буде виконана добре. Формування почуттів сприяє і використання засобів мистецтва, а також почуття вихователя, вчителя, його ставлення до людей, діяльності, оточуючого.

5. Приклад учителя,старших товаришів, опора на народну мораль, традиції, звичаї, які відбивають тисячолітній досвід мудрості народу.

Успішність процесу морального виховання вимагає:

1. Підбору змісту, джерел, методів, прийомів виховання в залежності вщ вікових особливостей учнів.

2. Урахування індивщуального досвіду школярів, їх позицій, виявлення суб'єктивної готовності до самовдосконалення.

3. Сумісної виховної діяльності школи, сім'ї, інших виховних факторів.

4. Такту вчителя, його поваги до особистості дитини.

5. Вивчення результатів виховного впливу та за необхідності коректування виховної діяльності.

 

Короткі висновки

Головне завдання морального виховання — формування моральної культури особистості, яка включає такі компоненти: індивщуальну моральну свідомість, моральні почуття, моральні стосунки, поведінку і спілкування. Індивідуальна моральна свідомість включає в себе ідеали, погляди, переконання, прагнення особистості, що складає духовно-моральну основу формування моральної культури особистості школяра.

Моральні почуттяможуть бути як свідомими, так і стихійними. Тому важливо, щоб людина володіла своїми почуттями свідомо.

Моральні стосунки виявляють особисті якості школяра.

Культура поведінки і спілкуваннявтілює в собі результати виховання, ступінь розвитку моральної свідомості особистості. Визнання школярами загальних правил поведінки, знання основних категорій етики (добро, зло, совість, честь, гідність, справедливість, щастя, сутність життя) — ще не показник моральної культури особистості. Знання повинні знайти форму виявлення в діяльності, спілкуванні, відбиваючи глибину засвоєння норм поведінки і здатність втілити їх у життя. Тому методами формування моральної культури є не лише просвіта, а й вироблення навичок поведінки, організація діяльності і спілкування учнів, створення ситуацій морального вибору.

Отже, найголовніше завдання школи, сім'ї — виховання особистості, яка, маючи стійкі позитивні мотиви поведінки, діє в будь-яких обставинах у відповідності з моральними нормами поведінки.

З моральним вихованням, як визначає Г. Ващенко, міцно пов'язане виховання волі й характеру. Найважливіша риса вольової людини є принциповість і здібність чітко ставитй перед собою певну мету, ...стриманість, уміння володіти собою, не піддаватися емоціям і афектам. Любов до праці і працездатність. Свідома дисципліна. Бадьорість і життєрадісність, тобто людина мусить вірити в перемогу добра над злом, правди над неправдою'.

 

Питання і завдання для обговорення:

1. Режисер І. Володимиров у статті «Талант бути добрим» розмірковує: «Інколи ми називаємо добротою елементарну людську порядність. А бути по-справжньому добрим — важко».

— Прокоментуйте цю думку.

2. Ш.О. Амонашвілі зазначає, що діти-шибеники в основному творчі, кмітливі, гострі на язик люди, які можуть застосовувати свої здібності в будь-яких несподіваних ситуаціях. «Шибеники – думка педагога, предмет педагогіки. Ось і люблю я їх — вони постійно «шліфують» мою педагогічну майстерність, змушують до безперервного самооновлення.

Вибрики — цінна якість дитини, тільки потрібно вміти керувати нею. Давно я встановив для себе заповідь про те, що: сутність дитячої дисципліни є не в придушенні вибриків, а у перетворенні їх».

І далі ставить запитання: «Як це зробити на перервах?».

— Дайте ваші пропозиції' щодо розв'язання поставленого запитання.

3. Чи завжди моральні дії людини є показником її моральної вихованості? Чому?

4. Б.Т. Лихачов' вважає, що зміст вимог для кожного вікового періоду життя людини зводиться до наступного: знати, вміти, любити, дружити, працювати, боротися, берегги, допомагати, творити.

Так, від підлітків вимагається:

— знати,що вони громадяни своєї країни;

уміти виховувати у собі волю, мужність, твердий характер, цілеспрямованість, доброту, вимогливість, здатність не піддаватися спокусі наживи, споживання, куріння, вживання спиртного, наркотиків та токсичних засобів;

— любитиБатьківщину, людей, здатних своєю працею самовіддано служити народу, міцно тримати своє слово;

дружити з дітьми всіх національностей, щиро і віддано; бути принциповим, вимогливим і чистим у дружбі;

працювати у шкільних майстернях, займатись будь-якою суспільно корисною працею сумлінно, дисципліновано і відповідально;

боротисяз виявленими в собі, своїх товаришах марнославством, пихатістю, жорстокістю, чванливістю, байдужістю до людей і справи;

берегти свою людську гідність і честь; все добро, яке створив народ, охороняти і відновлювати пам'ятники культури;

допомагати всім, хто попав у біду, і не вимагати нагороди за добрий вчинок; виявляти доброту і турботу про людей у повсякденному житті;

творити у навчанні, мистецтві, у будь-якій справі, до якої відчуваєш здібність і потяг до творчості.

