Матеріалом для написання дипломної роботи послужили матеріали первинного зоотехнічного і бухгалтерського обліку по молочнотоварній фермі великої рогатої худоби української чорно–рябої молочної породи ТОВ ім. Б. Хмельницького с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області. При написані дипломної роботи використано метод спостереження, аналізу і порівняння.
Схема досліду приведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Схема досліду
№ п/п
Група
Стать
Порода
Кількість голів
Маса при народженні, кг
І
телички
УЧРМ
до 28
ІІ
телички
УЧРМ
29 і більше
Дослідження проводились методом господарського досліду. Сформовано дві групи теличок при формуванні лімітуючим фактором була жива маса при народженні. Формування піддослідних груп відбулось за принципом аналогів.
Зважування тварин проводилось у такі вікові періоди: при народженні, 3, 6, 9, 12, 15, 18 місяців. Зважували тварин ранком до годівлі на тваринних вагах. За показниками живої маси у різні вікові періоди визначали абсолютний і середньодобовий, відносний прирости.
Абсолютний приріст визначали за формулою: А П = W1– W0. (1)
де, А – абсолютний приріст, W1 – кінцева жива маса, W0 – початкова жива маса.
Середньодобовий приріст визначали за формулою: (2)
Відносний прирісвираховували за формулоюБроді–Шмальгаузена:
(3)
Лінійний ріст телиць вивчали, згідно загальноприйнятих методик, провівши вимірювання піддослідних тварин у віці 18 місяців за такими промірами: висота в холці, висота в крижах, глибина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба, ширина в маклоках, обхват п’ястка, ширина грудей за лопатками.
За матеріалами зоотехнічного і племінного обліку у корів первісток аналізували такі показники: надій молока за лактацію кг, вміст жиру в молоці %, кількість молочного жиру кг, живу масу кг.
Коефіцієнт молочності визначали за формулою запропонованою Н.П.Погрібною, Б. А. Багрієм [29]:
КМ=(Х´100)¸ ЖМ, (4)
де: КМ- коефіцієнт молочності;
Х - середній надій молока стандартної жирності (кг);
ЖМ - середня жива маса корів (кг).
Коефіцієнт постійності лактації визначали за формулою Веселовського
(5)
де: Х - коефіцієнт постійності лактації, %;
А - фактичний надій за лактацію, кг;
В- вищий добовий надій, кг;
n - число днів лактації.
Вищий добовий надій визначали за Вільсоном, як 1/200 частину надою за лактацію.
Одержані дані оброблені статистично за методикою, описаною Г.Ф. Лакіним [18]. При біометричній обробці матеріалів досліджень вираховували середню арифметичну (M) і її помилку (m), коефіцієнт варіації (CV), вірогідність різниці (td).
Економічну ефективність вирощування молодняку визначали на основі фактичних показників 2014 року.