Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Розробка та апробація контролю оподаткування по податку на додану вартість



Державну політику щодо адміністрування та відшкодування податку на додану вартість здійснюють ряд державних органів під наглядом Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України:

Державна фіскальна служба, Державна митна служба, Держказначейство, Міністерство фінансів, органи судової влади й ін. Проте основне навантаження з контролю за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків і обов’язкових платежів (утому числі і ПДВ) лягає на Державну фіскальну службу України.

Контроль за податками розглядається з двох сторін: як функція чи елемент державного управління економікою та як особлива діяльність щодо виконання податкового законодавства України. Обидві сторони податкового контролю знаходяться в нерозривній єдності і безупинному розвитку та в удосконалюванні.

Контроль є обов'язковим елементом будь-якої галузі державного управління. У статті 1 Лімської декларації керівних принципів контролю зазначається, що організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими коштами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством [66]. Саме об'єктивні потреби держави та органів місцевого самоврядування у грошових коштах вимагають забезпечення повного і своєчасного їх надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Завданнями органів державної фіскальної служби є [30]:

1) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, податків і зборів;

2) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

4) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

5) надання податкових консультацій;

6) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:

1) перед перевірочний аналіз;

2) планування контролю;

3) контакт з об’єктом контролю;

4) документальна перевірка;

5) завершальний етап контролю;

6) реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

Перевірочний аналіз включає наступні роботи: вивчення облікової політики платника в податковому органі, вивчення податкових декларацій та інших звітних документів, порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів, аналіз розвитку підприємства та основних показників підприємства.

При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомості про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.

На етапі планування контрою здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об’єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.

Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об’єкт оподаткування, правильність нарахування податків (або точніше ПДВ, якщо вже говорити про перевірку розрахунків з бюджетом саме за цим податком),стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів не донарахування і заниження сум податків платниками.

Перед початком позапланової виїзної, позапланової невиїзної та фактичної перевірки платникові вручають під розписку копію наказу про її проведення, а також направлення на перевірку. Платник податку може не допустити перевіряючого до перевірки, за умови непред'явлення направлення або якщо воно оформлено з порушеннями законодавства. При пред'явленні направлення посадова особа платника (особа, яка проводить розрахунок) повинна розписатися в направленні, зазначивши прізвище, ім’я, по-батькові, посаду, дату та час ознайомлення. У разі відмови буде складено акт про факт відмови, який стане підставою для початку перевірки. Також, при проведені перевірки працівники державних податкових органів зобов’язані пред’явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:

1) ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;

2) представити членів контрольної бригади;

3) пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;

4) вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);

5) обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;

6) ознайомитися з попередніми результатами контролю;

7) якщо перевірка проводиться за межами даткові інспектори додатково пред’являють свого району, податкові інспектори додатково пред’являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснено контроль.

Документальна перевірка передбачає дослідження первинних документів - це документи, в яких зафіксовані факти здійснення господарських операцій1. Документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства Проводять за місцезнаходженням підприємства та/або за місцезнаходженням об'єкта, якого перевіряють. За результатами документальної перевірки складається акт. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які стосуються фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Камеральна перевірка оформлюється актом, підписаним податковим інспектором, що здійснив перевірку, та керівником податкової служби. Матеріали цієї перевірки використовуються для проведення наступних податкових перевірок. Так, наприклад, якщо під час камеральної податкової перевірки виявлено підстави, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, то податковий орган має право протягом 30 календарних днів провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податку на додану вартість, для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Документальна перевірка - це перевірка предметом якої є своєчасність,достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Під час такої перевірки перевіряються декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітності, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, що використовуються в таких видах обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих ними документів та інформації за результатами перевірок інших платників податків. Документальні перевірки проводяться як планові так і позапланові.

Документальна планова перевірка проходить за планом-графіком. Про її проведення повинні попередити не пізніше ніж за 10 календарних днів. А періодичність її проведення визначатимуть залежно від ступеня ризику, до якого віднесено діяльність платника податку. Якщо ступінь ризику високий - підприємство відвідуватимуть не частіше одного разу на календарний рік, середній - не частіше ніж раз на два роки, незначний - максимум раз на три роки.

Особлива періодичність передбачена для юридичних осіб, які мають право на податкові канікули (нульову ставку податку на прибуток відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України [2]) та в яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також для самозайнятих осіб, сума сплачених податків яких становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період. Її включатимуть до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарних роки.

Документальні планові перевірки для великих платників податків не мають перевищувати 30 робочих днів, для суб'єктів малого підприємництва - 10 днів, а для інших платників - 20 робочих днів. Вони можуть бути продовжені на 15, 5 та 10 робочих днів відповідно.

