Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Класифікація та загальна характеристика рослинних тканин.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

У рослинному організмі, як уже зазначалося вище, виділяють наступні типи тканин: твірну (меристематичну), покривну (епітеліальну), провідні, видільну, механічну та основну (паренхіму).

Твірна тканина, або меристема — це тканина рослинного організму із якої утворюються усі інші типи тканин. Особливістю даної тканини є те, що її клітини постійно діляться. Вона складається із тонкостінних клітин, які розміщенні дуже щільно одна відносно одної. Для даного типу тканин притаманним є недостатній розвиток ендоплазматичної сітки, пластид, велика кількість мітохондрій та високий вміст молекул РНК, вакуолі дуже маленькі, запасних речовин у клітинах не має.

Твірна тканина у залежності від свого розташування у живому організмі поділяється на наступні групи: апікальні (верхівкові), інтеркалярні (вставні) та латеральні (бічні).

Апікальні меристеми закладають у рослинному організмі ще на стадії насінини, із них у подальшому розвиваються інші типи меристематичних тканин, вони розташовуються на верхівках пагона та кореня.

Інтеркалярні— це меристематичні тканини, які закладаються в міжвузлях(злакові, кукурудза), вони забезпечують ріст пагона у довжину, окрім того дають початок листкам та бічним пагонам.

Латеральна меристема — до них належать корковий камбій, перицикл, які наростають у ширину.

Покривні тканини. Усі частини рослинного організму відокремлюються від навколишнього середовища з допомогою покривних тканин, які утворюються на ранніх етапах розвитку рослин та зберігаються впродовж усього життя. Покривні тканини захищають рослину від негативного впливу умов навколишнього середовища, та забезпечують нормальне проходження процесів газообміну. До покривних тканин можна віднести епідерму, ризодерму, перидерму та кірку.

Епідерма — постійна покривна тканина листків, плодів та деяких квіток. Вона також є покривною тканиною пагонів багатьох трав'янистих рослин. Оболонки даних клітин потовщені нерівномірно, у них відсутні хлоропласти.

Ризодерма — постійна покривна тканина коренів, вона є найтоншою із покривних тканин.

Епідерма притаманна тільки молодим пагонам та гілкам у більш зрілому віці вона тріскається, сплющується та відмирає. Натомість на живому пагоні розвивається вторинна покривна тканина перидерма, яка існує на рослині до її загибелі. До вторинних покривних тканин відносять також і кірку.

Механічні тканини — надають рослині міцності за різних механічних впливів: здавлювання, згинання, розтягування, скручування. Окрім того вони відіграють важливу роль у вертикальному розміщенні деревних рослин.

До механічних тканин відносяться дві групи: коленхіма та склеренхіма.

Коленхіма зустрічається у молодих частинах рослинного організму, що ростуть, слід зазначити, що у коренях вона відсутня.

Склеренхіма— найтиповіша механічна тканина, складається із клітин, що мають потовщені та здебільшого здерев'янілі болонки, слід зазначити, що цитоплазма у даних клітин є відмерлою. Склеренхіма поділяється на дві групи клітин: кам'янисті та волокнисті. Волокнисті елементи склеренхіми трапляються в різних ділянках стебла та кореня, в тканинах листків, продів, входять до складу СВП. Кам'янисті клітини можна виявити у корі, стеблах та плодах багатьох рослин.

Провідні тканини — це тканини рослинного організму, які забезпечують низхідний або висхідний потік води та розчинених у ній поживних елементів від грунту до рослинного організму.

Виділяють дві групи провідних тканин: ксилема та флоема.

Ксилема —це тип провідних тканин по яких рух води та розчинених речовин відбувається у визхідному напрямку. До ксилеми відносять трахеї та трахеїди. Характерною рисою даного типу тканин, є порожнистість клітин, цитоплазма у них повністю відмирає, між клітинами з'являються пори, які їх поєднуються між собою і таким чином що між різними клітинами відбувається транспортування речовин.

Флоема— складається із провідних елементів, до складу яких входять без'ядерні ситоподібні трубки та клітини-супутники, а також із паренхімних та механічних волокон. На відміну від ксилеми флоема складається виключно із живих клітин, проте як і в попередньому випадку кожен елемент поєднюється із наступним з допомогою перегородок.

Основні тканини (заповнювальні)— заповнюють проміжки та вільні місця між іншими типами тканин у рослинному організмі. За структурою, функціями та розміщенням виділяють асиміляційну, запасну та аеренхімну тканини.

Асиміляційна тканина притаманна для листків, зелених стебел та інших частин рослинного організму яким притаманним є процес фотосинтезу. У клітинах запасної тканини відбувається накопичення запасних речовин накшталт вуглеводів (глюкози, чи інших), ліпідів та білків. Своєрідною запасною тканиною можна вважати водозапасну тканину — вони притаманна для каутусів та інших сукулентних (посухостійкі рослини, у яких потовщуються різні частини організму листкові пластинки, стебла, у цих потовщеннях можуть запасатися продукти життєдіяльності, або вода в Україні природнім яскравим сукулентом є рослина очиток їдкий) рослин.

Аеренхімна тканина — даний тип тканини притаманний для водяних та болотяних рослинних організмів (латаття біле) — завдяки цій тканині листки рослинного організмі здатні триматися на поверхні водного плеса.

Видільні тканини — поділяють на дві групи: 1) тканини внутрішньої секреції — синтезують молочний сік, або іншими словами латекс, даний тип тканин рослинного організму одержав назву молочників, смоляні ходи, ефірномасляні ходи у цитрусових. 2) тканини зовнішньої секреції — сюди відносяться залозисті волоски, нектарники, омофори (виділяють ефірні олії, що надають аромату квітам), гідатоди, або іншими словами водяні продихи, які забезпечують виведення води із рослинного організму під час гутації, або так званого “плачу рослин”, притаманно наприклад для монстреми.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.