Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Задачі служб, які беруть участь в організації польового водопостачання.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з практичного заняття для студентів

 

Навчальна дисципліна « ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ»

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 7« ГІГІЄНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. »

 

Заняття № 19 «Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах надзвичайних ситуацій. »

 

 

Курс VI Факультет медичний

 

Спеціальність: 7.12010001 « Лікувальна справа »

7.12010002 « Педіатрія »

 

Затверджено

на методичній нараді кафедри

Р.

Протокол №______

Зав. кафедри_______________д.мед.н., проф. Бабієнко В.В.

/підпис/

 

 

Одеса – 20___ р.

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 7 « ГІГІЄНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. »

 

Заняття № 19 «Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах надзвичайних ситуацій. »

Год.

 

 

2. Актуальність теми:

В умовах надзвичайних ситуацій та під час бойових дій, значна частина населення нерідко виявляється без притулку, продуктів харчування, води, медичної допомоги, предметів першої необхідності. У зв'язку з цим гостро постає завдання його життєзабезпечення. Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при організації харчування та водопостачання мирного населення та військових під час ліквідації ЧС та під час військових дій є одним з найважливіших видів діяльності органів влади, охорони здоров'я та інших служб, як у повсякденному житті, так і при виникненні НС мирного і воєнного часу.

 

3. Цілі заняття:

3.1. Загальні цілі:

 

Розкрити фізіолого-гігієнічне та морально-психологічне значення водопостачання і раціонального харчування формувань у польових умовах при ліквідації наслідків екстремальних ситуацій та в умовах бойових дій. Оволодіти методами медичного контролю за повноцінністю та безпечністю водопостачання і харчування формувань в польових умовах при надзвичайних ситуаціях та бойових діях.

Ознайомитися з силами та засобами медичної служби військових і цивільних формувань по проведенню медичної експертизи продовольства та води у польових умовах.

 

 

3.2. Виховні цілі:

 

Сформувати вміння щодо оцінки та медичного контролю за якістю обробки води у польових умовах,

та методив санітарного обстеження продовольчого об’єкту, відбору проб, визначення харчових якостей та свіжості продуктів, індикацію на зараження отруйними та радіоактивними речовинами.

 

 

3.3. Конкретні цілі:

 

- знати:

1. Методи організації водопостачання та харчування військових і цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях і під час війни. Батальйонні пункти харчування, типи польових кухонь, інших засобів.

2. Поняття “раціональне харчування”, умови його забезпечення.

3. Порушення здоров’я та захворювання, які можуть виникати при недотриманні кожної з умов водопостачання та раціонального харчування.

4. Методи профілактики аліментарних, інфекційних захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через воду та їжу отруйними речовинами (ОР), радіоактивними речовинами (РР), бактерійними засобами (БЗ).

 

 

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

 

- оволодіти методиками /вміти/:

1. Проводити санітарне обстеження джерел водопостачання при їх розвідці, дослідження води на отруйні, радіоактивні речовині за допомогою приладів та за органолептичними, санітарно-хімічними показниками польовими методами.

2. Визначати дози коагулянту та хлорного вапна для проведення очистки і знезараження води у польових умовах за хлорпотребою та методом перехлорування за Клюкановим.

3. Встановлювати вміст активного хлору в хлорному вапні, таблетках "пантоцид", "аквасептол" та оцінка ефективності знезараження води по залишковому хлору польовими (крапельними) методами.

4. Оцінювати харчування особового складу формувань різними методами:

- розрахунковими, за розкладкою продуктів (меню-розкладка);

- шляхом вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, кулінарної обробки, реалізації;

- контрольно-ваговим методом (зважування продуктів при завантаженні у казан, готових порцій і блюд);

- шляхом вивчення харчового статусу організму особового складу формувань (за соматоскопічними, соматометричними, фізіометричними, біохімічними, клінічними показниками);

- експресним (за допомогою приладів) та лабораторним аналізом продуктів і готової їжі.

5. Організовувати і проводити медичний контроль за водопостачанням та повноцінністю харчування особового складу формувань (і потерпілого населення) та необхідні профілактичні заходи його забезпечення.

6. Проводити медичні заходи при виникненні аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через воду й (або) їжу сильнодіючими отруйними (СДОР), радіоактивними речовинами, розслідувати причини їх виникнення, проводити профілактику.

 

4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інте­грація).