Документальні позапланові перевірки можуть тривати 15 робочих днів для великих платників податків, 5 - для суб'єктів малого підприємництва та 10 - для інших платників. А продовжити їх мають право на 10, 2 і 5 робочих днів відповідно.

Якщо підставою для перевірки стала декларація з ПДВ, якою заявлено відшкодування цього податку та (або) з від'ємним значенням із ПДВ на суму більше 100 тис. грн, то тривалість перевірки визначає стаття 200 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї статті документальна позапланова перевірка може тривати 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Окрім цього, документальна планова та позапланова перевірки можуть бути зупинені за рішенням керівника органу Державної податкової служби на строк не більше 30 робочих днів.

Документальна невиїзна перевірка, на відміну від камеральної, проводиться тільки на підставі рішення керівника органу Державної податкової служби та за наявності обставин, прописаних для проведення позапланових виїзних перевірок. Платникові податку не обов'язково бути присутнім на такій перевірці.

Фактичні перевірки проходять за місцем фактичного провадження платником своєї діяльності, розташування його господарських або інших об'єктів права власності. Її проводитиме орган Державної податкової служби у чітко прописаних випадках, що передбачають зосередження уваги на дотриманні порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). А головне - вона здійснюється без попередження.

Підставою для продовження терміну перевірки є:

1) заява платника (наприклад, у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

2) змінний режим роботи чи підсумований облік робочого часу платника та (або) його господарських об'єктів.

Податковий кодекс України зобов'язує платників надавати копії всіх документів, які належать до предмета перевірки, щойно вона розпочалася. А великий платник ще й повинен надати в електронному вигляді копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням та сплатою податків і зборів. Причому зробити це слід наступного робочого дня за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Документальна перевірка платників податків проводиться згідно з програмою перевірки, яка містить перелік питань, що перевіряються.

Документальна перевірка розрахунків з бюджетом по ПДВ включає в себе декілька основних напрямків, які детально розглядатимуться нижче.

Перший напрям - це перевірка належності суб’єкта підприємницької діяльності до платників ПДВ. При цьому основна увага звертається на те, чи зареєструвався суб’єкт підприємницької діяльності як платник у податковому органі та чи подає податкову декларацію з ПДВ у зазначені терміни.

Другий напрям - оцінка стану розрахунків з ПДВ проводиться на підставі аналізу даних фінансової звітності про наявність заборгованості перед бюджетом та інформації аналітичного обліку про залишки на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами». Шляхом порівняння даних аналітичного обліку за субрахунками 643 «Податкові зобов’язання» і 644 «Податковий кредит» з даними синтетичного обліку перевіряється правильність визначення оборотів і залишків за цими субрахунками.

Третій напрям - перевірка повноти оборотів та обсягів операцій із продажу товарів (робіт, послуг) за звітний період, які є об’єктами оподаткування і зазначені в податковій декларації з ПДВ. Шляхом порівняння суми, зазначеної в декларації, з даними книги обліку продаж товарів (робіт, послуг), записами на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками». У разі необхідності як джерела інформації використовуються: договори купівлі-продажу, податкові накладні та інші первині документи. Слід упевнитися, що за кредитом субрахунку 641 відображено всі суми ПДВ, які показані в податкових накладних та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також що всі порядкові номери в реєстрі збігаються з номерами податкових накладних і немає пропусків або втрат накладних.

Четвертий напрям - перевірка правильності визначення бази оподаткування обсягів продажу. При цьому слід пам’ятати, що правильність визначення бази оподаткування при продажі товарів регламентується статтями 188 і 189 Податкового кодексу України [].

У бухгалтерському обліку операції з продажу товарів відображаються за дебетом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Особлива увага звертається на перевірку дати виникнення податкових зобов’язань, тому що в загальному випадку підприємства повинні відображати податкові зобов’язання за правилом першої події.

П’ятий напрям - перевірка правильності застосування пільг зі сплати ПДВ (операції що не є об’єктами оподаткування чи звільнені від оподаткування ПДВ).

Шостий напрям - перевірка правильності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість. За ставкою ПДВ - 20% оподатковуються всі операції, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та тих, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Сьомий напрям - правильність визначення суми податкового кредиту з ПДВ за звітний період перевіряється за даними бухгалтерського обліку відносно операцій:

1) на списання коштів в оплату придбаних цінностей, нематеріальних активів, робіт, послуг - за кредитовими оборотами за рахунками 30, 31,33 в журналі 1 та оприбуткування товарів (робіт, послуг) - за кредитовими оборотами за рахунками 63, 685 в журналі 3;

2) бартерних операцій - за кредитом рахунку 70 у журналі 6.

