Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ЗАЯВА

Одним з найпоширеніших інформаційних документів у і справочинстві є заява. Вона має кілька стандартних зразків.

Розглянемо деякі з них.

Дуже часто за службовими й приватними обставинами ми пишемо заяву. Вона адресується установі або посадовій особі, як правило, містить прохання чи пропозицію. Заява складається однією або кількома особами.

Прізвище особи, яка звертається із заявою, має форму родового відмінка без прийменника. Але у випадку збігу близько звучних прізвищ пишеться прийменник.

Подаємо зразки:

Директорові Київського

про­фесійно-технічного училища № 5

Трьомсину Івану Миколайовичу

випускника школи № 1 села Броварки

 

Безверхого Михайла Миколайовича,

1982 року народження, освіта 9 класів,

проживає за адресою:

село Броварки Глобинського району

Полтавської області

 

ЗАЯВА

 

Прошу прийняти мене в училище за спеціальністю маляр-штукатур з однорічним строком навчання.

До заяви додаю:

1. Автобіографію.

2. Свідоцтво про освіту.

3. Довідку про стан здоров'я (форма 086У).

4. Довідку про склад сім'ї.

5. Фотокартки (4 шт.) розміром 3x4.

12. 06. 2009 (підпис) М. М. Безверхий

 

Реквізити:

1. Адресат (назва установи або посада та ініціали керів­ника, на ім'я яких подається заява).

2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається з заявою.

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата.

7. Підпис.

Заява пишеться власноручно в одному примірнику. Різ­новидами заяви є: заява-зобов'язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунка, про притягання до відповідальності та ін.

5. АБЕТКА (АЛФАВІТ, АЗБУКА)

Сучасна українська абетка (алфавіт, азбука) створена на основі старослов'янської кирилиці. Вона має 33 літери. На письмі вживається апостроф ('), ставиться знак наголосу ('), а також ь — м'який знак.

УКРАЇНСЬКА АБЕТКА

Аа-(а) іі - (і) Тт-(те)

Бб - (бе) Її - йі Уу _ (у)

Вв-(ве) Йй -(jot) Фф_(еф)

ГГ — (ге) Кк — (ка) Хх - (ха)

Ґг — (ґе) Лл — (ел) Цц _ (це)

Дд — (де) Мм — (ем) Чч — (че)

Ее-(e) Нн-(ен) Шш-(ша)

Жж - (же) Пп - (пе) Ьь _ (м'який знак)

Зз - (зе) Рр _ (ер) Юю _

Ии-(и) сс-(ес) Яя-Оа)

 

6. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗВУКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Усі звуки нашої мови поділяються на голосні та приго­лосні.

Голосних звуків в українській мові шість: а, о, у, є, и, і. Це звуки, при творенні яких видихуваний струмінь повітря, що несе голос, у ротовій порожнині не натрапляє на пере­пони. Звуки а, о, у належать до голосних заднього ряду; і, и, є — до голосних переднього ряду. Звуки о та у називають лабіалізованими, усі інші — нелабіалізовані.

Приголосні звуки поділяються на сонорні, це коли голос переважає над шумом (р, л, м, н, й, в), та шумні (усі інші приголосні). У свою чергу, шумні за участю голосу поділяються на дзвінкі та глухі.

7. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Чергування звуків — постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм. Наприклад: стіл столи, нести носити, плести заплітати, могти помагати.

В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене).

1. Позиційне — це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними зако­нами сучасної мови. Наприклад: лити ли [є] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: ии [є]є [и].

2. Історичне — це чергування, успадковане із спільно­слов'янської та давньоруської мов.

Інші виникли в період формування фонетичної системи української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних:

а) чергування о — а: могти помагати, горіти згарище, схопити хапати;

б) чергування є— і: плести заплітати, летіти літати, мести замітати;

в) чергування о — є — и з нулем звука: беру брати, день дня, ставок ставка, дзвінок дзвінка;

г) чергування і — а: сідати садити;

д) чергування и — і: бити бій, бий бійка;

є) чергування о, є — і: столи стіл, семи сім, печі піч.

Примітка.У коренях дієслів звук о чергується із звуком є, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- (котити катати, скочити скакати). Але деякі слова цьому правилу не під­лягають: вимовити вимовляти, простити прощати.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І

Це чергування є специфічним для української мови. Фо­неми о, є виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і —в закритих. Наприклад:

1. У різних формах того самого слова: семи сім, осені осінь, гори гір, мого мій, радість радості радістю, ніч ночі ніччю, піч печі піччю, Канів Канева, Харків Харкова, Чернігів Чернігова.

2. У словах одного кореня або спільної основи: воля вільний, будова будівельник, робота робітник, нога підніжжя.

3. При зміні початкового звука о на і з'являється протетичний приголосний звук в: овес вівса, око вічко.

Примітка.У словах із звукосполученнями: -оро-, -одо-, -ере-, -еле- о, е в закритих складах не переходить в і.

Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибереж­ний, перед, через, посередній та ін.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА

При заміні слова голосні о, є в суфіксах випадають. Наприклад: садок садка, день дня, орел орла, сон сну.

ЧЕРГУВАННЯ Е З О ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА J

У сучасній українській мові після шиплячих ж, ч, ш, щ може вживатися звук є і звук о: шести шостий, четвертий чотири, жених жонатий.

1. Звук є після ж, ч, ш, щ, буквосполучення дж та j вживається перед м'яким приголосним (зокрема, перед скла­дом з є та и): пшениця, вечеря, учень, щербина, жевріти, вишенька, четверо, честь та ін.

2. Звук о вживається після шиплячих, буквосполучення дж та j перед твердими приголосними (зокрема, перед складом з о, а, у, и): пшоно, жолудь, жоржина, бджола, чоловік, щока, жовтий, знайомий, його, іграшок, жорстокість, дружок.

3. Не змінюється є на о після шиплячих у книжних та іншомовних словах: чек, жетон, печера, чемпіон, ковчег та ін.

У деяких словах є зберігається після шиплячих за усталеною традицією: шепіт, черга, чепурний, черпати, че­кати, щедрий, щезати, червоний та ін.

в) чергування о — є — и з нулем звука: беру брати, день дня, ставок ставка, дзвінок дзвінка;

г) чергування і — а: сідати садити;

д) чергування и — і: бити бій, бий бійка;

є) чергування о, є — і: столи стіл, семи сім, печі піч.

Примітка.У коренях дієслів звук о чергується із звуком є, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- (котити катати, скочити скакати). Але деякі слова цьому правилу не під­лягають: вимовити вимовляти, простити прощати.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.