— Проаналізувати представлений підхід педагога і скласти за цим зразком набір вимог до юнаків та дівчат старшого шкільного віку.

5. Запропонуйте школярам ранжувати подані нижче поняття, які відбивають розуміння ними того, що таке «щастя»: любов, праця, робота, уміння бути щасливим, давати щастя іншим, благополуччя, утіхи, задоволення інстинктів... (додати своє).

6. Н. Є. Щуркова розробила загальну модель програми виховання школярів, яка включає такі розділи'.

— формування у школярів ціннісного відношення до Природи як загального дому людства;

— формування ціннісного відношення до норм культурного життя;

— формування уявлень про людину як суб'єкта життя й найвищої цінності на землі;

— формування ціннісного відношення до соціального устрою людського життя;

— формування способу життя гідного Людини;

— формування життєвої позиції. Розвиток здатності до індивідуального вибору життєвого шляху.

— Ваша оцінка такого підходу до змістовного компонента виховання.

— Який, на вашу думку, зміст кожного з напрямків?

Додаткові завдання:

1. У журналі «Воспитание школьников» (1990, № 2) Н.Є. Щуркова дає картотеку форм виховних заходів:

Розділ «Трудова діяльність»

Свято праці. Виставка робіт учнів. Генеральне прибирання. Тимурівський рейд. Робота по озелененню і впорядкування школи. Турнір умільців, помічниць мам, членів гуртка «Умілі руки». Тиждень добрих справ. Місто веселих майстрів. Косметичний ремонт школи.

Акт добровольців. Допомога шефів. Зона турботи. Розвідка корисних справ. Трудовий десант. Ремонтна шкільна бригада.

Розділ «Пізнавальна діяльність»

Інтелектуальний аукціон, Літературна вікторина. Ігрова науково-дослідницька експедиція. Заочна мандрівка. За сторінками підручника. Вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць. Огляд знань. Конкурс ерудитів. Інсценування літературних вікторин. Моя улюблена книга. Проект майбутнього (школи, життя). Усний журнал. Наукова теоретична конференція. Вечір «Світ наших захоплень». Клуб «Кругозір». «Космічна мандрівка». Виставка творчих робіт. Музична вікторина. Конкурс знавців природи. Стенд «Новинки книг». Огляд періодичного друку. Краєзнавчий похід. Рейд. Друзі книги. Клуб любителів книги. У нас — гості. Зустріч із вченими. Тиждень шкільної науки.

Шкільний лекторій. Турнір знавців. Мандрівка в країну знань. Вечір цікавої науки. Екскурсія в музей. Лекція-консультація для бібліотекарів. КВК. Науковий вечір «Ця прекрасна Н2О».

Розділ «Суспїльна дїяльність»

Конкурс плакатів. Усний журнал. День самоуправління. Учнівські збори. Політклуб. Урок миру. Шкільне радіо. Агітбригада. Робота по відновленню пам'ятників. Вахта пам'яті. Операція «Радість людям». Операція «Милосердя». Стенд «Новини нашого світу». Ярмарок солідарності. КІД. Операція «Велика зміна». Конкурс політичної пісні. Клуб «Сучасник». Клуб «Наші вівторки».

Розділ «Ціннісно-оріентована діяльність»

Усний журнал «Я в робітники б пішов...» Бесіда з лікарем «Будьте здорові». Вечір творчого портрету. Захист професій. День народження школи. Уроки культури поведінки. Тематична стінна газета.

Ювілейний вечір, присвячений видатним людям. Літературно-музична композиція. Обговорення творів мистецтва і літератури. Сумісно з батьками — збори учнів на тему «Якою повинна бути школа». Відвідування музею-квартири видатної людини. Лекція з ідеологічних питань. Круглий стіл. Анкета «Портрет мого класу» і н аналіз. Бесіди з самовиховання. Диспут. Конференція. Класна година на тему «Розкажіть про себе». Твір-роздум. Зустріч з представниками різних професій («Професії моєї обличчя»). Бесіда на тему «Я- особистість». (Про вивчення людини). Клуб «Дзеркало» (Що ти скажеш про мене?). Класна година на тему «Дивитись і вчити не одне іте ж». Клуб цікавих зустрічей. Класна година на тему «Хліб». Вечір легенд: історичних, літературно-художніх, наукових, персональних.

Радіостудія «Ровесник». Екскурсія по школі для першокласників. Диспут на тему «Красиво жити — що це значить?». Зустріч з працівником міліції чи прокуратури. Урок мужності. Турнір ввічливих. Вечір зустрічі з молодими робітниками, з ветеранами праці.

Розділ «Художня діяльність»

Конкурс сімейних стінгазет. Казка для малюків, яка вигадана школярами. Конкурс учасників художнього оформлення пісні. Дидактичний театр. Німе кіно. Конкурс юних музикантів. Музична вікторина. КВК між командами учнів та вчителїв. Вечір на тему «Навіщо людині мистецтво?». Конкурс малюнків. Конкурс виробів художньо-декоративного плану. Конкурс поетів і читців. Концерт «Учителі-учням». Відвідування художніх виставок. Огляд талантів. Виставка квітів. Відвідування театру, кінотеатру. Вечір пісні. Експозиція репродукцій до книг. Мала художня галерея. Випуск шкільного журналу. Вечір казок на тему «Казка — вигадка, але в ній натяк». Шкільний спектакль. Вечір мистецтва.