Правомірність включення платниками ПДВ сум податку в податковий кредит контролюється шляхом перевірки наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують фактичну оплату ПДВ. У документах окремим рядком має бути виділена сума ПДВ, а у випадку наявності пільг зі сплати ПДВ перевіряючий визначає правомірність включення суми податку до податкового кредиту

Восьмий напрям - перевірка повноти своєчасності та правильності проведення розрахунків з бюджетом за ПДВ ведеться на підставі даних банківських документів, де зазначені дати й суми, сплачені до бюджету, записів у регістрах бухгалтерського обліку за рахунком 64 та у формах фінансової звітності. Крім того платник податку може отримувати з бюджету відшкодування сум ПДВ. У цьому випадку перевіряється, як відображаються в бухгалтерському обліку підприємства суми отриманого відшкодування та операцій погашення заборгованості перед кредиторами - учасниками схеми розрахунків.

Після закінчення перевірки складається акт, а якщо порушень не виявлено, то довідка.

При виявленні правопорушень у ході перевірок податковими органами можуть накладатися наступні штрафи:

1) штраф у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення суми ПДВ;

2) при повторному порушенні протягом 1095 днів штраф становитиме вже 50%;

3) на третій та наступний раз - 75%.

В роботі фінансових служб ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» чільне місце займає контроль за правильністю обчислення і сплатою податків. Внутрішньогосподарський податковий контроль – це діяльність відповідних посадових осіб з апарату управління підприємством і перш за все його бухгалтерської служби щодо точності обліку об’єктів оподаткування, відповідності методики обчислення та сплати податків прийнятим законодавчим актам з питань оподаткування, щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов’язання.

Проведенню камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ повинен передувати доперевірочний аналіз, сутність якого полягає в тому, що інспектор підрозділу адміністрування ПДВ вивчає:

1) матеріали реєстраційної справи, інформацію щодо статутних даних

2) суб'єкта господарювання;

3) інформацію щодо розміру вартості власних основних фондів платника, чисельності трудових ресурсів та іншу інформацію щодо господарської й фінансової діяльності платника;

4) історію платника, його податкову поведінку, результати перевірок;

5) наявність господарських операцій у складі інформаційних баз.

Перш за все, вивченню підлягають статутні дані суб'єктів господарської діяльності, склад засновників та співзасновників, їх зміна. Одночасно з цим розглядаються розмір та зміни статутного фонду. Якщо відбулися інші зміни, відображені в установчих документах, то аналізуються вплив таких змін на базу оподаткування, необхідність відображення їх у декларації.

За наявності таких змін необхідно проінформувати підрозділи аудиту з метою з'ясування: яким чином вони відбувалися (продаж частки чи в цілому корпоративних прав, матеріальних чи нематеріальних активів тощо) та за якою формою розрахунків; чи задекларовані такі операції.

Крім того, необхідно ознайомитись із видами діяльності суб'єкта господарювання, порівнявши їх з даними статистичної довідки, перевірити, чи не здійснює цей суб'єкт операції, на проведення яких необхідно мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Необхідно звернути увагу на ритмічність діяльності суб'єкта господарської діяльності, динаміку обсягів продажу товарів (послуг), порівняти їх з розмірами задекларованих сум до сплати чи відшкодування, якщо мають місце відхилення, то встановити причини їх причини.

Основними напрямками податкової перевірки є:

1) Дотримання строків подання податкової декларації.

2) Правильність вибору форми декларації. Платники податку, в яких згідно з чинним законодавством суми ПДВ повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання або спрямовуються включно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену).

3) Перевірка відповідності між заповненням окремих рядків декларації та поданням певних документів.

4) Причини коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

5) Методологічна перевірка.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ порушень не виявлено, то висновок про віднесення платника до відповідної категорії уваги робиться у розділі IV податкової декларації (проставляється відмітка «порушень (помилок) не виявлено».

У разі якщо звітність сумлінного платника (категорія уваги 1) або платника податків помірного ризику (категорія уваги 2) за результатами системи автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ віднесено до другої категорії, то проводиться невиїзна документальна перевірка.

У разі наявності ризику здійснення платниками податків, віднесеними до 2 категорії уваги, нереальних (удаваних) операцій проводиться моніторинг показників діяльності такого платника та за необхідності передаються матеріали до підрозділу податкової міліції.

За платниками реального сектору економіки, віднесених до 3 категорії уваги, здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, відпрацьовуються дані системи автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ, системи ризиків щодо наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, шляхом формування ймовірної схеми ухилення від оподаткування.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.