 

№№ п.п. Дисципліни Знати Вміти
1. Попередні дисципліни    
    - фізика     - рентгенологія     - радіологія     - взаємодію іонізуючого випромінювання з речовинами; - фізико-хімічні основи біологічної дії іонізуючого випромінювання; поглинуту, експозиційну, еквівалентну дози; - захист від опромінення.   - біологічну дію іонізуючого випромінювання; - заходи захисту медичного персоналу від дії іонізуючого випромінювання.   - основні якісні і кількісні характеристики іонізуючого випромінювання,   - дію ІВ на організм, - гігієнічну регламентацію опромінення людини. - розрахувати дозу випромінювання   - розрахувати параметри захисту персоналу при роботі з відкритими і закритими джерелами іонізуючого випроміню-вання.   - розрахувати рівень зовнішнього опромінення та параметри протирадіаційного захисту.
2. Наступні дисципліни    
    терапія Поглиблене медичне обстеження, диспансерне динамічне спостереження та реабілітація військовослужбовців - Скласти план проведення ПМО(поглиблене медичне обстеження ), ДДС( диспансерне динамічне спостереження), лікувально - профілактичної тичних заходів у частині; - Оцінювати якість проведеної диспансеризації в частині.
3.   Внутрішньопредметна інтеграція    
  1. Організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військових і цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях та під час війни   2. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів   3. Гігієна праці особового складу військ при обслуговуванні об’єктів озброєння, військової техніки, радіолокаторних станцій - Гігієнічні вимоги до земельних ділянок для тимчасового розміщення особового складу формувань ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій, а також потерпілого населення, планування території цих ділянок, правила розгортання і гігієнічні вимоги до експлуатації тимчасових жител   - Організацію і методи контролю протиепідемічних заходів в районі катастроф та місць тимчасового компактного розміщення формувань, які приймають участь у ліквідації їх наслідків - Визначати активність препаратів для хлорування води, визначати дозу хлору для знезараження води за хлорпотребою.   - Проводити медичну експертизу якості та безпечності харчових продуктів і готової їжі. Оцінювати стан здоров’я осіб, які приймають участь в роботі пунктів харчування, розслідувати випадки харчових отруєнь   - Володіти методами і засобами (приладами) медичного контролю за умовами праці військовослужбовців при обслуговуванні об’єктів озброєння і військової техніки

 

5. Зміст теми

 

Основи організації санітарного нагляду за харчуванням та водопостачанням особового складу формувань, військ та населення в польових умовах.

Питання водозабезпечення як на період воєнного часу так і в умовах надзвичайних ситуацій визначається важливою гігієнічною проблемою. Гігієнічні аспекти водопостачання вирішуються фізіологічним, епідеміологічним, господарсько-побутовим та загальнозміцнюючим значенням води як чинника навколишнього середовища. Вода перш за все небезпечна в епідеміологічному відношенні як фактор ризику гострих шлунково-кишкових інфекцій: черевний тиф, паратифи, холера, дизентерія, сальмонельоз; паразитарні захворювання; зоонозні - лептоспіроз, лихоманка Ку; вірусні інфекції - вірусний гепатит А, поліомієліт та ін.

Отже, організація санітарно-гігієнічного забезпечення військ, а також особового складу формувань та населення на період надзвичайних ситуацій має, безумовно, першочергове значення та здійснюється силами інженерних військ за участю служб тилу, хімічних військ та сил медичної служби. Особливе значення при цьому набирає координація їх діяльності для забезпечення військ водою.

 

Задачі служб, які беруть участь в організації польового водопостачання.

Інженерні війська:

ü організовують розвідку води;

ü видобуток та покращення її якості;

ü обладнання пунктів водопостачання у частинах та підрозділах;

ü забезпечення частин та підрозділів усіма табельними засобами видобутку, обробки та зберігання води;

ü забезпечення експлуатації та ремонту засобів водопостачання.

Хімічна служба:

ü розвідка місцевості, де є джерело водопостачання на наявність ОР та РР;

ü хімічне забезпечення пунктів водопостачання;

ü допомого у проведенні дегазації та дезактивації місцевості, де є джерело водопостачання.

Служба тилу:

ü доставка води транспортом до місця використання безпосередньо у підрозділ;

ü доставка води на водорозбірні пункти;

ü проведення тилової розвідки джерел води та забезпечення водою тилових підрозділів.