Розділ «Вільне спілкування»

Вечір на тему «Давайте знайомитись». Бал трьох поколінь. Клуб «Сучасник». Свято весни (осенї). Бал квітів. Дні народження, відсвятковані у колективі. Прогулянка. Вечір танців. «Вогник». Прогулянка на пароплаві. Операція «Дозвілля». Свято гри та іграшок.

Розділ «Спортивна діяльність»

Шкільна олімпіада. Туристичний похід. Туристична естафета. Дружні спортивні зустрічі. Турнір лицарів. Свято «Тато, мама, я — спортивна сім'я». День здоров'я. Весела естафета. Спортивний калейдоскоп.

— Які заходи з кожного розділу ви хотіли б провести зі своїми вихованцями? Чому? Чи можуть вони сприяти формуванню моральноі' культури школярів? Як?

2. Під час практики виявіть моральні ідеали одного із школярів: кого він вважає взірцем, чому, чи хоче стати кращим, що для цього робить, як ставиться до порушень моральних норм, уміння утримувати від порушень товаришів, самого себе.

3. Використовуючи рекомендовані методи', з'ясуйте уявлення школярів про моральні вчинки (у період педагогічної практики).

1) «Квиток на кінофільм».

Мета: з'ясувати уявлення дітей про товариський вчинок. Ставиться питання: «У тебе є квиток на дуже цікавий фільм. Раптом телефонний дзвінок. Твій товариш просить допомогти йому приготувати уроки. Він хворів і багато чого не розуміє, а завтра контрольна робота. Як ти вчиниш? (Допоможу товаришу, піду в кіно, зайду до нього після фільму, інше що-небудь)».

2) «Як би ти зробив?».

Світлана не вивчила уроку з історії, тому що и недавно викликали і поставили оцінку в журнал. По дорозі до школи вона розповіла про це однокласниці Галі.

Зайшовши в клас, привітавшись з дітьми, вчитель історії, звичайно, запитав, хто не підготувався до уроку. Всі мовчали. Мовчала і Світлана. Тоді Галя піднялася і сказала, що Світлана до уроку не готова.

— Як би ти вчинив на місці Галі? Чому?

3) «Постав собі оцінку за ввічливість».

Дай відповіді на кожне запитання словами «так» чи «ні»

1. Чи завжди ти звільняєш місце старшим у транспорті?

2. Чи пропускаєш поперед себе дітей з молодших класів (при вході в школу, в буфет)?

3. Чи говориш ти мамі «дякую», коли встаєш з-за столу, одягаєш випрасувану нею сорочку чи плаття, приймаєш зроблену тобі покупку?

4. Чи завжди ти тактовно ведеш себе з однокласниками, виявляєш увагу й чуйність при спілкуванні з ними?

5. Чи називаєш ти ім'я та по батькові людей, коли вітаєшся з ними.

4) Допиши речення...

1. Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...

2. Коли мені важко прийняти правильне рішення, то...

3. Вибираючи між цікавим, але не обов'язковим, і необхідним нудним заняттям, я, звичайно, ...

4. Коли в моїй присутності ображають людину, я...

5. Коли брехня залишається єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я...

6. Стосунки між моїми однокласниками покращуються, якщо...

7. Якби я був на місці своїх батьків, то...

 

Словник теми

Моральне виховання

цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам і нормам моралі.

Завдання морального виховання

озброєння учнів знаннями норм моралі;

збагачення емоційного світу дітей моральними переживаннями, почуттями;

накопичення та збагачення досвіду моральної поведінки.

Культура поведінки

сукупність форм повсякденної поведінки людини, в яких знаходить вияв додержання моральних норм.

Моральна навичка —

стійка форма поведінки, здійснення якої є життєвою потребою людини.

Групи моральних навичок —

навички ввічливості;

турботи про оточуючих;

навичка витриманості;

навичка точності.

Методика виховання моральних навичок —

режим;

вправи;

контроль і самоконтроль;
гра та ін.

Література

1. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину. Зібр. тв. в 5-ти т.—

К., 1979. — Т. 2.

2. Теория и методика коммунистического воспитания в школе. Под ред.

Г.И. Щукиной — М., 1974. — Гл. ІІІ, НІ, НІІ, ХІІ, ХІІІ.

3. Харламов И.А. Педагогика. — М., 1997. — 576 с.

4. Харламов И.А. Нравственное воспитание школьников. — М., 1983.

5. Куриленко Т.М. Задачи и упражнения по педагогике. — Минск, 1970.—

198 с.

6. Шилова М.И. Изучение воспитанности школьников. — М., 1982.

7. Щуркова Н. Как упражнять в дисциплинированности // Народное образование. — 1965. — № 9.

 

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.