Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Блокатори бета-адренергічних рецепторів



Застосування b-адреноблокаторів стає найбільш доцільним і ефективним у пацієнтів із клінічними проявами ХСН (ІІ-ІV ФК і систолічною дисфункцією ЛШ (ІХС або дилатаційна кардіоміопатія), які вже отримували лікування іАПФ і діуретиками.

b-адреноблокатори здатні:

  • при тривалому застосуванні за рахунок збільшення зон міокарда, що скорочується, поліпшувати показники гемодинаміки;
  • зменшувати дисфункцію й смерть кардіоміоцитів;
  • зменшувати число гібернуючих (що перебувають у «сплячці») кардіоміоцитів;
  • зменшувати гіпертрофію міокарда;
  • підвищувати щільність і афінність b-адренорецепторів, що різко знижена у хворих із ХСН
  • знижувати ЧСС (зменшення ЧСС мінімум на 15 % від вихідної величини характеризує правильне лікування b-адреноблокаторами хворих із ХСН);
  • зменшувати ступінь ішемії міокарду в спокої й, особливо при фізичній активності;
  • трохи зменшувати частоту шлуночкових аритмій;
  • спричинити антифібриляторну дію, що знижує ризик раптової смерті.

У хворих з ХСН рекомендується застосовування наступних b-адреноблокаторів: бісопролол, карведілол, метопролола сукцинат, небіволол (особливо в літніх). Лікування b-адреноблокаторами при ХСН повинне починатися обережно, починаючи з 1/8 терапевтичної дози. Дози збільшуються повільно (не частіше раз у два тижні, а при сумнівної переносимості й надмірному зниженні АТ - раз на місяць) до досягнення оптимальної, зазначеної як терапевтична.

Приклад титрування дози b -адреноблокаторів приведемо для бісопролола: 1,25 мг - 2 тижня; потім 2,5 мг до четвертого тижня; 3,75 мг до 6 тижня, 5 мг до 8 тижня. 7,5 мг до 10 тижня й потім, нарешті - 10 мг до 12 тижня лікування. При сумнівній переносимості періоди титрування складуть проміжки по 4 тижні й оптимальна доза буде досягнута лише до 24 тижня, тобто через півроку після початку терапії.

У перші два тижні лікування b-адреноблокаторами можливе зниження серцевого викиду й загострення симптомів ХСН, що вимагає ретельного контролю. У цих випадках рекомендується:

  • деяке збільшення дози діуретиків,
  • збільшення (якщо можливо) дози іАПФ,
  • застосування позитивних інотропних препаратів (малих доз серцевих глікозидів або сенситизаторів кальцію - левосимендана),
  • більше повільне титрування дози b-адреноблокаторів.

    Протипоказання до призначення бета-адреноблокаторів:
  • Бронхіальна астма й важка патологія бронхів
  • Симптомна брадикардія (<50 уд /хв)
  • Симптомна гіпотонія (<85 мм рт. ст.)
  • Блокади II і більше ступеня
  • Важкий облітеруючий ендартеріїт.

Наявність хронічного бронхіту, що ускладнює перебіг ХСН, не є абсолютним протипоказанням до призначення b-адреноблокаторів. Засобами вибору в такій ситуації є використання високоселективного бета1-блокатору бісопрололу.

Препаратом вибору в таких ситуаціях є карведілол, що на відміну від всіх інших b-адреноблокаторів навіть поліпшує чутливість периферичних тканин до інсуліну. При поєднанні ХСН і цукрового діабету 2 типу призначення бета-блокаторів абсолютно показано. Всі позитивні властивості препаратів цього класу повністю зберігаються.

У цей час при непереносимості b-адреноблокаторів у хворих на ІХС рекомендується застосування препаратів, що ізольовано знижують ЧСС, або блокаторів 1f каналів (івабрадін). Концепція ізольованого зниження ЧСС для лікування ХСН представляється вкрай перспективною й івабрадін вивчається як препарат потенційно здатного поліпшити прогноз хворих з дисфункцією ЛШ і ХСН.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.