Медична служба:

ü участь у розвідці води та оцінка санітарного стану району видобутку води;

ü вибір вододжерела та оцінка якості води в ньому;

ü видання висновків на використання води;

ü контроль за якістю води та санітарним станом пункту водопостачання;

ü проведення медичних оглядів осіб, які працюють на пунктах водопостачання та пунктах водозабору (1 раз на 10 днів), обстеження на бацилоносійство кожні 2 місяці;

ü контроль за ступенем забезпечення військ водою;

ü участь у контролі водопотреби;

ü проведення інструктажу військ як знезаражувати воду на найпростіших пунктах водопостачання (у ротах, батальйонах за рахунок нештатних формувань);

ü забезпечення та інструктаж військ щодо застосування індивідуальних засобів знезараження води.

Задачі польового водопостачання:

1. розвідка води;

2. видобуток води;

3. обробка;

4. зберігання;

5. розподіл;

6. транспортування;

7. відпуск частинам та підрозділам.

 

Відповідальність за польове водопостачання несе загальновійськовий командир. Для виконання першої задачі польового водопостачання комплектується розвідувальна партія під керівництвом інженерного спеціаліста.

Розвідка вододжерел проводиться у декілька етапів: – попереднє вивчення маршруту та району розвідки визначаються на топогрофічній карті.

Мета розвідки – визначити можливість використання того або іншого вододжерела. По-перше, необхідно визначити дебіт вододжерела (його продуктивність), розрахувати, чи вистачить його для забезпечення військ водою. Визначення дебіту проводять інженерні війська, але і ми з вами, тобто медична служба, повинні уміти його проводити (ця частина вивчається на практичних заняттях). Якщо уже визначений дебіт, та відомі норми польового водопостачання, медична служба може вирішувати чи достатньо запасів води для забезпечення військ.

Норми водопостачання в польових умовах .

10 л/добу на 1 людину для помірного клімату та 15 л/добу для жаркого клімату.

Ці 10 л розподіляються наступним чином: 1,5 л для пиття, 3,5 л для приготування їжі, 1,0 л для миття казанка, ложки та кружки, 3,0 л для умивання.

У жаркому кліматі 2 основні норми збільшуються до 4,0 л та кількість води для умивання до 6 л.

Під час наступу норми водопостачання складають 8–12 л на 1 людину на добу.

В особливо важких умовах військам видається вода тільки для пиття: у помірному кліматі 5 л (до 3діб) та у жаркому кліматі 8 л (до 3 діб). У польовому пересувному лазареті –– 30 – 40 л на 1 людину за добу, в евакошпиталі – відповідно 180 л. Для санітарної обробки – 45 л на 1 людину.

Після вирішення питання про достатність дебіта вододжерела на основі норм водопостачання необхідно дати оцінку якості води та визначити метод її обробки. Це функція медичної служби.

Визначення якості води джерела медичною службою проводиться на основі санітарного обстеження вододжерела, куди входять:

Ø санітарноепідеміологічне обстеження населеного пункту, району розвідки вододжерела (наявність інфекційних захворювань серед населення, насамперед кишкових інфекцій, а також епізоотій серед гризунів та домашніх тварин);

Ø санітарно-топографічне обстеження вододжерела (наявність джерел фекально-господарського забруднення ґрунту та водоймищ, забруднення атмосферними витоками, зараженість території РР та ОР);

Ø санітарно-технічне обстеження вододжерела, його наповненість, технічний стан, розміри вододжерела, кількість води в ньому.

Визначення якості води у джерелі безпосередньо у польових умовах під час проведення розвідки.

Оцінка якості води вододжерел дається згідно органолептичним показникам, окисленості, азоту амонійного, нітритів, загальному вмісту солей: хлоридів та сульфатів (особливо це важливо для південних районів).

Після проведення санітарно-гігієнічного обстеження вододжерела, оцінки якості води у ньому з урахуванням висновків забрудненості води ОР та РР, отриманих від представників хімічних військ, медична служба дає дозвіл на використання цього джерела для водопостачання військ складаючи донесення у ньому обовязково зазначаються методи очистки, знезараження, дезактивації та дегазації води.

На основі цього донесення загальновійськовий командир видає наказ про розбивку пункту водопостачання.

У роки ВВВ водопостачання було децентралізованим, 80% за рахунок криниць,бурові свердловини не включались (не було засобів, транспорту). Медична служба фронту, враховуючи ті умови,була прихильником децентралізованого водопостачання. Під час війни в Афганістані – децентралізоване (свердловини).

В умовах сучасної війни при виборі джерела води для розгортання пункту водопостачання в першу чергу використовують підземні води – джерела (природні), бурові свердловини, шахтні криниці та в останню чергу відкриті водоймища.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.